ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 березня 2021 року
м. Київ
Справа № 9901/306/20
Провадження № 11-325заі20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Анцупової Т. О.,
суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М, Штелик С. П.
розглянула в порядку письмового провадження справу № 9901/306/20 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, третя особа - Вища рада правосуддя, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30 вересня 2020 року (суддя Радишевська О. Р.),
УСТАНОВИЛА:
Рух справи
1. 17 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом, у якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія) від 17 жовтня 2018 року № 1835/ко-18;
- зобов`язати відповідача прийняти рішення за наслідками пройденого нею кваліфікаційного оцінювання відповідно до Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII"Про судоустрій і статус суддів" та Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18; далі - Положення № 143/зп-16);
- стягнути з Комісії 1 100 000 (один мільйон сто тисяч) гривень моральної шкоди.
2. На обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що при проведенні її кваліфікаційного оцінювання та прийнятті оскаржуваного рішення Комісією порушено норми Конституції України, Закону № 1402-VIII, Положення № 143/зп-16, Порядку формування і ведення суддівського досьє.
Позивачка зазначає, що Комісія, здійснюючи контроль та перевірку її декларації щодо достовірності і повноти внесених відомостей, перебрала на себе компетенцію Національного агентства з питань запобігання корупції. Зокрема, зауважує, що не притягалася до жодної відповідальності за подання в декларації недостовірних відомостей, обставини щодо несвоєчасного подання частини відомостей у деклараціях не свідчить про вчинення нею корупційного правопорушення та недоброчесність судді.
ОСОБА_1 вважає, що Комісією не було належним чином оформлено її суддівське досьє, оскільки в ньому відсутня частина інформації в розділі щодо ефективності здійснення судочинства, ряд показників не оцінені окремо, професійна компетентність не була оцінена ВККС за критерієм ефективності здійснення судочинства та діяльності щодо підвищення кваліфікації загалом.
На думку позивачки, ВККС протиправно не було виставлено оцінок ОСОБА_1 за такі показники, як: ефективність здійснення суддею правосуддя або фахова діяльність для кандидата на посаду судді; діяльність щодо підвищення фахового рівня, та за такі критерії, як: особиста компетентність, соціальна компетентність, а також протиправно виставлено сукупну оцінку за показниками таких критеріїв, як професійна етика та доброчесність, що не відповідає вимогам закону, з оскаржуваного рішення ВККС неможливо встановити, за яким саме критерієм суддя ОСОБА_1 не відповідає займаній посаді, як і не можливо встановити дійсні мотиви, з яких виходила Комісія під час ухвалення рішення, що, на її думку, свідчить про невмотивованість оскаржуваного рішення та є підставою для його скасування.
Обґрунтовуючи розмір суми моральної шкоди, позивачка зазначила, що такий розмір сформований за її внутрішнім переконанням, внаслідок спричинених душевних переживань, заподіяних оскаржуваним рішенням, та складає 1 100 000, 00 грн, які неможливо арифметично розрахувати.
3. Ухвалою від 30 вересня 2020 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду відмовив у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
4. Не погодившись із такою ухвалою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу у зв`язку з неповним з`ясуванням судом першої інстанції обставин, що мають значення для вирішення справи, неправильним застосуванням норм матеріального та порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. В апеляційній скарзі скаржниця просить скасувати ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30 вересня 2020 року та направити справу для продовження розгляду до Верховного Суду як суду першої інстанції.
5. Ухвалою від 07 жовтня 2020 року Велика Палата Верховного Суду відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 .
6. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 19 жовтня 2020 року призначила цю справу до розгляду в порядку письмового провадження.
7. 19 листопада 2020 року до Великої Палати Верховного Суду від Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому остання просить у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовити, а ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30 вересня 2020 року залишити без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
8. Указом Президента України "Про призначення суддів" від 10 грудня 2001 року № 1205/2001 "Про призначення суддів" ОСОБА_1 призначено строком на п`ять років на посаду судді господарського суду Львівської області. Постановою Верховної Ради України від 15 березня 2007 року № 751-V позивачку обрано на посаду судді місцевого господарського суду Львівської області безстроково, а Постановою Верховної Ради України від 21 червня 2012 року № 5010-VI "Про обрання суддів" її обрано на посаду судді Львівського апеляційного господарського суду безстроково.
9. Рішенням Комісії від 01 лютого 2018 року № 8/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Львівського апеляційного господарського суду ОСОБА_1 .
10. На першому етапі кваліфікаційного оцінювання ОСОБА_1 склала анонімне письмове тестування, за результатами якого набрала 86,4 бала. За результатами виконання практичного завдання ОСОБА_1 набрала 79,5 бала. Загальний результат складеного суддею ОСОБА_1 іспиту становить 165,9 бала.
11. ОСОБА_1 пройшла тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників критеріїв її особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.
12. Рішенням Комісії від 07 березня 2018 року № 48/зп-18 затверджено результати першого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді "Іспит", складеного 22 лютого 2018 року, зокрема судді Львівського апеляційного господарського суду ОСОБА_1, та допущено її до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді "Дослідження досьє та проведення співбесіди".
