ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 804/7832/17
адміністративне провадження № К/9901/59030/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Желєзного І. В.,
суддів: Бевзенка В. М., Чиркіна С. М.,
розглянувши у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Ясенова Т І., суддів: Сухарова А. В., Головко О. В. від 10.07.2018
у справі № 804/7832/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет Пак"
до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області
про визнання незаконними і скасування припису та постанов,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У листопаді 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Паритет Пак" (далі також - позивач, ТОВ "Паритет Пак") звернулося до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (далі також - відповідач), у якому просило: визнати незаконним та скасувати припис № 271/4.1-10-207 від 10.10.2017; визнати незаконним та скасувати постанову про накладення штрафу у розмірі 3200,00 грн № 271/4.1-10/787 від 01.11.2017; визнати незаконним та скасувати постанову про накладення штрафу у розмірі 320000,00 грн № 271/4.1-10/788 від 01.11.2017.
2. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.03.2018 у задоволенні позову відмовлено.
3. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2018 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.03.2018 скасовано та ухвалено нове, яким адміністративний позов задоволено: визнано незаконним та скасовано припис № 271/4.1-10-207 від 10.10.2017; визнано незаконним та скасовано постанову про накладення штрафу у розмірі 3200,00 грн № 271/4.1-10/787 від 01.11.2017; визнано незаконним та скасовано постанову про накладення штрафу у розмірі 320000,00 грн № 271/4.1-10/788 від 01.11.2017; скасовано заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2018; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Паритет Пак" витрати на оплату судового збору в сумі 16 120,00 грн.
4. 13.08.2018 від відповідача до Верховного Суду надійшла касаційна скарга, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.07.2018 та залишити в силі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.03.2018.
5. Ухвалою Верховного Суду від 22.10.2018 відкрито касаційне провадження у справі.
6. 09.11.2018 від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу відповідача, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
7. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.04.2020 справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Желєзного І. В., суддів Бевзенка В. М., Чиркіна С. М.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. Як установлено судами попередніх інстанцій, відповідно до наказу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 29.09.2017 № 216-І, на підставі направлення на проведення інспекційного відвідування від 05.10.2017 № 245 головним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у Дніпропетровському регіоні Мельничук С. В. у період з 05.10.2017 по 10.10.2017 проведено інспекційне відвідування із здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань повноти, своєчасності нарахування та виплати заробітної плати у ТОВ "Паритет Пак" за адресою: 51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Радянська, 50.
9. За результатами проведення інспекційного відвідування (позапланової перевірки) ТОВ "Паритет Пак" складено Акт перевірки додержання суб`єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування № 271/4.1-10.
10. Зазначеною перевіркою встановлено наступні порушення: встановлення розмірів заробітної плати працівникам без урахування міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів посадових окладів; заробітна плата за першу половину серпня 2017 року сплачена 15.08.2017, заробітна плата за другу половину серпня 2017 року сплачена 04.09.2017; працівники упродовж зміни (24 години) знаходились на робочому місці та працювали без перерв; розрахункова відомість за червень не містить даних щодо належної оплати роботи нічного часу 8 працівникам; час фактичної роботи працівників не відповідає облікованому у табелях обліку робочого часу, що призводить до недостовірного обліку виконуваної працівником роботи та бухгалтерського обліку витрат на оплату праці, що унеможливлює правильне та в повному обсязі нарахування працівнику заробітної плати; табелі обліку використання робочого часу не містять відомостей щодо кількості надурочних робіт; заробітна плата ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за червень 2017 року не індексувалась; на підприємстві проводяться надурочні роботи деякими працівниками без дозволу виборного органу первинної профспілкової організації; не затверджені трудовим колективом правила внутрішнього трудового розпорядку.
11. 10.10.2017 Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області складено Припис № 271/4.1-10-207, яким приписано:
1. Усунути порушення вимог статті 96 КЗпП України, частини третьої статті 6 Закону України "Про оплату праці", а саме: розробити тарифну сітку та встановити розмір посадових окладів працівникам ТОВ "Паритет Пак" з урахуванням міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень. Термін виконання - 3 дні.
2. В подальшому дотримуватися вимог частини першої статті 24 Закону України "Про оплату праці" та частин першої та другої статті 115 КЗпП України. а саме: заробітну плату виплачувати працівникам регулярно, не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Термін виконання - 3 дні.
