ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 520/9086/19
адміністративне провадження № К/9901/5508/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючої судді - Желтобрюх І.Л.,
суддів: Блажівської Н.Є., Гусака М.Б.,
за участю:
секретаря судового засідання - Вітковської К.М.,
представника позивача - Паркулаба А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Слобожанської митниці Держмитслужби на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року (головуючий суддя - Біленський О.О.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 6 лютого 2020 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Калитка О.М., судді - Мельнікова Л.В., Рєзнікова С.С.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВУЛТЕКС-С" до Сумської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішень і карток відмови,
установив:
У вересні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ВУЛТЕКС-С" (далі - ТОВ "ВУЛТЕКС-С", Товариство) звернулось до суду з адміністративним позовом до Сумської митниці Державної фіскальної служби (далі - Сумська митниця ДФС), в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (29 рішень та 29 карток, усього 58).
На обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що сумніви відповідача у заявленій митній вартості товару, що ввозився, не були обґрунтованими, а тому митниця не мала права вимагати подання додаткових документів у декларанта. Більш того, відповідач не вказав конкретні додаткові документи, які вимагається надати, зазначив їх суцільним переліком, чим формально підійшов до процедури консультації і позбавив позивача можливості виконати вимогу органу доходів і зборів щодо надання додаткових документів і здійснити митне оформлення товарів за заявленою ціною. Також стверджував, що оскаржувані рішення не містять докладної інформації та джерел, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості, пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 6 лютого 2020 року, позов задоволено в повному обсязі: визнано протиправними та скасовано рішення Сумської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (згідно з переліком, 29 рішень та 29 карток, усього 58), а також стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці ДФС на користь ТОВ "ВУЛТЕКС-С" судовий збір у сумі 55709,00 грн.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалені судами рішення як такі, що прийняті із порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено неправильне застосування судами (судом) норм матеріального права та порушення норм процесуального права у випадках, передбачених пунктами 1, 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
На обґрунтування касаційної скарги її заявник зазначає, що суди попередніх інстанцій залишили поза увагою те, що позивачем не було спростовано поясненнями чи документами наявні у митного органу сумніви щодо достовірності поданих декларантом документів (як-от розбіжність у кількості вантажних місць товару; різниця фактичної ваги товару; відсутність відомостей про усі характеристики товару, що ввозився, тощо), та не врахували при вирішенні спору практики Верховного Суду з цього приводу, зокрема, щодо правомірності коригування митницею митної вартості товару у разі наявності сумнівів у її достовірності. Звертає увагу Суду, що позивач, маючи можливість надати витребувані митницею додаткові документи, не вчинив жодних дій щодо їх отримання від продавців.
Наголошуючи на порушенні судами попередніх інстанцій норм процесуального права при вирішенні спору, заявник касаційної скарги звертає увагу на те, що суди першої та апеляційної інстанцій не звернули уваги на те, що рішення про коригування митної вартості товару від 18 квітня 2019 року №UA805180/2019/000092/2 та картки відмови №UA805180/2019/00219, не стосуються прав та обов`язків позивача, оскільки прийняті стосовно іншої юридичної особи - ТОВ "СУМИ-РУНО". В контексті викладеного епізоду наводить низку судових рішень Верховного Суду України, за практикою якої право оскаржити індивідуальний акт має особа, якої він безпосередньо стосується.
Окремо заявник касаційної скарги наголошує, що Харківський окружний адміністративний суд, відкривши провадження в цій справі та здійснивши її розгляд, порушив правила територіальної підсудності, визначеної статтею 25 КАС України, оскільки зареєстрованим місцезнаходженням відповідача у справі є м. Суми, а позивач зареєстрований у Сумській області. За таких обставин справа повинна була розглядатися Сумським окружним адміністративний судом.
Також вважає, що судом першої інстанції безпідставно стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці ДФС на користь позивача судовий збір у розмірі 55709,00 грн, оскільки позивачем при поданні позовної заяви було сплачено збір у більшому розмірі, аніж передбачено законом, а саме: позивачем сплачено збір як за подання позовної заяви немайнового характеру, тоді як за практикою Верховного Суду при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову є різниця митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні. Відтак, за подання адміністративного позову ставка судового збору становила 19210,00 грн.
Ухвалою Верховного Суду від 6 січня 2021 року замінено відповідача у справі - Сумську митницю ДФС, на її правонаступника, - Слобожанську митницю Держмитслужби.
Представник позивача у судовому засіданні проти вимог касаційної скарги заперечував, просив залишити оскаржувані рішення без змін як законні й обґрунтовані, повністю підтримуючи доводи та аргументи, наведені ним в судах попередніх інстанцій.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Як встановили суди попередніх інстанцій, між компанією ТОВ "ВУЛТЕКС-С" (покупець) та SIA "LBTEX" (Латвія) (продавець) було укладено контракти купівлі-продажу товарів №2019-1 від 10 січня 2019 року, за яким продавець продає, а покупець - купує на умовах даного контракту товари в кількості й по цінах, вказаних в рахунках-інвойсах, що додаються до контрактів і є їх невід`ємною частиною. Згідно з пунктом 3.1 контракту доставка товару здійснюється автомобільним транспортом. З наданих позивачем інвойсів, які надавались до митного оформлення, суди встановили, що поставка здійснювалась на умовахСуми, Україна.
У період з 19 березня по 20 червня 2019 року позивачем, з метою митного оформлення, подано до Сумської митниці ДФС 29 митних декларацій: №UA805180/2019/008991, №UA805180/2019/009383, №UA805180/2019/009553, №UA805180/2019/0010368, №UA805180/2019/0010860, №UA805180/2019/0010847, №UA805180/2019/0011157, №UA805180/2019/0011224, №UA805180/2019/0010918, №UA805180/2019/0011306, №UA805180/2019/0012072, №UA805180/2019/0012149, №UA805180/2019/0012582, №UA805180/2019/0012563, №UA805180/2019/0010308, №UA805180/2019/0011616, №UA805180/2019/0013454, №UA805180/2019/0014921, №UA805180/2019/0014601, №UA805180/2019/0014600, №UA805180/2019/0015424, №UA805180/2019/0015077, №UA805180/2019/0014941, №UA805180/2019/0014637, №UA805180/2019/0014940, №UA805180/2019/0014636, №UA805180/2019/0016590, №UA805180/2019/0016589, №UA805180/2019/0017482.
За наслідками розгляду поданих ТОВ "ВУЛТЕКС-С" документів митницею вчинено наступні дії:
26 березня 2019 року видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA805180/2019/00141 та прийнято рішення про коригування митної вартості товару UA805000/2019/000060/2;
27 березня 2019 року видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA805180/2019/00145 та прийнято рішення про коригування митної вартості товару UA805000/2019/000064/2;
29 березня 2019 року видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA805180/2019/00151 та прийнято рішення про коригування митної вартості товару UA805000/2019/000066/2;
4 квітня 2019 року видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA805180/2019/00185 та прийнято рішення про коригування митної вартості товару UA805180/2019/000076/1;
10 квітня 2019 року видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA805180/2019/00191 та прийнято рішення про коригування митної вартості товару UA805000/2019/000078/2;
11 квітня 2019 року видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA805180/2019/00190 та прийнято рішення про коригування митної вартості товару UA805000/2019/000080/2;
12 квітня 2019 року видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA805180/2019/00198 та прийнято рішення про коригування митної вартості товару UA805000/2019/000083/2;
15 квітня 2019 року видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA805180/2019/00203 та прийнято рішення про коригування митної вартості товару UA805180/2019/000086/2;
15 квітня 2019 року видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA805180/2019/00204 та прийнято рішення про коригування митної вартості товару UA805000/2019/000085/2;
17 квітня 2019 року видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA805180/2019/00214 та прийнято рішення про коригування митної вартості товару UA805000/2019/000090/2;
17 квітня 2019 року видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA805180/2019/00215 та прийнято рішення про коригування митної вартості товару UA805000/2019/000089/2;
18 квітня 2019 року видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA805180/2019/00219 та прийнято рішення про коригування митної вартості товару UA805180/2019/000092/2;
25 квітня 2019 року видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA805180/2019/00236 та прийнято рішення про коригування митної вартості товару UA805000/2019/000101/2;
2 травня 2019 року видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA805180/2019/00252 та прийнято рішення про коригування митної вартості товару UA805000/2019/000102/2;
2 травня 2019 року видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA805180/2019/00256 та прийнято рішення про коригування митної вартості товару UA805180/2019/000104/2;
