УХВАЛА
08 квітня 2021 року
м. Київ
Справа № 11-395сап20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Гриціва М. І.,
суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В.,Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П.
розглянула в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про роз`яснення постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 січня 2021 року у справі № 11-395сап20 за скаргою ОСОБА_1 на рішення Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) від 22 жовтня 2020 року № 2931/0/15-20, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Другої Дисциплінарної палати від 21 вересня 2020 року № 2671/2дп/15-20, та
ВСТАНОВИЛА:
19 листопада 2020 року ОСОБА_1 оскаржила до Великої Палати Верховного Суду рішення ВРП від 22 жовтня 2020 року № 2931/0/15-20 "Про залишення без змін рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 21 вересня 2020 року № 2671/2дп/15-20 про притягнення судді Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності" (далі - Спірне рішення).
Цим рішенням ВРП погодилася з висновками її Другої Дисциплінарної палати про те, що поведінка судді Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_1 свідчить про наявність у її діях складу дисциплінарних проступків, передбачених пунктом 4 частини першої статті 106, частини дев`ятої статті 109 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ "Про судоустрій і статус суддів" (умисне допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод, що спричинило істотні негативні наслідки).
Велика Палата Верховного Суду постановою від 28 січня 2021 року скаргу ОСОБА_1 на Спірне рішення залишила без задоволення, а рішення ВРП від 22 жовтня 2020 року № 2931/0/15-20 - без змін. У своїй заяві скаржниця просить пояснити, чи погоджувалась Велика Палата Верховного Суду з тим, що в цьому випадку мало місце не виправлення описки, а зміна строку дії ухвали слідчого судді. ОСОБА_1 також наводить доводи, аналогічні наведеним у її скарзі на рішення ВРП.
Велика Палата Верховного Суду дослідила доводи заяви позивачки і дійшла висновку про те, що у її задоволенні слід відмовити з таких підстав.
Згідно із частинами другою, третьою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частин першої, другої статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли судом не дотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.
Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування, і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.
Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
Роз`ясненню підлягає судове рішення, яким суд розв`язав спір по суті, тобто якщо воно впливає на права, обов`язки та інтереси учасників спірних правовідносин. Під роз`яснення підпадає винятково рішення, яке підлягає виконанню, й без такого роз`яснення його важко виконати або існує велика ймовірність його неправильного виконання.
Питання, на яке ОСОБА_1 хоче отримати роз`яснення у порядку статті 254 КАС України, поставлене у такому аспекті, що вимагає від суду додаткового обґрунтування наведеного у судовому рішенні висновку щодо порядку вирішення наявного між ним та відповідачем спору. По суті зміст її клопотання зводиться до незгоди з ухваленим судовим рішенням.
Слід додати, що судове рішення, за роз`ясненням змісту якого звернулася скаржниця, є чітким, зрозумілим та належним чином вмотивованим з посиланням на відповідні норми чинного законодавства України.
З огляду на те, що це рішення не потребує реалізації через примусове виконання, а також і те, що особиста незгода скаржниці з прийнятими рішеннями не може бути підставою для його роз`яснення, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз`яснення постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 січня 2021 року в цій справі слід відмовити.
Керуючись статтями 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду