ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 квітня 2021 року
м. Київ
Справа № 905/1742/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Банаська О. О. - головуючого, Пєскова В. Г., Погребняка В. Я.
за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.
за участю представників:
скаржник: АТ "Укртрангаз": Роєнко Є.В.
скаржник: АТ "НАК" Нафтогаз України": Когутенко М.Г.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" та Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.01.2021
у складі колегії суддів: Ільїна О. В. (головуючого), Россолова В. В., Хачатрян В. С.
та на рішення Господарського суду Донецької області від 08.09.2020
у складі колегії суддів: Ніколаєва Л. В. (головуючого), Курило Г. Є., Харакоза К. С.
у справі за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз"
до Комунального виробничого підприємства "Краматорська тепломережа" Краматорської міської ради
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:
1. Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
2. Публічне акціонерне товариство "По газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз"
про зобов`язання повернути безпідставно набуте майно та стягнення 30 914 285,40 грн
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (далі - АТ "Укртрансгаз") звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом, в якому просило суд зобов`язати Комунального виробничого підприємства "Краматорська тепломережа" Краматорської міської ради (далі - КВП "Краматорська тепломережа") повернути АТ "Укртрансгаз" в натурі безпідставно набуте майно природний газ в обсязі 4 626,128 тис.куб.м; стягнути з КВП "Краматорська тепломережа" міськради на користь АТ "Укртрансгаз" 30 914 285,40 грн, що є вартістю безпідставно набутого майна - природного газу в обсязі 4 626,128 тис.куб.м.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на здійснення відповідачем з газотранспортної системи, оператором якої є позивач, через газорозподільну систему, оператором якої є третя особа 2 (ПАТ "Донецькоблгаз"), відбору природного газу у жовтні 2016 року - грудні 2016 року, квітні 2017 року, за відсутністю постачальника природного газу та без оформлення договірних відносин з позивачем.
3. За твердженням позивача зазначене свідчить про наявність правових підстав для зобов`язання відповідача повернути безпідставно набуте майно та стягнення вартості набутого майна у порядку статей 1212, 1213 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
4. 10.12.2015 між ПАТ "Укртрансгаз" (на т.ч. АТ "Укртрансгаз") (газотранспортне підприємство, позивач) та КВП "Краматорська тепломережа" (замовник, відповідач) укладено договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №10-Крм.
5. За цим договором газотранспортне підприємство зобов`язується надати замовнику послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу замовника від пунктів приймання - передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільних станцій (далі ГРС), а замовник зобов`язується внести плату за надані послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами в розмірі, у строки та порядку, передбачені умовами договору (п. 1.1 договору).
6. 01.01.2016 між ПАТ "Донецькоблгаз" (оператор ГРМ, третя особа 2) та КВП "Краматорська тепломережа" (споживач, відповідач) укладено договір на розподіл природного газу № 06-13Т шляхом підписання останнім заяви приєднання до умов цього договору.
7. За цим договором оператор ГРМ зобов`язується надати замовнику послугу з розподілу природного газу, а споживач прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором (п. 2.1 договору).
8. Цей договір укладається на невизначений строк (п. 12.1 договору), а згідно додатковою угодою № 2 до договору встановлено термін дії договору з 01.01.2017 по 31.12.2017.
9. У жовтні - грудні 2016 року, квітні 2017 року третьою особою ПАТ "Донецькоблгаз" надано, а відповідачем прийнято послуги з транспортування природного газу розподільними трубопроводами в обсягах 699,242 тис.куб.м, 1 598,042 тис.куб.м., 2 190,570 тис.куб.м, 138,274 тис.куб.м відповідно, про що свідчать відповідні акти від 31.10.2016, 30.11.2016, 31.12.2016, 30.04.2017, підписані сторонами цього договору.
10. 20.09.2016, 28.09.2016, 09.11.2016 між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (на т.ч. АТ "НАК "Нафтогаз України") (постачальник, третя особа 1) та КВП "Краматорська тепломережа" міськради (споживач, відповідач) укладені договори постачання природного газу № 4645/1617-ТЕ-6, № 4698/1617-РО-6, № 4905/1617-БО-6 відповідно.
11. За цими договорами постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2016-2017 роках природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору (п. 1.1 договорів).
12. Природний газ, що постачається за цими договорами, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, для виробництва теплової енергії для релігійних організацій, для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями (п. 1.2 договорів).
13. Цими договорами узгоджено планові обсяги постачання газу з 01.10.2016 по 30.09.2017 (перші два договори), з 01.11.2016 по 30.09.2017 (третій договір) (п. 2.1 договорів (з урахуванням додаткових угод №№ 2, 4 від 31.03.2017 до договорів).
14. Договорами визначено в т.ч. порядок та умови передачі газу щодо оформлення споживачем заявок на плановані обсяги використання газу, підтвердження постачальником номінацій, складання актів приймання - передачі природного газу, порядок та умови проведення розрахунків, зокрема, щодо сплати постачальником оператору газотранспортної системи вартості послуги балансування у випадку встановлення негативного небалансу та відшкодування споживачем постачальнику таких витрат (розд. 3, 6 договорів).
15. Договори набирають чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, за їх наявності, і діють в частині реалізації природного газу з 01.10.2016 до 30.09.2017 (включно) (перші два договори), з 01.11.2016 по 30.09.2017 (включно) (третій договір), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (з урахуванням додаткових угод №№ 2, 4 від 31.03.2017 до договорів).
16. 30.05.2016 та 30.04.2017 між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (на т.ч. АТ "НАК "Нафтогаз України"/НАК "Нафтогаз") (продавець, третя особа 1) та ПАТ "Укртрансгаз" (на т.ч. АТ "Укртрансгаз") (покупець, позивач) укладені договори про закупівлю природного газу № 1605001357-ВТВ, № 1704000321-ВТВ, № 1704000324-ВТВ, №1704000325-ВТВ за яким продавець зобов`язується передати у власність покупця у травні-грудні 2016 року, квітні - грудні 2017 року природний газ/газове паливо (природний газ для забезпечення виробничо - технологічних потреб та власних потреб, природний газ для забезпечення балансування (далі газ), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити газ на умовах договору (розд. 1 цих договорів).
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
17. Рішенням Господарського суду Донецької області від 08.09.2020 у задоволенні позову відмовлено.
18. Відмовляючи у позові місцевий господарський суд дійшов висновку, що - позивачем неправильно надано кваліфікацію спірним правовідносинам, та з огляду на спеціальне законодавство у сфері газопостачання, яким врегульовано такі правовідносини, положення глави 83 ЦК України, зокрема, статей 1212, 1213 ЦК України щодо безпідставного набуття, збереження майна, на які посилається позивач, застосуванню не підлягають. За таких обставин, обраний АТ "Укртрансгаз" спосіб захисту не відповідає змісту права оператора ГТС, яке він вважає порушеним, а також характеру та наслідкам такого порушення з боку КВП "Краматорська тепломережа", що є підставою для відмови у задоволенні позову.
19. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 04.01.2021 рішення Господарського суду Донецької області від 08.09.2020 року по справі № 905/1742/19 залишено без змін.
20. Апеляційний господарський суд пославшись, зокрема, на статті 1, 20, 22, 23 Закону України "Про ринок природного газу", положення п. 5 гл. 1 розд. І, п. 4 гл. 5 розд. VІ, п. 1 гл. 1 розд. VIII, п.10. гл. 3 розд. ХІІ, п.1, п.2 розд. XIIІ, п.10 гл.3 розд. XII, гл. 1 розд. XIV, п.7 гл.3 розд. XIV, гл. 4 розд. XIV, в цілому погодився з висновком місцевого господарського суду, зазначивши, що обраний АТ "Укртрансгаз" спосіб захисту не відповідає змісту права оператора ГТС, яке він вважає порушеним, а також характеру та наслідкам такого порушення з боку КВП "Краматорська тепломережа", що є підставою для відмови у задоволенні позову.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Узагальнений виклад вимог та підстав касаційних скарг
(АТ Укртрансгаз")
21. Не погоджуючись з судовими рішеннями попередніх інстанцій у касаційній скарзі АТ "Укртрансгаз" просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
22. Касант стверджує про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права та в якості підстави касаційного оскарження зазначає пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК України) стверджуючи, в контексті цієї підстави, про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме статей 1212, 1213 ЦК України щодо наслідків безпідставного набуття майна, у правовідносинах з набуття споживачем обсягів природного газу, що належать постачальнику, за відсутності підтвердженого обсягу природного газу (номінації) та будь-яких договірних правовідносин між сторонами.
