Постанова
Іменем України
14 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 752/1621/14
провадження №61-18482св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
заявник- Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Укрфінстандарт",
(заінтересована особа) стягувач- Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк",
(заінтересована особа) боржник- ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 18 травня 2020 року у складі судді Шевченко Т. М. та постанову Київського апеляційного суду від 10 листопада 2020 року у складі колегії суддів: Сліпченка О. І., Сушко Л. П., Мельника Я. С.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Укрфінстандарт" (далі - ТОВ "ФК "Укрфінстандарт") звернулось із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.
Заяву обґрунтовано тим, що рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 21 серпня 2014 року, зміненим рішенням Апеляційного суду міста Києва від 07 квітня 2015 року, у справі № 752/1621/14 за позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк") до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, процентів, нарахованих за користування кредитом, і пені та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ПАТ "УкрСиббанк", третя особа - ОСОБА_1, про визнання поруки припиненою, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ "УкрСиббанк", третя особа - ОСОБА_2, про визнання неправомірним підвищення процентної ставки, визнання недійсним кредитного договору, визнання недійсною додаткової угоди, позов ПАТ "УкрСиббанк" частково задоволено, зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено, у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.
15 червня 2015 року Голосіївським районним судом міста Києва на підставі вказаного рішення суду був виданий виконавчий лист.
23 вересня 2019 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ТОВ "Фінансова компанія "Укрфінстандарт" укладено договір факторингу № 143, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором від 27 грудня 2007 року № 11279832000, укладеним між АТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1, перейшло до ТОВ "Фінансова компанія "Укрфінстандарт".
Ураховуючи викладене, заявник просив замінити сторону виконавчого провадження ПАТ "УкрСиббанк" на його правонаступника - ТОВ "ФК "Укрфінстандарт" щодо виконання рішення у справі про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 .
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 18 травня 2020 рокузаяву ТОВ "ФК "Укрфінстандарт" про заміну сторони виконавчого провадження задоволено.
Стягувача ПАТ "УкрСиббанк" у справі за позовом ПАТ "УкрСиббанк" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, процентів, нарахованих за користування кредитом, пені та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ПАТ "УкрСиббанк", третя особа - ОСОБА_1, про визнання поруки припиненою, а також за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ "УкрСиббанк", третя особа - ОСОБА_2, про визнання неправомірним підвищення процентної ставки, визнання недійсним кредитного договору та визнання недійсною додаткової угоди, замінено на ТОВ "ФК "Укрфінстандарт" як правонаступника за правом грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 .
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що 23 вересня 2019 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ТОВ "ФК "Укрфінстандарт" укладено договір факторингу № 143, тому є підстави для заміни стягувача ПАТ "УкрСиббанк" на його правонаступника - ТОВ "ФК "Укрфінстандарт" щодо виконання рішення у справі про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 .
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 10 листопада 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 18 травня 2020 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та відмовити в задоволенні заяви.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 09 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження у справі.
У березні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 06 квітня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції розглянув заяву ТОВ "Фінансова компанія "Укрфінстандарт" без повідомлення ОСОБА_1 про день та час розгляду справи. Крім того, задовольняючи заяву ТОВ "Фінансова компанія "Уірфінстандарт", застосував до правовідносин у виконавчому проваджені статтю 512 ЦК України, якою визначені підстави заміни кредитора у зобов`язанні. Законодавець у даному випадку розрізнює та відокремлює такі підстави заміни кредитора у зобов`язанні, як "передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги)" та "правонаступництво".
Відзив на касаційну скаргу сторони до суду не подавали.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 21 серпня 2014 року, зміненим рішенням Апеляційного суду міста Києва від 07 квітня 2015 року, у справі № 752/1621/14 за позовом ПАТ "Укрсиббанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, процентів, нарахованих за користування кредитом та пені, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ПАТ "Укрсиббанк", третя особа - ОСОБА_1, про визнання поруки припиненою, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ "УкрСиббанк", третя особа - ОСОБА_2, про визнання неправомірним підвищення процентної ставки, визнання недійсним кредитного договору, визнання недійсною додаткової угоди, позов ПАТ "УкрСиббанк" частково задоволено, зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено, у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.
