ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 821/185/16
адміністративне провадження № К/9901/27966/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Гончарової І.А.,
суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
здійснивши попередній розгляд касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоотехнологія"
на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 13 травня 2016 року (головуючий суддя - Кисильова О.Й.)
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2016 року (колегія суддів: головуючий суддя - Запорожан Д.В., судді - Романішин В.Л., Шляхтицький О.І.)
у справі №821/185/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоотехнологія"
до Новохацької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області, Головного управління Державного казначейства України у Херсонській області, Державної податкової інспекції у м. Херсоні
за участю прокуратури Херсонської області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Зоотехнологія" (далі - позивач, платник, Товариство, ТОВ "Зоотехнологія") звернулося до Господарського суду Херсонської області із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Бериславському районі Херсонської області (далі - далі - відповідач 1, ДПІ у Бериславському районі), правонаступником якої є Новохацька об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Херсонській області (далі - Новохацька ОДПІ), Головного управління Державного казначейства України у Херсонській області (далі - відповідач 2, ГУДКУ у Херсонській області), Державної податкової інспекції у м. Херсоні (далі - відповідач 3, ДПІ у м. Херсоні), за участю прокуратури Херсонської області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.
Постановою Господарського суду Херсонської області від 25 вересня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2008 року, адміністративний позов задоволено частково:
- визнано нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Бериславському районі №0002391500/0 від 25.07.2006, № 0002391500/1 від 28.08.2006 та №0002391500/2 від 06.11.2006 про відмову в наданні Товариству бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2006 року в сумі 45833,00 грн;
- визнано нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Бериславському районі №0002401500/0 від 19.09.2006, №0002401500/1 від 17.10.2006, №0002401500/2 від 09.01.2007 про відмову в наданні ТОВ "Зоотехнологія" бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2006 року в сумі 196834,00 грн;
- визнано нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Бериславському районі №0000322301/0 від 14.12.2006 про відмову в наданні Товариству бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2006 року в сумі 237114,00 грн;
- визнано нечинним податкове повідомлення - рішення ДПІ у Бериславському районі №0005801500/0 від 18.12.2006 року про відмову в наданні ТОВ "Зоотехнологія" бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2006 року в сумі 86434,00 грн;
- зобов`язано ДПІ у Бериславському районі поновити в картці особового рахунку з ПДВ Товариству суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 566215,00 грн, зокрема, за травень 2006 року в сумі 45833,00 грн, за липень 2006 року в сумі 196834,00 грн, за вересень 2006 року 237117,00 грн, за жовтень 2006 року в сумі 86434,00 грн;
- стягнуто з бюджету через ГУ ДКУ у Херсонській області суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 566215,00 грн на користь ТОВ "Зоотехнологія";
- стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства сплачений судовий збір у розмірі 1700,00 грн та 31,30 грн. У задоволенні позовних вимог про зобов`язання ДПІ у Бериславському районі надати до ГУДКУ у Херсонській області висновки із зазначенням сум, що підлягають відшкодуванню з бюджету ТОВ "Зоотехнологія", відмовлено.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що висновки відповідача 1 про недостатній для бюджетного відшкодування обсяг оподатковуваних операцій платника протягом останніх 12 календарних місяців є неправильними. Обставини щодо наявності у Товариства достатнього обсягу оподатковуваних операцій протягом 12 календарних місяців, що передують датам заявлення відповідних сум до бюджетного відшкодування, встановлені у постанові Запорізького апеляційного господарського суду від 13.06.2007 у справі №11/399-АП-06, якою визнано нечинними податкові повідомлення - рішення про відмову у наданні ТОВ "Зоотехнологія" бюджетного відшкодування за січень-березень 2006 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 лютого 2010 року касаційну скаргу ДПІ у Берислаському районі задоволено частково, постанову Господарського суду Херсонської області від 25 вересня 2007 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2008 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Херсонського окружного адміністративного суду.
Скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій та направляючи справу на новий розгляд, Вищий адміністративний суд України зазначив, що постанова Запорізького апеляційного господарського суду у справі №11/399-АП-06 від 13.06.2007 була скасована ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.12.2009, а справа направлена до суду апеляційної інстанції на новий розгляд. Тому встановлені у справі № 11/399-АП-06 обставини не можуть вважатися такими, що не підлягають доказуванню під час розгляду цієї справи.
