ПОСТАНОВА
Іменем України
16 квітня 2021 року
Київ
справа №826/10068/17
адміністративне провадження №К/9901/29323/18
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:
суддя -доповідач-Гусак М. Б., судді-Гімон М. М., Усенко Є. А.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Черкаської митниці Державної фіскальної служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 9 листопада 2017 року (суддя - Смолій І. В.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2018 року (судді - Карпушова О. В., Епель О. В., Кобаль М. І.) у справі №826/10068/17 за адміністративним позовом Приватного підприємства "Будпостач" до Черкаської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення від 30 червня 2017 року № КТ-UA 902000-0008-2017,
УСТАНОВИЛА:
Приватне підприємство "Будпостач" (далі - ПП "Будпостач") у серпні 2017 року звернулось до адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення Черкаської митниці Державної фіскальної служби (далі - Черкаська митниця) від 30 червня 2017 року № КТ - UA 902000-0008-2017, яким йому визначено код Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД) для здійснення митного оформлення алмазних коронок по керамограніту торговельної марки - HAISSER GERMANY, компанії виробника - ZHEJIANG YONGSHENG TOOLS CO., LTD (Китай).
В обґрунтування вимог позивач зазначив, що при визначенні коду товарної номенклатури Черкаська митниця неправильно застосувала Основні правила УКТ ЗЕД, встановлені Законом України від 19 вересня 2013 року № 584-VII "Про Митний тариф України" (далі - Закон № 584-VII), що призвело до збільшення ставки ввізного мита.
Відповідач заперечував проти позову, посилаючись на те, що класифікацію ввезених ПП "Будпостач" алмазних коронок було проведено на основі визначальних характеристик товару з урахуванням Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД та Пояснень до УКТ ЗЕД, затверджених Державною фіскальною службою України наказом від 9 червня 2015 року № 401 (далі - Пояснення до УКТ ЗЕД) .
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 9 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2018 року позовні вимоги задоволено повністю.
Ухвалюючи рішення, суди дійшли висновку, що спірне рішення Черкаської митниці підлягає скасуванню, оскільки шестизначний код товарної номенклатури країни експортера (Китаю), за яким класифіковано імпортований товар, співпадає з шестизначним кодом товарної номенклатури УКТ ЗЕД заявленим декларантом.
Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, Черкаська митниця звернулась із касаційною скаргою, в якій просить скасувати їх та ухвалити нове - про відмову у задоволенні позову. Скаржник посилається на неправильне застосування судами статей 68, 69 МК України, пунктів 1, 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, згідно з якими класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється на основі характеристик товару, які є визначальними. Також скаржник зазначив про застосування судами до спірних відносин норм матеріального права, що втратили чинність.
Ухвалою від 12 березня 2018 року Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (далі - Колегія суддів) прийняла касаційну скаргу до розгляду та відкрила у справі касаційне провадження.
Від ПП "Будпостач" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на доводи, аналогічні висновкам судів попередніх інстанцій, підприємство просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Касаційна скарга розглядається відповідно до пункту 2 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом, який набрав чинності 8 лютого 2020 року.
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення не відповідають, з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій у справі встановлено, що у липні 2014 року ПП "Будпостач" та компанія ZHEJIANG YONGSHENG TOOLS CO.,LTD (Китай) уклали контракт №446, за умовами якого остання продає свердла, коронки, зубила та запасні частини до них відповідно до інвойсу чи проформи-інвойсу, які оформлюються на кожну партію товару та визначають асортимент, кількість, загальну вартість, строк поставки та порядок платежів.
На виконання умов цього контракту та відповідно до інвойсу від 10 квітня 2017 року № YSD2016038-1 позивач ввіз на митну територію України 1 червня 2017 року серед інших товарів інструменти для свердління з робочою частиною з штучного алмазу: алмазні коронки по керамограніту, торговельної марки - HAISSER GERMANY, компанії виробника-ZHEJIANG YONGSHENG TOOLS CO.,LTD (Китай).
