ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 квітня 2021 року
м. Київ
Справа № 21/96(10)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н.М. - головуючий, Бакуліна С.В., Кролевець О.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи матеріали касаційної скарги Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Львів)
на додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Желік М.Б., Галушко Н.А., Орищин Г.В.
від 27.01.2021
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НОТАПС" про покладення на відділ державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Львів) судових витрат на професійну правничу допомогу
у справі № 21/96(10)
за позовом Дочірнього підприємства "Львівське спеціалізоване управління "Стальконструкція №137" Відкритого акціонерного товариства "Центростальконструкція"
до Приватного підприємства "Центральна енергосервісна компанія "Львівенергомонтаж"
про стягнення 143 203,49 грн,
1. Історія справи
Рішенням Господарського суду Львівської області від 28.12.2010 задоволено позов Дочірнього підприємства "Львівське спеціалізоване управління "Стальконструкція №137" Відкритого акціонерного товариства "Центростальконструкція" про стягнення з Приватного підприємства "Центральна енергосервісна Компанія "Львівенергомонтаж" 123597,38 грн боргу, 14140,74 грн інфляційних втрат, 5465,37 грн 3% річних, 1432,03 грн державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 16.12.2015 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" про заміну сторони у виконавчому провадженні; замінено Дочірнє підприємство "Львівське спеціалізоване управління "Стальконструкція №137" Відкритого акціонерного товариства "Центростальконструкція" на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс".
19.06.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" звернулося до Господарського суду Львівської області із скаргою на бездіяльність державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління юстиції (місто Львів).
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 03.08.2020, залишеною без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 08.10.2020, скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" на бездіяльність державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління юстиції (місто Львів) задоволено частково. Визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління юстиції (місто Львів) у виконавчому провадженні № 61798068 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 10.01.2011 у справі № 21/96(10) за період із 11 квітня 2020 року по 15 червня 2020 року. В частині вимог скарги про зобов`язання державного виконавця або іншої посадової особи Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління юстиції (місто Львів) усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №61798068 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 10.01.2011 у справі № 21/96(10) із врахуванням норм Закону України "Про виконавче провадження" відмовлено у їх задоволенні.
Додатковою ухвалою Господарського суду Львівської області від 23.09.2020, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" про прийняття додаткового рішення у справі задоволено частково. Стягнуто з Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління юстиції (місто Львів) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" судові витрати на правничу допомогу у розмірі 4 900 грн. В іншій частині у задоволенні заяви відмовлено.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 09.12.2020 у справі № 21/96(10) відмовлено у задоволенні вимог апеляційної скарги Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління юстиції (місто Львів), додаткову ухвалу Господарського суду Львівської області від 23.09.2020 у справі №21/96(10) залишено без змін.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс", у відзиві на апеляційну скаргу Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління юстиції (місто Львів) на додаткову ухвалу Господарського суду Львівської області від 23.09.2020 у справі №21/96(10), заявило про намір звернутись до суду із заявою про розподіл судових витрат у порядку частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
15.12.2020 на адресу Західного апеляційного господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" № 12-1/12 від 12.12.2020 про покладення на Сихівський відділ державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління юстиції (місто Львів) судових витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 15.12.2020 розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" про розподіл судових витрат призначено на 23.12.2020.
21.12.2020 до Західного апеляційного господарського суду від Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління юстиції (місто Львів) надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 21.12.2020 розгляд справи відкладено на 27.01.2021.
25.01.2021 до Західного апеляційного господарського суду від Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління юстиції (місто Львів) надійшли заперечення на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" про розподіл судових витрат.
2. Короткий зміст додаткової постанови суду апеляційної інстанції
Додатковою постановою Західного апеляційного господарського суду від 27.01.2021 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" № 12-1/12 від 12.12.2020 про покладення на Сихівський відділ державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління юстиції (місто Львів) судових витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково. Стягнуто з Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління юстиції (місто Львів) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" 3 800,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Додаткова постанова апеляційного господарського суду мотивована тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" підтверджено належними доказами розмір понесених судових витрат на професійну правничу допомогу. Разом з тим, суд врахував заперечення органу державної виконавчої служби щодо співмірності розміру судових витрат з виконаним адвокатом обсягом робіт, часом, витраченим на виконання відповідних робіт, значенням справи для сторони, та дійшов висновку про те, що судові витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню у розмірі 3 800,00 грн, відмовивши при цьому, у заявленому до стягнення розмірі гонорару адвоката на підставі пункту 3.7 договору № 15-10-2020 від 15.10.2020, що становить 900,00 грн, а також оплати за здійснення пошуку, ознайомлення, аналізу та дослідження судової практики (правової позиції) Європейського суду з прав людини, застосування в різних рішеннях Європейського суду з прав людини положень та статей Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Рішень Конституційного Суду України як джерела права в призмі наявного судового спору, що становить 400,00 грн.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з додатковою постановою Західного апеляційного господарського суду від 27.01.2021 у даній справі, Сихівський відділ державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Львів) подав касаційну скаргу, в якій просить оскаржувану додаткову постанову скасувати, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" про ухвалення додаткового рішення.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтована посиланням на положення статей 123, 124, 126, 129, Господарського процесуального кодексу України, та на постанови Верховного Суду від 11.06.2020 у справі № 821/227/17, від 09.06.2020 у справі № 466/9758/16-ц, від 15.04.2020 у справі № 199/3939/18-ц.
При цьому, в касаційній скарзі скаржник, зокрема, посилається на те, що:
- адвокатом штучно збільшено обсяг наданої ним допомоги;
- в акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 11.12.2020 включено послуги про дослідження майнового стану боржника, однак адвокату заявника ще до пред`явлення виконавчого документа до виконання було достеменно відомо про майновий стан боржника;
- адвокат Грищенко О.М. не з`являвся у судові засідання, що також свідчить про неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу;
- заявником не надано належних доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу.
5. Узагальнені доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" просить залишити без змін додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 27.01.2021 у даній справі, а касаційну скаргу - без задоволення. При цьому, у відзиві на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" зробило заяву про те, що воно понесе судові витрати у суді касаційної інстанції. Також, Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" зазначено, що орієнтовний розмір понесених судових витрат у суді касаційної інстанції не буде перевищувати вартості аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт в регіонах України, так і рекомендовані ставки аналогічного роду здійснення комплексу правових послуг та робіт, які пропонуються Радами адвокатів відповідного регіону та/або Радами адвокатів регіону найближчого до місця надання послуг (виконання робіт).
6. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, та згідно із компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
7. Позиція Верховного Суду
Як встановлено судом апеляційної інстанції, внаслідок подання Сихівським відділом державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Львів) апеляційної скарги на додаткову ухвалу Господарського суду Львівської області від 23.09.2020 у справі № 21/96(10) відбувся розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
Під час апеляційного провадження представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" було подано відзив на апеляційну скаргу, у якому адвокатом Грищенко О.М. заявлено заяву, в порядку частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
За наслідками апеляційного провадження за апеляційною скаргою Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Львів) судом апеляційної інстанції прийнято постанову від 09.12.2020, якою апеляційну скаргу Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Львів) залишено без задоволення, а додаткову ухвалу Господарського суду Львівської області від 23.09.2020 залишено без змін. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладено на скаржника.
12.12.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" надіслало на адресу суду апеляційної інстанції заяву про стягнення з Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Львів) витрат на професійну правничу допомогу, що підтверджується штемпелем на поштовому конверті.
Сихівським відділом державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління юстиції (місто Львів) надійшли заперечення на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" про розподіл судових витрат.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Разом із тим, згідно із статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно із статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).
Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постановах об?єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.
Верховний Суд зауважує, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", рішення у справі "Баришевський проти України", рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України", рішення у справі "Двойних проти України", рішення у справі "Меріт проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) Європейський суд з прав людини вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". Європейський суд з прав людини вказав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу понесених під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції позивачем було надано: копію договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 15.10.2020 №15-10-2020, копію акта прийому-передачі документів від 15.10.2020, копію акта здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 11.12.2020, а також докази надсилання заяви з додатками боржнику та органу державної виконавчої служби.
Право Грищенка Олександра Миколайовича на заняття адвокатською діяльністю підтверджується свідоцтвом № 3888 від 29.10.2009, витягом з Єдиного реєстру адвокатів України від 20.09.2013, а також посвідченням адвоката.
Відповідно до акта здачі - приймання виконаних робіт (наданих послуг) щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 11.12.2020 відповідно до договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 15.10.2020 №15-10-2020 виконавець передав, а замовник прийняв виконані роботи та надані послуги за період з 15.10.2020 по 09.12.2020 загальною вартістю 5 100,00 грн, а саме: зустріч із замовником з метою з`ясування обставин справи - 1 год., ознайомлення із змістом оскарженої ухвали та апеляційної скарги - 1 год., надання консультації із питань практичного застосування норм законодавства - 1 год., здійснення аналізу з дослідження переданих матеріалів (документів), що стосуються спору - 1 год., здійснення пошуку, ознайомлення, аналізу та дослідження судової практики (правової позиції) Європейського суду з прав людини, застосування в різних рішеннях Європейського суду з прав людини положень та статей Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, рішень Конституційного Суду України як джерела права в призмі наявного судового спору - 1 год., здійснення аналізу та дослідження судової практики різними судовими інстанціями, що стосуються спору у справі № 21/96(10) - 2 год., організація, написання та подання (направлення) від імені замовника на виконання вимог суду у справі № 21/96(10) відзиву на апеляційну скаргу - 2 год., участь в судовому засіданні 09.12.2020 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів - 1 000,00 грн, гонорар адвоката у зв`язку із прийняттям позитивного для замовника судового рішення на підставі пункту 3.7 договору - 900,00 грн.
Із змісту оскаржуваної додаткової постанови вбачається, що суд апеляційної інстанції встановив факт надання адвокатом Грищенком О.М. правової допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс", понесення Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" витрат на правову допомогу, а також врахував обсяг та співмірність витрат, підтвердження її виконання доказами та реальність понесення витрат Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс", та з урахуванням заперечень Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Львів) дійшов висновку про часткове задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс".
Доводи касаційної скарги зазначених висновків судів попередніх інстанцій не спростовують. Верховним Судом не встановлено порушень судами попередніх інстанцій у застосуванні положень статей 123, 124, 126, 129, Господарського процесуального кодексу України.
Суд відхиляє аргументи скаржника, викладені у касаційній скарзі, про те, що в акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 11.12.2020 включено послуги про дослідження майнового стану боржника, однак адвокату заявника ще до пред`явлення виконавчого документа до виконання було достеменно відомо про майновий стан боржника, оскільки в зазначений акт не включено послуги адвоката пов`язані із дослідженням майнового стану боржника.
Не приймаються також до уваги аргументи скаржника, викладені у касаційній скарзі, про неспівмірність заявлених витрат у зв`язку із тим, що адвокат Грищенко О.М. не з`являвся у судові засідання, оскільки відповідно до протоколу судового засідання від 09.12.2020, постанови Західного апеляційного господарського суду від 09.12.2020, представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Нотапс" - адвокат Грищенко О.М., брав участь у судовому засіданні з розгляду апеляційної скарги Сихівського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Львів) на додаткову ухвалу Господарського суду Львівської області від 23.09.2020 у даній справі.
Крім того, Верховним Судом відхиляються посилання скаржника стосовно неврахування судом апеляційної інстанції правових висновків, викладених в постановах Верховного Суду у справах № 821/227/17, № 466/9758/16-ц, № 199/3939/18-ц (щодо документального підтвердження витрат та їх доведеності), оскільки: по-перше, як вже зазначалось, апеляційним господарським судом встановлено обставини щодо документального підтвердження витрат на правову допомогу у розмірі 3 800,00 грн та їх доведеність; по-друге, ці доводи зводяться до переоцінки доказів у справі та безпосередньо пов`язані із встановленням фактичних обставин справи, тоді як суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 300 Господарського процесуального кодексу України).