Постанова
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 755/12982/15-к
провадження № 51-4056 км 20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Булейко О. Л.,
суддів Іваненка І. В., Фоміна С. Б.,
за участю:
секретаря судового засідання Мінтенка Ю. В.,
прокурора Пухи І. Ю.,
захисника Федоренка О. М.,
засудженого ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Федоренка О. М., який діє в інтересах засудженого ОСОБА_1, на ухвалу Київського апеляційного суду від 26 травня 2020 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 31 серпня 2018 року відмовлено у задоволенні подання старшого інспектора Дніпровського районного відділу з питань пробації філії державної установи "Центр пробації" у м. Києві та Київській області щодо звільнення засудженого ОСОБА_1 від призначеного йому покарання з випробуванням після закінчення іспитового строку.
Не погоджуючись з ухвалою місцевого суду, захисник Федоренко О. М. звернувся зі скаргою до апеляційного суду на вказане рішення, який ухвалою від 26 травня 2020 року відмовив у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 31 серпня 2018 року та повернув апеляційну скаргу.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Федоренко О. М., посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Вказує, що він не пропустив строк апеляційного оскарження ухвали місцевого суду, оскільки ні він, ні засуджений ОСОБА_1 не були присутні у судовому засіданні, а копію ухвали місцевого суду він отримав лише 18 лютого 2020 року та 19 лютого 2020 року намагався реалізувати право на апеляційне оскарження. Однак апеляційний суд дійшов необґрунтованого висновку про повернення апеляційної скарги, чим істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник Федоренко О. М. та засуджений ОСОБА_1 підтримали касаційну скаргу захисника та просили її задовольнити.
Прокурор Пуха І. Ю. заперечувала проти задоволення касаційної скарги захисника, рішення апеляційного суду вважала законною та обґрунтованою, а тому просила залишити ухвалу Київського апеляційного суду без зміни .
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції переглядає судове рішення суду апеляційної інстанції у межах касаційної скарги.
Відповідно до ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.
За приписами ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Ухвала апеляційного суду про відмову захиснику Федоренку О. М., який діє в інтересах засудженого ОСОБА_1, в поновленні строку на апеляційне оскарження ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 31 серпня 2018 року та повернення його апеляційної скарги зазначеним вимогам закону не відповідає.
Право особи на апеляційне оскарження спрямовано насамперед на реалізацію права на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Забезпечення такого права є однією з важливих гарантій ухвалення правосудного рішення у кримінальному провадженні.
Відповідно до вимог ст. 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з приписами п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається якщо, вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
За приписами п. 2 ч. 2 ст. 395 КПК апеляційна скарга на інші ухвали суду може бути подана протягом семи днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи яка її оскаржує, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту отримання нею копії судового рішення (ч. 3 ст. 395 КПК).
Мотивуючи своє рішення про повернення апеляційної скарги захисника Федоренка О. М., суд апеляційної інстанції послався на підставу для повернення, передбачену п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК, оскільки оскаржувану ухвалу місцевого суду було постановлено 31 серпня 2018 року, а захисник подав апеляційну скаргу на зазначене судове рішення лише 19 лютого 2020 року, тобто поза межами строку апеляційного оскарження ухвали суду, передбаченого ч. 2 ст. 395 КПК, при цьому зазначив про відсутність поважних причин пропуску такого строку.
Проте такі висновки суду апеляційної інстанції, на думку колегії суддів, не ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального закону та матеріалах кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 КПК пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений ухвалою суду за клопотанням заінтересованої особи.
Як убачається з матеріалів справи, судовий розгляд подання старшого інспектора Дніпровського районного відділу з питань пробації філії державної установи "Центр пробації" у м. Києві та Київській області щодо звільнення засудженого ОСОБА_1 від призначеного покарання з випробуванням після закінчення іспитового строку проводився за участі прокурора Польщикова І. В. та за відсутності ОСОБА_1 . При цьому в матеріалах провадження наявна повістка про виклик останнього до суду, однак відсутня інформація про отримання повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце судового засідання, а також про направлення йому копії ухвали місцевого суду за результатами розгляду подання старшого інспектора.
У клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження захисник Федоренко О. М. в обґрунтування поважності причин пропуску такого строку послався на те, що засуджений не знав про розгляд Дніпровським районним судом подання старшого інспектора Дніпровського районного відділу з питань пробації філії державної установи "Центр пробації" у м. Києві та Київській області, оскільки не був повідомлений про дату, час та місце судового засідання судового засідання, а копію ухвали в установленому законом порядку ОСОБА_1 не направлялась. У зв`язку з цим, захисник Федоренко О. М. звернувся з запитом до місцевого суду про надання копії ухвали Дніпровського районного суду від 31 серпня 2018 року та після надходження вказаного рішення на його адресу, він та його підзахисний ОСОБА_1 18 лютого 2020 року ознайомилися з копією цієї ухвали та намагалися реалізувати право на апеляційне оскарження.
Однак зазначені захисником Федоренком О. М. обставини апеляційний суд визнав неповажними і недостатніми для поновлення пропущеного строку та передчасно повернув апеляційну скаргу, пославшись на пояснення ОСОБА_1, надані ним під час апеляційного розгляду, в яких він повідомив, що дізнався про ухвалу місцевого суду 20 січня 2020 року.
З таким рішенням колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.
Так, поважними причинами пропуску строку на оскарження є ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
Відтак, підстав вважати неспроможними доводи захисника Федоренка О. М. про те, що засуджений ОСОБА_1 дізнався про ухвалу Дніпровського районного суду від 31 серпня 2018 року лише у 2020 році та отримав копію вказаного судового рішення від свого захисника лише 18 лютого 2020 року, а тому не мав можливості своєчасно його оскаржити, в апеляційного суду не було.
На думку колегії суддів, обставини, на які Федоренко О. М. послався у своєму клопотанні та які не спростовані матеріалами провадження, об`єктивно ускладнили можливість ОСОБА_1 своєчасно звернутися з апеляційною скаргою на ухвалу місцевого суду, а отже можуть бути підставою для поновлення пропущеного строку.
Проте апеляційний суд зазначені доводи відхилив, чим фактично позбавив засудженого ОСОБА_1 та його захисника Федоренка О. М. передбаченого законом права на апеляційне оскарження судового рішення.
Допущені апеляційним судом порушення вимог процесуального закону з огляду на положення ст. 412 КПК є істотними, оскільки перешкодили ухваленню законного та обґрунтованого судового рішення.
За таких обставин, касаційна скарга захисника Федоренка О. М., який діє в інтересах засудженого ОСОБА_1, підлягає задоволенню, а ухвала апеляційного суду про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження та повернення апеляційної скарги - скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого необхідно врахувати наведене та ухвалити рішення, яке би відповідало вимогам закону.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Суд