15 червня 2015 року Голосіївським районним судом міста Києва на підставі вказаного рішення суду був виданий виконавчий лист.
23 вересня 2019 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ТОВ "ФК "Укрфінстандарт" укладено договір факторингу № 143, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором № 11279832000 від 27 грудня 2007 року, укладеним між АТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1, перейшло до ТОВ "ФК "Укрфінстандарт".
Заявник просив замінити сторону виконавчого провадження ПАТ "УкрСиббанк" на його правонаступника - ТОВ "ФК "Укрфінстандарт" щодо виконання рішення у справі про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 .
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частинами першою, другою та абзацом 1 частини п`ятої статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Відповідно до статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням порушуються їхні права, свободи чи інтереси.
Відповідно до частини першої та другої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (зі (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
За змістом даної норми суд при вирішенні питання про заміну сторони виконавчого провадження має пересвідчитися, що особа, яка звертається із такою заявою відноситься до переліку осіб, визначених частиною 2 статті 442 ЦПК України.
Відповідно до частини 3 статті 442 ЦПК України суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.
Звертаючись до суду із заявою ТОВ "ФК "Укрфінстандарт" просило замінити сторону у виконавчому провадженні ПАТ "УкрСиббанк" на його правонаступника - ТОВ "ФК "Укрфінстандарт" щодо виконання рішення у справі про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .
Задовольняючи заяву ТОВ "ФК "Укрфінстандарт", суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції застосував до правовідносин у виконавчому проваджені статтю 512 Цивільного кодексу України, якою визначені підстави заміни кредитора у зобов`язанні, розглянув справу без належного повідомлення ОСОБА_1 про час, місце та дату розгляду справи, дійшов висновку про задоволення заяви ТОВ "ФК "Укрфінстандарт" та замінив стягувача ПАТ "УкрСиббанк" у справі за позовом ПАТ "УкрСиббанк" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, процентів, нарахованих за користування кредитом, пені та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ПАТ "УкрСиббанк", третя особа - ОСОБА_1, про визнання поруки припиненою, а також за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ "УкрСиббанк", третя особа - ОСОБА_2, про визнання неправомірним підвищення процентної ставки, визнання недійсним кредитного договору та визнання недійсною додаткової угоди, на ТОВ "ФК "Укрфінстандарт" як правонаступника за правом грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 .
Разом з тим, законодавець у даному випадку розрізнює та відокремлює такі підстави заміни кредитора у зобов`язані, як "передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини 1 статті 512 ЦК України) та "правонаступництво" (пункт 2 частини 1 статті 512 ЦК України ).
Задоволення заяви про заміну сторони правонаступником у виконавчому провадженні на стадії виконання судового рішення або відмова у такому задоволенні, здійснюється судом відповідно до норм матеріального і процесуального права, які не передбачають право суду надавати на цій стадії оцінку оспорюваним правочинам, що буде порушувати презумпцію їх правомірності (стаття 204 Цивільного кодексу України).
Аналогічні висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2019 року у справі № 916/2286/16 (провадження № 12-199гс19).
Вирішуючи справу, суди попередніх інстанцій задовольняючи заяву ТОВ "Фінансова компанія "Укрфінстандарт" на підставі укладеного 23 вересня 2019 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ТОВ "Фінансова компанія "Укрфінстандарт" договору факторингу № 143, помилково замінили сторону у справі стягувача ПАТ "УкрСиббанк" на його правонаступника - ТОВ "ФК "Укрфінстандарт".
Відповідно до пункту 1 частини третьої, частини четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Оскільки до повноважень Верховного Суду не належить установлення фактичних обставин, збирання доказів, надання оцінки чи переоцінки зібраних у справі доказів, що позбавляє Верховний Суд процесуальної можливості ухвалити нове рішення у цій справі, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
Згідно з частиною четвертою статті 411 ЦПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 400, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 18 травня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 листопада 2020 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.