У подальшому, постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2014 року, адміністративний позов задоволено:
- визнано недійсними та скасовано податкові повідомлення - рішення від 25.07.2016 №0002391500/0, від 28.08.2006 №0002391500/1, від 06.11.2006 №0002391500/2, від 19.09.2006 №0002401500/0, від 17.10.2006 №0002401500/1, від 09.01.2007 №0002401500/2, від 14.12.2006 №0000322301/0, від 18.12.2006 №00058011500/0.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій, пославшись на обставини, встановлені у постанові Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2011 у справі № 11/399/АП-06/5024, зокрема, щодо здійснення ТОВ "Зоотехнологія" господарської діяльності протягом 12 календарних місяців, що передує датам заявлення відповідних сум до бюджетного відшкодування, зазначили про безпідставність висновків контролюючого органу про те, що платник мав обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування, що і було підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень про відмову у наданні Товариству бюджетного відшкодування.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 січня 2016 року касаційну скаргу Новохацької ОДПІ задоволено частково, постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 16.08.2013 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2014 скасовано і направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, Вищий адміністративний суд України зазначив, що висновки судів про те, що обсяги оподатковуваних операцій Товариства за останні 12 календарних місяців більші, ніж зазначена платником сума бюджетного відшкодування, ґрунтуються виключно на обставинах, встановлених у постанові Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2011 року у справі №11/399-АП-06/5024. При цьому суди не звернули увагу на те, що вказане судове рішення оскаржене у касаційному порядку, а тому, пославшись на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2011 року у справі №11/399-АП-06/5024, не дотрималися принципу офіційного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення спору, та не перевірили результати розгляду касаційним судом справи №11/399-АП-06/5024.
За результатами нового розгляду справи, постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 13 травня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2016 року, адміністративний позов задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 06.11.2006 № 0002391500/2 про відмову ТОВ "Зоотехнологія" у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2006 року на суму 45833,00 грн;
- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 09.01.2007 № 0002401500/2 про відмову ТОВ "Зоотехнологія" у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2006 року на суму 196834,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про наявність правових підстав для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 06.11.2006 № 0002391500/2 та від 09.01.2007 № 0002401500/2. Натомість зазначили про відсутність правових підстав для задоволення решти позовних вимог, зокрема, в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень ДПІ у Бериславському районі від 11.12.2006 № 0005801500/0 та від 14.12.2006 № 0000322301/0, пославшись при цьому на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 15 січня 2014 року у справі №11/399/АП-06-5024, якою залишено в силі постанову Господарського суду Херсонської області від 10.01.2017, в якій, зокрема, встановлено факт штучного документування ТОВ "Зоотехнологія" господарських операцій з придбання у ЗАТ "Кондитерська фабрика "Лагода" добавки для харчової промисловості та у ПП "Агропромстройкомплекс" сітки зварної. У постанові Господарського суду Херсонської області від 10.01.2017 зазначено, що ці операції мали безтоварний характер та були оформлені документально з метою створення для суб`єктів господарювання сприятливих наслідків у податковому обліку. Враховуючи відсутності фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та ЗАТ "Кондитерська фабрика "Лагода", ПП "Агропромстройкомплекс", а також ненадання Товариством витребуваних документів щодо обсягів оподатковуваних операцій Товариства за останні 12 календарних місяців, що передували заявленню бюджетного відшкодування ПДВ, суди дійшли висновку про безпідставність декларування Товариством бюджетного відшкодування ПДВ за вересень та жовтень 2006 року. Також суди вказали про відсутність правових підстав для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень ДПІ у Берислаському районі від 25.07.2016 №0002391500/0, від 28.08.2006 №0002391500/1, від 19.09.2006 №0002401500/0, від 17.10.2006 №0002401500/1, оскільки останні вважаються відкликаними за результатами їх адміністративного оскарження.
Позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріально та процесуального права, просив, їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі. На обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що з урахуванням висновків Вищого адміністративного суду України у справі №11/399-АП-06/5024, розмір оподатковуваних операцій Товариства за останні 12 місяців, що передують вересню та жовтню 2006 року значно більший ніж заявлені Товариством суми бюджетного відшкодування.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02 серпня 2016 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача.
Від відповідача відзиву на касаційну скаргу не надійшло, що не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, предметом касаційного розгляду справи є рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог.
12 березня 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017).
Пунктом 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, відповідно до декларації з ПДВ за вересень 2006 року ТОВ "Зоотехнологія" задекларовано бюджетне відшкодування у сумі 237114,00 грн.
Посадовими особами ДПІ у Бериславському районі проведено документальну виїзну перевірку достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2006 року та правильності нарахування податкових зобов`язань і податкового кредиту за серпень 2006 року ТОВ "Зоотехнологія", за результатами якої складено акт від 14.12.2006 № 105/23/32853429 (далі - Акт перевірки від 14.12.2006).
Як вбачається з Акта перевірки від 14.12.2006 контролюючий орган дійшов висновку, що за останні 12 календарних місяців Товариство має обсяги оподатковуваних операцій менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування, а тому платник відповідно до підпункту 7.7.11 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не має права на отримання бюджетного відшкодування на рахунок платника банку в сумі 237114,00 грн.
На підставі Акта перевірки ДПІ у Бериславському районі прийнято податкове повідомлення - рішення від 14.12.2006 № 0000322301/0 про відмову в наданні Товариству бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2006 року в сумі 237114,00 грн.
Крім того, відповідно до декларації з ПДВ за жовтень 2006 року позивач задекларував до бюджетного відшкодування 86434,00 грн.
Посадовими особами ДПІ у Бериславському районі проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2006 року ТОВ "Зоотехнологія", за результатами якої складено акт від 11.12.2006 № 309/15-206/32853429 (далі - Акт перевірки від 11.12.2006).
Як вбачається з Акта перевірки від 11.12.2006 відповідач дійшов висновку, що за останні 12 календарних місяців Товариство має обсяги оподатковуваних операцій менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування, а тому платник відповідно до підпункту 7.7.11 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не має права на отримання бюджетного відшкодування на рахунок платника в банку у сумі 86434,00 грн.
На підставі Акта перевірки від 11.12.2006 ДПІ у Бериславському районі прийнято податкове повідомлення - рішення № 0005801500/0 від 18.12.2006 про відмову у наданні Товариству бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2006 року в сумі 86434,00 грн.
Надаючи правову оцінку викладеним обставинам справи, Суд виходить з наступного.
Закон України "Про податок на додану вартість" визначає платників податку на додану вартість, об`єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.
Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв`язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Підпунктом 7.7.11 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що не мають права на отримання бюджетного відшкодування, зокрема, особа, яка: була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування, та/або мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів; не провадила діяльність протягом останніх дванадцяти календарних місяців.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 7 КАС України (в редакції, що була чинною до 15.12.2017) одним із принципів адміністративного судочинства є обов`язковість судових рішень.
Згідно з частиною другою статті 14 КАС України (в редакції, що була чинною до 15.12.2017) постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання на всій території України.
Обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини (частина перша статті 72 КАС України (в редакції, що була чинною до 15.12.2017).
Так, постановою Господарського суду Херсонської області від 10 січня 2007 року у справі № 11/399-АП-06/5024 у задоволенні позовних ТОВ "Зоотехнологія" до ДПІ у Бериславському районі про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень - рішень відмовлено.
Господарський суд Херсонської області зазначив, що операції між позивачем та ЗАТ "Кондитерська фабрика "Лагода" щодо купівлі харчових добавок та подальшого продажу цієї продукції ТОВ "Кондитерська фабрика "Лагода" були здійснені у той самий день з незначною ціновою різницею. Доказів фізичного переміщення товару у процесі його руху від постачальника до кінцевого покупця позивачем не надано, при цьому усі учасники розглядуваних поставок мали спільних засновників. Вищевикладене, у своїй сукупності, свідчить про існування між ЗАТ "Кондитерська фабрика "Лагода" та ТОВ "Кондитерська фабрика "Лагода" прямих стосунків, а залучення Товариства, як посередника, до цього ланцюгу постачання не мало розумної ділової мети. З огляду на встановлені вище обставини, Господарський суд Херсонської області дійшов висновку про відсутність фактичного виконання цих господарських операцій та вказав, що останні були лише оформлені документально з метою створення сприятливих наслідків у податковому обліку ТОВ "Зоотехнологія". З аналогічних підстав суд визнав безтоварними і операції Товариства з придбання у Приватного підприємства "Агропромстройкомплекс" металевої сітки.