3. Усунути порушення вимог статті 94 КЗпП України, а саме: донарахувати та сплатити заробітну плату охоронникам за виконану ними роботу. Термін виконання - 3 дні.
4. Усунути порушення вимог статті 108 КЗпП України, а саме: нарахувати та виплатити у відповідному розмірі грошові кошти за відпрацьовані нічні години. Термін виконання - 3 дні.
5. В подальшому дотримуватися вимог статті 30 Закону України "Про оплату праці", а саме: забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку". Термін виконання - 3 дні.
6. В подальшому дотримуватися вимог частини другої статті 65 КЗпП України, а саме: забезпечити ведення обліку надурочних робіт кожного працівника. Термін виконання - 3 дні.
7. Усунути порушення вимог частини п`ятої статті 95 КЗпП України, статті 33 Закону України "Про оплату праці". пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України № 1078, а саме: нарахувати та виплатити індексацію заробітної плати згідно з вимогами чинного законодавства.
8. Усунути порушення вимог статті 64 КЗпП України, а саме: провадити надурочні роботи лише з дозволу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) підприємства. Термін виконання - 3 дні.
9. Усунути порушення вимог статті 142 КЗпП України, а саме: затвердити правила внутрішнього трудового розпорядку представником трудового колективу або уповноваженого ним органу. Термін виконання - 3 дні.
20.10.2017 відповідачем направлено на адресу ТОВ "Паритет Пак" повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення вих. № 8106-15/04 від 18.10.2017 з призначенням на 01.11.2017 о 16 годині 15 хвилин, яке отримане позивачем 02.11.2017.
12. 01.11.2017 Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № 271/4.1-10/788, якою на підставі підпункту 54 пункту 4 Положення про Державну службу України питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 (із змінами), та абзацу 4 частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України, накладено на ТОВ "Паритет Пак" штраф у розмірі 320000,00 грн, та постанову № 271/4.1-10/787, якою на підставі підпункту 54 пункту 4 Положення про Державну службу України питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 (із змінами), та абзацу 8 частини другої статті 265 Кодексу законів про працю України накладено на ТОВ "Паритет Пак" штраф у розмірі 3200,00 грн.
13. Не погодившись з зазначеним приписом та постановами, позивач звернувся до суду із цим позовом для захисту своїх прав.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
14. Позивач свої вимоги обґрунтовував тим, що 01.11.2017 відповідач розглянув справу про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, не повідомивши своєчасно про це позивача, оскільки повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу № 8106-15/04 від 18.10.2017 отримано позивачем лише 02.11.2017. Також позивач наголошує, що ним усунуті навіть ті порушення, з якими він не погоджувався, а отже, у відповідача були відсутні підстави для вжиття заходів до притягнення позивача до відповідальності.
15. Представник відповідача заперечував щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що приймаючи оспорювані припис та постанови відповідач діяв на відповідно до чинного законодавства.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
16. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані припис та постанови про накладення штрафу на позивача є такими, що прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а обставини, на які посилається позивач, не можуть уважатися підставами для їх скасування. Матеріали справи містять докази того, що повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу на позивача було направлено вчасно і установа поштового зв`язку намагалась вручити вказане повідомлення, проте позивач не забезпечив його вчасне отримання.
17. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про задоволення позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що відповідачем допущено порушення пункту 6 Порядку №509 щодо належного та своєчасного повідомлення особи, яка притягується до відповідальності про розгляд справи, а також порушено право позивача на участь при прийнятті рішення відносно нього та право представити свої доводи та відповідні докази. Висновки відповідача, викладені в акті перевірки та у постановах про накладення штрафу, сформовані без урахування доводів ТОВ "Паритет Пак".
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА НЕЇ
18. Відповідач у касаційній скарзі не погоджується з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на те, що помилковими є висновки суду апеляційної інстанції, що встановлення заступнику директора з економіки, провідному економісту та комірнику однакових окладів у розмірі 5400,00 грн є доцільним та обґрунтованим; що несвоєчасна виплата заробітної плати працівникам підприємства за другу половину серпня відбулася з незалежних від підприємства обставин, які є непереборними; щодо відсутності обов`язку у позивача провести індексацію заробітної плати у червні 2017 року; що позивача не було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи про накладення штрафу на позивача. Судом апеляційної інстанції не враховано, що у товаристві проводяться надурочні роботи працівниками, але дозволу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) позивач не має; табелі обліку використання робочого часу не містять відомостей щодо кількості надурочних робіт, а також, що у ТОВ "Паритет Пак" не затверджено правила внутрішнього трудового розпорядку представником трудового колективу або уповноваженого ним органу.
19. Позивач у відзиві на касаційну скаргу відповідача зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим, а доводи касаційної скарги відповідача є необґрунтованими.
VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
20. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
21. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
22. Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
23. Основні засади процедури здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включно з їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю врегульовані Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок № 295).
24. Згідно з пунктом 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів.
25. Колегія суддів зважає на ту обставину, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 у справі №826/8917/17 постанову Кабінету Міністрів України "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування Україні" від 26.04.2017 № 295 визнано нечинною.
26. Водночас за змістом частини другої статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
27. Оскільки постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 у справі № 826/8917/17 не містить жодних застережень з цього приводу, то постанова Кабінету Міністрів України "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування Україні" від 26.04.2017 № 295 вважається такою, що втратила чинність з дня набрання законної сили цим судовим рішенням, тобто 14.05.2019.
28. Тому норми постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування Україні" від 26.04.2017 №295 підлягають застосуванню до спірних правовідносин як такі, що були чинними на момент їх виникнення.
29. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.10.2019 у справі № 420/5895/18 та від 16.01.2020 у справі № 2040/7558/18.
30. Щодо доводів відповідача, викладених у касаційній скарзі, про помилковість висновку суду апеляційної інстанції, що позивача не було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи про накладення штрафу на позивача, колегія суддів зазначає наступне.
31. Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" визначається Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17.07.2013 (далі - Порядок № 509, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
32. Пунктом 2 Порядку № 509 визначено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).
33. Згідно з пунктом 3 Порядку № 509 уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа).
34. Відповідно до пункту 4 Порядку № 509 справа розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.
35. Згідно з пунктом 6 Порядку № 509 про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
36. Відповідно до пункту 9 частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
37. Колегія суддів зауважує, що особі, до якої застосовуються такі суттєві санкції відповідальності, повинно бути забезпечено право завчасного інформування про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь у засіданні, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.
38. Положення пункту 6 Порядку № 509 покладає цей обов`язок на уповноважену посадову особу. Зміст цього обов`язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим.
39. Для інформування особи про час та місце розгляду справи можуть використовуватися різні способи: рекомендований лист, телеграма, телефакс, телефонограма, особисте вручення повідомлення представникам. Множинність способів повідомлення дозволяє уповноваженій посадовій особі обрати один або декілька способів, які забезпечують поінформованість особи.
40. Відповідно до пункту 7 Порядку №509 справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.
41. Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення у цій справі, виходив, зокрема, з того, що матеріали справи містять докази того, що повідомлення про розгляд справи було направлено позивачеві вчасно і установа поштового зв`язку намагалась вручити вказане повідомлення, проте ТОВ "Паритет Пак" не забезпечило його вчасне отримання.
42. Натомість суд апеляційної інстанції, постановляючи оскаржуване судове рішення, виходив, зокрема, з того, що розгляд справи про накладення штрафу на позивача відбувся 01.11.2017, однак повідомлення від 18.10.2017 про розгляд вказаної справи отримано позивачем лише 02.11.2017, а відтак порушено право позивача на участь при прийнятті рішення відносно нього та право представити свої доводи та відповідні докази.
43. Колегія суддів вважає передчасним такий висновок суду апеляційної інстанції, оскільки попри встановлення судом факту несвоєчасного вручення позивачу повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу, ним не перевірено правильність висновку суду першої інстанції щодо наявності у матеріалах справи доказів того, що установа поштового зв`язку намагалась вручити вказане повідомлення, проте позивач не забезпечив його вчасне отримання, як і не спростовано зазначений висновок.
44. Колегія суддів наголошує, що з`ясовуючи поінформованість особи про час та місце розгляду справи, суд також повинен зважати на поведінку особи, яка притягується до відповідальності. Ухилення від одержання повідомлення або інші недобросовісні дії, які свідчать про намагання уникнути участі в засіданні, не можуть бути підставою для скасування постанови.
45. З огляду на викладене, для надання оцінки доводам позивача щодо неналежного його повідомлення відповідачем про проведення розгляду справи важливим є встановлення наявності сукупності обставин: чи не ухилявся позивач від одержання повідомлення або ж не вчиняв інші недобросовісні дії, які свідчать про намагання уникнути участі в засіданні; чи намагався відповідач повідомити позивача про розгляд відносно нього справи про накладення штрафу у інший спосіб, передбачений пунктом 6 Порядку №509.
46. Окрім цього, в оскаржуваному рішенні суд апеляційної інстанції встановив, що станом на момент розгляду справи про накладення штрафу у відповідача були наявні документи, на які посилався позивач в обґрунтування своєї позиції під час розгляду справи у суді.
47. Однак судом апеляційної інстанції не надано оцінку цій обставині у контексті реалізації позивачем свого права щодо надання своїх доводів та доказів відповідачу для врахування під час розгляду справи про накладення штрафу відносно нього, зокрема, судом не перевірено, чи надано суду докази, які могли бути враховані відповідачем під час розгляду справи про накладення штрафу відносно позивача, однак не були йому надані; якщо ж так, то чи була у позивача можливість надати їх відповідачу із іншими документами (наданими до моменту винесення оскаржуваних постанов відповідача), а відтак, чи була добросовісною відповідна поведінка ТОВ "Паритет Пак".
48. Водночас судом апеляційної інстанції зроблено висновок про помилковість висновків відповідача щодо вчинення позивачем порушень, викладених в оскаржуваних постановах.
49. У цьому контексті колегія суддів зазначає наступне.
50. Згідно з постановою про накладення штрафу № 271/4.1-10/788 від 01.11.2017 на підставі абзацу 4 частини другої статті 265 КЗпП України на ТОВ "Паритет Пак" накладено штраф у розмірі 320 000,00 грн за порушення вимог статті 108 КЗпП України (розрахункова відомість за червень 2017 року не містила даних щодо належної оплати роботи нічного часу вісьмом працівникам), частини п`ятої статті 95 КЗпП України та статті 33 Закону України "Про оплату праці" (заробітна плата ОСОБА_1, ОСОБА_2, та ОСОБА_3 за червень 2017 року не індексувалась).
51. Відповідно до абзацу 4 частини другої статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема в разі: недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
52. Скасовуючи постанову про накладення штрафу № 271/4.1-10/788 від 01.11.2017, суд апеляційної інстанції не надав оцінки викладеним у постанові обставинам щодо порушення позивачем статті 108 КЗпП України, а саме щодо відсутності даних про належну оплату праці вісьмом працівникам за відпрацьовані нічні години.
53. Також суд апеляційної інстанції, скасовуючи зазначену постанову, виходив з того, що доводи відповідача щодо порушення позивачем частини п`ятої статті 95 КЗпП України та статті 33 Закону України "Про оплату праці", а саме щодо ненарахування та невиплати трьом працівникам індексації заробітної плати згідно з вимогами чинного законодавства, спростовуються наявними у справі доказами, однак судом не зазначено на підставі дослідження та оцінки яких саме доказів він дійшов зазначеного висновку.
54. Колегія суддів наголошує на необхідності встановлення судом наявності/відсутності відповідних порушень, допущених позивачем щодо кожного конкретного працівника, оскільки від цього (у випадку їх наявності) залежить правильність визначення відповідачем застосовуваного відносно позивача штрафу.
55. Колегія суддів відхиляє доводи позивача щодо неможливості притягнення його до відповідальності у зв`язку із виконання ним припису в частині наведених порушень шляхом прийняття директором ТОВ "Паритет Пак" рішення щодо оплати додаткових нічних годин, визначених посадовою особою Управління Держпраці, відповідно до статті 108 КЗпП України у розмірі 20 % тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час та шляхом нарахування і виплати індексації заробітної плати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з огляду на наступне.
56. Відповідно до частини одинадцятої статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі також - Закон № 877-V, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб`єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.
57. Однак норми частини одинадцятої статті 7 Закону № 877-V відсутні у переліку норм, наведеному у частині п`ятій статті 2 цього Закону, дотримання яких для відповідача є обов`язковим, а тому до спірних відносин у цій справі норми частини одинадцятої статті 7 вказаного Закону не застосовуються.
58. Пунктом 28 Порядку №295 передбачено, що у разі виконання припису в установлений у ньому строк, заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності не вживаються.
59. Натомість згідно з пунктом 29 Порядку № 295 заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
60. Зважаючи на викладене, усунення позивачем зазначених порушень на виконання припису не може бути підставою для звільнення його від відповідальності за недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці.