2 травня 2019 року видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA805180/2019/00255 та прийнято рішення про коригування митної вартості товару UA805180/2019/000103/2;
11 травня 2019 року видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA805180/2019/00272 та прийнято рішення про коригування митної вартості товару UA805180/2019/000114/2;
27 травня 2019 року видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA805180/2019/00316 та прийнято рішення про коригування митної вартості товару UA805180/2019/000133/2;
23 травня 2019 року видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA805180/2019/00309 та прийнято рішення про коригування митної вартості товару UA805180/2019/000131/2;
23 травня 2019 року видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA805180/2019/00308 та прийнято рішення про коригування митної вартості товару UA805180/2019/000130/2;
31 травня 2019 року видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA805180/2019/00353 та прийнято рішення про коригування митної вартості товару UA805180/2019/000143/2;
28 травня 2019 року видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA805180/2019/00315 та прийнято рішення про коригування митної вартості товару UA805180/2019/000135/2;
29 травня 2019 року видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA805180/2019/00331 та прийнято рішення про коригування митної вартості товару UA805180/2019/000137/2;
22 травня 2019 року видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA805180/2019/00311 та прийнято рішення про коригування митної вартості товару UA805180/2019/000125/2;
27 травня 2019 року видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA805180/2019/00317 та прийнято рішення про коригування митної вартості товару UA805180/2019/000134/2;
23 травня 2019 року видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA805180/2019/00314 та прийнято рішення про коригування митної вартості товару UA805180/2019/000129/2;
11 червня 2019 року видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA805180/2019/00379 та прийнято рішення про коригування митної вартості товару UA805180/2019/000159/2;
12 червня 2019 року видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA805180/2019/00384 та прийнято рішення про коригування митної вартості товару UA805180/2019/000160/2;
20 червня 2019 року видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA805180/2019/00394 та прийнято рішення про коригування митної вартості товару UA805180/2019/000170/2.
Перелічені вище рішення відповідач мотивував тим, що відомості, використані декларантом, не є об`єктивними та достатньо підтвердженими документально.
Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що жодне з оскаржуваних рішень митного органу не містить докладної інформації та джерел, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості, пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
Перевіривши в межах доводів касаційної скарги правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених ними фактичних обставин справи, колегія суддів КАС ВС виходить з наступного.
Згідно зі статтею 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частини першої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
За приписами частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (частина третя статті 53 МК України).
Відповідно статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Проаналізувавши наведені вище приписи законодавства суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, однак ці повноваження повинні здійснюватися у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребування від декларанта додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено.
Як з`ясували суди в судовому процесі оскаржувані позивачем рішення про коригування митної вартості товарів прийняті митним органом з наступних мотивів: до митного оформлення надано інший інвойс, ніж зазначений у графі 5 автотранспортної накладної; на рахунку-фактурі, поданій до митного оформлення, відсутні відбитки печаток митниці на кордоні; у CMR у графі 11 "Вага брутто" вказано інше значення, ніж у рахунку-інвойсі, поданого до митного оформлення; не надано банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваних товарів та, за наявності, інші платіжні документи, що підтверджують вартість товару.
Проаналізувавши вказані митним органом обставини, які слугували підставою до прийняття спірних рішень суди виходили з того, що за умови поставки за контрактомСуми вибір перевізника і витрати з доставки покладаються на продавця й включаються в загальну ціну товару. Тобто до моменту доставлення товару в м. Суми й передачі його покупцю позивач не несе відповідальності за вибір перевізника, правильність складених ним документів й дотримання всіх необхідних процедур при перетині митного кордону.
