Постанова
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 квітня 2021 року
м. Київ
справа 638/6613/20
провадження № 51-3565 км 20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Булейко О. Л.,
суддів Іваненка І. В., Фоміна С. Б.,
за участю:
секретаря судового засідання Мінтенко Ю. В.,
прокурора Шевченко О. О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 16 липня 2020 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 29 травня 2020 року задоволено скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність службових осіб Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за її заявою за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 119 Кримінального кодексу України (далі - КК), та зобов`язано відповідних службових осіб внести відомості до ЄРДР за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 КК.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою слідчого судді, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 16 липня 2020 року закрито провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 29 травня 2020 року.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на незаконність ухвали слідчого судді та ухвали суду апеляційної інстанції, просить судові рішення скасувати. Вказує, що всупереч її заяві ухвалою слідчого судді було зобов`язано відповідних службових осіб внести відомості до ЄРДР за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 КК, а не ст. 119 КК. При цьому апеляційним судом не було виправлено порушення, допущене в ухвалі слідчого судді місцевого суду, та безпідставно закрито провадження. Відтак вказані рішення є незаконними та такими, що постановлені з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засідання прокурор Шевченко О. О. заперечувала проти задоволення касаційної скарги ОСОБА_1 та просила залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції переглядає судове рішення суду апеляційної інстанції у межах касаційної скарги.
Зі змісту касаційної скарги ОСОБА_1 вбачається, що вона, крім іншого, посилається на незаконність ухвали слідчого судді місцевого суду, тоді як виходячи з вимог ч. 4 ст. 424 КПК вказане судове рішення не є предметом перевірки суду касаційної інстанції, оскільки вона не входить до переліку судових рішень, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку.
Натомість за правилами ст. 310 КПК такими повноваженнями наділено апеляційний суд.
Що стосується касаційної скарги ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали апеляційного суду, якою було закрито апеляційне провадження за її апеляційною скаргою, як такої, що постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, то вони є безпідставними.
Згідно з приписами ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Ухвала апеляційного суду про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 зазначеним вимогам закону відповідає.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 29 травня 2020 року було задоволено скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність службових осіб Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, зобов`язано зазначених службових осіб внести відомості до вказаного реєстру та приступити до досудового розслідування у кримінальному провадженні.
У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просила апеляційний суд зобов`язати слідчого суддю місцевого суду винести додаткову ухвалу, в якій виправити описку в ухвалі слідчого судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 29 травня 2020 року та зобов`язати відповідних службових осіб Шевченківського ВП ГУНП Національної поліції в Харківській області внести відомості до ЄРДР за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого саме ст. 119 КК, а не ст. 190 КК як було зазначено у вказаній ухвалі слідчого судді.
Однак вказані вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 не входять до компетенції суду апеляційної інстанції за результатами розгляду скарги на ухвалу слідчого судді з огляду на наступне.
Так, ч. 1 ст. 379 КК передбачено, що суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Положеннями зазначеної статті не передбачена можливість виправлення допущеної помилки в судовому рішенні іншим судом, ніж той, що допустив описку.
Таким чином, оскільки питання виправлення описки може вирішити відповідно до положень ст. 379 КПК суд, який допустив таку описку у своєму рішенні, ОСОБА_1 може звернутися із відповідною заявою до суду першої інстанції, про що також наголосив й суд апеляційної інстанції у своїй ухвалі.
У контексті наведеного не можна визнати спроможними та переконливими доводи касаційної скарги ОСОБА_1 стосовно скасування ухвали апеляційного суду. Тому подану касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Суд