Постанова
іменем України
13 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 60/12708/15-к
провадження № 51-4931км20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Лагнюка М.М.,
суддів Маринича В.К., Огурецького В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Чорнобривця В.В.,
прокурора Єременка М.В.,
захисника Кравченка О.М.,
розглянув касаційну скаргу захисника Кравченка О.М., який діє в інтересах ОСОБА_1, на ухвалу Київського апеляційного суду від 15 липня 2020 року про повернення його апеляційної скарги.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 14 лютого 2020 року ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України (далі - КК), у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закрито кримінальне провадження щодо нього, внесене 23 вересня 2014 року до ЄРДР за №12014100090008279.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 15 липня 2020 року повернуто апеляційну скаргу захисника Кравченка О.М. на вказану ухвалу суду та залишено без задоволення його клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ставить вимогу про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції. Посилається на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.
Вказані вимоги захисник обґрунтовує тим, що у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження вказувалися причини пропуску такого строку, а саме: повна відсутність судового розгляду, невиготовлення ухвали в передбачений процесуальним законом строк, що унеможливило оскаржити її в строк, оскільки ця ухвала була відсутня і в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника, який підтримав касаційну скаргу, доводи прокурора, який просив задовольнити касаційну скаргу захисника,обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню на таких підставах.
Мотиви Суду
Згідно із частиною 1 статті 412 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог КПК, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Доступ до правосуддя є одним з основоположних принципів верховенства права, гарантованим Конституцією та законами України (частина 2 статті 55, пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України, стаття 7, частина 6 статті 9, стаття 24 КПК ).
Крім того, забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України, стаття 14 Закону України від 02 червня 2016 року "Про судоустрій і статус суддів"). Згадані правові норми конкретизовано в підпунктах 1, 2 та 17 статті 7 КПК, де вказано, що зміст та форма кримінального провадження повинні узгоджуватися із загальними засадами кримінального провадження і, зокрема, із забезпеченням права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
Суд наголошує, що відповідно до статті 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому зазначеним Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.
Механізм реалізації кримінально-процесуальних гарантій є, по суті, всією системою кримінально-процесуальних норм, які спрямовують кримінальне провадження на досягнення його завдань. Такими завданнями є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження і застосування до кожного учасника кримінального провадження належної правової процедури.
У пункті 2 частини 2 статті 395 КПК визначено, що апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана протягом семи днів з дня її оголошення.
Пунктом 4 частини 3 статті 399 КПК передбачено, що апеляційна скарга повертається, якщо її подано після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Законодавець установив строк на оскарження ухвали, виходячи з певних особливостей, зумовлених насамперед характером цього виду судового рішення, в якому суд не вирішує обвинувачення по суті, а вирішує інші питання.
Процедура визначення строків для подання скарги має на меті забезпечити належне відправлення правосуддя і дотримання принципу правової визначеності.
Правило дотримання семиденного строку для подання апеляційної скарги надає сторонам кримінального провадження достатній строк для роздумів, у межах якого вони зобов`язані (мають право) вчинити процесуальну дію, чітко визначити свої аргументи та окреслити стверджувану правову позицію.
Право особи на апеляційне оскарження спрямовано насамперед на реалізацію права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Забезпечення такого права є однією з важливих гарантій ухвалення правосудного рішення у кримінальному провадженні.
Разом з цим частиною 1 статті 117 КПК передбачено, що строк виконання процесуальних дій поновлюється лише в тому випадку, якщо судом буде визначено поважність причин його пропуску.
Виходячи зі змісту норм процесуального закону під поважними причинами пропущення процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати заяву у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.
Повертаючи апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що така ухвала суду була оголошена 14 лютого 2020 року у присутності обвинуваченого та його захисника, що підтверджується журналом судового засідання від 14 лютого 2020 року, а тому і строк на її оскарження почав обчислюватися з цієї дати.
Водночас, вказано, що захисник подав апеляційну скаргу поза межами строку на апеляційне оскарження, що вбачається зі штемпеля поштового відділення від 03 березня 2020 року.
Колегія суддів вважає, що апеляційний суд дійшов передчасного висновку про повернення апеляційної скарги захисника через неповажність пропуску ним строку на апеляційне оскарження, оскільки у провадженні неможливо достеменно встановити чи 14 лютого 2020 року було проведено судове засідання та оголошено повний текст ухвали.
Конституцією України встановлено основні засади судочинства, у тому числі гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами (пункт 6 частина 3 стаття 129).
Згідно зі статтею 27 КПК така загальна засада кримінального провадження, як гласність і відкритість судового провадження та повне фіксування технічними засобами судового засідання і процесуальних дій, складається з трьох елементів:
1) гласність судового провадження; 2) відкритість судового провадження; 3) повне фіксування судового засідання за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів.
Відповідно до вимог частини 4 статті 107 КПК фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Повне фіксування технічними засобами ходу всього судового розгляду, відображення його в журналі судового засідання слугують, з одного боку, його гласності та відкритості, а з іншого - забезпечують можливість встановити допущені під час судового розгляду порушення, які могли б вплинути на законність, обґрунтованість і справедливість ухвалених за результатами розгляду судових рішень.
Згідно з Інструкцією про порядок роботи з технічними засобами фіксування судового процесу (судового засідання), затвердженою наказом Державної судової адміністрації України від 20 вересня 2012 року № 108, секретар судового засідання перед початком роботи зобов`язаний, у тому числі, перевірити працездатність пристроїв, провести тестування для перевірки того, що складові комплексу звукозапису (мікрофони, мікшер тощо) працюють нормально та запис іде правильно. Під час звукового запису секретар або інший працівник апарату суду здійснює поточний контроль якості запису, шляхом прослуховування через навушники, контроль рівня запису в спеціальній області у програмі звукового запису та контроль працездатності комплексу звукового запису шляхом спостереження за його станом. У разі виявлення ознак непрацездатності обладнання комплексу звукозапису секретар або інший працівник апарату суду доповідає судді (головуючому у судовому засіданні) про неможливість подальшого звукового запису судового процесу (судового засідання) та повідомляє про це адміністратора.
Відповідно до розділу 6 Інструкції про порядок фіксування судового процесу технічними засобами, затвердженою наказом Державної судової адміністрації України від 21 липня 2005 року N 84, архівні копії знищуються разом зі справою після закінчення терміну зберігання справи; у разі потреби у зіставленні даних з архівною копією в архіві виготовляється робоча копія, що видається для використання за межами архіву, або зіставлення проводиться в архіві; у разі вилучення архівної копії з архіву її тимчасово замінюють робочою копією; у разі виявлення під час перевірки зниження якості зчитування даних виготовляється дублікат, який зберігається разом з архівною копією і замінює її лише під час виготовлення робочих копій.
Так, перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що на диску, який приєднаний до провадження із записом судових засідань у суді першої інстанції, не має жодних записів.
Крім того перевіркою Єдиного державного реєстру встановлено, що ухвалу суду першої інстанції внесено до реєстру лише 26 лютого 2020 року. Саме 26 лютого 2020 року захисник і зазначив у розписці про отримання ухвали суду від 14 лютого 2020 року, повний текст якої оголошеного також 14 лютого 2020 року.
На запит прокурора колегією суддів із суду першої інстанції було витребувано технічний запис від 14 лютого 2020 року та встановлено, що архівну копію такого запису судом не збережено.
Отже, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції допущено порушення вимог процесуального закону, яке у даному конкретному кримінальному провадженні за зазначених обставин є істотним, оскільки ставить під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення, що відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 438 КПК є підставою для його скасування.
На підставі викладеного касаційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала апеляційного суду - скасуванню.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Суд