Постанова
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 419/3519/16-к
провадження № 51-6344 км 20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Булейко О. Л.,
суддів Бородія В. М., Іваненка І. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Голюк І. О.,
прокурора Ченківського О. О.,
в режимі відеоконференції
захисника Дорошенка С. М.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Дорошенка С. М., який діє в інтересах засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на ухвалу Луганського апеляційного суду від 28 вересня 2020 року у кримінальному провадженні, дані про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016130500000653, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Зіньків, Полтавської області, громадянина України, військовослужбовця, призваного під час мобілізації до лав Збройних Сил України Полтавським ОМВК на підставі Указу Президента України "Про часткову мобілізацію" від 14 січня 2015 року № 15/2015, у військовому званні "сержант", головного сержанта мотопіхотної роти військової частини польова пошта В2231, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 1 ст. 28 - ч. 1 ст. 187, ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 28 - ч. 3 ст. 357 КК
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Нікополь, Дніпропетровської області, громадянина України, маючого на утриманні малолітню дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, військовослужбовця, призваного під час мобілізації до лав Збройних Сил України Нікопольським ОРВК на підставі Указу Президента України "Про часткову мобілізацію" від 27 березня 2014 року №303/2014, у військовому званні "старший солдат", гранатометника 2 взводу 1МПР військової частини польова пошта В2231, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_4, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 1 ст. 28 - ч. 1 ст. 187, ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 28 - ч. 3 ст. 357 КК
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с. Підвисоке, Новоархангельського району Кіровоградської області, області, громадянина України, військовослужбовця, призваного під час мобілізації до лав Збройних Сил України Новоархангельським ОРВК Кіровоградської області на підставі Указу Президента України "Про часткову мобілізацію" від 14 січня 2015 року №15/2015, у військовому званні "старший солдат", старшого стрільця мотопіхотної роти військової частини польова пошта В2231, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_5, раніше не судимого
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 1 ст. 28 - ч. 1 ст. 187, ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 28 - ч. 3 ст. 357 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Новоайдарського районного суду Луганської області від 24 січня 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 1 ст. 28 - ч. 1 ст. 187, ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 28 - ч. 3 ст. 357 КК і призначено йому покарання:
- за ч.2 ст. 146 КК - у виді 3 (трьох) років позбавлення волі;
- за ч. 1 ст. 28 - ч. 1 ст. 187 КК - у виді 4(чотирьох) років позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 296 КК - у виді 2(двох) років позбавлення волі;
- за ч. 1 ст. 28 - ч. 3 ст. 357 КК - у виді 1(одного) року обмеження волі.
Звільнено ОСОБА_1 від призначеного судом покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28 - ч.3 ст. 357 КК, у зв`язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 28 - ч. 3 ст.357 КК - закрито.
На підставі ст. 70 ч.1 КК за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено ОСОБА_1 остаточне покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання у вигляді позбавлення волі, якщо він протягом визначеного судом строку 3 (три) роки не скоїть нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки, передбачені ст.76 КК, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та додатково покласти такі обов`язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 1 ст. 28 - ч. 1 ст. 187, ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 28 - ч. 3 ст. 357 КК і призначено йому покарання:
- за ч.2 ст. 146 КК - у виді 3(трьох) років позбавлення волі;
- за ч. 1 ст. 28 - ч. 1 ст. 187 КК- у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 296 КК - у виді 2(двох) років позбавлення волі;
- за ч. 1 ст. 28 - ч. 3 ст. 357 КК - у виді 1(одного) року обмеження волі.
Звільнено ОСОБА_2 від призначеного судом покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28 - ч.3 ст. 357 КК, у зв`язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 28 - ч. 3 ст.357 КК - закрито.
На підставі ст. 70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено ОСОБА_2 остаточне покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання у виді позбавлення волі, якщо він протягом визначеного судом строку 3 (три) роки не скоїть нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки, передбачені ст.76 КК, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та додатково покласти такі обов`язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 1 ст. 28 - ч. 1 ст. 187, ч. 2 ст. 296, ч. 1 ст. 28 - ч. 3 ст. 357 КК і призначено йому покарання:
- за ч.2 ст. 146 КК - у виді 3(трьох) років позбавлення волі;
- за ч. 1 ст. 28 - ч. 1 ст. 187 КК- у виді 4(чотирьох) років позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 296 КК - у виді 2(двох) років позбавлення волі;
- за ч. 1 ст. 28 - ч. 3 ст. 357 КК - у виді 1(одного) року обмеження волі.
Звільнено ОСОБА_3 від призначеного судом покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 28 - ч.3 ст. 357 КК, у зв`язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 28 - ч. 3 ст.357 КК - закрито.
На підставі ст. 70 ч.1 КК за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено ОСОБА_3 остаточне покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання у виді позбавлення волі, якщо він протягом визначеного судом строку 3 (три) роки не скоїть нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки, передбачені ст.76 КК, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та додатково покласти такі обов`язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 солідарно на користь ОСОБА_5 100000 (сто тисяч) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення в ході досудового розслідування судової товарознавчої експертизи, балістичної експертизи у сумі 719 гривень 66 копійки.
Стягнуто з ОСОБА_2 10 на користь держави процесуальні витрати за проведення в ході досудового розслідування судової товарознавчої експертизи, балістичної експертизи у сумі 719 гривень 66 копійки.
Стягнуто з ОСОБА_3, на користь держави процесуальні витрати за проведення в ході досудового розслідування судової товарознавчої експертизи, балістичної експертизи у сумі 719 гривень 66 копійки.
Вирішено питання про долю речових доказів.
Ухвалою Луганського апеляційного суду від 28 вересня 2020 року вирок Новоайдарського районного суду Луганської області від 24 січня 2019 року щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 змінено. З мотивувальної частини вироку виключено посилання, як на доказ винуватості обвинувачених - протокол огляду місяця події від 1 вересня 2020 року. В іншій частині вирок залишено без змін.
Згідно з вироком ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 визнано винуватими та засуджено за те, що вони вчинили злочини за таких обставин.
31 серпня 2016 року приблизно о 15.30 годині, головний сержант мотопіхотної роти, військової частини польова пошта В2231 ОСОБА_1, знаходячись за кермом автомобіля марки Volkswagen Т4, військовий номерний знак НОМЕР_1, разом зі своїми співслужбовцями цієї ж військової частини: старшими солдатами ОСОБА_2 та ОСОБА_3, будучи одягненими у військову форму, кожен маючий при собі ввірену для службового користування зброю, а саме автомати АКС-74 № НОМЕР_2, АКС-74 № НОМЕР_3, АКС-74 № НОМЕР_4, прибули на вищевказаному автомобілі до берегу водойми "Директорський", що розташований неподалік будинку №3 по вул. Миру, села Муратове Новоайдарського району Луганської області.
Того ж дня, близько 15.50 годині, вказані особи, використовуючи малозначний привід, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи при цьому громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю та виразилось у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки у суспільстві, в присутності інших осіб, почали голосно викрикувати та висловлюватися на адресу ОСОБА_5 грубою нецензурною лайкою.
У подальшому, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 збили ОСОБА_5 з ніг, вивели останнього з рівноваги, поваливши на землю. Після чого, почали наносити ОСОБА_5 хаотичні удари руками та ногами по голові, тулубу та обличчю, від чого потерпілий втратив свідомість.
Окрім того ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, із застосуванням фізичного насильства до ОСОБА_5, погрожуючи застосуванням автоматичної вогнепальної зброї - АКС-74 2619332, НОМЕР_5, НОМЕР_6, нанесли потерпілому хаотичні удари руками та ногами по голові, тулубу та обличчю та заволоділи мобільний телефон марки "Samsung" модель GT-S5610, з картою пам`яті micro SD 8 Gb марки "Toshiba", вартістю з урахуванням зносу 525,00 грн. та ключі від автомобіля ВАЗ 2101 д/н НОМЕР_7 . Далі, ОСОБА_1 штовхнув ОСОБА_5 у водойм, направив у бік останнього автомат АКС-74 № НОМЕР_2 та погрожував вбивством останньому. Продовжуючи свої дії вказані особи, проникнувши в автомобіль ВАЗ 2101 д/н НОМЕР_7, що належить ОСОБА_5, шляхом відкриття дверей даного автомобілю, заволоділи майном, що належить ОСОБА_5, розпорядившись в подальшому викраденим майном на загальну суму 4714,85 гривень на власний розсуд.
Також, 31 серпня 2016 року, близько 16.00 год, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, під час вчинення розбійного нападу щодо ОСОБА_5, проникнувши у автомобіль ВАЗ 2101, діючи групою осіб, з застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров`я потерпілого, погрожуючи застосуванням зброї, яка знаходилась при них, незаконно заволоділи паспортом громадянина України на ім`я ОСОБА_5 ; посвідченням водія на ім`я ОСОБА_5 ; довідкою про присвоєння ідентифікаційного номеру на ім`я ОСОБА_5 ; свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу марки ГАЗ модель 5312 реєстраційний номер НОМЕР_8 ; полісом №АК/1604911 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності; посвідченням працівника державної лісової охорони України серія Г №16, виданим 24 жовтня 2014 року; технічним паспортом на транспортний засіб ВАЗ - 2101, реєстраційний номер НОМЕР_9 ; посвідченням №5, виданим 12 липня 2016 року Громадською організацією "Народна рада" Старобільського району Луганської області на ім`я ОСОБА_5 .
Крім того, 31 серпня 2016 року близько 16 год 25 хв, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, діючи за попередньою змовою групою осіб, з метою незаконного позбавлення волі ОСОБА_5, шляхом заподіяння останньому фізичних страждань, із застосуванням зброї, здійснюване протягом тривалого часу, перебуваючи неподалік будинку №3 по вул. Миру, селища Муратове Новоайдарського району Луганської області, всупереч волі ОСОБА_5, із застосуванням сили, посадили його до салону автомобіля "Volkswagen Т4" військовий номерний знак НОМЕР_10, фактично обмеживши свободу пересування останнього.
Після цього, діючи за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_1, знаходячись за кермом вказаного автомобіля, разом зі своїми співслужбовцями ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які перебували у салоні біля ОСОБА_5, насильно утримуючи останнього попри його волі, шляхом погрози застосування вогнепальної зброї АКС-74 № НОМЕР_2, АКС-74 № НОМЕР_3, АКС-74 № НОМЕР_11 відповідно, періодично наставляючи в бік ОСОБА_5, створили зовнішні перепони для вільного пересування в просторі та часі, вибору потерпілим місця знаходження, фізичної свободи і особистої недоторканності.
На цьому автомобілі почали пересування с. Муратове Новоайдарського району Луганської області, від`їхавши від берега водойми "Директорський", що розташований неподалік будинку №3 по вул. Миру, с. Муратове, Новоайдарського району, Луганської області. При цьому ОСОБА_2 дістав ніж та почав демонструвати його ОСОБА_5 та торкатися ним обличчя та шиї ОСОБА_5, чим заподіяв йому фізичні страждання. У цей час ОСОБА_3 направив ввірений йому для службового користування автомат АКС-74 № НОМЕР_3 у бік ОСОБА_5 та погрожував його застосуванням. ОСОБА_2 та ОСОБА_3, перебуваючи у салоні зазначеного автомобіля нанесли ОСОБА_5 декілька хаотичних ударів руками в обличчя та по голові.
Так, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, під час пересування насильно утримували ОСОБА_5 в салоні автомобіля Volkswagen Т4 у с. Муратове, Новоайдарського району, Луганської області та прилеглим до нього автошляхом приблизно до 17 год 30 хв, залишивши його біля водойма "Нижнє", розташованої біля перехрестя автошляхів, які ведуть в напрямку с. Муратове та с. Кряківка Новоайдарського району Луганської області.
У результаті вищевказаних злочинних протиправних дій з боку ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, потерпілому ОСОБА_5 були нанесені легкі тілесні ушкодження, які спричинили короткочасний розлад здоров`я.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, порушення права на справедливий суд просить ухвалу Луганського апеляційного суду від 28 вересня 2020 року скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Захисник зазначає, що суди попередніх інстанцій встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, зокрема протоколу відтворення подій (слідчого експерименту) зі свідком ОСОБА_6 без його безпосереднього допиту в судовому засіданні.
Захисник вважає, що судом апеляційної інстанції не взято до уваги недопустимість як доказів, отриманих з порушенням вимог ст. 228 КПК та права на захист: протоколів слідчого експерименту з потерпілим ОСОБА_5 від 23 листопада 2016 року та зі свідком ОСОБА_6 від 23 листопада 2016 року, оскільки ОСОБА_5 і ОСОБА_6, понятими ОСОБА_7 і ОСОБА_8 не були підписані кожна сторінка протоколу, серед іншого ОСОБА_5 графа про попередження його про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК, без зазначення відомостей, що він був їм зачитаний, чи ознайомлені і не мають заперечень.
Апеляційний суд, на думку захисника, залишив поза увагою, що матеріали справи не містять копії протоколу та перешиті, а також не мають відміток архіваріусу суду.
Захисник зазначає, що судом апеляційної інстанції не надано оцінки доводам апеляційної скарги захисника, що в основу обвинувального вироку судом першої інстанції було покладено показання свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які не були допитані в ході досудового розслідування, показання потерпілого, які не містяться на технічному носії запису судового засідання.
Захисник зазначає, що суд апеляційної інстанції залишив поза увагою доводи його апеляційної скарги та безпідставно погодився з правовою кваліфікацією дій засуджених за ч. 2 ст. 146 КК.
Захисник вважає, суд апеляційної інстанції не обґрунтовано відмовив у задоволенні його клопотання про дослідження додатково зібраних захисником доказів, що, на його думку, призвело до порушення ч. 3 ст. 411 КПК.