61. Згідно з постановою про накладення штрафу № 271/4.1-10/788 від 01.11.2017 на підставі абзацу 8 частини другої статті 265 КЗпП України на ТОВ "Паритет Пак" накладено штраф у розмірі 3200,00 грн за такі порушення як: порушення вимог частин 1-4 статті 96 КЗпП України; частини першої статті 24 Закону України "Про оплату праці" та частин першої та другої статті 115 КЗпП України; статті 30 Закону України "Про оплату праці"; частини другої статті 65 КЗпП України; статті 64 КЗпП України; статті 142 КЗпП України.
62. Відповідно до абзацу 8 частини другої статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.
63. Щодо порушення позивачем вимог частин 1-4 статті 96 КЗпП України, яке полягає у встановленні розмірів заробітної плати працівникам без урахування міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів посадових окладів, судом апеляційної інстанції встановлено, що це порушення усунуто у встановлений у приписі строк, а саме підприємством переглянуті обіймані посади та посадові оклади, у зв`язку з чим комірник переведений на посаду диспетчера з відпуску продукції (код за класифікатором посад 21716, посада згідно із класифікатором посад відноситься до категорії технічні службовці).
64. Зважаючи на вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про виконання пункту 1 припису.
65. Однак колегія суддів вважає передчасним такий висновок суду апеляційної інстанції, оскільки ним не перевірено виконання позивачем пункту 1 припису в частині розроблення тарифної сітки.
66. Щодо порушення позивачем частини першої статті 24 Закону України "Про оплату праці" та частин першої та другої статті 115 КЗпП України, яке полягає у тому, що заробітна плата за першу половину серпня 2017 року сплачена працівникам ТОВ "Паритет Пак" 15.08.2017, а заробітна плата за другу половину серпня 2017 року - 04.09.2017, колегія суддів зауважує, що оскільки позивач добровільно усунув це порушення ще до моменту проведення перевірки, відтак відсутні правові підстави для застосування до позивача штрафних санкцій за такі. Більше того, відповідальність за це порушення передбачена абзацом третім частини другої статті 265 КЗпП України, то відповідач помилково вважав, що позивач у такий спосіб порушив абзац 8 частини другої статті 265 КЗпП України.
67. Щодо порушень статті 30 Закону України "Про оплату праці", яке полягає у тому, що час фактичної роботи працівників ТОВ "Паритет Пак" не відповідає облікованому у табелях обліку робочого часу, що призводить до недостовірного обліку виконуваної працівником роботи та бухгалтерського обліку витрат на оплату праці, та частини другої статті 65 КЗпП України, яке полягає у тому, що табелі обліку використання робочого часу не містять відомостей щодо кількості надурочних робіт, колегія суддів зазначає наступне.
68. Як зазначено судом першої інстанції, відповідач, перевіривши графік роботи за червень 2017 року встановив, що працівники товариства відпрацювали наступну кількість нічних годин: ОСОБА_4 - 52 год., ОСОБА_5 - 52 год., ОСОБА_6 - 64 год., ОСОБА_7 - 58 год., ОСОБА_8 - 64 год., ОСОБА_9 - 60 год., ОСОБА_10 - 58 год., ОСОБА_11 - 60 год., а згідно табелю обліку робочого часу за червень 2017 року, встановлено наступну кількість відпрацьованих нічних годин працівниками товариства: ОСОБА_4 - 44 год., ОСОБА_5 - 44 год., ОСОБА_6 - 56 год., ОСОБА_7 - 51 год., ОСОБА_8 - 56 год., ОСОБА_9 - 42 год., ОСОБА_10 - 51 год., ОСОБА_11 - 42 год., проте в розрахункові відомості за червень, дані щодо належної оплати роботи нічного часу вищезазначеним працівникам відсутні.
69. Натомість суд апеляційної інстанції вважав ці обставини помилковими, оскільки такі встановлені без опитування відповідних осіб та відібрання пояснень, та зазначив, що згідно з графіком роботи зміна охоронців триває 24 години, проте фактично відпрацьованими згідно з табелем робочого часу є 22 години, оскільки обідня перерва у охоронців триває 2 години (одна година у денну зміну, одна година у нічний час). Оскільки охоронці працюють по два чоловіки у зміну, вони мають змогу використовувати час перерви для відпочинку і харчування на свій розсуд.
70. Однак суд апеляційної інстанції не зазначив, на підставі дослідження яких доказів він дійшов вказаного висновку та не перевірив, чи ці обставини можуть свідчити про ведення позивачем достовірного обліку виконуваної роботи щодо кожного з зазначених працівників.
71. Щодо порушень позивачем статті 64 КЗпП України, яке полягає у тому, що на підприємстві проводяться надурочні роботи деякими працівниками без дозволу виборного органу первинної профспілкової організації, та статті 142 КЗпП України, що полягає у незатвердженні трудовим колективом правил внутрішнього трудового розпорядку ухвалюючи рішення, суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що позивачем виконано вимоги припису у цій частині шляхом видання наказу про заборону провадження надурочних робіт без дозволу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) підприємства; працівникам, у яких згідно з графіком були надурочні роботи, надано додаткові вихідні дні згідно з пунктом 2 наказу № 06/3 від 06.06.2017; шляхом підписання правил внутрішнього трудового розпорядку представником трудового колективу.
72. Колегія суддів зауважує, що касаційна скарга не містить доводів щодо незгоди із усуненням позивачем зазначених порушень.
73. Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку щодо передчасності висновку суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для визнання незаконними та скасування оскаржуваних постанови про накладення штрафу на позивача 01.11.2017 та пунктів 3, 4, 5, 6 та 7 оскаржуваного припису.
74. Без дослідження і з`ясування наведених вище обставин ухвалене у справі рішення не можна вважати законним та обґрунтованим.
75. При цьому Верховний Суд звертає увагу на те, що, установлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
76. Щодо пункту 1 припису, яким позивача зобов`язано усунути порушення вимог статті 96 КЗпП України, частини третьої статті 6 Закону України "Про оплату праці", а саме: розробити тарифну сітку та встановити розмір посадових окладів працівникам ТОВ "Паритет Пак" з урахуванням міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень, колегія суддів зазначає наступне.
77. Відповідно до статті 96 КЗпП України системами оплати праці є тарифна та інші системи, що формуються на оцінках складності виконуваних робіт і кваліфікації працівників. Тарифна система оплати праці включає: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і професійні стандарти (кваліфікаційні характеристики). Тарифна система оплати праці використовується при розподілі робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою для формування та диференціації розмірів заробітної плати. Тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі тарифної ставки робітника першого розряду та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів). Схема посадових окладів (тарифних ставок) працівників установ, закладів та організацій, що фінансуються з бюджету, формується на основі: мінімального посадового окладу (тарифної ставки), встановленого Кабінетом Міністрів України; міжпосадових (міжкваліфікаційних) співвідношень розмірів посадових окладів (тарифних ставок) і тарифних коефіцієнтів. Мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року. Віднесення виконуваних робіт до певних тарифних розрядів і присвоєння кваліфікаційних розрядів робітникам провадиться власником або органом, уповноваженим власником, згідно з професійними стандартами (кваліфікаційними характеристиками) за погодженням із виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником). Вимоги до кваліфікаційних та спеціальних знань працівників, їх завдання, обов`язки та спеціалізація визначаються професійними стандартами або кваліфікаційними характеристиками професій працівників. Порядок розроблення та затвердження професійних стандартів визначається Кабінетом Міністрів України. Порядок розроблення та затвердження кваліфікаційних характеристик визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері праці та соціальної політики. Колективним договором, а якщо договір не укладався - наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу, виданим після погодження з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), а в разі відсутності первинної профспілкової організації - з вільно обраними та уповноваженими представниками (представником) працівників, можуть встановлюватися інші системи оплати праці.
78. Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України "Про оплату праці" тарифна система оплати праці використовується при розподілі робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою для формування та диференціації розмірів заробітної плати.
79. Як установлено судом першої інстанції, комірнику (код за класифікатором посад 9411, посада згідно з класифікатором відноситься до категорії найпростіших професій) встановлено посадовий оклад у розмірі 5400,00 грн, провідному економісту (код за класифікатором посад 2441.2, посада згідно із класифікатором відноситься до категорії професіонали) встановлено посадовий оклад у розмірі 5400,00 грн, заступнику директора з економіки встановлено посадовий оклад теж у розмірі 5400,00 грн.
80. З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що вказані посадові оклади встановлені без міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень, а відповідно без диференціації розмірів посадових окладів, а тому висновок суду апеляційної інстанції, що встановлення заступнику директора з економіки, провідному економісту та комірнику однакових окладів у розмірі 5400,00 грн є доцільними та обґрунтованим, є помилковим.
81. Колегія суддів зауважує, що встановлена судами обставина, що за результатом проведення перевірки підприємством переглянуті посадові оклади, у зв`язку із чим комірник переведений на посаду диспетчера з відпуску продукції (код за класифікатором посад 21716) та йому встановлено посадовий оклад у розмірі 5400,00 грн, тобто вимоги припису в цій частині виконані у встановлений строк, не може свідчити про протиправність пункту 1 оспорюваного припису, винесеного відповідачем відносно позивача.
82. Згідно з пунктом 2 оспорюваного припису позивача зобов`язано у подальшому дотримуватися вимог частини першої статті 24 Закону України "Про оплату праці" та частин першої та другої статті 115 КЗпП України, а саме: заробітну плату виплачувати працівникам регулярно, не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Термін виконання - 3 дні.
83. Згідно з частиною першою статті 24 Закону України "Про оплату праці" та частиною першою статті 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
84. Відповідно до частини другої статті 115 КЗпП України у разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.
85. Як установлено судом першої інстанції, відповідачем під час проведення інспекційного відвідування було встановлено, що заробітна плата у ТОВ "Паритет Пак" за першу половину серпня 2017 року сплачена 15.08.2017, а за другу половину серпня 2017 року - 04.09.2017. Позивач не заперечував ці обставини. Вказане порушення відбулось в результаті несанкціонованого доступу до комп`ютерної техніки підприємства шляхом надсилань з використанням мережі Інтернет шкідливого програмного забезпечення (вірусу).
86. Оскільки з встановлених судами попередніх інстанцій обставин та зі змісту касаційної скарги не вбачається допущення позивачем інших, окрім зазначеного, порушень частини першої статті 24 Закону України "Про оплату праці" та частин першої та другої статті 115 КЗпП України, позивач добровільно усунув виявлене під час перевірки порушення ще до її проведення, відтак оспорюваний припис в частині пункту 2 підлягає скасуванню.
87. Пунктом 8 припису зобов`язано позивача усунути порушення вимог статті 64 КЗпП України, а саме: провадити надурочні роботи лише з дозволу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) підприємства. Термін виконання - 3 дні.
88. Згідно з положеннями статті 64 КЗпП України надурочні роботи можуть провадитися лише з дозволу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) підприємства, установи, організації.
89. Зважаючи на те, що у рішенні суду апеляційної інстанції відсутні будь-які висновки, які б свідчили про протиправність пункту 8 припису, натомість міститься лише зазначення про те, що відповідачем при вирішенні питання про накладення штрафу на позивача не враховано виконання позивачем вимог припису у цій частині, колегія суддів вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для скасування оспорюваного припису в зазначеній частині.
90. Пунктом 9 оспорюваного припису зобов`язано позивача усунути порушення вимог статті 142 КЗпП України, а саме: затвердити правила внутрішнього трудового розпорядку представником трудового колективу або уповноваженого ним органу; термін виконання - 3 дні.
91. Так, згідно з положеннями статті 142 КЗпП України трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) на основі типових правил.
92. Як встановлено судом першої інстанції, під час проведення інспекційного відвідування відповідачем встановлено, що ТОВ "Паритет Пак" має правила внутрішнього трудового розпорядку, проте зазначені правила не затверджені трудовим колективом. Таке порушення позивач усунув шляхом підписання правил внутрішнього трудового розпорядку представником трудового колективу.
93. Скасовуючи пункт 9 оспорюваного припису, суд апеляційної інстанції не навів жодних доводів, які б спростовували дані обставини, а тому колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для скасування цього пункту.
94. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
95. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
96. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
97. Ураховуючи наведене, рішення суду апеляційної інстанції в частині, в якій визнано незаконними та скасовано пункт 2 припису № 271/4.1-10-207 від 10.10.2017, скасовано заходи забезпечення позову застосовані ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2018 необхідно залишити без змін; в частині, в якій визнано незаконними та скасовано пункти 1, 8, 9 припису № 271/4.1-10-207 від 10.10.2017, за наведеного вище правового регулювання та встановлених обставин у справі необхідно скасувати та в цій частині залишити в силі рішення суду першої інстанції, а в іншій частині постанову суду апеляційної інстанції скасувати та справу направити до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.
98. Враховуючи результат розгляду справи та відсутність документально підтверджених доказів щодо понесених суб`єктом владних повноважень судових витрат на залучення свідків та проведення експертиз, відповідно до статті 139 КАС України судові витрати новому розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 345, 350, 352, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд