ПОСТАНОВА
Іменем України
16 квітня 2021 року
Київ
справа №808/1882/17
адміністративне провадження №К/9901/62620/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року (суддя Н.В. Стрельнікова) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2018 року (судді: Семененко Я.В. (головуючий), Бишевська Н.А., Добродняк І.Ю.) у справі № 808/1882/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Промторгсервіс" до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Промторгсервіс" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:
№0003851403 від 03.04.2017, яким визначено суму грошового зобов`язання за основним платежем податок на прибуток приватних підприємств в сумі 3448647 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 1515913 грн. 50 коп.;
-№000386103 від 03.04.2017, яким визначено суму грошового зобов`язання за основним платежем податок на додану вартість у сумі 1144999 грн. та штрафні (фінансові) санкції у сумі 572499 грн. 50 коп.;
-№0003871403 від 03.04.2017, яким зменшено суму податкового зобов`язання на 2097187 грн. та зменшено суму податкового кредиту на 1965333 грн. за платежем податок на додану вартість;
-№0003881403 від 03.04.2017, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 16606 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення контролюючим органом прийнято безпідставно з огляду на те, що господарські операції позивача з контрагентами мали реальний характер, що підтверджується належно оформленими первинними документами, натомість висновки контролюючого органу про відсутність реальних правових наслідків за господарськими операціями з контрагентами є безпідставними та не відповідають фактичним обставинам справи.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року, залишеним без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2018 року, позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення №0003851403 від 03.04.2017, №0003881403 від 03.04.2017, №0003871403 від 03.04.2017, №0003861403 від 03.04.2017 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 1661826 грн, у тому числі за податковим зобов`язанням у розмірі 1107884 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 553942 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
4. В частині задоволених вимог суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того що позивач правомірно сформував витрати та податковий кредит з ПДВ за господарськими операціями з контрагентами з огляду на реальність здійснення таких операцій, натомість висновки контролюючого органу ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджені належними доказами.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року, постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2018 року та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства в повному обсязі.
6. Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження відповідно до ст. 345 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, з приводу правомірності яких виник спір у цій справі, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 03.03.2017 №090/08-01-14-03/30599713, оформленого за результатами проведеної планової виїзної перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016:
- ст.44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 138.1.1 п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 3448647,12 грн в т.ч. по періодам: за 2014 рік у сумі 2855155,92 грн, за 2015 рік у сумі 416820,46 грн, за 2016 рік у сумі 176670,74 грн;
-п.198.1, п.198.3, п. 198.5, п.198.6 ст.198, п. 201.1, п.201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за перевіряємий період на загальну суму 1201355 грн,
-пп.14.1.36, пп.14.1.231 п.44.1 ст.44, п.187.1 ст.187 Податкового Кодексу України, в результаті чого встановлено завищення податкових зобов`язань по податку на додану вартість, що не призвело до виникнення грошових зобов`язань, внаслідок проведення операцій, реальність здійснення яких не підтверджена на загальну суму ПДВ 2195619 грн.
- пп.14.1.36, пп.14.1.181, пп.14.1.231 п.14.1 ст.14, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п. 201.10 Податкового кодексу України встановлено завищення податкового кредиту з податку на додану вартість, що не призвело до виникнення грошових зобов`язань, внаслідок проведення операцій, реальність здійснення яких не підтверджена по ланцюгу постачання на загальну суму 1963763,18 грн.
Такі висновки контролюючого, з огляду на акт перевірки, ґрунтуються на наступному.
Проведеною перевіркою встановлено, що ТОВ "Торгово-промислова компанія "Промторгсервіс" у податковому обліку відображені господарські операції з ТОВ"ФОРМУЛА ПРОФІТ" (ЄДРПОУ 38865996), ТОВ "ФЛИП" (ЄДРПОУ 39058613), ТОВ"СОЮЗ-ЛЕД НВП" (код ЄДРПОУ 35919818), ТОВ "МАРТАК" (ЄДРПОУ 39101589), ТОВ"ЛЕГАРДО ГРУП" (код ЄДРПОУ 39258816), ТОВ "ЖИЛБУДРЕСУРС" (ЄДРПОУ 37814427), ТОВ "ДОНК" (ЄДРПОУ 39046765), ТОВ "ЕНЕРДЖИ ПРАЙС" (ЄДРПОУ 38489192), ТОВ "СОНКЕЙ" (код ЄДРПОУ 39282681), ТОВ "МАРКАСА" (код ЄДРПОУ 39263035), ТОВ "ПРОМБУД МАРКЕТ" (код ЄДРПОУ 38654416); ТОВ "ТРЕЙД ЛАЙН М" (код ЄДРПОУ 38355381), ТОВ "МДНС" (код ЄДРПОУ 39046875), ТОВ "ЕНЕРДЖИ ПРАЙС" (ЄДРПОУ 38489192), ТОВ "ЮЖСТАНКОМАШ" (код ЄДРПОУ 33019191), ТОВ "ФІН-КОД" (код ЄДРПОУ 39046875), ТОВ "КОМПАНІЯ БАЗИС ГРУП" (код ЄДРПОУ 39257428), ТОВ"ГЕРИКС" (код ЄДРПОУ 39099225); ТОВ "Семикс" (код ЄДРПОУ 38348306), ТОВ"МДНС" (код ЄДРПОУ 39046875), ТОВ "АЛЬСЕНТО" (код ЄДРПОУ 39270592).
Вказані господарські операції контролюючий орган вважає нереальними. Нереальність господарських операцій пов`язує з тим, що зазначені постачальники позивача не знаходяться за зареєстрованим місцем знаходження, що унеможливлює проведення зустрічних звірок; не мають трудових ресурсів, технічних умов для провадження господарської діяльності; надані до перевірки документи не підтверджують фактичне здійснення господарських операцій (відсутність товарно-транспортних накладних, відсутність у товарно-транспортних накладних необхідних відомостей); правоохоронними органами здійснюється досудове слідство у кримінальних провадженнях щодо фіктивності створення суб`єктів підприємницької діяльності; відносно директора ТОВ "ФОРМУЛА ПРОФІТ" існує вирок суду, яким встановлена фіктивна діяльність вказаного підприємства.
З вказаних підстав, контролюючим органом зроблено висновок про нереальність господарських операцій між ТОВ "Торгово-промислова компанія "Промторгсервіс" та зазначеними контрагентами і, як наслідок, про неправомірність відображення позивачем по цим господарським операціям витрат та податкового кредиту.
Крім цього, контролюючий орган вказує на заниження ТОВ "Торгово-промислова компанія "Промторгсервіс" доходу і така позиція контролюючим органом обґрунтовується тим, що ТОВ "Торгово-промислова компанія "Промторгсервіс" не враховано до складу доходів суму безповоротної фінансової допомоги (грошові кошти, які надійшли на рахунок платника в рахунок оплати товарів мазут, бензин, дизпаливо, обладнання, по яких не доведено фактичного постачання).
Тобто, контролюючий орган, не заперечуючи оприбуткування товару, який обумовлений укладеними договорами з вищевказаними постачальниками, подальшу його реалізацію ТОВ "Торгово-промислова компанія "Промторгсервіс" на адресу інших суб`єктів підприємницької діяльності, вказує на те, що грошові кошти, які надійшли від покупців товару на адресу ТОВ "Торгово-промислова компанія "Промторгсервіс", є безповоротною фінансовою допомогою, яку Товариство було зобов`язано відобразити у складі "Інші доходи".
На підставі акту перевірки та вказаних висновків, контролюючим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення - рішення.
Судами встановлено, що позивач мав господарські взаємовідносини з постачання нафтопродуктів та обладнання від підприємств ТОВ "ФОРМУЛА ПРОФІТ", ТОВ "ФЛІП", ТОВ "СОЮЗ-ЛЕД НВП, ТОВ "МАРТАК", ТОВ "ЛЕГАРДО ГРУП", ТОВ "ЖИЛБУДРЕСУРС", ТОВ "ЕВЕНТІС", ТОВ "ДОНК", ТОВ "ЕНЕРДЖИ ПРАЙС", ТОВ "СОНКЕЙ", ТОВ "МАРКАСА"; з надання послуг з капітального ремонту та модернізації станків від ТОВ "ПРОМБУД МАРКЕТ"; ТОВ "ТРЕЙД ЛАЙН М", ТОВ "МДНС", ТОВ "ЕНЕРДЖИ ПРАЙС", ТОВ "ЮЖСТАНКОМАШ"; з надання експедиційних послуг та послуг з випарювання мазуту від ТОВ "ФІН-КОД", ТОВ "КОМПАНІЯ БАЗИС ГРУП", ТОВ "ГЕРИКС"; ТОВ "Семикс", ТОВ "МДНС", ТОВ "АЛЬСЕНТО", ТОВ "СОНКЕЙ".
В підтвердження реальності господарських операцій з вказаними контрагентами позивачем було надано копії документів, зокрема, видаткові накладні, податкові накладні, товарно - транспортні накладні, платіжні доручення, акти виконаних робіт.
Судами також встановлено, що вироком Печерського районного суду м.Києва від 19.06.2015 директора ТОВ "Формула Профіт" ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.205, ч.1 ст.358 Кримінального кодексу України та призначено узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. У доводах касаційної скарги відповідач цитує норми матеріального права, вказує на їх порушення та порушення норм процесуального права, що полягає у неврахуванні всіх обставин, що мають значення для справи, зазначає, що висновки судів не ґрунтуються на фактичних обставинах справи, суди помилково дійшли висновку про реальність здійснення господарських операцій з контрагентами, оскільки, зокрема наявний вирок Печерського районного суду м.Києва від 19.06.2015 директора ТОВ "Формула Профіт" ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.205, ч.1 ст.358 Кримінального кодексу України, зокрема фіктивне підприємництво, також наявні інші кримінальні провадження по ряду контрагентів, зокрема за ст. ст.205 Кримінального кодексу України, які судами безпідставно не взято до уваги. Крім того, контрагенти позивача не знаходяться за зареєстрованим місцем знаходження, що унеможливлює проведення зустрічних звірок; не мають трудових ресурсів, технічних умов для провадження господарської діяльності; відсутні товарно-транспортні накладні, а у наданих товарно-транспортних накладних відсутні необхідних відомості.
9. Товариством надано відзив на касаційну скаргу контролюючого органу, в якому позивач вказує на правильність висновків судів попередніх інстанцій про безпідставність тверджень контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства та просить залишити касаційну скаргу контролюючого органу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій просить залишити без змін.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
10.1. Пункт 44.1 статті 44.
Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
10.1. Пункт 44.2 статті 44.
Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
10.3. Підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 (з 01.01.2015).
Об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
10.4. Підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 (до 01.01.2015).
Об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.
10.5. Пункт 138.2 статті 138.
Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
10.6. Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139.
Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
10.7. Пункт 198.3 статті 198.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
10.8. Пункт 198.6 статті 198.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
11. Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні":
11.1. Стаття 1.
11.1.1. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
11.1.2. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
11.2. Частина 1 статті 9.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
11.3. Частина 2 статті 9.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
12. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.
12.1. Пункт 2.4.
Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
12.2. Пункт 2.15.
Первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників.
13. Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73.
13.1. Частина 3 розділу 1.
Доходи - збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов`язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).
Витрати - зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками).
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування об`єкту оподаткування податком на прибуток, витрат, податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
15. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентами на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.
16. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування витрат та податкового кредиту.
17. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
За відсутності факту придбання відповідні суми не можуть брати участь в формуванні об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
18. Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентом, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути самостійною підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
19. При вирішенні адміністративних спорів суди повинні враховувати, що відповідно до вимог частини другої ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на час вирішення спору), обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.
Проте у разі надання контролюючим органом доказів, які свідчать, що платником податків неправомірно сформовано дані податкового обліку, такий платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
20. Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.
Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
21. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
23. У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам у їх сукупності з дотриманням норм статей 73-78, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття рішень) та іншим обставинам, що спростовують позицію контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту по господарським операціям з контрагентами ТОВ "ФЛИП", ТОВ "СОЮЗ-ЛЕД НВП", ТОВ "МАРТАК", ТОВ"ЛЕГАРДО ГРУП", ТОВ "ЖИЛБУДРЕСУРС", ТОВ "ДОНК", ТОВ "ЕНЕРДЖИ ПРАЙС", ТОВ "СОНКЕЙ", ТОВ "МАРКАСА", ТОВ "ПРОМБУД МАРКЕТ"; ТОВ "ТРЕЙД ЛАЙН М", ТОВ "МДНС", ТОВ "ЕНЕРДЖИ ПРАЙС", ТОВ "ЮЖСТАНКОМАШ", ТОВ "ФІН-КОД", ТОВ"КОМПАНІЯ БАЗИС ГРУП", ТОВ "ГЕРИКС", ТОВ "Семикс", ТОВ "МДНС, ТОВ"АЛЬСЕНТО".
Так, судами досліджено первинні документи, які згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, є підставою для податкового обліку та які містять відомості, що у повній мірі відображають суть господарських операцій та підтверджують їх фактичне здійснення.
Доводи контролюючого органу про нереальність проведених позивачем господарських операцій з вказаними контрагентами судами першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано не взято до уваги, оскільки такі висновки не підтверджені належними та допустимими доказами.
Інформація, що наявна в інформаційних базах даних ДФС (не подано звітність, відсутність за місцезнаходженням, що унеможливлює проведення зустрічних звірок; відсутність трудових ресурсів, технічних умов для провадження господарської діяльності), на яку посилається контролюючий орган, як на підставу нереальності господарських операцій не заслуговує на увагу, оскільки доказів, які б підтверджували вказані посилання контролюючим органом не надано, крім того, будь - яка податкова інформація, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання чи надана іншими контролюючими органами носить інформативний характер. Посилання контролюючого органу на таку інформацію, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними оскільки, фактично будь - які первинні документи платника податків не використовуються та не аналізуються, а отже така інформація не відповідає критерію юридичної значимості, та не є допустимим та достовірним доказом в розумінні процесуального Закону.
Крім того, така інформація сама по собі не доводить та не може свідчити про наявність податкових правопорушень на які посилається контролюючий орган.
Колегія суддів зазначає, що контролюючим органом всупереч вимог Кодексу адміністративного судочинства України також не було доведено та надано допустимих та достовірних доказів, які б свідчили про наявність фактів, які встановлені судами, однак не були враховані під час прийняття рішення, та свідчили про протиправну поведінку контрагентів та про обізнаність платника податків щодо такої та злагодженості дій між ними.
Посилання контролюючого органу на наявність кримінальних проваджень відносно ряду контрагентів позивача за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ч. 205 Кримінального кодексу України, суди попередніх інстанцій обґрунтовано не взяли до уваги з огляду на те, що вироків в кримінальних провадженнях контролюючим органом надано не було.
Також суд апеляційної інстанції правильно вказав, що фактичне надходження товару до позивача, його оприбуткування та фактичну реалізацію іншим суб`єктам підприємницької діяльності було встановлено контролюючим органом під час перевірки. Тобто, контролюючий орган, не заперечуючи оприбуткування товару, який обумовлений укладеними договорами з вищевказаними постачальниками, при подальшій його реалізації ТОВ "Торгово-промислова компанія "Промторгсервіс" на адресу інших суб`єктів підприємницької діяльності, вказував на те, що грошові кошти, які надійшли від покупців товару на адресу позивача, є безповоротною фінансовою допомогою, яку ТОВ "Торгово-промислова компанія "Промторгсервіс" було зобов`язано відобразити у складі "Інші доходи". В той же час, ставлячи під сумнів факт отримання товару від зазначених постачальників, за його наявності, контролюючий орган не вжив заходів щодо встановлення погодження цього товару. Вказане свідчить про безпідставність доводів контролюючого органу, щодо отримання позивачем безповоротної фінансової допомоги.
Враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що позивач має та надав суду відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності з встановленими обставинами справи свідчать про факт вчинення господарських операцій з контрагентами, натомість доводи контролюючого органу не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
24. Проте колегія суддів не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій в частині правомірності формування позивачем даних податкового обліку по господарським операціям з контрагентом ТОВ "Формула Профіт", оскільки як вбачається з акту перевірки підставою для відсутності реальних правових наслідків за господарськими операціями з вказаними контрагентами контролюючим органом вказано, зокрема, наявність вироку Печерського районного суду м.Києва від 19.06.2015 у справі №757/24472/16 за ч.1ст. 205 (фіктивне підприємництво), ч.1 ст.358 Кримінального кодексу України.
Суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що вирок Печерського районного суду м. Києва від 19.06.2015 не містить відомостей про те, яка саме "незаконна діяльність" здійснювалась ТОВ "Формула Профіт" після перереєстрації статутних документів 04.02.2014 на особу, яка притягнута до кримінальної відповідальності за вказаним вироком. Вирок суду не містить будь яких даних щодо невстановлених осіб, які діяли від імені ТОВ "Формула Профіт", що свідчить про те, що судом під час розгляду зазначеної кримінальної справи досліджувались лише факти "фіктивного підприємництва", вчинені директором ОСОБА_1 . Факти здійснення господарської діяльності від імені ТОВ "Формула Профіт" попереднім керівником та невстановленими особами, судом у цьому кримінальному провадженні не досліджувались, а тому такий вирок не може бути прийнятий як беззаперечний доказ безтоварності господарських операцій. Також суди вказали, що зазначеним вироком затверджено угоду між обвинуваченими та прокурором про визнання винуватості.
Проте, колегія суддів вважає такий висновок безпідставним з огляду на те, що вищезазначеним вироком, який набрав законної сили, встановлено об`єктивну сторону складу злочину ст. 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво), а саме ОСОБА_1 у лютому 2014 року (04.02.2014) своїми умисними діями, що виразилися у фіктивному підприємництві, тобто створенні суб`єкту підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності, діючи за попередньою змовою з невстановленою слідством особою, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 205 КК України. Підписання ОСОБА_1 реєстраційних документів ТОВ "Формула Профіт" (при цьому достовірно знаючи, що фактично частку статутного фонду не вносив, до статутного фонду його не передавав та не від кого не приймав як засновник, і не збирався, як вказано в цих документах, займатись підприємницькою діяльністю) дало змогу невстановленим слідством особам здійснювати незаконну діяльність, користуватися печаткою підприємства, прикриваючись фактом державної реєстрації вказаного товариства.
ОСОБА_1 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 358 КК України.
Таким чином вказаним вироком встановлено фіктивне підприємництво ТОВ"Формула Профіт".
Судами попередніх інстанцій в рішеннях вказано, що зазначене підприємство було створено значно раніше до перереєстрації його на нового власника - ОСОБА_1, а у вироку суду не зазначено яку саме діяльність здійснювало підприємство ТОВ"Формула Профіт" до перереєстрації та після перереєстрації, факти здійснення господарської діяльності від імені ТОВ "Формула Профіт" попереднім керівником та невстановленими особами, судом у цьому кримінальному провадженні не досліджувались, проте такі посилання є безпідставними з огляду на те, що спірні господарські операції позивача з ТОВ "Формула Профіт" проводились саме у період коли засновником та директором вказаного господарюючого суб`єкту був ОСОБА_1, а саме з лютого 2014 року і те, якою діяльністю займалось вказане підприємство за керівництва іншої особи в даному випадку не має жодного значення.
Крім того, статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування даних бухгалтерського та податкового обліку можуть створювати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг), що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.
Таким чином, враховуючи встановлені обставини у вироці Печерського районного суду м.Києва від 19.06.2015 у справі №757/24472/16 щодо фіктивності ТОВ "Формула Профіт" колегія суддів вважає, що господарські операції вказаного підприємства з позивачем не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку. Документальне оформлення господарських операцій, які фактично не відбулись, не дає права позивачу формувати дані податкового обліку на підставі таких документів, які також не дають права і на отримання податкової вигоди у вигляді податкового кредиту.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів приходить до висновку про правомірність прийняття контролюючим органом податкового повідомлення - рішення:
- № 0003851403 від 03.04.2017 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств за податковими зобов`язаннями у розмірі 655 882,32 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 327 941,16 грн;
- №0003861403 від 03.04.2017 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість податковими зобов`язаннями у розмірі 607 298,45 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 303 649,23 грн.
25. Щодо відмови у визнанні протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області №0003861403 від 03 квітня 2017 року в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість за податковими зобов`язаннями у розмірі 37115 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 18507,50 грн рішення судів попередніх інстанцій не переглядається з огляду на відсутність такої вимоги в касаційній скарзі контролюючого органу.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
26. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми права, що регулюють спірні правовідносини, приходить до висновку, що доводи, викладені у касаційні скарзі, дають підстави для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права (неправильне тлумачення), що призвело до неправильного вирішення справи та скасування податкових повідомлень - рішень в частинах (по господарським правовідносинам з ТОВ"Формула Профіт"), які були прийняті контролюючим органом у відповідності до вимог законодавства, а тому касаційна скарга Головного управління ДФС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2018 року підлягає частковому задоволенню.
27. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
28. Підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (частина перша статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України). Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частина третя статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України).
Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області задовольнити частково.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2018 року у справі №808/1882/17 щодо задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Промторгсервіс" про визнання протиправними та скасування:
- податкового повідомлення - рішення № 0003851403 від 03.04.2017 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств за податковими зобов`язаннями у розмірі 655 882,32 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 327 941,16 грн;
- податкового повідомлення - рішення №0003861403 від 03.04.2017 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість податковими зобов`язаннями у розмірі 607 298,45 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 303 649,23 грн, -
скасувати та в цій частині ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Промторгсервіс".
В решті рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2018 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2018 року у справі №808/1882/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.