Стосовно наявних, на переконання митного органу, розбіжностей у CMR (автотранспортна накладна) та рахунку-інвойсі, суди зазначили, що CMR може бути джерелом відомостей про країну походження товару щодо кількості вантажних місць, їх маркування, номерів, зовнішнього стану товарів та їх пакування, про автотранспортний засіб комерційного призначення, що перевозить товари. Проте МК України не передбачено, що CMR не відносяться до переліку документів, які підтверджують митну вартість товару, й може бути джерелом відомостей про митну вартість товарів. За висновком судів CMR є документом, який стосується договору перевезення і відносин між відправником та перевізником з приводу транспортування товару, і, за встановленими судами обставинами, до таких відносин позивач, як вантажоотримувач, в силу умов поставки не мав жодного відношення, оскільки в складанні CMR участі не приймав.
В контексті викладеного суди зазначили, що стаття 53 МК України передбачає як підставу до витребування додаткових документів наявність розбіжностей саме в документах, які підтверджують митну вартість, а не в будь-яких документах, наданих декларантом до митного оформлення.
Надаючи правову оцінку доводам митного органу щодо відмінності інвойсу, вказаного в CMR, від інвойсу, поданого до митного оформлення, та відсутності відбиток митниці про перетин митного кордону на інвойсах, суди попередніх інстанцій виходили з того, що під час митного контролю під час переміщення товарів через митний кордон України не перевіряються відомості про вартість товару, тому, за висновком судів, пред`явлення під час перетину митного кордону України іншого інвойсу, ніж в подальшому був пред`явлений до митного оформлення, не порушує передбачені МК України процедури.
Судами також враховано, що позивачем надано до суду інвойси, видані на підставі контрактів між SIA "LBTEX" (покупець) з сторонніми продавцями (інвойси, з якими товар перетинав митний кордон України), й такі містять відбитки Сумської митниці ДФС, що свідчить про надання відповідачу вказаних інвойсів та безпідставність тверджень відповідача щодо неможливості дослідження відомостей, що містяться в них.
Аналізуючи аргументи митого органу щодо відмінностей в окремих випадках ваги брутто у CMR, у порівнянні з рахунками-інвойсами, наданими до митного оформлення, суди, вивчивши відомості, що містяться в митних деклараціях та товаросупровідних документах, з`ясували, що причиною таких розбіжностей стало митне оформлення товарів, які прибули однією машиною, частинами. Частина товару була заявлена до митного оформлення в одній митній декларації, а частина - в іншій, що митним законодавством не заборонено. Дослідивши відомості, які містилися в митних деклараціях та товаросупровідних документах, суди з`ясували, що товар загальною вагою 19440 кг прибув одним автомобілем згідно CMR від 5 березня 2019 року №398010, і в подальшому був заявлений позивачем до митного оформлення двома митними деклараціями, по 8595 кг і 10845 кг відповідно (усього - 19440 кг). За таких обставин суди дійшли висновку, що виявлені митним органом розбіжності не вплинули на митну вартість товару.
Стосовно доводів митниці про ненадання позивачем до митного оформлення банківських платіжних документів, які підтверджують оплату товару, суди виходили з того, що сторонами контракту було обумовлено можливість відстрочення платежу, відтак на момент митного оформлення у позивача були відсутні документи, які б підтверджували оплату товару. Окрім того, в інвойсах, поданих до митного оформлення, зазначено умови оплати, які визначені сторонами як "відстрочка платежу".
Надаючи оцінку доводам митного органу щодо наявності розбіжностей у транспортних документів, наданих декларантом, та відсутності рахунку про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про транспортно-експедиційні послуги, судами попередніх інстанцій враховано наступне.
Так, на підтвердження дійсності понесених транспортних витрат позивачем надано договір-заявку №13 від 1 березня 2019 року, довідку ФОП ОСОБА_1 від 11 березня 2019 року, якою підтверджено вартість транспортних витрат по перевезенню вантажу в сумі 26389 грн, платіжне доручення від 25 квітня 2019 року про оплату позивачем отриманих транспортних послуг. Як встановили суди, вказані в договорі вага товару, транспортні засоби, маршрут відповідають даним в товаросупровідних документах. Таким чином, за висновком судів, надані позивачем докази в сукупності є допустимими для підтвердження витрат на перевезення товарів.
Аналізуючи доводи митного органу про розбіжність умов поставки, вказаних в митній декларації країни-відправлення (DAP-Україна), в порівнянні з умовами поставки в товаросупровідних документах, суди дійшли висновку, що позивачем таких умов порушено не було, й, більш того, не вплинули на рівень заявленої митної вартості, оскільки і за умовами поставки СРТ, і за умовами поставки DAP вартість транспортування включена в ціну товару і покладається на продавця.
