ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 813/1301/15
адміністративне провадження № К/9901/25412/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Гончарової І.А.,
суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів
на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2015 року (головуючий суддя - Братичак У.В.)
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2016 року (колегія суддів: головуючий суддя - Довга І.О., судді - Ліщинський А.М., Запотічний І.І.)
у справі № 813/1301/15
за позовом Державного підприємства "Львіввугілля" в особі відокремленого підрозділу управління "Західвуглепостач"
до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів
про скасування податкових повідомлень - рішень,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2015 року Державне підприємство "Львіввугілля" в особі відокремленого підрозділу управління "Західвуглепостач" (далі - позивач, платник, Підприємство, ДП ДП ""Львіввугілля"") звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - відповідач, контролюючий орган, СДПІ) про скасування податкових повідомлень - рішень.
На обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив про правомірність формування Товариством даних податкового обліку за результатами господарської діяльності з ТОВ "Артеміда-Трейд", ПП "РМУ-27", ПП "Енергозахід", ТОВ "Ніка", ПП "Терса", ТзОВ "ЗВЗ", ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Вербена" у періоді, що перевірявся.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 09 червня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2016 року, адміністративний позов задоволено:
- визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення СДПІ від 20.11.2014 №0000774101/16917, №0000764101/16918 та №0000754101/16915;
- стягнуто з Державного бюджету України на користь Підприємства судовий збір у розмірі 487,20 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що надані платником первинні документи підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Артеміда-Трейд", ПП "РМУ-27", ПП "Енергозахід", ТОВ "Ніка", ПП "Терса", ТОВ "ЗВЗ", ФОП ОСОБА_1, ТОВ "Вербена" у періоді, що перевірявся. Натомість відповідачем як суб`єктом владних повноважень не надано достатніх та належних доказів на підтвердження відсутності фактичного здійснення господарської діяльності між позивачем та вказаними контрагентами. Зазначає, що доводи контролюючого органу про протиправність формування товариством даних податкового обліку ґрунтуються виключно на відомостях, отриманих від інших податкових органів, відносно контрагентів Товариства.
Не погодившись із вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. На обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає про відсутність фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Артеміда-Трейд", ПП "РМУ-27", ПП "Енергозахід", ТОВ "Ніка", ПП "Терса", ТзОВ "ЗВЗ", ФОП ОСОБА_1, ТзОВ "Вербена" у періоді, що перевірявся. Посилається на відомості, отримані від інших податкових органів, зокрема, на акт ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 01.07.2014 року №1533/26-59-22-01/38176827 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "НК "Артеміда Трейд" з питань підтвердження господарських відносин з платниками податків за період 01.02.2013 по 31.01.2014" та неможливість встановлення місцезнаходження ТОВ "НК "Артеміда Трейд"; акт Західно-Донбаської ОДПІ Дніпропетровської області ДПС від 15.07.2014 №130/22-02-35984300 "Про результати проведення зустрічної звірки ПП "РМУ-27" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ВП Управління "Західвуглепостач" ДП "Львівугілля" за період березень 2014 року"; акт ДПІ у Сокальському районі Львівської області ДПС від 21.01.2014 № 13/2200/36084263 "Про результати виїзної позапланової документальної перевірки ПП "Енергозахід" з питань здійснення фінансово-господарських операцій, відображення їх в податкових зобов`язаннях та податковому кредиті в деклараціях по ПДВ за липень 2013 року, вересень 2013 року, жовтень 2013 року по взаєморозрахунках з ТзОВ "Волиньхолод" за серпень 2013 року по фінансово-господарських операціях, які відображені в деклараціях по ПДВ"; акт ДПІ у м. Червонограді ГУ Міндоходів у Львівській області від 25.01.2014 №77/2200/37796356 "Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ ВП "ЗВЗ" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при проведенні взаємовідносин із контрагентом ТОВ "Компанія Глобал-маркет" за період з 01.04.2013 по 30.04.2013"; акт ДПІ у Сокальському районі Львівської області від 11.12.2013 № 2716/1720/ 2423807330 "Про результати документальної планової виїзної перевірки ОСОБА_1, щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2012 по 31.12.2012, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виконання умов валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2012"; довідку ДПІ у м. Дружківці ГУ Міндоходів в Донецькій області від 07.08.2014 року №69/05-10-22/371871622 "Про результати проведеної зустрічної звірки ТОВ "ТПК Ніка" щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "КІНГ КОМПАНІ" за період з 01.03.2014 по 31.03.2014"; відомості системи автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Міндоходів України тощо.
03 травня 2017 року від позивача надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких Підприємство зазначає про законність і обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій та безпідставність доводів, викладених у касаційній скарзі.
Підпунктом 4 пункту першого Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
19 лютого 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017).
