Постанова
Іменем України
14 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 466/5503/17
провадження № 61-15790св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - державний нотаріус Третьої Львівської державної нотаріальної контори Спільник Зоряна Володимирівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Шеремети Н. О., Крайник Н. П., Цяцяка Р. П., від 31 серпня 2020 року.
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - державний нотаріус Третьої Львівської державної нотаріальної контори Спільник З. В., про поділ будинку в натурі, визнання права власності.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 25 вересня 1972 року розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, визнано право особистої власності на будинок АДРЕСА_1 у наступних частках: за ОСОБА_3 на 3/4 частини, за ОСОБА_4 на 1/4 частини будинковолодіння. Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 04 жовтня 1973 року розділено між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 реально будинок АДРЕСА_1 . Зокрема, ОСОБА_3 виділено в реальне користування приміщення: 1-1, 1-2, 1-5, 1-8, 1-9, 1-10, підвал та горище над приміщенням 1-5, 3/4 земельної ділянки, що примикає до її частки будинку; ОСОБА_4 виділено в реальне користування приміщення: 1-11, 1-12, 1-13, 1-14 та горище над приміщеннями 1-8, 1-9, 1-10. Для виходу в мезонін вирішено облаштувати сходи-марш за рахунок ОСОБА_4 і виділити в його реальне користування 1/4 частку земельної ділянки, що примикає до входу в мезонін.
Додатковим рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 10 квітня 1974 року ОСОБА_3 виділено в реальне користування також приміщення 1-3 коридор, 1-4 ванна, 1-6 кухня, 1-7 кладова.
27 жовтня 1981 року складено комісійний акт про закінчення будівництва і введення його в експлуатацію, яке складається з двох квартир: квартира 1 загальною площею 83, 20 кв. м, житловою площею 52, 30 кв. м; квартира 2 загальною площею 55, 70 кв. м, житловою площею 25,40 кв. м. ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було видано реєстраційні посвідчення на відповідні частки будинку АДРЕСА_1 .
Позивач зазначав також, що він здійснив перепланування належних йому мезоніну та горища, в результаті чого загальна площа приміщень збільшилася з 52,5 кв. м на 63,10 кв. м, а загальна площа будинку збільшилася з 138, 90 кв. м до 146,30 кв. м.
20 лютого 2012 року присвоєно поштові номери АДРЕСА_2 (АДРЕСА_4) загальною площею 61,6 кв. м. 08 листопада 2013 року внесено зміни в розпорядження про присвоєння поштових адрес, а саме: замінено загальну площу АДРЕСА_3 ( АДРЕСА_1 ) на 146, 3 кв. м.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 . Відповідно до заповіту від 29 грудня 1993 року все належне їй майно перейшло в порядку спадкування ОСОБА_2
ОСОБА_1 вказав, що у зв`язку із відмовою державного нотаріуса Третьої Львівської нотаріальної контори у реєстрації права власності на належне нерухоме майно він змушений звернутися до суду із цим позовом.
Із урахуванням зазначеного, позивач просив позов задовольнити, виділити в натурі та визнати за ним право власності на житлові та нежитлові приміщення (квартира 2), які позначені в технічному паспорті на садибний (індивідуальний) житловий будинок, виготовленому 19 червня 2017 року обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" (далі - ОКП ЛОР "БТІ та ЕО"), такими позначками: 2.1 мансарда, площею 7.2 кв. м; 2.2 житлова кімната, площею 13,6 кв. м; 2,3 житлова кімната, площею 18,1 кв. м; 2-4 житлова кімната, площею 11,5 кв. м; 2.5 кухня, площею 7,3 кв. м; 2-6 тамбур, площею 3,7 кв. м; 2.7 санвузол, площею 4,6 кв. м, загальною площею 66,0 кв. м, в будинку А-1, загальною площею 66,0 кв. м, в будинку А-1 по АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова, у складі судді Баєвої О. І., від 18 грудня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на приміщення по АДРЕСА_1, позначені в технічному паспорті ОКП ЛОР "БТІ та ЕО" від 19 червня 2017 року № 747 наступними літерами:
2.1 мансарда, площею 7.2 кв. м; 2.2 житлова кімната, площею 13,6 кв. м; 2,3 житлова кімната, площею 18,1 кв. м; 2-4 житлова кімната, площею 11,5 кв. м; 2.5 кухня, площею 7,3 кв. м; 2-6 тамбур, площею 3,7 кв. м; 2.7 санвузол, площею 4,6 кв. м, загальною площею 66,0 кв. м, в будинку А-1.
