ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 540/489/19
адміністративне провадження № К/9901/32665/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Судді-доповідача: Желтобрюх І.Л.,
суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року (судді: Танасогло Т.М., Запорожан Д.В., Осіпов Ю.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Акцент Логістик" до Головного управління Державної фіскальної служби України в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в :
Товариство з обмеженою відповідальністю "Акцент Логістик" (далі - ТОВ "Акцент Логістик", позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі, відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Акцент Логістик" від 25.07.2018 №338/21- 22-08-01- 25 та відновити в реєстрі платників податку на додану вартість запис про реєстрацію товариства.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 02 липня 2019 року у задоволені адміністративного позову було відмовлено.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове, яким позовні вимоги ТОВ "Акцент Логістик" задоволено в повному обсязі.
Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції. В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на правомірність та обґрунтованість рішення від 25.07.2018 №338/21- 22-08-01- 25 про анулювання ТОВ "Акцент Логістик" реєстрації платника податку на додану вартість, з огляду неподання товариством податкових декларацій за період з жовтня 2017 року по червень 2018 року, а також факти подання за період з липня 2017 року по вересень 2017 року податкових декларацій з нульовими показниками, що свідчить про відсутність господарської діяльності.
Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.
Судами попередніх інстанцій було встановлено, що рішенням ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість №338/21-22-08-01-25 від 25 липня 2018 року на підставі пп. "г" п. 184.1 ст.184 Податкового кодексу України (далі -ПК України) анульовано реєстрацію ТОВ "Акцент Логістик" як платника податку на додану вартість.
Підставою для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість стали дані реєстру податкових декларацій позивача від 25 липня 2018 року №327/21-22-12-01, яким встановлено факти неподання товариством податкових декларацій з ПДВ за період з жовтня 2017 року по червень 2018 року, а також факти подання за період з липня 2017 року по вересень 2017 року податкових декларацій з нульовими показниками, що свідчить про фактичну відсутність здійснення господарської діяльності.
Вважаючи рішення ГУ ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі від 25.07.2018 №338/21- 22-08-01- 25 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Акцент Логістик" протиправним та таким, що прийняте без законної на те підстави, позивач оскаржив його до суду.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач як платник податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців не подавав контролюючому органу декларації з податку на додану вартість, або подавав такі з показниками, які свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, - контролюючим органом обґрунтовано прийнято рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.
В свою чергу, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржуване рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість є протиправним, оскільки висновки про неподання позивачем декларацій з ПДВ протягом року не відповідають фактичним обставинам справи.
Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 46.1 статті 46 ПК України (тут та далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Пункт 49.1 статті 49 ПК України передбачає, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.
Відповідно до п.49.3 ст.49 ПК України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:
а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
в) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
Єдиною підставою для відмови у прийнятті податкової декларації засобами електронного зв`язку в електронній формі є недійсність електронного цифрового підпису такого платника податків, у тому числі у зв`язку із закінченням строку дії сертифіката відкритого ключа, за умови що така податкова декларація відповідає всім вимогам електронного документа і надана у форматі, доступному для її технічної обробки.
Пунктом 184.2 статті 184 ПК України анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті "а" пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах "б" - "з" пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.
Відповідно до підпункту "г" пункту 184.1 статті 184 ПК України реєстрація платником податку на додану вартість анулюється якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку н