ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 820/1695/16
адміністративне провадження № К/9901/7835/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Бившевої Л.І., Васильєвої І.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2021 року (головуючий суддя Спаскін О.А., судді: П`янова Я.В., Присяжнюк О.В.) у справі за позовом Західної об`єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
В С Т А Н О В И В:
Західна об`єднана державна податкова інспекція м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області звернулась до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 130 861,25 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23 червня 2016 року, ухваленою за наслідками розгляду справи в порядку скороченого провадження, позов задоволено.
Вважаючи, що вказане рішення ухвалене судом першої інстанції з порушенням норм матеріального і процесуального права, ОСОБА_1 25 листопада 2020 року подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, одночасно зазначаючи, що про розгляд даної справи в суді першої інстанції обізнаний не був, поштової кореспонденції від суду не отримував, а копію постанови Харківського окружного адміністративного суду від 23 червня 2016 року за власною заявою одержав лише 18 листопада 2020 року, у зв`язку із чим в межах десятиденного з дня отримання копії оскаржуваного рішення строку звернувся із апеляційною скаргою.
Ухвалами від 17 грудня 2020 року Другий апеляційний адміністративний суд визнав наведені відповідачем підстави пропуску строку апеляційного оскарження неповажними й залишив апеляційну скаргу без руху, надавши йому можливість протягом десяти днів з дня одержання копії ухвали подати заяву про поновлення строку подання апеляційної скарги із наведенням поважних причин його пропуску. При цьому суд вказав, що представник відповідача 05 листопада 2020 року знайомилась з матеріалами справи (зокрема, й оскарженим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23 червня 2016 року), однак не обґрунтовує причин неподання апеляційної скарги протягом десяти днів з часу такого ознайомлення.
В межах наданого судом строку відповідач надіслав до суду заяву про поновлення строку апеляційного оскарження, в якій повторно зазначив про те, що копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції його представник за своєю заявою від 06 листопада 2020 року отримав лише 18 листопада 2020 року, а процесуальний закон пов`язує початок перебігу строку апеляційного оскарження саме із датою отримання копії судового рішення; крім того щодо можливості бути обізнаним про предмет, підстави позову і прийняте у даній справі рішення повідомив, що з 22 травня 2014 року квартира за адресою: АДРЕСА_1 (яка визначена податковим органом в позовній заяві та за якою ОСОБА_1 надсилалась кореспонденція) була ним відчужена та її власниками є громадяни ОСОБА_2 та ОСОБА_3, про що подав докази.
Другий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 02 лютого 2021 року відмовив в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку апеляційного оскарження та у відкритті апеляційного провадження за поданою ним апеляційної скаргою на підставі пункту 4 частини 1 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), наводячи ті ж мотиви, що й під час постановлення ухвали від 17 грудня 2020 року (щодо ненаведення представником відповідача обґрунтувань причин неподання апеляційної скарги протягом десяти днів після ознайомлення з матеріалами справи 05 листопада 2020 року).
Не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції від 02 лютого 2021 року, ОСОБА_4 звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, зокрема, статті 186 КАС України (в редакції, що діяла на час прийняття рішення судом першої інстанції), яка пов`язує початок перебігу строку апеляційного оскарження із датою отримання тексту судового рішення, просив вказане рішення суду апеляційної інстанції скасувати та направити справу до цього ж суду для продовження розгляду.
Позивач своїм правом на подання письмових заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не скористався.
Перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.
15 грудня 2017 року набрав чинності КАС України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, пунктом 13 Розділу VІІ "Перехідні положення" якого передбачено, що судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.
Згідно із частиною 1 статті 6 КАС України (в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
За змістом пункту 6 частини 1 статті 7 КАС України забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду, крім випадків, установлених цим Кодексом є одним з принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах.
Аналогічні положення закріплені й в частині 1 статті 5 та пункті 6 частини 3 статті 2 КАС України в редакції, що набрала чинності з 15 грудня 2017 року.
Частиною 2 статті 186 КАС України (в редакції, що діяла до 15 грудня 2017 року) передбачалось, що апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Відповідно ж до частини 3 статті 298 КАС України (в редакції, що набрала чинності з 15 грудня 2017 року) апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
За змістом пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Відмовляючи відповідачеві у поновленні строку апеляційного оскарження, апеляційний суд, як вже зазначалось, виходив з того, що представник відповідача 05 листопада 2020 року знайомилась з матеріалами справи, однак не обґрунтувала причин неподання апеляційної скарги протягом десяти днів з часу такого ознайомлення.
Разом з тим, як вже вказувалось в цій постанові, 23 червня 2016 року Харківським окружним адміністративним судом за наслідками розгляду даної справи в порядку скороченого провадження ухвалено постанову.
Копія судового рішення надсилалась ОСОБА_1 за адресою, визначеною контролюючим органом в позовній заяві, а саме: АДРЕСА_1, проте повернулась до суду з відміткою про невручення поштового відправлення й, зважаючи на відсутність на конверті будь-яких позначок відділення поштового зв`язку, встановити причини невручення поштового відправлення не є можливим.
В подальшому представник відповідача, ознайомившись 05 листопада 2020 року з матеріалами справи, невідкладно 06 листопада 2020 року подала заяву про видачу копії судового рішення, але отримала останню лише 18 листопада 2020 року, після чого без зайвих зволікань 25 листопада 2020 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку надіслана до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційна скарга.
Встановлення процесуальних строків (зокрема, й на апеляційне оскарження) покликане передусім дисциплінувати учасників адміністративних правовідносин й поважними причинами пропуску строку визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
В той же час КАС України не закріплює чіткого кола обставин, за яких суд вправі поновити пропущений строк, й в кожному випадку він з урахуванням конкретних обставин його пропуску оцінює докази, що подані в обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності таких причин.
Проте, у розглядуваному випадку суд апеляційної інстанції, вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, занадто формально підійшов до оцінки обставин, що позбавило відповідача права на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
При цьому поза увагою суду залишились й посилання ОСОБА_1 в заяві про поновлення строку звернення з апеляційною скаргою (підтверджені документальними доказами) на те, що він взагалі не був обізнаний про розгляд даної справи, а квартира за адресою: АДРЕСА_1 (яка визначена податковим органом в позовній заяві та за якою ОСОБА_1 надсилалась кореспонденція) була ним відчужена ще в травні 2014 року та її власниками є інші особи.
Відповідно до частин 1 - 3 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Однак, враховуючи викладене вище, ухвала Другого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2021 року не відповідає зазначеним законодавчим вимогам, а тому у відповідності до приписів частини 1 статті 353 КАС України підлягає скасуванню з направленням справи до цього ж суду для продовження розгляду.
Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд