1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

16 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 234/2380/15-ц

провадження № 61-13162св 20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Веста",

заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство "Банк Форум", ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Краматорського міського суду Донецької області від 18 грудня 2019 року, постановлену у складі судді Переверзевої Л. І., та постанову Донецького апеляційного суду від 22 липня 2020 року, прийняту у складі колегії суддів: Мірути О. А., Мальованого Ю. М., Тимченко О. О.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Веста" (далі - ТОВ "Фінансова компанія "Веста") звернулось до суду із заявою про заміну стягувача - Публічного акціонерного товариства "Банк Форум" (далі - ПАТ "Банк Форум") на його правонаступника -

ТОВ "Фінансова компанія "Веста" у справі за позовом ПАТ "Банк Форум" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заява мотивована тим, що 24 грудня 2015 року рішенням Краматорського міського суду Донецької області з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь

ПАТ "Банк Форум" солідарно стягнуто заборгованість за кредитним договором № 0636/08/19-ZNv від 08 жовтня 2008 року у розмірі

3 209,37 доларів США.

28 березня 2019 року між ПАТ "Банк Форум" та ТОВ "Фінансова компанія "Веста" укладено договір про відступлення права вимоги № 0002/19/6, відповідно до якого ПАТ "Банк Форум" відступило ТОВ "Фінансова компанія "Веста", а ТОВ "Фінансова компанія "Веста" набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за кредитним договором № 0636/08/19-ZNv.

Посилаючись на положення статті 512 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 442 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України та статті 15 Закону України "Про виконавче провадження"

ТОВ "Фінансова компанія "Веста" просило суд замінити стягувача

ПАТ "Банк Форум" на його правонаступника - ТОВ "Фінансова компанія "Веста".

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 18 грудня 2019 року, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного суду від 22 липня 2020 року, заяву ТОВ" Фінансова компанія "Веста" про заміну сторони у виконавчому провадженні, шляхом заміни стягувача його правонаступником, задоволено.

Замінено вибулого стягувача ПАТ "Банк Форум" на його правонаступника ТОВ "Фінансова компанія "Веста" у справі № 234/2380/15-ц за позовом ПАТ "Банк Форум" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 0636/08/19-ZNv.

В якості стягувача вказано ТОВ "Фінансова компанія "Веста".

Задовольняючи заяву, суди попередніх інстанцій виходили з того, що

28 березня 2019 року між ПАТ "Банк Форум" та ТОВ "Фінансова компанія "Веста" укладено договір купівлі-продажу майнових прав, згідно з яким

ТОВ "Фінансова компанія "Веста" набуло прав кредитора за кредитними зобов`язаннями ПАТ "Банк Форум". Зобов`язання, які виникли між

ПАТ "Банк Форум" та ОСОБА_1, ОСОБА_2 не відносяться до тих зобов`язань, в яких заміна кредитора не допускається, у зв`язку з чим заява про заміну сторони виконавчого провадження є обґрунтованою.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У вересні 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу,

в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Краматорського міського суду Донецької області від 18 грудня 2019 року та постанову Донецького апеляційного суду від 22 липня 2020 року, справу направити на новий розгляд.

Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

08 вересня 2020 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д. відкрито касаційне провадження, витребувано справу із Краматорського міського суду Донецької області.

У вересні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що докази, подані до заяви про заміну сторони виконавчого провадження, не є належними. На кожному аркуші документів, доданих до заяви, відсутній підпис представника заявника. Представник заявника свідомо порушив статтю 95 ЦПК України та Закон України "Про адвокатуру".

Копії реєстру, в яких містяться посилання на кредитний договір, укладений з ним, є неякісними та незрозумілими. Реєстр не містить реквізитів для ідентифікації укладеного з ним кредитного договору.

Суди першої та апеляційної інстанцій не надали оцінки його доводам, викладеним у запереченнях та апеляційній скарзі.

Відзив на касаційну скаргу у строки встановлені судом касаційної інстанції не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

24 грудня 2015 року рішенням Краматорського міського суду Донецької області у справі № 234/2380/15-ц на користь ПАТ "Банк Форум" солідарно стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором від 08 жовтня 2008 року № 0636/08/18-ZNv у розмірі

3 209,37 доларів США . Рішення набрало законної сили.

28 березня 2019 року між ТОВ "Фінансова компанія "Вестоа" та ПАТ "Банк Форум" укладений договір про відступлення права вимоги заборгованості за кредитними договорами, зокрема за договором кредиту

№ 0636/08/19-ZNv, який укладено з ОСОБА_1 .

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до пунктів 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного

у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції прийняті з додержанням норм матеріального права та без порушень процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України, визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до частини першої, другої, п`ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Аналогічні приписи містяться у частині п`ятій статті 15 Закону України "Про виконавче провадження".

Таким чином, за змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України "Про виконавче провадження", з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження (у виконавчому листі) шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду України

від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження

(у виконавчому листі), тобто процесуального правонаступництва,

є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження (у виконавчому листі) її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження (у виконавчому листі) правонаступник позбавлений процесуальної можливості вчиняти будь-які дії, передбачені Законом України "Про виконавче провадження".

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514

ЦК України та статті 15 Закону України "Про виконавче провадження".

Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Частиною першою статті 18 ЦПК визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц (провадження № 61-26197св18),

від 31 жовтня 2018 року у справі № 201/8548/16-ц (провадження

№ 61-16059св18), від 15 серпня 2018 року у справі № 190/2119/14-ц (провадження № 61-20171св18), від 06 серпня 2020 року у справі

№ 2029/2-2180/11 (провадження № 61-4475св20).

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17 січня 2020 року в справі № 916/2286/16 вказано про те, що вирішуючи питання про наявність підстав для заміни учасника справи (сторони виконавчого провадження) правонаступником за відсутності обставин, що свідчать про нікчемність договору, на підставі якого подано заяву про заміну учасника правовідносин, а також відомостей щодо оспорювання або визнання недійсним цього договору у встановленому порядку, суд має виходити з принципу правомірності цього правочину, дослідивши та надавши оцінку достатності та достовірності наданих в обґрунтування заяви про заміну сторони доказів для здійснення відповідної заміни.

Судами встановлено, що ТОВ "Фінансова компанія "Веста" набуло всіх прав кредитора за зобов`язаннями ОСОБА_1 за договором кредиту

№ 0636/08/18-ZNv, який укладено 08 жовтня 2008 року між ПАТ "Банк Форум" та ОСОБА_1 .

Отже, повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достатності та взаємного зв`язку, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження.

Висновки судів попередніх інстанцій відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судами правильно застосовані.

Доводи касаційної скарги щодо неналежного оформлення доданих до заяви про заміну сторони виконавчого провадження доказів, зокрема реєстрів договорів, які є складовою договору відступлення права вимоги та за яким не можливо встановити обставини, на які посилається заявник, колегія суддів спростовує, оскільки згідно з матеріалами справи (том 2 а.с. 31-50), уповноваженим представником заявника прошито, пронумеровано та скріплено печаткою з проставленням відповідних реквізитів (дати, посади, ініціалів та печатки) поданого до суду пакету документів, з відміткою, що копії відповідають оригіналу, що узгоджується з вимогами статті 95 ЦПК України.

Інші доводи касаційної скарги не впливають на правильність судового рішення, не дають підстав для висновку, що оскаржені судові рішення постановлені без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що, відповідно до положень статті 400 ЦПК України, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

Таким чином, розглянувши справу в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що суди попередніх інстанцій повно та всебічно дослідили наявні у справі докази, дали їм належну оцінку, правильно встановили обставини справи, внаслідок чого ухвалили законні

й обґрунтовані судові рішення.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду


................
Перейти до повного тексту