Поряд із наведеним вище суди констатували, що в рішеннях про коригування заявленої митної вартості, окрім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. Поряд із тим, жодне з оскаржуваних рішень вказаним вимогам не відповідає й не містить докладної інформації та джерел, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості, пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
Висновки судів першої та апеляційної інстанцій, здійснені за наслідками розгляду справи, є результатом оцінки наявних у їх розпорядженні доказів. Суд касаційної інстанції не може не погодитись із ними, оскільки така оцінка судами здійснена з дотриманням вимог процесуального закону щодо повного та всебічного з`ясування обставин справи на підставі належних та допустимих доказів.
При виборі і застосуванні норми матеріального права до спірних правовідносин судами було враховано висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, як це передбачено частиною п`ятою статті 242 КАС України.
Доводи скаржника про те, що оскаржувані рішення ухвалені без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки правовідносини у даних справах не є подібними, а тому такі висновки не є релевантними до спірних правовідносин.
Не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду справи й доводи касаційної скарги про порушення позивачем правил територіальної підсудності, визначної статтею 25 КАС України. Так, на момент подання позовної заяви ТОВ "ВУЛТЕКС-С" було зареєстроване за наступною адресою: м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, будинок 24. Відтак, станом на час подання адміністративного позову та відкриття провадження у цій справі вона була підсудна Харківському окружному адміністративному суду.
Поряд із тим, колегія суддів визнає обґрунтованими доводи заявника касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що рішення про коригування митної вартості товару від 18 квітня 2019 року №UA805180/2019/000092/2 та картка відмови №UA805180/2019/00219, прийняті стосовно іншої юридичної особи - ТОВ "СУМИ-РУНО".
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист (стаття 5 КАС України).
Статтею 4 КАС України визначено, що позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
Поряд із тим, скасовуючи рішення про коригування митної вартості товару від 18 квітня 2019 року №UA805180/2019/000092/2 та картку відмови №UA805180/2019/00219, суди попередніх інстанцій не перевірили, чи порушують вони безпосередньо права позивача у справі, ТОВ "ВУЛТЕКС-С", та не з`ясували, чи мав він право на звернення до суду із позовом про їх скасування.
Суд касаційної інстанції, своєю чергою, не може встановлювати обставини справи й надавати їм оцінку з огляду на визначені процесуальним законом межі його повноважень під час касаційного перегляду судових рішень.
Також, не може касаційний суд залишити поза увагою й доводи заявника касаційної скарги про те, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи судом першої інстанції помилково стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Сумської митниці ДФС на користь позивача судовий збір у розмірі 55709,00 грн.
Так, даний адміністративний позов подано до суду у вересні 2019 року, судовий збір сплачено позивачем як за 29 позовних вимог немайнового характеру.
Поряд із тим, відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка існувала станом на час розгляду справи в судах попередніх інстанцій (постанови від 12 червня 2018 року у справі №810/88/16, від 14 травня 2019 року у справі №826/8432/18 тощо), ціною позову є грошовий вираз майнових вимог позивача, що в справах такої категорії являється різницею митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митною вартістю, розрахованою митним органом внаслідок коригування.
Отже, при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову є різниця митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні.
Підтримано таку правову позицію й Судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів КАС ВС в постанові від 16 березня 2020 року (справа №1.380.2019.001962).
З огляду на приписи частини третьої статті 341 КАС України, здійснюючи касаційний перегляд судових рішень касаційний суд не може оминути наявності висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду.
Статтею 353 КАС України передбачено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Враховуючи викладене, судами першої та апеляційної інстанцій на порушення статей 9, 242 КАС України не повною мірою з`ясовано обставини справи, що мають значення для її правильного вирішення, тому судові рішення в частині задоволених вимог про визнання протиправними та скасування рішення Сумської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UА805180/2019/000092/2 від 18 квітня 2019 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА805180/2019/00219, а також вирішення питання про розподіл судових витрат, - підлягають скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
В решті судові рішення є законним й обґрунтованими, а тому підлягають залишенню без змін.
Керуючись статтями 344, 349, 350, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду