ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2021 року
м.Київ
справа №804/14964/15
адміністративне провадження №К/9901/11257/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Дніпропетровської митниці ДФС на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року (головуючий суддя Чабаненко С.В., судді: Баранник Н.П., Щербак А.А.) у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського" до Дніпропетровської митниці ДФС про скасування картки відмови, визнання недійсним та скасування рішення,
В С Т А Н О В И В:
В жовтні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського" (далі - Товариство, позивач) звернулось до суду з позовом до Дніпропетровської митниці ДФС (далі - Митниця, відповідач) про скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110010000/2015/20022 від 08 квітня 2015 року, визнання недійсним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №110010000/2015/600315/1 від 08 квітня 2015 року.
Обґрунтовуючи позовну заяву, Товариство вказувало, що визначення митним органом митної вартості товару, який ввозився на митну територію України, по другорядному (резервному), а не по основному (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)), як було здійснено позивачем, методу суперечить вимогам Митного кодексу України (далі - МК України), оскільки декларантом надано всі необхідні документи для ідентифікації товару, що ввозився, та підтвердження заявленої ним митної вартості останнього.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2016 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що у зв`язку із непідтвердженням Товариством правильності визначення митної вартості імпортованого товару за ціною договору (контракту), відповідачем правомірно скориговано останню за другорядним методом.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2017 року постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2016 року скасовано та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено: скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110010000/2015/20022 від 08 квітня 2015 року; визнано протиправним та скасовано рішення Митниці про коригування митної вартості товарів №110010000/2015/600315/1 від 08 квітня 2015 року.
Приймаючи таке рішення, апеляційний суд прийшов до висновку, що позивачем подано належні та допустимі докази в підтвердження правильності обраного методу визначення митної вартості товару та числових значень останньої, а отже, як наслідок, відсутність у митного органу підстав для застосування при митному оформленні імпортованого позивачем товару другорядного (резервного) методу.
Не погоджуючись з прийнятим судом апеляційної інстанції рішенням, Митниця звернулась з касаційною скаргою, в якій просила його скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, зазначаючи, що митну вартість імпортованого позивачем товару було скориговано у зв`язку із наявністю розбіжностей в поданих Товариством документах, а також непідтвердженням всіх складових заявленої ним митної вартості.
Позивач в письмовому відзиві на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення суду апеляційної інстанції, яке він просив залишити без змін, - обґрунтованим та законним.
Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд приходить до наступного висновку.
Судами встановлено, що 14 лютого 2014 року між Товариством (як покупцем) та Компанією "Dalmond Trade House Limited", Кіпр (як продавцем) укладено зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу вогнетривкої продукції №DTH-013-14/14-0315-12, згідно умов якого продавець погодився продати і поставити, а покупець - прийняти товар на умовах даного контракту.
Продавець укладає цей контракт у порядку виконання комісійного доручення виробника товару ТОВ "Група Магнезіт", Росія, на підставі укладеного договору комісії.
За умовами контракту (стаття 1, пункт 1.1) товаром є вогнетривка продукція виробництва Росії в асортименті, передбаченому в додатках (специфікаціях) до контракту, що є його невід`ємними частинами.
Пунктом 8.1 статті 8 контракту визначено, що товар постачається на умовах, передбачених у відповідних додатках (специфікаціях) до контракту, що є його невід`ємними частинами.
Відповідно до пунктів 12.2, 12.3 статті 12 контракту оплата товару здійснюється наступним чином: 95% вартості кожної замовленої до постачання партії товару мають бути сплачені покупцем шляхом здійснення авансового платежу згідно відповідного рахунку протягом 20 банківських днів з моменту отримання оригіналу такого рахунку від продавця, решта коштів у розмірі 5% від вартості партії товару, який фактично був поставлений продавцем, здійснюється протягом 15 банківських днів з дати поставки такої партії товару.
Згідно з додатком №7 від 09 лютого 2015 року - специфікацією на постачання вогнетривкої продукції до контракту №DTH-013-14/14-0315-12 від 14 лютого 2014 року позивачем придбавався товар - флюс обпечений магнезіальновапняний, ТТ 72664728-373-2011 у кількості 120 тон, вартістю 286,00 доларів США за тону, на загальну суму 34 320,00 доларів США.
Вказаною специфікацією визначено період поставки березень-квітень 2015 року; станція відвантаження товару: станція Річна Південноуральської залізниці; вантажовідправник вогнетривкої продукції: ТОВ "Група Магнезіт" (Росія, Челябінська область, м.Сатка); умови поставки: DAP станція Правда Придніпровської залізниці (Інкотермс-2010).
З метою митного оформлення товару (магнезія випалена (не спечена) у вигляді порошку темно-коричневого кольору та дрібних камінців: DALSLAG PL663, ТТ72664728-373-2011, що використовується для подальшої переробки у виробництві магнезіальних флюсів, для коригування складу шлаків при виробництві сталі) Товариство 08 квітня 2015 року подало до Митниці митну декларацію №110010000/2015/020504, в якій митну вартість товару визначило за основним методом - ціною договору (контракту) на рівні 286,00 доларів США за 1 тону.
В підтвердження митної вартості товару позивач надав митному органу наступні документи: контракт №DTN-013-14/14-0315-12 від 14 лютого 2014 року, додаткову угоду №5 від 29 грудня 2014 року разом з додатком №7 від 09 лютого 2015 року; рахунок-фактуру (інвойс) №2400219999 від 13 березня 2015 року; залізничну накладну №АЦ014476 від 16 березня 2015 року; рішення про визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД №КТ-110000013-0050-2015 від 25 березня 2015 року; висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи №142008200-0159 від 23 березня 2015 року; сертифікат походження товару №50260011224557354 від 13 березня 2015 року; сертифікат якості на товар №23001067 від 12 березня 2015 року; пакувальний лист №80332478 від 12 березня 2015 року; технічні вимоги ТТ 72664728-37 від 01 вересня 2011 року; експортну митну декларацію №10504060/130415/0000139 від 13 березня 2015 року.
Під час митного контролю Митницею сформовано повідомлення, в якому зазначено про неможливість застосування першого методу визначення митної вартості у зв`язку з наступним: 1) відповідно до пунктів 12.2, 12.3 зовнішньоекономічного контракту від 14 лютого 2014 року №DTH-013-14/14-0315-12 покупець перераховує 95% вартості кожної замовленої партії товару шляхом здійснення авансового платежу згідно відповідного рахунку протягом 20 банківських днів з моменту отримання оригіналу такого рахунку від продавця, а 5 % покупець перераховує протягом 15 банківських днів з дати постачання такої партії товару, проте декларантом не подано документів щодо проведення розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом; 2) товар - магнезія випалена (не спечена) у вигляді порошку DALSLAGPL663 виробництва ТОВ "Группа Магнезит" за контрактом від 14 лютого 2014 року №DTH-013-14/14-0315-12 з Dalmond Trade House Limited, Кіпр заявлено декларантом як поставку за договором купівлі-продажу не з виробником товару (код 4100), хоча згідно інформації, яка міститься на офіційному сайті http://magnezit.ru, ТОВ "Группа Магнезит" є керуючою компанією міжнародного холдингу та контролює продавця товарів - Компанію "Dalmond Trade House Limited" (NICOSIA,CYPRUS), що, в свою чергу, могло вплинути на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, однак доказів в підтвердження відсутності впливу взаємопов`язаності на ціну товару не надано; 3) позивачем до митного оформлення надано інвойс від 13 березня 2015 року №2400219999, скан-копія якого не містить печаток та штампів прикордонних служб, станцій та митниць.
Враховуючи викладене та з метою здійснення контролю за правильністю і повнотою визначення декларантом митної вартості товару, посадовою особою митниці зобов`язано декларанта протягом 10 календарних днів додатково надати (за наявності) наступні документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, а також повідомлено про можливість подати будь-які інші наявні у нього документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.
Листом від 08 квітня 2015 року №062Д/773 декларант проінформував Митницю про неможливість надати додаткові документи в десятиденний термін, визначений частиною 3 статті 53 МК України.
08 квітня 2015 року митним органом прийнято рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару №110010000/2015/600315/1, відповідно до якого останню визначено за резервним методом на рівні 0,373 доларів США/кг, а також складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110010000/2015/20022.
Спірний товар відповідно до положень частини 7 статті 55 МК України випущений у вільний обіг за ціною 0,373 долари США/кг за митною декларацією №110010000/2015/020515 від 09 квітня 2015 року.
Не погодившись із здійсненим Митницею коригуванням митної вартості товарів, Товариство звернулось до суду з позовом у даній справі.
В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно ж до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
За змістом статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).
Так частинами 1 - 3 статті 57 (глава 9 розділу ІІІ) МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно із частинами 1 - 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (частина 1 статті 64 "Резервний метод" МК України).
Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню