У Х В А Л А
13 квітня 2021 року
м. Київ
Справа № 9901/78/21
Провадження № 11-141заі21
Суддя Великої Палати Верховного Суду Анцупова Т. О.,
перевірила матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 березня 2021 року у справі № 9901/78/21 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про скасування рішення,
УСТАНОВИЛА:
17 березня 2021 року ОСОБА_1 звернувся через електронну пошту до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом до Вищої ради правосуддя, в якому він просив скасувати рішення відповідача від 10 лютого 2021 року № 705/0/18-21.
Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 березня 2021 року в справі № 9901/78/21 позовну заяву повернуто позивачу на підставі пункту 3 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Не погодившись з ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 березня 2021 року, ОСОБА_1 05 квітня 2021 року звернувся до Великої Палати Верховного Суду з апеляційною скаргою.
Відповідно до частини третьої статті 292 КАС України Велика Палата Верховного Суду переглядає в апеляційному порядку судові рішення Верховного Суду, ухвалені ним як судом першої інстанції.
Статтею 296 КАС встановлено вимоги до форми та змісту апеляційної скарги.
Перевіряючи апеляційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, які діяли на час її подання, суд дійшов висновку про залишення її без руху з наступних підстав.
1. Обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу
Згідно з пунктом 6 частини другої статті 296 КАС України в апеляційній скарзі зазначається обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права.
Скаржник в апеляційній скарзі висловлює свою незгоду із оскарженим судовим рішенням, зазначає те, що ухвала є протиправною, не конкретизуючи, у чому саме полягали порушення норм процесуального права та яким чином вони вплинули на законність та обґрунтованість оскарженої ухвали суду, і чому ці порушення можуть бути підставою для скасування апеляційним судом ухвали суду першої інстанції.
Отже, апеляційна скарга ОСОБА_1 не містить обґрунтування його вимог про скасування ухвали суду першої інстанції від 18 березня 2021 року із зазначенням того, у чому полягає незаконність ухвали про повернення позовної заяви,а також неправильне застосування судом норм права при вирішенні питання про відповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.
2. Сплата судового збору
Відповідно до пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору
Згідно з частиною шостою статті 296 КАС України, якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.
В порушення зазначених вимог документ про сплату судового збору або копії документів, які надають пільги щодо його сплати, позивачем не додано.
В апеляційні скарзі ОСОБА_1 зазначає лише те, що Верховний Суд не розглянув, не виклав обставин звільнення його від сплати судового збору та зазначає, що справа № 9901/78/21 є похідною від кримінальної справи № 686/28160/20, у якій він не сплачує судовий збір за розгляд кримінальної справи, а отже, і не сплачує судовий збір у справі № 9901/78/21.
Згідно із частиною першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, підстави звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення чітко врегульовані законом.
Суд звертає увагу скаржника на те, що з метою розгляду клопотання про звільнення від сплати судового збору з урахуванням майнового стану сторони (платника судового збору), до суду мають бути подані відповідні докази, якими обґрунтовується рівень його майнового стану.
Однак ОСОБА_1 не надає жодних доказів, що підтверджували б пільги щодо сплати судового зборучи відображали б його майновий стан, зокрема розмір його річного доходу за попередній календарний рік.
З наявних у суду матеріалів не встановлено підстав для зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати чи відстрочення його сплати.
Відповідно до підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду встановлена на рівні одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" встановлено, що станом на 01 січня 2021 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2270 гривень.
Отже, розмір судового збору за подання апеляційної скарги у цій справі становить 2270 гривень.
Судовий збір необхідно сплатити за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у
м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102; найменування податку, збору, платежу: Судовий збір (Верховний Суд, 055); призначення платежу - *;101; _ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Верховний Суд (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.
3. Строк на апеляційне оскарження
Статтею 295 КАС України встановлено, що апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 295 КАС України учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 березня 2021 року подана 05 квітня 2021 року, тобто з пропуском встановленого частиною першою статті 295 КАС України процесуального строку.
Із доданих до апеляційної скарги матеріалів слідує, що оскаржувана ухвала суду отримана ОСОБА_1 25 березня 2021 року.
Суд звертає увагу скаржника, що несвоєчасне отримання копії оскаржуваного судового рішення не може свідчити про дотримання строку апеляційного оскарження, а може бути підставою для його поновлення в разі подачі заяви з відповідними доказами (копія поштового конверта, повідомлення про вручення поштового відправлення).
Однак скаржником в апеляційній скарзі не порушено питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке б стало підставою для його розгляду.
Частиною третьою статті 298 КАС передбачено, що апеляційна скарга також залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Частиною другою статті 298 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, установлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 КАС України.
Відповідно до статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання передбачених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Оскільки апеляційну скаргу подано без додержання вимог, встановлених КАС України, таку скаргу слід залишити без руху та надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення скарги без руху для усунення зазначених вище недоліків.
Водночас Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що 17 липня 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 731-IX від 18 червня 2020 року (далі - Закон № 731-IX), яким внесено зміни до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу та КАС України.
Пунктом 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, в редакції Закону № 731-IX, передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 248, 295, 296, 298, 299, пунктом 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, суддя