Позивач 2 червня 2017 року подав до Черкаської митниці електронну митну декларацію № UA902010/2017/101486 для випуску у вільний обіг товарів, зокрема товару №2 інструменти для свердління, з робочою частиною з штучного алмазу: алмазні коронки по керамограніту моделей HS104904, 4 мм - 600шт, HS104906, 6 мм - 7000шт, HS104908, 8 мм - 2500шт, HS104910, 10 мм - 2000шт, HS104912, 12 мм - 1200шт, HS104916, 16 мм - 800шт. HS104920, 20 мм - 500шт, HS104922, 22 мм - 600шт, HS104925, 25 мм - 600шт. HS104930, 30 мм - 600шт, HS104932, 32 мм - 1000шт, HS104935, 35 мм - 600шт. HS104940, 40 мм - 700шт, HS104965, 65 мм - 600шт, HS104970, 70 мм - 900шт. виробник - ZHEJIANG YONGSHENG TOOLS CO., LTD (Китай) за кодом товару 8207501000 згідно з УКТ ЗЕД, що передбачає ставку мита 2%.
Черкаська митниця звернулась 2 червня 2017 року до Департаменту податкових та митних експертиз Державної фіскальної служби із запитом № 29/23-70-61 про проведення дослідження ввезених позивачем товарів (згідно з митною декларацією №№ 1, 2) - коронок по бетону з побідитовими вставками та коронок алмазних по керамограніту, з метою їх подальшої класифікації згідно з УКТ ЗЕД.
Згідно з висновком Управління товарознавчої, інженерно-технічної та криміналістичної експертизи Державної фіскальної служби від 23 червня 2017 року № 142005902-0209, зразки товару № 2 ідентифіковано як інструмент змінний, призначений для свердління-спеціальні корончасті свердла/бури з центральним свердлом і без нього, для свердління (буріння) виробів з матеріалу на основі кераміки (керамограніт), з робочою частиною з штучного алмазу.
За результатами проведених досліджень відповідач 30 червня 2017 року прийняв рішення № КТ-UA 902000-0008-2017, яким змінив код товарної номенклатури УКТ ЗЕД коронок алмазних по керамограніту з 8207501000 на 6804210000, що передбачає ставку мита 10%. У цьому рішенні у розділі "Висновок. Опис товару" відповідач класифікував коронки алмазні по керамограніту як спеціальні, змінні інструменти, призначені для свердління керамограніту, твердого каменю, виробів з кераміки, керамічної плитки і скла, що складаються з корончатого свердла з хвостиком для закріплення в електричній дрилі або перфораторі. Також виписав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні товарів № UA902000/2017/00029.
Згідно з цим рішенням ПП "Будпостач" додатково сплатило мито у розмірі 38097,87 грн та податок на додану вартість - 7619,57 грн.
Також судами встановлено, що відповідно до експортної митної декларації компанії виробника (постачальника) від 12 квітня 2017 року № 310420170549855514 митне оформлення коронок на адресу ПП "Будпостач" згідно з інвойсом від 10 квітня 2017 року №YSD2016038-1 було проведене за товарним кодом зовнішньоекономічної діяльності Китаю - 8207509000, шестизначна позиція якого співпадає з шестизначною позицією товарного коду УКТ ЗЕД, заявленого на цей товар декларантом.
Задовольняючи позовні вимоги у цій справі, суди попередніх інстанцій надали вирішального правового значення факту декларування позивачем товару за шестизначним кодом товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності, зазначеним в експортній митній декларації країни-експортера, посилаючись на зобов`язання України не змінювати класифікацію товарів у межах шестизначного коду відповідно до Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів, до якої Україна приєдналась згідно з Указом Президента України від 17 травня 2002 року № 466/2002 (далі - Конвенція про Гармонізовану систему кодування товарів).
Проте такі висновки судів зроблено з порушенням вимог нормативно-правових актів, які регулюють спірні відносини, та норм процесуального права.
Правовідносини щодо класифікації товарів з метою їх митного оформлення на території України регулюються Конституцією України, Митним кодексом України (далі - МК України), Законом № 584-VII, Порядком ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 428 (далі - Порядок № 428), Порядком роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року № 650 (зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 2 липня 2012 року за № 1085/21397, далі - Порядок №650), Поясненнями до УКТ ЗЕД. Зазначені нормативно-правові акти застосовуються судом у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин у справі.
З метою забезпечення єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, ввезені на територію товари підлягають класифікації згідно з УКТ ЗЕД (частина перша статті 8,частина перша статті 69 МК України).
Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України, в якій товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів (частини перша, друга статті 67 МК України).
Основні правила інтерпретації УКТ ЗЕД визначені у додатку до Закону № 584-VII.
Згідно з частиною першою статті 68 МК України функції із забезпечення ведення УКТ ЗЕД покладені на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику в Україні.
За змістом статті 68 МК України ведення УКТ ЗЕД, серед іншого, передбачає: відстеження та облік змін і доповнень до Гармонізованої системи опису та кодування товарів, пояснень та інших рішень щодо її тлумачення, що приймаються Всесвітньою митною організацією; підготовку пропозицій щодо внесення змін до УКТ ЗЕД, деталізацію класифікації товарів в УКТ ЗЕД на національному рівні, розроблення пояснень і рекомендацій до УКТ ЗЕД та забезпечення їх опублікування.
Кабінетом Міністрів України на розвиток норм МК України затверджено Порядок № 428, яким визначено процедуру ведення УКТ ЗЕД, відповідно до пункту 4 якого функції з ведення УКТ ЗЕД покладені на Державну митну службу.
За змістом статті 257 МК України декларування товару для митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України та інших необхідних для цього відомостей (частина 1 статті 257 МК України України).
Відомості щодо коду товару відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД вносяться декларантом до митної декларації (частина перша статті 69, підпункт "г" пункту 5 частини восьмої статті 257 МК України).
Водночас на органи доходів і зборів покладається функція контролю за правильністю класифікації згідно з УКТ ЗЕД поданих до митного оформлення товарів (частина друга статті 69 МК України).
У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари (частина четверта статті 69 МК України).
Рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов`язковими (частина сьома статті 69 МК України).
Пунктом 4 Розділу ІІІ Порядку № 650 передбачено, що контроль правильності класифікації товарів здійснюється шляхом перевірки відповідності: опису товару в митній декларації у процедурі декларування згідно з вимогами статті 257 Кодексу; відомостей про товар та код товару згідно з УКТ ЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, з врахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи відповідно до вимог статті 68 Кодексу.
Отже, чинне законодавство, яке регулює правовідносини у сфері митної справи, встановлює єдиний порядок класифікації товарів для митного оформлення на території України, який здійснюється відповідно до вимог УКТ ЗЕД з урахуванням Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, Пояснень до УКТ ЗЕД, на основі характеристик товару, які є визначальними для його класифікації.
Дотримання Україною Конвенції про Гармонізовану систему кодування товарів забезпечується на державному рівні через процедуру ведення УКТ ЗЕД.
З огляду на це, висновок судів у справі про правильність визначення декларантом товарного коду, з посиланням на його відповідність коду товарної номенклатури країни-експортера (Китаю), не відповідає вимогам чинного законодавства та порушує принцип виключної юрисдикції України на її митній території, на основі якого здійснюється митна справа (пункт перший частини першої статті 8 МК України).
Товарний код країни експортера може не співпадати з кодом класифікації такого товару в Україні з різних причин, зокрема помилки, або через право України на деталізацію коду товару на національному рівні.
За змістом частини другої статті 2 КАС України адміністративні суди у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень зобов`язані перевіряти чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
У касаційній скарзі Черкаська митниця посилається на те, що згідно з висновком Управління товарознавчої, інженерно-технічної та криміналістичної експертизи Державної фіскальної служби від 23 червня 2017 року № 142005902-0209, встановлено, що коронки алмазні за конструктивною будовою складаються з корончатого свердла циліндричного типу з хвостиком для закріплення в дрилі або перфораторі, робоча частина якого вкрита абразивом-крихтою з штучного (синтетичного) алмазу, поверхня під абразивом гладка (підпункт 3 підпункту 11 висновку).
Керуючись наведеною в експертному висновку інформацією, а також статтею 1 Закону № 584-VII, Поясненнями до УКТ ЗЕД, Черкаська митниця класифікувала ввезений позивачем товар (коронки алмазні по керамограніту) за товарним кодом 6804210000.
Правилом 1 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД встановлено, що назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТ ЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТ ЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил.
Статтею 1 Закону № 584-VII затверджено Митний тариф України, згідно з яким до товарної позиції (8207) групи 82 розділу XV "Недорогоцінні метали та вироби з них" віднесено "інструменти змінні для ручних знарядь, з механічним приводом чи без нього або для верстатів". До цієї товарної позиції входить товарна підпозиція (820750) "інструменти для свердління, окрім інструментів для буріння скельних порід", яка включає товарну підкатегорію (8207501000) "iнструменти для свердління з робочою частиною з природного або штучного алмазу".
У примітках до цієї групи товарів зазначено, що <…..> до цієї групи включаються лише вироби з лезом, різальною кромкою, робочою поверхнею або іншою робочою частиною з: <…..> (c) дорогоцінного або напівдорогоцінного каміння (природного, синтетичного чи реконструйованого), на підкладці з недорогоцінного металу, твердого сплаву або металокераміки; або (d) абразивних матеріалів на підкладці з недорогоцінного металу, за умови, що вироби мають різальні зубці, канавки, борозни та аналогічні робочі частини з недорогоцінних металів, які зберігають свої властивості та функції після нанесення абразивних матеріалів.
Водночас до товарної позиції (6804) групи 68 розділу ХІІІ "Вироби з каменю, гіпсу, цементу, азбесту, слюди або аналогічних матеріалів, керамічні вироби, скло та вироби зі скла" віднесено: жорна, каменi точильнi, круги шлiфувальнi та аналогічні вироби без каркасу, призначені для шліфування, заточування, подрібнення, полірування, розрізування або розпилювання, каменi для ручного точіння або полірування та їх частини з природного каменю, з агломерованих натуральних або штучних абразивів або з кераміки, у поєднанні з частинами з інших матеріалів або без них. До цієї товарної позиції входить товарна підкатегорія (6804210000) інші жорна і каменi точильнi, круги шліфувальні та аналогічні вироби: з агломерованих штучних або природних алмазів.
Згідно з Поясненнями до УКТ ЗЕД, до товарної позиції 6804, <…..> не включаються окремі абразивні інструменти і розглядаються в групі 82, яка включає лише ті інструменти з різальними зубами, пазами, борознами і т.д., що зберігають свою сутність і спосіб застосування навіть після включення в них абразивного матеріалу (тобто інструменти, які, на відміну від розглянутих тут, можуть бути застосовані за призначенням, навіть якщо абразив не був використаний). Отже, пилки з покритими абразивом зубами залишаються в товарній позиції 8202. Так само корончаті бури [свердла], застосовувані для різання дисків зі скляних, кварцових пластин і т.д., відносяться до цієї товарної позиції, якщо робоча поверхня під абразивним покриттям гладка, і до товарної позиції 8207, якщо робоча поверхня зубцювата (незалежно від того, покрита вона абразивом чи ні).
Встановивши в межах здійснення митного контролю, що спеціальні змінні інструменти для свердління (буріння) виробів з матеріалу на основі кераміки (керамограніту) складаються за своєю конструктивною будовою з робочої частини з штучного алмазу, з гладкою поверхнею під абразивом, Черкаська митниця обґрунтовано в межах визначених законом повноважень ухвалила оспорюване рішення про зміну коду такого товару.
Зазначені обставини справи досліджувались судами першої та апеляційної інстанцій, проте внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, суди дійшли помилкового висновку про незаконність оспорюваного рішення відповідача.
Крім того Колегія суддів встановила, що суди попередніх інстанцій на обґрунтування своїх висновків у мотивувальній частині рішень послались на норами МК України та підзаконних актів, які на час виникнення спірних відносин втратили чинність.
В межах повноважень, передбачених КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд;
(пункт 3 частини першої статті 349 КАС України).
Відповідно до частини першої статті 351 КАС України, підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Ураховуючи наведене, рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Оскільки рішення суду приймається на користь суб`єкта владних повноважень, підстави для розподілу судових витрат, відповідно до статті 139 КАС України, відсутні.
Керуючись статтями 349, 351, 355, 356, 359 КАС України, Колегія суддів