13. За результатами співбесіди із суддею, під час якої обговорено питання щодо показників за критеріями компетентності, професійної етики та доброчесності, які виникли під час дослідження суддівського досьє, Комісія дійшла таких висновків: за критерієм компетентності (професійної, особистої та соціальної) суддя набрала 358,9 бала; за критерієм професійної етики - 162 балів; за критерієм доброчесності - 128 балів.
14. За результатами проведеного ВККС кваліфікаційного оцінювання суддя ОСОБА_1 набрала 648,9 бала, що становить менше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв, тому ВККС на підставі статей 83-86, 93, 101, пункту 20 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII прийняла рішення від 28 вересня 2018 року № 1759/ко-18, яким вирішила:
- визначити, що суддя Львівського апеляційного господарського суду ОСОБА_1 за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займані посаді набрала 648,9 бала;
- визнати суддю Львівського апеляційного господарського суду ОСОБА_1 такою, що не відповідає займаній посаді;
- внести до ВРП подання з рекомендацією про звільнення з посади судді Львівського апеляційного господарського суду ОСОБА_1 .
15. Вважаючи зазначене рішення ВККС протиправним, невмотивованим, ухваленим з перевищенням повноважень та порушенням законодавства, принципів верховенства права, правової визначеності та незалежності судової влади, ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом.
16. 18 серпня 2020 року ВРП було прийнято рішення № 2403/0/15-20 "Про відмову у задоволенні подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Львівського апеляційного господарського суду на підставі підпункту 4 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України".
Оцінка суду першої інстанції
17. Відмовляючи у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виходив з того, що спірне рішення, прийняте за результатами кваліфікаційного оцінювання, є підставою для відповідної рекомендації про звільнення, а тому обставини його прийняття повинні перевірятися судом лише після та разом з ухваленим рішенням ВРП за результатами розгляду такої рекомендації.
18. Так само, суд першої інстанції наголошував на тому, що з урахуванням послідовності (стадійності) прийняття остаточного рішення про звільнення судді, який не пройшов кваліфікаційне оцінювання, і, як наслідок, не відповідає займаній посаді, судовий контроль має здійснюватися щодо остаточного рішення, яке уповноважена приймати ВРП.
19. На мотивування такого висновку суд першої інстанції послався на правову позицію Великої Палати Верховного Суду викладену в постанові від 26 лютого 2020 року у справі № 9901/637/18.
20. Суд першої інстанції зазначив, що оскаржуване рішення не може бути самостійним предметом судового розгляду, а заявлені позовні вимоги в цій справі не можуть бути предметом розгляду адміністративного суду, тому наявні підстави для закриття провадження у справі відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 КАС України.
21. Також Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду вказав, що позовні вимоги про зобов`язання прийняти рішення за наслідком пройденого кваліфікаційного оцінювання відповідно до Закону № 1402-VIII, Положення № 143/зп-16, а також про стягнення з відповідача моральної шкоди є похідними від первинної позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення ВККС від 17 жовтня 2018 року № 1835/ко-18 і нерозривно пов`язані з нею, а відтак дійшов висновку, що підстав для їх розгляду теж немає.
Короткий зміст та обґрунтування наведених в апеляційній скарзі вимог
22. В апеляційній скарзі на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30 вересня 2020 року ОСОБА_1 зазначає, що цю ухвалу прийнято з неповним з`ясуванням обставин справи, що мають значення для її вирішення, неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
Зокрема, скаржниця зауважує, що відповідно до пункту 34 Положення № 143/зп-16 резолютивна частина рішення ВККС має містити висновок про те, чи підтвердив суддя (кандидат на посаду судді) здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді або чи відповідає суддя займаній посаді, а також кількість балів, набраних суддею за результатами успішного проходження процедури кваліфікаційного оцінювання. Однак Комісія в оскаржуваному рішенні об`єднала два рішення: щодо невідповідності судді займаній посаді та про рекомендацію ВРП стосовно звільнення судді з посади.
При цьому ОСОБА_1 зауважує, що судом першої інстанції не враховано зазначеної обставини і, як наслідок, відмовлено у відкритті провадження не лише в частині оскарження позивачкою рішення ВККС щодо надання рекомендації ВРП про звільнення судді з посади, але і в частині оскарження цього рішення щодо невідповідності судді за результатами проходження кваліфікаційного оцінювання.
23. ОСОБА_1 вважає, що при вирішенні спорів щодо рішення, дій чи бездіяльності ВККС суд повинен перевірити, чи не порушує таке рішення права та свободи людини в цілому, і не обмежуватись аналізом переліку підстав, які визначені в частині третій статті 88 Закону № 1402-VIII.
24. Скаржниця також звертає увагу на те, що судом першої інстанції порушено її право на судовий захист внаслідок того, що прийняття ВРП рішення від 18 серпня 2020 року № 2403/0/15-20 "Про відмову у задоволенні подання ВККС про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Львівського апеляційного господарського суду на підставі підпункту 4 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України" не відновлює право судді на здійснення правосуддя, а відтак його поновлення можливе лише в судовому порядку.