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи посадовими особами відповідача у період з 19.09.2014 по 23.10.2014 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП "Львіввугілля" з питань проведених взаєморозрахунків з ТОВ "Артеміда-Трейд" за вересень 2013 року, жовтень 2013 року, листопад 2013 року, грудень 2013 року, січень 2014 року, ПП "РМУ-27" за березень 2014 року, ПП "Енергозахід" за липень 2013 року, серпень 2013 року, вересень 2013 року, жовтень 2013 року, ТОВ "Ніка" за березень 2014 року, ПП "Терса" за травень 2013 року, ТОВ "ЗВЗ" за квітень 2013 року, ФОП ОСОБА_1 за травень 2012 року, ТОВ "Вербена" за грудень-листопад 2011 року щодо правильності декларування податкового кредиту у зв`язку із встановленими розбіжностями за період з 01.11.2012 по 31.03.2014, за результатами якої складено акт № 471/28-06-41-01/32323256 від 31.10.2014 (далі - Акт перевірки).
Як вбачається з Акта перевірки, контролюючий орган дійшов висновку про порушення Товариством вимог:
- підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пунктів 138.2, 138.6 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого Підприємством завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування за І квартал 2014 року на суму 1498015,00 грн та занижено податок на прибуток на загальну суму 1734210,00 грн;
- підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, статті 188, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.4, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податкове зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 2247807,00 грн.
На підставі Акта перевірки відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення від 20 листопада 2014 року:
- №0000774101/16917, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток за основним платежем на 1734210,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 867105,00 грн;
- №0000764101/16918, яким Підприємству зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1498015,00 грн;
- №0000754101/16915, яким платнику збільшено розмір грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 2247807,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 1123903,50 грн.
Контролюючи орган дійшов висновку про відсутність фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Артеміда-Трейд", ПП "РМУ-27", ПП "Енергозахід", ТОВ "Ніка", ПП "Терса", ТОВ "ЗВЗ", ФОП ОСОБА_1, ТОВ "Вербена" у періоді, що перевірявся.
Вважаючи зазначені податкові повідомлення - рішення протиправними, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку викладеним вище обставинам, колегія суддів виходить з наступного.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до пункту 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Пунктом 138.2 статті 138 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України).
Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Пунктом 198.1 статті 198 ПК України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункту 198.6 статті 198 ПК України).
Таким чином, господарські операції для визначення витрат та податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які мають відображати реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту/витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
Таким чином, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
Отже, наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту та витрат.
При цьому, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту та витрат, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит та витрат, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні врахувати, що відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, (тут і далі у редакції, чинній на час вирішення спору), обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.
У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував суми податкового кредиту/витрат, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, між позивачем (Покупець) та ПП "Енергозахід" (Постачальник) були укладені договори поставки товару №49 від 21.03.2013, №59 від 09.09.2013, №64 від 23.09.2013, №76 від 11.10.2013 та №181 від 10.10.2013, за умовами яких Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця продукцію у строк, кількості, асортименті та за цінами згідно специфікацією, які складають невід`ємну частину договору.
Також між позивачем (Покупець) та ТОВ "ТПК Ніка" (Продавець) укладено договір поставки товару №3 від 09.01.2014, за умовами якого Постачальник зобов`язується поставити продукцію у строк, кількості, асортименті та за цінами згідно з специфікацією.
Крім того, між позивачем (Покупець) та ПП "Терса" (Продавець) укладено договір поставки товару №39 від 05.03.2013, за умовами якого Продавець зобов`язується поставити продукцію у строк, кількості, асортименті та за цінами згідно з специфікацією.
Між позивачем (Покупець) та ПП "РМУ-27" (Постачальник) було укладено договір поставки продукції № 13 від 23.01.2014, за умовами якого Постачальник зобов`язується поставити продукцію згідно з специфікацією і передати у власність Покупця, а Покупець прийняти продукцію та оплатити її на умовах цього договору.
Крім того, між Позивачем (Покупець) та ТОВ ВП "ЗВЗ" (Продавець) було укладено договір поставки товару №33 від 12.03.2013, за умовами якого Постачальник зобов`язується поставити продукцію у строк, кількості, асортименті та за цінами згідно з специфікацією та договір №153 від 01.08.2012 за результатами проведених конкурсних торгів.
Фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та вказаними вище контрагентами підтверджується наданими позивачем копіями специфікацій, податкових накладних, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, прибуткових ордерів, актів приймання передачі ТМЦ на відповідальне зберігання, журналів-ордерів, журналу реєстрації довіреностей, карток складського обліку, оборотно-сальдових відомостей.
Отриманий позивачем товар було відпущено на шахти, які є відокремленими підрозділами ДП "Львіввугілля", про що надано відповідні реєстри накладних.
Також між позивачем (Замовник) та ФОП ОСОБА_1 (Учасник) укладено Договір № 29 від 20.02.2012 про закупівлю товару за результатами відкритих торгів, проведених 14.12.2011, за умовами якого Учасник зобов`язується у 2012 році поставити на склади Покупця продукцію виробничо-технічного призначення, а саме лісоматеріали (затяжка горбильна) в строк, кількості, асортименті й за цінами згідно з специфікаціями, які складають невід`ємну частину договору.
Отримані позивачем лісоматеріали були відпущені на шахти, які являються відокремленими підрозділами ДП "Львіввугілля", про що надані реєстри накладних.
На підтвердження фактичного виконання умов зазначеного договору позивач надав копії специфікацій, накладних, рахунків-фактури, довіреностей на отримання ТМЦ, довідок про отримання лісоматеріалів від ФОП ОСОБА_1 та відпуск їх споживачам.
Між позивачем (Покупець) та ТОВ "Вербена" (Продавець) укладено договір № 88 від 10.05.2011 про закупівлю товару за результатами відкритих торгів, проведених 10.05.2011 року, та договори на поставку товару №85 від 17.05.2012, №234 від 26.12.2011, №230 від 21.12.2011, №229 від 08.12.2011, №217 від 21.11.2011, №211 від 17.10.2011, за умовами яких Постачальник поставляє товар (запасні частини) і передає у власність Покупця, а Покупець приймає товар та оплачує його на умовах цих договорів.
Фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та ДП "Львіввугілля" підтверджується копіями податкових накладних, видаткових накладних, прибуткових ордерів, рахунків - фактури, лімітних карток на відпуск матеріалів, карток складського обліку матеріалів.
Також Підприємством були надані платіжні доручення, які підтверджують факт оплати за товар.
У ході розгляду справи судами попередніх інстанцій було надано належну оцінку доказам, наданим позивачем та зібраними судами на підставі ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, та іншим обставинами, що спростовують позицію контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства за результатами господарських відносин із вказаними вище контрагентами.
Доводи контролюючого органу про відсутність фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Артеміда-Трейд", ПП "РМУ-27", ПП "Енергозахід", ТОВ "Ніка", ПП "Терса", ТОВ "ЗВЗ", ФОП ОСОБА_1, ТОВ "Вербена" ґрунтуються виключно на актах інших податкових органів відносно контрагентів позивача, зокрема, акту ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 01.07.2014 року №1533/26-59-22-01/38176827 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "НК "Артеміда Трейд" з питань підтвердження господарських відносин платниками податків за період 01.02.2013 по 31.01.2014", та неможливість встановлення місцезнаходження ТОВ "НК "Артеміда Трейд"; акту Західно-Донбаської ОДПІ Дніпропетровської області ДПС від 15.07.2014 №130/22-02-35984300 "Про результати проведення зустрічної звірки ПП "РМУ-27" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ВП Управління "Західвуглепостач" ДП "Львівугілля" за період березень 2014 року"; акту ДПІ у Сокальському районі Львівської області ДПС від 21.01.2014 № 13/2200/36084263 "Про результати виїзної позапланової документальної перевірки ПП "Енергозахід" з питань здійснення фінансово-господарських операцій, відображення їх в податкових зобов`язаннях та податковому кредиті в деклараціях по ПДВ за липень 2013 року, вересень 2013 року, жовтень 2013 року по взаєморозрахунках з ТОВ "Волиньхолод" за серпень 2013 року по фінансово-господарських операціях, які відображені в деклараціях по ПДВ"; акт ДПІ у м. Червонограді ГУ Міндоходів у Львівській області від 25.01.2014 №77/2200/37796356 "Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ ВП "ЗВЗ" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при проведенні взаємовідносин із контрагентом ТОВ "Компанія Глобал-маркет" за період 01.04.2013 по 30.04.2013"; акту ДПІ у Сокальському районі Львівської області від 11.12.2013 № 2716/1720/2423807330 "Про результати документальної планової виїзної перевірки ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2012 по 31.12.2012, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виконання умов валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2012"; довідці ДПІ у м. Дружківці ГУ Міндоходів в Донецькій області від 07.08.2014 №69/05-10-22/371871622 "Про результати проведеної зустрічної звірки ТОВ "ТПК Ніка" щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "КІНГ КОМПАНІ" за період з 01.03.2014 по 31.03.2014" та даних системи автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Міндоходів України тощо.
Колегія суддів вважає безпідставними посилання контролюючого органу на акти про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача з огляду на те, що відомості викладені в такому акті, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними оскільки, під час складення таких актів будь-які первинні документи платника податків не використовуються та не аналізуються, а отже оформлення вказаних актів з відображенням в них окремих відомостей, зокрема щодо нереальності операцій, не відповідають критерію юридичної значимості, а отже не є належними доказами в розумінні процесуального Закону.
Також колегія суддів вважає необґрунтованими посилання скаржника на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання, а також податкову інформацію, надану іншими контролюючими органами відносно контрагентів позивача, оскільки остання носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.
Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, а також умови укладених договорів, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивач має та надав суду відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності з іншими доказами свідчать про факт вчинення господарських операцій з зазначеними контрагентами, натомість доводи контролюючого органу не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, оскільки з урахуванням вимоги ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору), за якою обов`язок доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень покладається на такого суб`єкта, контролюючий орган мав надати суду належні, достовірні та беззаперечні докази своїх тверджень про те, що задекларовані позивачем витрати та податковий кредит за господарськими операціями з вказаними вище контрагентами сформовано безпідставно за господарськими операціями, які не виконувались.
Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та здійснивши системний аналіз долучених до справи доказів, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм законодавства, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій, а тому касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,