ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2021 року
м. Київ
Справа № 911/421/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Уркевича В. Ю.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2020 (колегія суддів: Шаптала Є. Ю., Тищенко А. І., Дикунська С. Я.) та рішення Господарського суду Київської області від 22.06.2020 (суддя Янюк О. С.) у справі
за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунтехсервіс" про стягнення грошових коштів,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
1. У лютому 2020 року Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - АТ "НАК "Нафтогаз України") звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комунтехсервіс" (далі - ТОВ "Комунтехсервіс") про стягнення боргу на загальну суму 454 123,32 грн, з яких 3 % річних у розмірі 64 308,03 грн та інфляційні втрати у сумі 389 815,29 грн.
2. На обґрунтування позовних вимог АТ "НАК "Нафтогаз України" послалося на невиконання ТОВ "Комунтехсервіс" рішення Господарського суду Київської області від 15.12.2015 у справі № 911/4813/15, у зв`язку з чим нарахувало 3 % річних за період з 03.09.2015 по 28.12.2019 та інфляційні втрати за період з 01.08.2015 по 30.11.2019, які не були предметом розгляду у справі № 911/4813/15.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
3. 15.12.2015 Господарський суд Київської області ухвалив рішення у справі № 911/4813/15 про стягнення з ТОВ "Комунтехсервіс" на користь АТ "НАК "Нафтогаз України" 496 140,98 грн основного боргу, пені у розмірі 47 357,68 грн, інфляційних втрат у сумі 277 342,81 грн та 3 % річних у розмірі 16 923,16 грн внаслідок неналежного виконання ТОВ "Комунтехсервіс" умов договору купівлі-продажу природного газу від 07.03.2014 № 2389/14-ТЕ-17 щодо оплати його вартості у червні 2014 року.
4. Звернувшись до суду з позовом у справі, що розглядається, позивач посилався на те, що вищевказане судове рішення є невиконаним, і просив стягнути інфляційні втрати та 3 % річних у заявлених розмірах.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
5. 22.06.2020 Господарський суд Київської області ухвалив рішення, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2020, про часткове задоволення позову, присудив до стягнення з ТОВ "Комунтехсервіс" на користь АТ "НАК "Нафтогаз України" 250 055,05 грн інфляційних втрат та 3 % річних у сумі 64 308,03 грн, а в решті позовних вимог відмовив.
6. Судові рішенні мотивовані неправильним здійсненням позивачем розрахунку інфляційних втрат, оскільки він помилково їх нарахував на суму основного боргу з урахуванням раніше стягнутих втрат від інфляції.
Короткий зміст доводів та вимог касаційної скарги
7. У лютому 2021 року АТ "НАК "Нафтогаз України" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій у частині відмовлених інфляційних втрат у розмірі 139 760,24 грн та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову. Скаржник вважає, що, відмовляючи в задоволенні позовних вимог про стягнення 139 760,24 грн інфляційних втрат, суди попередніх інстанцій застосували положення частини другої статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) без урахування висновків щодо застосування цієї норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18 та від 26.06.2020 у справі № 905/21/19.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
8. Відзиву на касаційну скаргу від ТОВ "Комунтехсервіс" не надходило.
Позиція Верховного Суду
9. Предметом касаційного оскарження є рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови у стягненні 139 760,24 грн інфляційних втрат, тоді як в іншій частині судові рішення не оскаржуються.
10. АТ "НАК "Нафтогаз України" стверджує, що суд апеляційної інстанції застосував положення частини другої статті 625 ЦК України без урахування висновків щодо застосування цієї норми у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18 та від 26.06.2020 у справі № 905/21/19. У цих справах, як і в справі, що переглядається, рішення судів першої та апеляційної інстанцій оскаржувалися до суду касаційної інстанції у зв`язку з незгодою АТ "НАК "Нафтогаз України" зі здійсненим судами перерахунком інфляційних втрат та з неправильним, за твердженням скаржника, застосуванням судами попередніх інстанцій частини другої статті 625 ЦК України.
11. У справі № 905/600/18 Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду дійшов таких висновків.
12. За змістом частини другої статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання та є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
13. Вимагати сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції, а також 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
14. Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), в якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). Оскільки інфляційні втрати не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов`язання, то їх нарахування за наступний період необхідно здійснювати позивачем з урахуванням збільшення суми боргу на індекс інфляції попереднього місяця.
15. Питання щодо розрахунку інфляційних втрат також було предметом розгляду Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 905/21/19, за наслідками розгляду якої в постанові від 26.06.2020 викладено правовий висновок про те, що при зменшенні суми боргу внаслідок часткового виконання зобов`язання боржником сума погашення має відніматися не від основного боргу, який існував на початок розрахункового місяця, а від суми основного боргу, помноженої на індекс інфляції у цьому місяці (фактичної вартості грошей на кінець розрахункового місяця з урахуванням інфляційних процесів). Подальший розрахунок інфляційних втрат здійснюється з урахуванням саме проіндексованого залишку основного боргу за попередній місяць у тій же послідовності (шляхом перемноження на індекс інфляції за наступний місяць та віднімання конкретної суми погашення боргу у новому розрахунковому місяці).
16. Утім у справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій під час здійснення перерахунку інфляційних втрат не врахували правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18 та від 26.06.2020 у справі № 905/21/19 щодо застосування частини другої статті 625 ЦК України.
17. За змістом статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.
18. У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат як компенсацію за знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.
19. У кредитора згідно з частиною другою статті 625 ЦК України є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу. Водночас якщо боржник після нарахування йому інфляційних втрат за відповідний місяць допустив подальше прострочення в оплаті основного боргу, то кредитор, виходячи з того, що зобов`язання зі сплати інфляційних втрат, яке виникло в силу закону, є грошовим, вправі нарахувати боржнику інфляційні втрати на суму основного боргу, збільшену на індекс інфляції за попередній місяць прострочення.
20. Чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових рішень про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов`язання та підстав виникнення відповідного боргу.
21. Як зазначалося вище, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18 зазначено, що нарахування інфляційних втрат за наступний період з урахуванням збільшення суми боргу на індекс інфляції попереднього місяця є обґрунтованим, оскільки інфляційні втрати не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов`язання.
22. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19 викладений правовий висновок про те, що при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку з простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин за аналогією закону підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 27.07.2007 №265, а також визначений порядок нарахування інфляційних втрат у випадку часткового помісячного погашення суми основного боргу.
23. Утім суди попередніх інстанцій у справі, що розглядається, не звернули уваги на те, що нарахування інфляційних втрат за наступний період здійснюється з урахуванням саме збільшення суми боргу на індекс інфляції попереднього місяця з урахуванням раніше стягнутих втрат від інфляції.
24. Визначаючи розмір заборгованості з урахуванням інфляційних втрат, суд зобов`язаний належним чином дослідити подані сторонами докази (у цьому випадку - зроблений позивачем розрахунок інфляційних втрат), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок. Такий правовий висновок викладено у пункті 54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/190/18.
25. З урахуванням викладеного та відповідно до частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню в частині позовних вимог щодо відмови у стягненні з ТОВ "Комунтехсервіс" на користь АТ "НАК "Нафтогаз України" 139 760,24 грн інфляційних втрат, а справа - передачі в цій частині на новий розгляд до місцевого господарського суду.
26. У частині стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних правильність висновків господарських судів не оскаржується, а отже, відповідно до статті 300 ГПК України не є предметом касаційного перегляду.
27. Під час нового розгляду справи суду необхідно взяти до уваги вказане, належним чином дослідити всі наявні в матеріалах справи докази, зробити належний перерахунок заявлених позивачем інфляційних втрат з урахуванням висновків Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладених у постановах від 05.07.2019 у справі № 905/600/18 та від 26.06.2020 у справі № 905/21/19, й ухвалити законне та обґрунтоване рішення у цій справі.