Справа № 11/399-АП-06/5024 неодноразово переглядалася в апеляційному порядку.
Так, постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2011 року апеляційну скаргу ТОВ "Зоотехнологія" задоволено, постанову Господарського суду Херсонської області від 10 січня 2007 року скасовано та прийнято у справі нову постанову, якою позов задоволено:
- визнано нечинними у повному обсязі податкові повідомлення-рішення ДПІ у Бериславському районі № 0000321900/0, №0000321900/1, №0000321900/2, №0000321900/3, якими ТОВ "Зоотехнологія" відмовлено в наданні бюджетного відшкодування ПДВ за січень місяць 2006 року в сумі 108169,00 грн;
- визнано частково нечинними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бериславському № 0000331900/0 від 17.05.2006, №0000331900/1, №0000331900/2, №0000331900/3, якими ТОВ "Зоотехнологія" відмовлено у наданні бюджетного відшкодування ПДВ за березень місяць 2006 року в сумі 19579,67 грн;
- зобов`язано ДПІ у Бериславському районі поновити в картці особового рахунку з ПДВ ТОВ "Зоотехнологія" суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 127748,76 грн, у тому числі за січень місяць 2006 року в сумі 108169,00 грн, за березень місяць 2006 року в сумі 19579,67 грн;
- зобов`язано ДПІ у Бериславському районі надати до Відділення Державного казначейства України у Бериславському районі Херсонської області висновки із зазначенням сум, що підлягають відшкодуванню з бюджету ТОВ "Зоотехнологія" за січень 2006 року в сумі 108169,00 грн; за березень 2006 року в сумі 19579,67 грн;
- стягнуто з Державного Бюджету України суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 127748,67 грн на користь ТОВ "Зоотехнологія".
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 січня 2014 року касаційну скаргу ДПІ у Бериславському районі задоволено, постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2011 у справі № 11/399-АП-06/502 скасовано, постанову Господарського суду Херсонської області від 10.01.2007 у справі № 11/399-АП-06/502 залишено в силі.
Таким чином, судовими рішеннями, що набрали законної сили, встановлено відсутність фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Кондитерська фабрика "Лагода" з придбання добавки для харчової промисловості на суму 883500,00 грн та Приватним підприємством "Агропромстройкомплекс" з придбання сітки зварної на суму 633500,00 грн.
Враховуючи вищевикладене, Суд погоджується в висновками судів попередніх інстанцій про правомірність виключення контролюючим органом із обсягів оподатковуваних операцій позивача за останні 12 календарних місяців операцій із вказаними вище контрагентами з огляду на відсутність їх фактичного виконання.
Крім того, Верховний Суд зазначає, що всупереч вимог ухвал Херсонського окружного адміністративного суду від 16.02.2016 та від 12.04.2016 Товариство не надало відомостей про обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців, що передували заявленню бюджетного відшкодування ПДВ, та необхідних підтверджуючих документів.
Скаржник у своїй касаційній скарзі зазначає, що розмір оподатковуваних операцій Товариства за останні 12 місяців, що передують вересню та жовтню 2006 року, значно більший за заявлені Товариством суми бюджетного відшкодування, а тому оскаржувані податкові повідомлення - рішення відповідача 1 від 11.12.2006 № 0005801500/0 та від 14.12.2006 № 0000322301/0 є протиправними та підлягають скасуванню, при цьому не надає жодних доказів на підтвердження своїх доводів.
Враховуючи вищевикладене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень ДПІ у Бериславському районі від 11.12.2006 № 0005801500/0 та від 14.12.2006 № 0000322301/0.
Крім того, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень ДПІ у Берислаському районі від 25.07.2016 №0002391500/0, від 28.08.2006 №0002391500/1, від 19.09.2006 №0002401500/0, від 17.10.2006 №0002401500/1, оскільки останні вважаються відкликаними за результатами їх адміністративного оскарження і скаржником у касаційній скарзі не наведено жодних доводів незаконності рішень судів попередніх інстанцій в цій частині.
Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та здійснивши системний аналіз долучених до справи доказів, проаналізувавши правильність застосування судами норм законодавства, колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій, а тому касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів - без змін.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 343, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України,