ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 квітня 2021 року
м. Київ
Справа № 918/1244/15(918/227/20)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Банаська О.О. - головуючого, Пєскова В. Г., Погребняка В. Я.
за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.
за участю представників:
ТзОВ "Агро Верона": Гамана О. М.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Максі Капітал Груп"
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.01.2021
у складі колегії суддів: Савченка Г. І. - головуючого, Демидюк О. О., Павлюк І. Ю.
та рішення Господарського суду Рівненської області від 25.09.2020
у складі судді Марача В. В.
у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Верона"
про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута
в межах справи № 918/1244/15
за заявою Приватного підприємства "УкрАгроЗахід"
про банкрутство
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст і підстави наведених у заяві вимог
1. Господарським судом Рівненської області здійснюється провадження у справі № 918/1244/15 за заявою Приватного підприємства "УкрАгроЗахід" (далі - ПП "УкрАгроЗахід", боржник) про банкрутство.
2. 03.03.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Верона" (далі - ТзОВ "Агро Верона", заявник) звернулося до Господарського суду Рівненської області в межах справи № 918/1244/15 про банкрутство ПП "УкрАгроЗахід" з заявою (вх. № 570/20 від 10.03.2020) про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна ПП "УкрАгроЗахід", проведеного 25.01.2019 Універсальною товарною біржею "Україна-Захід".
3. Заява ТзОВ "Агро Верона" мотивована проведенням оспорюваного аукціону з порушенням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) щодо порядку отримання згоди заставного кредитора на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення щодо особливостей укладення договору на аукціоні; порядку оприлюднення оголошення про проведення аукціону певного змісту, письмового повідомлення про проведення аукціону власника майна, замовника та інших осіб, визначених замовником; допуску до участі в аукціоні; допуску до місця проведення аукціону; порядку проведення аукціону.
Фактичні обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій
4. Ухвалою від 07.12.2015 Господарським судом Рівненської області порушено провадження у справі № 918/1244/15 про банкрутство ПП "УкрАгроЗахід".
5. Постановою від 17.12.2015 Господарський суд Рівненської області визнав ПП "УкрАгроЗахід" банкрутом; відкрив ліквідаційну процедуру ПП "УкрАгроЗахід"; призначив ліквідатором боржника Драгун А. Ю.
6. З метою продажу через аукціон майна боржника - цілісного майнового комплексу, що складається з: 1) комплексу будівель та споруд бази асфальтобетонного заводу загальною площею 178,9 кв. м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 440832112220, що знаходяться за адресою: Дніпропетровська область, Криничанський район, смт Божедарівка (колишня назва Щорськ), вул. Первомайська, 1в, а саме: 1.1) будівля асфальтобетонного заводу; 1-2) будівля ваги-платформи; 1.3) будівля котельні; 1.4) залізничний шляховий під`їзний тупик; 1.5) трансформаторний кіоск; 2) дебіторської заборгованості в розмірі 4 882 374,87 грн, а саме: 2.1) ТОВ "УкрТехноФос" - 4 486 658,87 грн; 2.2) ТОВ "УкрТехноФос-Плюс" - 293 716,00 грн; 2.3) ТОВ "Пульхім" - 10 200,00 грн ліквідатор залучив на підставі договору організатора аукціону - Універсальну товарну біржу "Україна-Захід".
7. 22.12.2018 організатор аукціону оприлюднив на вебсайті державного органу з питань банкрутства та Вищого господарського суду України оголошення про проведення відповідного аукціону (номер публікації 56515), зокрема інформацію про цілісний майновий комплекс (лот № 1) з його описом та фотографіями, які входять до складу об`єкту нерухомості - комплекс будівель та споруд бази асфальтобетонного заводу, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Криничанський район, смт Божедарівка, вул. Первомайська, 1в (далі - оголошення).
8. 16.01.2019 між ТзОВ "Агро Верона" (заявник) та Універсальною товарною біржею "Україна-Захід" (організатор аукціону) укладено договір про завдаток (гарантійний внесок) (далі - Договір про завдаток (гарантійний внесок)) за умовами якого організатор аукціону, діючи від власного імені, приймав гарантійний внесок від заявника та забезпечував його використання на підставі зазначеного договору та Закону про банкрутство, здійснюючи організацію аукціону щодо продажу цілісного майнового комплексу, власником якого був боржник.
9. На виконання Договору про завдаток (гарантійний внесок) ТзОВ "Агро Верона" платіжним дорученням від 16.01.2019 № 3 сплатив на користь організатора аукціону 1 054 457,44 гривень в якості завдатку - гарантійного внеску для участі в аукціоні щодо продажу цілісного майнового комплексу.
10. 25.01.2019 організатором аукціону за участі ліцитатора аукціону ОСОБА_1, учасників аукціону - заявника та ТзОВ "ВСА ГРУП" (ідентифікаційний код юридичної особи 40966414) - був проведений другий повторний аукціон з продажу цілісного майнового комплексу (далі - аукціон).
