Постанова
Іменем України
14 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 398/3202/19
провадження № 61-17364св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа - приватний нотаріус Стенюхіна Ірина Володимирівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 08 жовтня 2020 року у складі колегії суддів: Черненка В. В., Мурашка С. І., Карпенка О. Л.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2019 році ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю чоловіка та дружини.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що з грудня 2012 року вона та ОСОБА_3 проживали однією сім`єю як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу та вели спільне господарство. З грудня 2012 року проживали в квартирі її батьків, а в 2014 році переїхали проживати до квартири АДРЕСА_1 .
Під час спільного проживання набули таке майно:автомобіль марки "Opel Frontera", реєстраційний номер НОМЕР_1 ; платформи для бджіл на 35 вуликів; пасіки; моторний човен; риболовні снасті, бензопили, болгарки, дрелі та інші інструменти, а також гараж № НОМЕР_2 у кооперативі № НОМЕР_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, заповіту не залишив.
Вказувала на те, що вона поховала його за власні кошти.
У червні 2019 року вона звернулась до приватного нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, але їй було відмовлено на тій підставі, що вона не є спадкоємцем за законом, заповіту спадкодавець не складав, а факт проживання зі спадкодавцем повинен установити суд.
До нотаріуса також звернувся син померлого - ОСОБА_2 .
Зазначала, що між нею та відповідачем виник спір з приводу спадкування автомобіля марки "Opel Frontera", реєстраційний номер НОМЕР_1 .
З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просила суд встановити факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу понад 5 років (з грудня 2012 до часу відкриття спадщини) її з ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 07 травня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Встановлено факт спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, з грудня 2012 року до ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто по день смерті ОСОБА_3 .
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що позивач довела факт того, що вона проживала з ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, однією сім`єю без реєстрації шлюбу понад п`ять років, а саме з грудня 2012 року до часу відкриття спадщини.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 08 жовтня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 07 травня 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що позивачем не надала достатніх доказів, які б дозволяли стверджувати, що вона проживала з однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини з ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні її позову, не надав належної правової оцінки зібраним у справі доказам, не врахував, що, окрім показань свідків, факт спільного проживання її та ОСОБА_3 та ведення ними спільного господарства, підтверджується довідкою ОСББ "Берівзка-143/3" від 04 червня 2019 року № 88, якій суд не надав належну правову оцінку.
Підставами касаційного оскарження постанови Кропивницького апеляційного суду від 08 жовтня 2020 року заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 06 квітня 2020 року у справі № 738/1452/17 (провадження № 61-13412св19).
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 25 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ОСОБА_3 був особою з інвалідністю третьої групи у зв`язку із загальним захворюванням.
Згідно з довідкою ПП "Мутаф П.М." ОСОБА_1 12 березня 2019 року провела поховання ОСОБА_3 за свій рахунок.
Відповідно до довідки ОСББ "Берізка-143/3" від 04 червня 2019 року № 88, ОСОБА_1 проживала однією сім`єю з ОСОБА_3 з 11 червня 2014 року по 10 березня 2019 року і вела сумісне господарство за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно з довідкою ОСББ "Берізка-143/3" від 20 червня 2019 року № 94, ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, до своєї смерті постійно проживав та був зареєстрований з 14 вересня 2016 року у квартирі АДРЕСА_1, до моменту його смерті, а також вказаною адресою постійно проживала без реєстрації ОСОБА_1 .
Згідно з довідкою Управління дозвільно-погоджувальних процедур та адміністративних послуг Олександрійської міської ради від 26 червня 2019 року № 1730/103/16 ОСОБА_3 зареєстрований у квартирі АДРЕСА_1 .
21 червня 2019 року ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Олександрійського міського нотаріального округу Стенюхіної І. В. із заявою про прийняття спадщини.
21 червня 2019 року приватним нотаріусом заведено спадкову справу № 36/2019 після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
11 липня 2019 року із заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Олександрійського міського нотаріального округу Стенюхіної І. В. звернувся відповідач, який є сином ОСОБА_3 .
Відповідно до довідки ОСББ "Берізка-143/3" від 11 липня 2019 року № 99, ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, до своєї смерті постійно проживав та був зареєстрований з 14 вересня 2016 року у квартирі АДРЕСА_1, на момент його смерті за вищевказаною адресою також постійно проживали без реєстрації ОСОБА_1, ОСОБА_4 .
Згідно з довідкою Новоукраїнської місцевої прокуратури Кіровоградської області від 04 травня 2020 року, ОСОБА_3 працював на посаді водія прокуратури Бобринецького району Кіровоградської області з 03 липня 2013 року по 27 лютого 2015 року.
Квартира АДРЕСА_1, в якій спільно проживала позивачка та померлий ОСОБА_3 належить батьку позивачки - ОСОБА_4 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.