(АТ "НАК "Нафтогаз України")
23. Не погоджуючись з судовими рішеннями попередніх інстанцій у касаційній скарзі АТ "НАК "Нафтогаз України" просить їх скасувати в частині відмови у стягненні 30 914 285,40 грн та ухвалити нове рішення про задоволення позову в цій частині.
24. Касант стверджує про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і порушення норм процесуального права та в якості підстав касаційного оскарження зазначає пункт 1 частини другої, підпункт в) пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, посилаючись в контексті цих підстав на таке:
1) суди попередніх інстанцій не врахували висновків наведених Верховним Судом у постановах:
- від 06.03.2018 у справі № 917/492/17, від 18.05.2020 у справі № 826/16697/17 щодо правового регулювання відбору природного газу споживачем та умов санкціонованого відбору цього ресурсу;
- від 12.09.2017 у справі № 826/10933/14, від 29.11.2019 у справі № 914/2267/18, від 04.11.2019 у справі № 905/49/15, від 10.06.2020 у справі № 904/4018/19, від 06.03.2020 у справі № 803/13/16, від 10.04.2020 у справі № 808/954/17, від 18.05.2020 у справі № 826/16697/17 та інших щодо оцінки природи первинних документів, як доказів у справі, та визначальних ознак господарських операцій та дослідження доказів на їх підтвердження;
- від 22.03.2018 у справі № 904/2092/17, від 20.02.2018 у справі № 911/653/17, від 22.06.2018 у справі № 904/5621/17 щодо меж предмету доказування у справі та можливості дослідження правовідносин між постачальником і споживачем у окремому провадженні.
25. У судовому засіданні 08.04.2021 представники скаржників вимоги касаційних скарг підтримали та надали пояснення по суті справи.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
(КВП "Краматорська тепломережа")
26. Відповідач у відзиві на касаційні скарги просить у їх задоволенні відмовити, посилаючись на правильність висновків судів попередніх інстанцій стосовно фактичних обставин справи, недоведення позивачем підстав позову, змісту спірних правовідносин та відсутності підстав для застосування до вимог позивача статей 1212, 1213 ЦК України.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
27. Відповідно до статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
28. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
29. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
30. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів попередніх інстанцій
31. 08.02.2020 набрав чинності Закон України від 15.01.2020 № 460-XI "Про внесення змін до ГПК України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", яким, зокрема, змінено підстави касаційного оскарження судових рішень.
32. Цим Законом від 15.01.2020 № 460-XI законодавець звузив критерії допустимості, які дозволяють звернутися до Верховного Суду з касаційною скаргою, встановивши конкретні випадки, в яких рішення судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку.
33. До того ж, частиною першою статті 300 ГПК України у редакції Закону від 15.01.2020 № 460-XI визначено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
34. Відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
35. Верховний Суд враховує, що судовими рішеннями у подібних правовідносинах є такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Аналогічний висновок викладено, зокрема у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 523/6003/14-ц, від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16, від 20.06.2018 у справі № 755/7957/16-ц, від 26.06.2018 у справі № 2/1712/783/2011, від 26.06.2018 у справі № 727/1256/16-ц, від 04.07.2018 у справі № 522/2732/16-ц, від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц.
36. Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.
37. Отже, наявність передумов для реалізації скаржником права ініціювати касаційний перегляд судових рішень з підстав наведених у пунктах 1-3 частини другої статті 287 ГПК України перебуває в залежності від встановлення сукупності таких складових елементів (критеріїв) як подібність предмета спору (заявлених вимог), підстав позову (вимог), змісту позовних вимог, встановлених судами фактичних обставин та наявності однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин.
38. Відмінність предмета розгляду (предмета спору, підстав позову, змісту позовних вимог) у справі, що переглядається в касаційному порядку, та у постановах Верховного Суду, на які посилається касант обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, однаково як і не подібність правовідносин у таких справах за будь-яким іншим із зазначених вище критеріїв тягне за собою процесуальні наслідки встановлені статтею 296 ГПК України.
Щодо касаційної скарги АТ "Укртрансгаз"
39. Обґрунтовуючи передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України підставу касаційного оскарження АТ "Укртрансгаз" стверджує про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статей 1212, 1213 ЦК України у подібних цій справі правовідносинах, а саме у випадку безпідставного набуття споживачем природного газу за відсутності постачальника, який би передав позивачу природний газ на вході до газотранспортної системи для його подальшого транспортування відповідачу.
40. Надаючи оцінку цьому доводу скаржника суд касаційної інстанції, виходячи з приписів статті 300 ГПК України щодо меж касаційного перегляду, зважає на таке.
41. Відповідно до Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 № 758, Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1064-р від 07.10.2015 "Деякі питання опалювального сезону 2015/16 року", Розпорядження Кабінету Міністрів України № 742-р від 05.10.2016 "Про деякі питання опалювального сезону 2016/2017", АТ "НАК "Нафтогаз України" було зобов`язане видати номінації Комунальному комерційну підприємству Маріупольської міської ради "Маріупольтепломережа" та Обласному комунальному підприємству "Донецьктеплокомуненерго", відповідно до договорів, які укладені між ними, та постачати природний газ виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії, і це є обов`язком АТ "НАК "Нафтогаз України", а не правом.
42. Враховуючи встановлений спеціальним законодавством у сфері газопостачання механізм постачання природного газу, можливість відбору підприємствами теплокомуненергетики із газотранспортної системи погоджених у відповідних договорах з Компанією обсягів природного газу перебуває у безпосередній залежності від належного виконання АТ "НАК "Нафтогаз України" своїх зобов`язань з підтвердження обсягів природного газу шляхом своєчасної видачі номінацій. Тобто видача Компанією номінацій є однією із гарантій безперебійного постачання виробнику теплової енергії природного газу з метою виробництва теплової енергії в опалювальний сезон. Водночас, визначений розпорядженням обов`язок надати номінації до початку опалювального сезону не свідчить про обмеження його періодом, який закінчується із початком опалювального сезону, оскільки полягає у забезпеченні належної підготовки до опалювального сезону та забезпечення природним газом протягом усього сезону
43. Близькі за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду від 25.02.2020 у справі № 905/2248/18, від 22.06.2018 у справі № 904/5621/17, від 05.03.2019 у справі № 923/351/18.
44. Отже, доводи скаржника у частині відсутності висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, колегія суддів вважає необґрунтованими та такими, що спростовуються висновками Верховного Суду у постанові 25.02.2020 у справі № 905/2248/18, підстав відступати від яких не вбачає.
45. За встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин та враховуючи правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 25.02.2020 у справі № 905/2248/18, колегія суддів касаційної інстанції не вбачає підстав для застосування до спірних правовідносин у справі, що переглядається, положень статей 1212, 1213 ЦК України, отже і необхідності формування відповідного висновку щодо їх застосування за наведених касантом обставин.
46. Відтак, Верховний Суд дійшов висновку про залишення без задоволення поданої згідно з пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України касаційної скарги АТ "Укртрансгаз", позаяк доводи касанта стосовно відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах не знайшли свого підтвердження та по суті зводяться до заперечення встановлених судами фактичних обставин справи, з наданням скаржником суб`єктивної оцінки доказам, отже в цілому до заперечення результату судового вирішення спору, що з огляду на зміст частини другої статті 287 ГПК України не може бути окремою і достатньою підставою для касаційного перегляду оскаржуваних рішень.