11. За результатами аукціону організатором аукціону складений протокол № 1 проведення аукціону від 25.01.2019 (далі - Протокол аукціону), відповідно до якого, зокрема: 1) переможцем аукціону є заявник; 2) остаточна ціна продажу цілісного майнового комплексу складає 4 217 829,78 грн; 3) гарантійний внесок у сумі 1 054457,44 грн сплачений заявником, зараховується до ціни продажу цілісного майнового комплексу; 4) визначено несплачений залишок ціни продажу цілісного майнового комплексу - 3 163 372,34 грн.
12. Судами встановлено, що на виконання протоколу аукціону заявник платіжним дорученням від 29.01.2019 № 4 перерахував у безготівковій формі кошти у сумі 3 163 372,34 грн на розрахунковий рахунок організатора аукціону, визначений у протоколі аукціону.
13. Однак, після підписання протоколу аукціону та сплати повної (остаточної) ціни продажу цілісного майнового комплексу у розмірі 4 217 829,78 грн, заявником була виявлена фактична відсутність частини майна зі складу цілісного майнового комплексу.
14. Крім того судами попередніх інстанцій з`ясовано, що матеріали справи містять: складений, підписаний від імені боржника ліквідатором і засвідчений печаткою боржника "Акт про придбання майна на аукціоні" від 05.12.2019 без номеру (два примірники); складений, підписаний від імені боржника ліквідатором і засвідчений печаткою боржника "Акт про придбання відступлення права вимоги на аукціоні 25.01.2019 м. Рівне" від 05.12.2019 без номеру (два примірники); супровідний лист ліквідатора на адресу директора заявника від 05.12.2019 № 20/01-20, в якому зазначено: "Прошу Вас по одному екземпляру повернути ліквідатору".
15. Зазначені документи надійшли 08.12.2019 на ім`я Тихонової Антоніни Вікторівни (директора заявника) як приватної особи від фізичної особи Драгун Ірини Іванівни засобами послуг з організації перевезення відправлень, що надаються ТОВ "Нова Пошта".
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
16. 25.09.2020 Господарський суд Рівненської області прийняв рішення у справі № 918/1244/15(918/227/20), яким задовольнив заяву ТзОВ "Агро Верона" про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна боржника. Визнав недійсними результати аукціону з продажу майна ПП "УкрАгроЗахід", проведеного 25.01.2019 Універсальною товарною біржею "Україна-Захід". Стягнув ПП "УкрАгроЗахід" на користь ТзОВ "Агро Верона" 2 102,00 грн судового збору.
17. Місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання недійсним оспорюваного аукціону, оскільки ТзОВ "Агро Верона" як учасника аукціону фактично було введено в оману щодо майна/складу об`єкту позаяк в натурі відсутня складова частина об`єкту нерухомого майна: будівля асфальтобетонного заводу літ. "А-1", за яке він сплатив завищену ціну, в результаті чого порушено право на належне оформлення переможцем аукціону кінцевих результатів торгів, що унеможливило йому скористатися своїми правами, а саме укласти договір, оформити належним чином результати торгів, та оформити право власності на придбане нерухоме майно.
18. Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 25.01.2021 рішення Господарського суду Рівненської області від 25.09.2020 у справі № 918/1244/15 (918/227/20) залишив без змін, погодившись з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для скасування результатів оспорюваного аукціону з продажу майна боржника.
Короткий зміст вимог та підстав касаційної скарги
19. 06.02.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Максі Капітал Груп" (далі - ТзОВ "Фінансова компанія "Максі Капітал Груп", скаржник) звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 та рішення Господарського суду Рівненської області від 25.09.2020 у справі № 918/1244/12(918/227/20), в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ТзОВ "Агро Верона".
20. У якості підстав касаційного оскарження судового рішення скаржник посилається на прийняття судом апеляційної інстанції постанови з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права без урахуванням висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, зокрема у постановах Верховного Суду від 04.10.2018 у справі № 910/3638/15-г, від 24.10.2018 у справі № 904/5286/15, постанові Верховного Суду України від 02.03.2017 у справі № 6-130цс17 та не дослідження доказів у справі, що за своєю суттю підпадає під правове регулювання пунктів 1, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Рух касаційної скарги
21. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 918/1244/12(918/227/20) визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. - головуючого, Пєскова В. Г., Погребняка В. Я. що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 19.02.2021.
22. 09.03.2021 Верховний Суд постановив ухвалу, якою відкрив касаційне провадження у справі № 918/1244/12(918/227/20) за касаційною скаргою ТзОВ "Фінансова компанія "Максі Капітал Груп" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 та рішення Господарського суду Рівненської області від 25.09.2020; призначив касаційну скаргу до розгляду в судовому засіданні на 08.04.2021; надав учасникам справи строк на подання відзиву на касаційну скаргу до 17.03.2021.
23. 22.03.2021 до Верховного Суду від ліквідатора ПП "УкрАгроЗахід" арбітражного керуючого Вудуда Г. І. надійшов відзив на касаційну скаргу ТзОВ "Фінансова компанія "Максі Капітал Груп" від 16.03.2021 вих. № 02-01/Р/(918/1244/15)/1-11.
24. 08.04.2021 до Верховного Суду від ТзОВ "Агро Верона" надійшла відповідь на відзив ліквідатора ПП "УкрАгроЗахід" Вудуда Г. І. б/н від 08.04.2021 (від 08.04.2021 вих. № 1831/2021д10).
25. У судове засідання 08.04.2021 з`явився представник ТзОВ "Агро Верона", який надав пояснення у справі.
26. Інші учасники справи своєї явки в судове засідання не забезпечили. Будь-яких заяв, клопотань від учасників справи щодо неможливості ними забезпечити участь в судовому засіданні та реалізувати свої процесуальні права станом на час розгляду скарги до суду касаційної інстанції не надходило.
27. Суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).
28. Участь представників учасників справи в судовому засіданні, призначеному ухвалою від 09.03.2021 на 08.04.2021 обов`язковою не визнавалась про що безпосередньо доводилось до відома учасників справи у пункті 5 резолютивної частини ухвали суду.
29. З урахуванням наведеного, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності решти учасників справи.
Розгляд заяв (клопотань)
Щодо клопотання про закриття касаційного провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 296 ГПК України
30. 22.03.2021 на електронну адресу Верховного Суду від ТзОВ "Агро Верона" надійшов відзив на касаційну скаргу б/н від 17.03.2021 (від 22.03.2021 вх. № 1831/2021д5), в якому заявлено клопотання про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою ТзОВ "Фінансова компанія "Максі Капітал Груп". Аналогічного змісту клопотання долучено додатком до поданого відзиву.
31. Клопотання ТзОВ "Агро Верона" мотивовано із посиланням на приписи пункту 3 частини першої статті 296 ГПК України відсутністю у ТзОВ "Фінансова компанія "Максі Капітал Груп" права на касаційне оскарження рішень судів попередніх інстанцій, оскільки судові рішення не стосуються прав та обов`язків скаржника та не можуть порушувати жодних його прав, а ТзОВ "Фінансова компанія "Максі Капітал Груп" як іпотекодержателем не знято обтяжень майна, що було предметом спірного аукціону, з урахуванням чого його права є захищеними.
32. Розглянувши клопотання ТзОВ "Агро Верона", суд дійшов висновку про його відхилення з огляду на таке.
33. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом першої чи апеляційної інстанції питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.
34. Тлумачення змісту цієї норми свідчить, що остання підлягає застосуванню лише за одночасної наявності двох обставин: 1) обґрунтування касаційної скарги доводами щодо вирішення судом першої чи апеляційної інстанції питання про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка подала касаційну скаргу; 2) встановлення після відкриття касаційного провадження відсутності факту вирішення судовими рішеннями питання про права, інтереси та (або) обов`язки касатора (аналогічний висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 916/1965/13).
35. Водночас зміст доводів касаційної скарги ТзОВ "Фінансова компанія "Максі Капітал Груп" не містить відповідного обґрунтування визначеного приписами пункту 3 частини першої статті 296 ГПК України як однієї із передумов для закриття касаційного провадження. До того ж ТзОВ "Фінансова компанія "Максі Капітал Груп" є іпотекодержателем майна щодо якого проведено спірний аукціон, а це майно забезпечує грошові вимоги останнього до боржника.
36. Ураховуючи наведене клопотання ТзОВ "Агро Верона" є безпідставним та задоволенню судом не підлягає.
Щодо клопотання про закриття касаційного провадження
37. 07.04.2021 на електронну адресу Верховного Суду надійшло клопотання ТзОВ "Агро Верона" б/н від 07.04.2021 (від 07.04.2021 вх. № 1831/2021д9) про закриття касаційного провадження у справі № 918/1244/12(918/227/20) за касаційною скаргою ТзОВ "Фінансова компанія "Максі Капітал Груп".
38. Клопотання ТзОВ "Агро Верона" мотивовано із посиланням на приписи статті 287 ГПК України відсутністю у ТзОВ "Фінансова компанія "Максі Капітал Груп" права на касаційний перегляд оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій, оскільки касаційна скарга не містить визначених законом підстав касаційного оскарження, так як зміст доводів касаційної скарги фактично зводиться до посилання скаржника на не дослідження судами доказів у справі, що не є самостійною підставою оскарження судових рішень.
39. Надаючи правову оцінку аргументам наведеним ТзОВ "Агро Верона" суд зважає на таке.
40. За змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через не дослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
41. У справі, що розглядається, касаційна скарга ТзОВ "Фінансова компанія "Максі Капітал Груп" хоча і не містить посилання конкретно на норми частини другої статті 287 ГПК України щодо підстав касаційного оскарження судових рішень, проте зміст доводів касаційної скарги, які узагальнено зводяться до аргументів щодо застосування судом норм права без урахування висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах та не дослідження обставин справи, безпосередньо свідчить, що скарга ґрунтується на підставах, передбачених приписами пункту 1, 4 частини другої цієї статті ГПК України.
42. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу, що право на доступ до суду має "застосовуватися на практиці і бути ефективним" (рішення ЄСПЛ від 04.12.1995 у справі "Белле проти Франції"). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення ЄСПЛ від 28.10.1998 у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії").
43. З огляду на вказане, клопотання ТзОВ "Агро Верона" про закриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою ТзОВ "Фінансова компанія "Максі Капітал Груп" задоволенню судом не підлягає.
Щодо заяви про залишення без розгляду відзиву на касаційну скаргу
44. 08.04.2021 на електронну адресу Верховного Суду надійшла заява ТзОВ "Агро Верона" б/н від 08.04.2021 (від 08.04.2021 вх. № 1831/2021д21) про залишення без розгляду відзиву на касаційну скаргу, поданого ліквідатором ПП "УкрАгроЗахід" арбітражним керуючим Вудудом Г. І. від 16.03.2021 вих. № 02-01/Р/(918/1244/15)/1-11.
45. Заява ТзОВ "Агро Верона" мотивована із посиланням на приписи статей 43, 295 ГПК України зловживанням ліквідатором ПП "УкрАгроЗахід" арбітражним керуючим Вудудом Г. І. процесуальними правами, який підтримував у поданому відзиві на касаційну скаргу ТзОВ "Фінансова компанія "Максі Капітал Груп" замість звернення до суду із заявою про приєднання до касаційної скарги в порядку статті 297 ГПК України.
46. Розглянувши зазначену заяву ТзОВ "Агро Верона", проаналізувавши норми процесуального законодавства, якими урегульовано підстави та умови визнання дій учасників справи як зловживання правами, суд зважає на таке.
47. Відповідно до частини першої статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
48. Перелік дій, що суперечать завданню господарського судочинства та можуть бути визнанні судом залежно від конкретних обставин зловживанням процесуальними правами визначено частиною другою статті 43 ГПК України.
49. Підтримання учасником справи у відзиві на касаційну скаргу доводів касаційної скарги до такого переліку не належить. До того ж звернення до суду із заявою про приєднання до касаційної скарги в порядку статті 297 ГПК України як і подання відзиву на касаційну скаргу на підставі статті 295 ГПК України, є диспозитивним правом учасника справи, яким він розпоряджається на власний розсуд.
50. Оскільки визнання дій учасників справи як зловживання процесуальним правами є правом суду, яке ним реалізовується залежно від конкретних обставин справи, а наведені ТзОВ "Агро Верона" в заяві підстави не охоплюються урегульованим приписами частини другої статті 43 ГПК України переліком дій, що суперечать завданням господарського судочинства, така заява задоволенню судом не підлягає.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
(ТзОВ "Фінансова компанія "Максі Капітал Груп")
51. В обґрунтування доводів касаційної скарги ТзОВ "Фінансова компанія "Максі Капітал Груп" посилається, зокрема на таке:
- судами не враховано правової позиції щодо обставин, які мають бути встановлені судом при вирішенні спорів про визнання прилюдних торгів або аукціону недійсними, сформованої у постанові Верховного Суду від 04.10.2018 у справі № 910/3638/15-г;
- суди дійшли безпідставного висновку, що реалізація на аукціоні цілісного майнового комплексу, який таким не є, перешкоджало зареєструвати переможцю аукціону право власності на придбане майно та не врахували, що об`єктом продажу на аукціоні виступав весь залишок майна боржника (майно та майнові права), які залишились у боржника. Відповідна правова позиція сформована у постанові Верховного Суду від 24.10.2018 у справі № 904/5286/15;
- судами попередніх інстанцій неправильно застосовано приписи частини другої статті 50 Закону по банкрутство. Існуюча судова практика не пов`язує обов`язковість припинення іпотеки у разі початку ліквідаційної процедури на підтвердження чого свідчить постанова Верховного Суду України від 02.03.2017 у справі № 6-130цс17. Наявність факту обтяження майна у формі іпотеки на момент проведення аукціону не може бути підставою для встановлення факту порушення порядку підготовки та проведення такого аукціону та визнання його результатів недійсними;
- судами залишено поза увагою норми статей 71, 75 Закону про банкрутство, статей 131, 55 Закону України "Про нотаріат";
- судами попередніх інстанцій порушено приписи статей 2, 42, 210, 237 ГПК України, оскільки: належним чином не досліджено наявних у справі доказів, не з`ясовано істотних обставин справи, необхідних для вирішення справи та оцінки спірних правовідносин; не забезпечено неупередженого розгляду спору так як не взято до уваги пояснення ТзОВ "Фінансова компанія "Максі Капітал Груп".
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
Доводи ТзОВ "Агро Верона"
52. У відзиві на касаційну скаргу ТзОВ "Агро Верона" просить залишити касаційну скаргу ТзОВ "Фінансова компанія "Максі Капітал Груп" без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін, зазначаючи, зокрема таке:
- аргументи скаржника щодо помилкового висновку суду про спотворення обставин щодо дійсного стану майна боржника є необґрунтованими, адже характеристики майна зазначені в оголошенні не відповідають дійсним характеристикам цього майна;
- саме відсутність оголошення на об`єктах виставлених на реалізацію дозволила ліквідатору спільно із скаржником ввести в оману ТзОВ "Агро Верона" щодо стану майна та отримати кошти від його реалізації, тому твердження ТзОВ "Фінансова компанія "Максі Капітал Груп" щодо відсутності зазначення в судових рішеннях про порушення прав ТзОВ "Агро Верона" є безпідставними;
- твердження скаржника щодо порушення норм статті 55 Закону про банкрутство не відповідають дійсності, оскільки ТзОВ "Агро Верона" зверталося згідно із Порядком вчинення нотаріальних дій, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, до нотаріусів за місцезнаходженням нерухомого майна для отримання інформації щодо оформлення результатів аукціону, яким зазначено, що документи для видачі свідоцтва щодо заявника не надходили, а для оформлення права власності на майно протоколу недостатньо;
- проект договору купівлі-продажу не містить обов`язкової умови передбаченої частиною другою статті 50 Закону про банкрутство як порядок і строк передачі майна покупцю чим погодились суди попередніх інстанцій;
- аргументи скаржника щодо ухилення ТзОВ "Агро Верона" від оформлення результатів аукціону не відповідають дійсності;
- 25.01.2019 аукціон проведено організатором за відсутності згоди (погодження) заставного кредитора або господарського суду на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення (частина друга статті 42 Закону про банкрутство).
Доводи ліквідатора ПП "УкрАгроЗахід" Вудуда Г. І.
53. Ліквідатор ПП "УкрАгроЗахід" арбітражний керуючий Вудуд Г. І. у відзиві на касаційну скаргу ТзОВ "Агро Верона" підтримує доводи касаційної скарги ТзОВ "Фінансова компанія "Максі Капітал Груп", зазначаючи, зокрема таке:
- суди попередніх інстанцій залишили поза увагою доводи ліквідатора ПП "УкрАгроЗахід" Вудуда Г. І. щодо спливу позовної давності за заявленими вимогами ТзОВ "Агро Верона";
- суд першої інстанції залишив поза увагою приписи пункту 4 розділу Х "Прикінцеві положення" ГПК України щодо продовження строку подання відзиву на строк дії карантину;
- ТзОВ "Агро Верона" не навів жодного факту, який свідчив про порушення організатором аукціону приписів частин першої-другої, третьої, четвертої статті 58, першої-шостої статті 64, першої-другої статті 65 Закону про банкрутство.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
54. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
55. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
56. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
57. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Оцінка аргументів учасників справи й висновків судів попередніх інстанцій
58. Предметом судового розгляду у цій справі є заява про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна ПП "УкрАгроЗахід", який проведений 25.01.2019, Універсальною товарною біржею "Україна-Захід".
59. За своїми ознаками у контексті підстав касаційного оскарження судових рішень доводи скаржника фактично ґрунтуються на підставах, правове регулювання яких визначено пунктами 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України.
60. Отже, з огляду на зміст та характер доводів скаржника, в ході касаційного перегляду оскаржуваних рішень необхідним є надання оцінки застосування судами попередніх інстанцій норм права з урахуванням підстав касаційного оскарження судових рішень.
61. Надаючи оцінку наведеним доводам скаржників Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду враховуючи приписи статті 300 ГПК України щодо перегляду у касаційному порядку судових рішень в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи враховує таке.
Щодо оскарження постанови суду апеляційної інстанції з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України
62. Згідно із пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України підставою касаційного оскарження судових рішень є застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
63. Суд враховує, що судовими рішеннями у подібних правовідносинах є такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (аналогічна позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 523/6003/14-ц, від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16, від 20.06.2018 у справі № 755/7957/16-ц, від 26.06.2018 у справі № 2/1712/783/2011, від 26.06.2018 у справі № 727/1256/16-ц, від 04.07.2018 у справі № 522/2732/16-ц, від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц).
64. Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.
65. Отже, наявність передумов для реалізації скаржником права ініціювати касаційний перегляд судових рішень з підстав наведених у пункті 1 частини другої статті 287 ГПК України перебуває в залежності від встановлення сукупності таких складових елементів (критеріїв) як подібність предмета спору (заявлених вимог), підстав позову (вимог), змісту позовних вимог, встановлених судами фактичних обставин та наявності однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин.
66. При з`ясуванні подібності правовідносин у справах про визнання банкрутом, особливості окремих судових процедур банкрутства зумовлюють застосування критерію "предмет розгляду", наближеного за значенням до сукупності таких елементів, як предмет спору, підстави позову та зміст позовних вимог у справах позовного провадження.
67. Відмінність предмета розгляду у справі, що переглядається судом та у постановах Верховного Суду, на які посилається скаржник, однаково як і не подібність правовідносин у таких справах за будь-яким іншим із зазначених вище критеріїв, не дає підстав для касаційного оскарження в розумінні пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України.
68. Доводи скаржника у цій частині зводяться до посилання на прийняття оскаржуваних рішень без урахуванням висновків Верховного Суду сформованих у постановах від 04.10.2018 у справі № 910/3638/15-г, від 24.10.2018 у справі № 904/5286/15 та постанові Верховного Суду України від 02.03.2017 у справі № 6-130цс17.