Виділено в натурі ОСОБА_1 приміщення по АДРЕСА_1, позначені в технічному паспорті ОКП ЛОР "БТІ та ЕО" від 19 червня 2017 року № 747 наступними літерами:
2.1 мансарда, площею 7.2 кв. м; 2.2 житлова кімната, площею 13,6 кв. м; 2,3 житлова кімната, площею 18,1 кв. м; 2-4 житлова кімната, площею 11,5 кв. м; 2.5 кухня, площею 7,3 кв. м; 2-6 тамбур, площею 3,7 кв. м; 2.7 санвузол, площею 4,6 кв. м, загальною площею 66,0 кв. м, в будинку А-1.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позовні вимоги підлягають до задоволення, оскільки позивачпозбавлений можливості в позасудовому порядку оформити право власності на належну йому частину спірного будинку, який було ним переплановано, внаслідок чого загальна площа будинку збільшилася. Згідно висновку ОКП ЛОР "БТІ та ЕО" № 3/2247 від 09 лютого 2012 року "Про розподіл будинку АДРЕСА_1 на два самостійних" технічно можливо розділити зазначений будинок на два самостійних із присвоєнням окремих номерів.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 31 серпня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 18 грудня 2018 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що дійшовши висновку про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції залишив поза увагою, що позивач є власником 1/4 ідеальної частки спірного будинку загальною площею 138, 90 кв. м і таке право належним чином зареєстроване за ним.
ОСОБА_1 здійснив переобладнання мезоніну спірного будинку, в результаті чого загальна площа будинку збільшилася з 138, 90 кв. м до 149, 20 кв. м, однак встановлені судом першої інстанції обставини не дають підстав для висновку, що позивач перепланував належний йому мезонін та горище, і в результаті цього загальна і житлова площа приміщень, яка відповідала набутій ним у власність 1/4 частини будинку збільшилася з 52,5 кв. м до 66,0 кв. м.
Позивач не надав суду відповідного висновку експерта та не клопотав перед судом про призначення по справі судової будівельно-технічної експертизи для вирішення питання про технічну можливість виділення кожному із співвласників відокремленої частини будинку з самостійним виходом та з мінімальним відхиленням від розміру ідеальної частки співвласників. На підставі належних та допустимих доказів технічної можливості такого поділу відповідно до часток сторін у праві спільної часткової власності на спірний будинок судом апеляційної інстанції не встановлено, не встановлено розміру збільшення чи зменшення часток кожного співвласника при проведенні реального поділу. Не було також встановлено дійсної вартості спірного будинку, що є необхідним для визначення розміру компенсації одному із співвласників за зменшення його частки.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
26 жовтня 2020 року засобами поштового зв`язку до Верховного Суду ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного суду від 31 серпня 2020 рокуі залишити в силі рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 18 грудня 2018 року.
Підставами касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначив неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України), а також на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні не дослідив належним чином зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Заявник стверджує, що він на виконання рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 04 жовтня 1973 року та додаткового рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 10 квітня 1974 року, протягом 1977 - 1982 років за власний рахунок облаштував сходи-марш для окремого виходу в мезонін, частково перепланував належний йому мезонін та горище, завершив будівництво і здав в експлуатацію будинок АДРЕСА_1 . Протягом 2010-2015 років він за власний рахунок частково перепланував належні йому мезонін та горище, в результаті чого загальна і житлова площа приміщень мезоніну збільшилася з 60, 8 кв. м до 66, 00 кв. м, а загальна площа будинку А-1 без зміни його геометричних розмірів (довжини, ширини і висоти) збільшилась з 138, 90 кв. м до 149, 20 кв. м.
Позивач наголошує на тому, що висновок апеляційного суду щодо відсутності технічної можливості здійснити поділ в натурі спірного будинку суперечить встановленим обставинам справи. На виконання ухвали Шевченківського районного суду м. Львова від 18 серпня 1973 року Львівським міським бюро технічної інвентаризації був розроблений погоджений архітектором Львівської області висновок про реальний розподіл будинку із відшкодуванням частки співвласнику в рахунок компенсації розміру частки у спірному будинку. Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 04 жовтня 1973 року та додатковим рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 10 квітня 1974 року виділено в реальне користування співвласникам спірний будинок у відповідності до їхніх часток. Зазначеними судовими рішеннями здійснено реальний розподіл (виділ в натурі) часток між співвласниками будинку, який є предметом спору. ОСОБА_1 вважає, що при вирішенні спору судом апеляційної інстанції не застосовано до спірних правовідносин положення статей 357, 383 ЦК України, статті 152 ЖК УРСР.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 05 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження у справі.
Ухвалою Верховного Суду від 01 квітня 2021 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - державний нотаріус Третьої Львівської державної нотаріальної контори Спільник З. В., про поділ будинку в натурі, визнання права власності призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У поданому відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_2 посилається на те, що оскаржена постанова апеляційного суду є законною та обґрунтованою, а доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків апеляційного суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 25 вересня 1972 року у справі № 2-1009 розірвано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а також визнано право особистої власності в будинку АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 на 3/4 частини, за ОСОБА_4 на 1/4 частину будинковолодіння.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 04 жовтня 1973 року розділено реально між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 будинок АДРЕСА_1 . Зокрема, ОСОБА_3 виділено в реальне користування приміщення: 1-1, 1-2, 1-5, 1-8, 1-9, 1-10, підвал та горище над приміщенням 1-5, 3/4 земельної ділянки, що примикає до її частки будинку; ОСОБА_4 виділено в реальне користування приміщення: 1-11, 1-12, 1-13, 1-14 та горище над приміщеннями 1-8, 1-9, 1-10. Для виходу в мезонін вирішено облаштувати сходи-марш за рахунок ОСОБА_3 і виділити в його реальне користування 1/4 частки земельної ділянки, що примикає до входу в мезонін.
Додатковим рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 10 квітня 1974 року ОСОБА_3 виділено в реальне користування також приміщення: 1-3 коридор, 1-4 ванна, 1-6 кухня, 1-7 кладова.
Відповідно до договору купівлі-продажу від 06 липня 1976 року, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_5, останній придбав у власність 1/4 частину будинку АДРЕСА_1 .
Згідно з договором купівлі-продажу від 30 листопада 1977 року, укладеним між ОСОБА_1 та ОСОБА_5, ОСОБА_1 придбав у власність 1/4 частину будинку АДРЕСА_1 .
27 жовтня 1981 року складено комісійний акт про закінчення будівництва та введення в експлуатацію індивідуального домоволодіння по АДРЕСА_1, яке складається з двох квартир: квартира 1 - загальна площа 83,20 кв. м, житлова 52,30 кв. м; квартира 2 - загальна площа 55,70 кв. м, житлова 25,40 кв. м, загальною площею будинку 138,90 кв. м.
Рішенням виконавчого комітету Шевченківської районної ради народних депутатів м. Львова від 09 березня 1982 року № 100 затверджено акт від 27 жовтня 1981 року.
13 липня 1982 року Львівське міжміське бюро технічної інвентаризації видало ОСОБА_3 реєстраційне посвідчення, згідно з яким за нею зареєстровано 3/4 частини будинку АДРЕСА_1 на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 25 вересня 1972 року. Також 13 липня 1982 року Львівським міжміським бюро технічної інвентаризації видано ОСОБА_1 реєстраційне посвідчення, відповідно до якого за ним зареєстрованого 1/4 частина будинку АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 30 листопада 1977 року.
Згідно висновку ОКП ЛОР "БТІ та ЕО" від 09 лютого 2012 року № 3/2247 "Про розподіл будинку АДРЕСА_1 на два самостійних" можливо технічно розділити вищезазначений будинок на два самостійних із присвоєнням окремих номерів, а саме: за АДРЕСА_3, частки в якому належать ОСОБА_1 - 1/4, ОСОБА_2 - 3/4 частини, в цілому (загальною площею 144,0 кв. м., житловою площею 90,8 кв. м.) залишити АДРЕСА_1 ; за буд. літ. Б-2, який займає ОСОБА_1 в цілому (загальною площею 45,1 кв. м, житловою площею 17,2 кв. м) присвоїти АДРЕСА_4 . Зазначено, що будинки під літ. А-1 та літ. Б-2 є окремо стоячими.
20 лютого 2012 року присвоєно поштові номери АДРЕСА_2 ( АДРЕСА_1 ) загальною площею 61,6 кв. м. 08 листопада 2013 року внесено зміни в розпорядження про присвоєння поштових адрес, а саме: замінено загальну площу АДРЕСА_3 ( АДРЕСА_1 ) на 146,3 кв. м.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 . Відповідно до заповіту від 29 грудня 1993 року все належне їй майно перейшло в порядку спадкування ОСОБА_2 .
Згідно довідки, виданої ОКП ЛОР "БТІ та ЕО" від 05 квітня 2016 року, станом на 29 грудня 2012 року в будинку АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_3 3/4 частини будинку на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 25 вересня 1972 року, акту про закінчення будівництва і введення в експлуатацію від 27 жовтня 1981 року та рішення Шевченківської районної ради народних депутатів м. Львова № 100 від 09 березня 1982 року, за ОСОБА_1 1/4 частина на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу № 11189 від 30 листопада 1977 року. Станом на 05 квітня 2016 року будинок АДРЕСА_1 складається з шести житлових кімнат та двох кухонь, житловою площею 90,8 кв. м, загальною площею 146,3 кв. м.
Судами також встановлено, що ОСОБА_1 здійснив переобладнання мезоніну спірного будинку, в результаті чого загальна площа будинку збільшилася.