69. Проаналізувавши висновки, що викладені у постановах Верховного Суду та постанові Верховного Суду України, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, суд касаційної інстанції зважає на таке.
70. У справі, що розглядається (918/1244/15), предметом судового розгляду є заява про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна боржника.
71. Апеляційний господарський суд у цій справі врахувавши приписи статей 38, 42, 43, 44, 49, 50, 55, 58, 59, 69, 71, 74, 75 Закону про банкрутство погодився з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для визнання оспорюваного аукціону з продажу майна боржника недійсним.
72. Судом апеляційної інстанції встановлено, що з 2007 року будівля асфальтобетонного заводу, яка є складовою частиною об`єкту нерухомого майна: комплекс будівель та споруд бази асфальтобетонного заводу, списана та демонтована, про що відомо боржнику. Також апеляційним господарським судом з`ясовано, що ліквідатору було відомо про відсутність будівлі асфальтобетонного заводу, яка є складовою частиною об`єкту нерухомого майна: комплекс будівель та споруд бази асфальтобетонного заводу факт чого встановлений ухвалою Господарського суду Рівненської області від 27.09.2016 у справі № 918/1244/15.
73. Крім того апеляційним господарським судом з`ясовано, що ТзОВ "Факторингова компанія "Максі Капітал Груп" своїм листом № МКГ/УАЗ-2018/02-01 від 28.02.2018 надало дозвіл на продаж комплексу будівель та споруд бази асфальтобетонного заводу загальною площею 178,9 кв. м., що знаходяться за адресою: Дніпропетровська область, Криничанський район, смт Божедарівка (колишня назва Щорськ), вул. Первомайська, 1в та перебуває в заставі за Договором від 15.12.2015 про відступлення права вимоги за договором іпотеки, однак відсутній дозвіл на продаж майна за Договором про внесення змін до договору іпотеки, серія та номер: 5387, виданий 16.12.2011 та Договором про відступлення права вимоги за договором іпотеки, серія та номер: 5451, виданий 19.11.2013. Про відсутність дозволу на продаж майна за Договором про внесення змін до договору іпотеки, серія та номер: 5387, виданий 16.12.2011 та Договором про відступлення права вимоги за договором іпотеки, серія та номер: 5451, виданий 19.11.2013 зазначено в оголошенні.
74. За наведеного суд апеляційної інстанції констатував, що 25.01.2019 аукціон проведено організатором за відсутності згоди (погодження) заставного кредитора або господарського суду на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення (частина четверта статті 42 Закону про банкрутство).
75. Апеляційним господарським судом також зауважено, що 25.01.2019 (дата проведення аукціону) Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та Реєстр прав власності на нерухоме майно, Державний реєстр іпотек, Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна містив запис про обтяження № 6815131.
76. Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 189477387 від 20.11.2019 наявна актуальна інформація про об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер: 440832112220), а саме: об`єкт нерухомого майна: комплекс будівель і споруд бази асфальтобетонного заводу; опис об`єкта: загальна площа (кв.м.): 178,9; адреса: Дніпропетровська область, Криничанський район, смт Щорськ, вулиця Первомайська, будинок 1 в. Відомості про складові частини об`єкта нерухомого майна: будівля асфальтного заводу, 1, А; будівля котельні, 1, Б; будівля ваги - платформа, 1 В; трансформаторний кіоск, ТП; залізничний шляховий під`їзний тупик, 1.
77. Натомість, як з`ясовано судом апеляційної інстанції, на аукціон виставлені складові частини цілісного майнового комплексу, які насправді не є складовими частинами цілісного майнового комплексу та не є окремими об`єктами нерухомого майна, згідно реєстру речових прав, а є складовими частинами об`єкту нерухомого майна: комплекс будівель та споруд бази асфальтобетонного заводу, реєстраційний номер: 440832112220. Тобто на аукціон виставлений об`єкт, який відсутній в реєстрі речових прав.
78. З урахуванням наведеного апеляційний господарський суд дійшов висновку, що виходячи із даних, зазначених у оголошенні, протоколі та проекті договору купівлі-продажу, взагалі такий тип об`єкту нерухомого майна, як комплекс будівель та споруд бази асфальтного заводу - відсутній, а зазначений цілісний майновий комплекс з складовими частинами. Тобто, всупереч відомостям, які містяться в оголошенні, в натурі відсутня наступна складова частина об`єкта нерухомого майна - комплекс будівель та споруд бази асфальтобетонного заводу загальною площею 178,9 кв. м., що знаходяться за адресою: Дніпропетровська область, Криничанський район, смт Божедарівка, вул. Первомайська, 1в, а саме будівля асфальтобетонного заводу літерою 1-А.
79. Крім того апеляційним господарським судом встановлено, що проект договору купівлі-продажу не містить таких обов`язкових умов, як: порядок і строк передачі майна покупцю та/або відомості про наявність або про відсутність обтяжень стосовно майна, а тому суд дійшов висновку, що проектом договору не встановлений чіткий порядок передачі майна, що надає можливість організатору аукціону в подальшому змінити цей порядок.
80. Також судом апеляційної інстанції враховано, що в порушення вимог абзаців другого, восьмого частини другої статті 69 Закону про банкрутство у протоколі про проведення аукціону зазначено недостатньо інформації про майно, щоб його можна було однозначно ідентифікувати; у протоколі не зазначено адреса сторінки вебсайту, на якій розміщено відомості про проведення аукціону.
81. Окрім того, судом апеляційної інстанції з`ясовано, що у протоколі організатором аукціону було внесено відомості про права і обов`язки учасників, які не відповідають чинному законодавству та розділу 10 та 11 оголошення.
82. Суд апеляційної інстанції також зважив, що ліквідатор як замовник аукціону не направив переможцеві торгів пропозицію щодо укладення договору купівлі-продажу разом з проектом цього договору. Крім того встановив, що передача майна придбаного на аукціоні здійснюється замовником аукціону за "актом про передання права власності", в той час як ліквідатором направлено заявнику "акт про придбання майна на аукціоні", в якому констатується факт перемоги заявника та повної оплати вартості придбаного майна на аукціоні та взагалі нічого не зазначається про передачу права власності.
83. Крім того суд апеляційної інстанції встановив, що в порушення статті 74 Закону про банкрутство ліквідатором не передано заявнику первинну бухгалтерську документацію, яка складена щодо дебіторської заборгованості боржника, яка в свою чергу є складовою частиною цілісного майнового комплексу.
84. Також апеляційний господарський суд з`ясував, що згідно акту про придбання майна на аукціоні витрати пов`язані з видачею свідоцтва про придбання майна з аукціону та державної реєстрації права власності на майно покладаються на переможця аукціону, в той час як в частині четвертій статті 75 Закону про банкрутство чітко зазначається, що нотаріус видає покупцю свідоцтво про придбання нерухомого майна на аукціоні в порядку встановленому законом. Послуги нотаріуса оплачує організатор аукціону.
85. Окрім того апеляційний суд визнав обґрунтованим залишення без розгляду судом першої інстанції відзиву на позовну заяву, в якому зазначено про сплив позовної давності, який поданий боржником 24.09.2020, з огляду на закінчення встановленого судом строку для його подання.
86. Ураховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання результатів аукціону недійсним, оскільки в натурі відсутня складова частина об`єкту нерухомого майна: будівля асфальтобетонного заводу літ. "А-1", за яке він сплатив завищену ціну, в результаті чого порушено право на належне оформлення переможцем аукціону кінцевих результатів торгів.
87. Що стосується посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 04.10.2018 у справі № 910/3638/15-г, то у зазначеній справі предметом судового розгляду була заява про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна боржника.
88. За результатом розгляду заяви у справі № 910/3638/15-г суд першої інстанції ухвалою від 16.04.2018, яку постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2018 залишено без змін, визнав недійсними результати аукціону з продажу майна боржника.
89. Верховний Суд переглядаючи в касаційному порядку рішення судів погодився з висновками судів щодо наявності підстав для визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна ТОВ "Медікал-Клаб", з огляду на встановлені під час розгляду справи обставини, з яким закон пов`язує можливість визнання результатів торгів у справі про банкрутство недійсними.
90. Судом касаційної інстанції враховано, що згідно встановлених судами обставин справи ліквідатором при визначенні організатора аукціону не було здійснено належної оцінки документів, наданих торгуючою організацією в підтвердження її спроможності бути організатором спірного аукціону.
91. Також Верховним Судом взято до уваги, що обставини наявності конфлікту інтересів арбітражного керуючого Кучака Ю. Ф. та ТзОВ "Універсальний торговий дім "Меркурій" були також встановлені Вищим господарським судом України у постанові від 27.07.2017 у справі № 910/24994/15.
92. Крім того суд касаційної інстанції зауважив, що ТзОВ "Універсальний торговий дім "Меркурій" не було надано ліквідатору необхідних доказів щодо наявності у нього трирічного досвіду проведення аукціонів саме на момент проведення конкурсу щодо визначення організатора аукціону з продажу майна банкрута.
93. За наведеного Верховний Суд визнав вірними висновки судів попередніх інстанцій щодо порушення ліквідатором вимог частини шостої статті 49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" при проведенні конкурсу з визначення організатора аукціону.
94. Касаційний суд також врахував, що згідно встановлених судами обставин справи організатором аукціону були виставлені особливі умови подачі заявок.
95. З огляду на вказане суд касаційної інстанції дійшов висновку, що встановлені обставини свідчать про порушення під час підготовки до аукціону приписів частини восьмої 49 Закону про банкрутство.
96. Що стосується посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 24.10.2018 у справі № 904/5286/15 у наведеній справі предметом судового розгляду була, окрім іншого, заява про визнання недійсним результатів аукціону.
97. Ухвалою від 07.02.2018 Господарський суд Дніпропетровської області, залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.06.2018, відмовив у задоволенні заяви про визнання недійсними результатів аукціону.
98. Верховний Суд за результатом перегляду рішень судів попередніх інстанцій, врахувавши приписи статей 42, 65, 66 Закону по банкрутство, погодився з висновками суддів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для визнання аукціону з продажу майна боржника.
99. Судом касаційної інстанції враховано, що 10.11.2015 Господарським судом Дніпропетровської області у справі № 904/5286/19 надано згоду на продаж майна, що є предметом забезпечення кредиторських вимог ПАТ "Міський Комерційний Банк".
100. Верховним Судом також взято до уваги, що згода забезпеченого кредитора на реалізацію заставного майна, передбачена частиною четвертою статті 42 Закону про банкрутство, надається на реалізацію майна боржника в цілому, а не на кожну окрему дію (повторний, другий повторний аукціони і т.д.), спрямовану на реалізацію майна боржника, зокрема, не на проведення кожного конкретного аукціону, а на продаж майна банкрута.
101. З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції визнав правомірними висновки судів щодо можливості зменшення початкової вартості майна на другому повторному аукціоні, що передбачено чинним законодавством України, яка не підлягає погодженню з кредитором, чиї вимоги є забезпеченими.
102. Щодо посилання скаржника на постанову Верховного Суду України від 02.03.2017 у справі № 6-130цс17 то у наведеній справі предметом судового розгляду був позов про визнання договору іпотеки припиненим.
103. Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 03.06.2016, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 05.07.2016 у цій справі визнано припиненим договір іпотеки від 28.12.2009, укладений між ТОВ "Омбілік - Трейд" та ПАТ "АБ "Південний" із посилання на те, що предмет іпотеки реалізовано зі згоди іпотекодержателя, у зв`язку з чим є підстави для припинення договору іпотеки відповідно до вимог пункту 3 частини третьої статті 9, 17 Закону України "Про іпотеку".
104. Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 27.10.2016 рішення судів попередніх інстанцій залишив без змін.
105. У свою чергу Верховний Суд України зазначені рішення судів попередніх інстанцій скасував з підстав неправильного застосування положення статті 17 Закону України "Про іпотеку".
106. Верховний Суду України зауважив, що ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодились суди апеляційної та касаційної інстанцій, виходили з того, що оскільки предмет іпотеки реалізовано зі згоди іпотекодержателя, у зв`язку з чим є підстави для припинення договору іпотеки відповідно до вимог пункту 3 частини третьої статті 9, статті 17 Закону України "Про іпотеку".
107. Разом з тим Верховний Суд України проаналізувавши норми статей 526, 590, 599 ЦК України, статті 11, 23 Закону України "Про іпотеку" зазначив, що іпотека залишається дійсною незалежно від зміни власника майна.
108. Верховний Суд України також зазначив, що відповідно до пункту 6 частини першої статті 23 Закону про банкрутство з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної комісії скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обтяження щодо розпорядження майном такого боржника.
109. З урахуванням наведеного Верховний Суд України дійшов висновку, що співвідношення зазначених положень законодавства дає змогу дійти висновку про те, що Закон України "Про іпотеку" є спеціальним законом щодо урегулювання правовідносин з приводу іпотечного майна, а положення статті 17 Закону України "Про іпотеку" містить виключний перелік підстав припинення іпотеки, аналогічний із закріпленим у статті 593 ЦК України.
110. Водночас Верховний Суд України врахував, що підстави припинення іпотеки передбачено статтею 17 Закону України "Про іпотеку", до яких зокрема належать: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її.
111. Однак, як зауважив Верховний Суд України, аукціон на підставі якого проводилася реалізація іпотечного майна, визнано недійсним постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.11.2014, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 28.01.2015, тому передбачена статтею 17 Закону України "Про іпотеку" підстава для припинення іпотеки (реалізація предмета іпотеки) відсутня.
112. Крім того, ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.09.2016, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.11.2016, витребувано у ОСОБА_1 на користь ТОВ "Омбілік-Трейд" квартиру (іпотечне майно); визнано недійсним свідоцтво про право власності на зазначену квартиру від 25.04.2014; визнано право власності на спірну квартиру за ТОВ "Омбілік-Трейд".
113. За таких обставин, Верховний Суду України визнав помилковим висновок судів попередніх інстанцій про припинення іпотеки з урахуванням чого рішення судів скасував та постановив нове рішення, яким у задоволенні позову про визнання договору іпотеки припиненим відмовив.
114. Аналіз змісту зазначених вище постанов на предмет подібності наведених в них правовідносин свідчить, що у справі, яка переглядається, та у справах на судові рішення в яких посилається скаржник (постанови Верховного Суду від 04.10.2018 у справі № 910/3638/15-г та від 24.10.2018 у справі № 904/5286/15), встановлені судами фактичні обставини справи, які сформували зміст спірних правовідносин не є подібними, а у постанові Верховного Суду України від 02.03.2017 у справі № 6-130цс17, окрім фактичних обставин справи, також не є подібним предмет судового розгляду.
115. Ураховуючи викладене, наведені скаржником підстави касаційного оскарження, передбачені у пункті 1 частини другої статті 287 ГПК України, не отримали підтвердження після відкриття касаційного провадження.
116. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
117. З огляду на вказане, Верховний Суду у складі колегії судів Касаційного господарського суду дійшов висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою в цій частині на підставі пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України.