ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 березня 2021 року
м. Київ
Справа № 925/1171/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткаченко Н. Г. - головуючого, Огородніка К. М., Банаська О. О.,
за участю секретаря судового засідання Громак В. О.
за участю представників: ПАТ "Родовід Банк" - адвоката Діденка Ю. О., ініціюючого кредитора - адвоката Софійського С. Ю.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк"
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2020
у справі № 925/1171/17
за заявою ОСОБА_1
до фізичної особи-підприємця Глущенка Едуарда Петровича
про визнання банкрутом
ВСТАНОВИВ:
Постановою Господарського суду Черкаської області від 31.10.2017 порушено провадження у справі № 925/1171/17 про банкрутство фізичної особи-підприємця Глущенка Едуарда Петровича, визнано боржника банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Іванюка О. М.
Постановою Господарського суду Черкаської області від 16.07.2020 у справі №925/1171/17 (суддя Боровик С. С.) у зв`язку з набранням чинності Кодексу України з процедур банкрутства задоволено клопотання арбітражного керуючого Іванюка О. М. та введено процедуру погашення боргів боржника; зобов`язано арбітражного керуючого Іванюку О. М. забезпечити виконання повноважень керуючого реалізацією майна боржника, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ "Родовід Банк" на постанову Господарського суду Черкаської області від 16.07.2020 у справі № 925/1171/17.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 (колегія суддів: Пантелієнко В. О. - головуючий, Остапенко О. М., Поляков Б. М.) апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ "Родовід Банк" на постанову Господарського суду Черкаської області від 16.07.2020 у справі № 925/1171/17 закрито.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована відсутністю у заявника апеляційної скарги повноважень на оскарження постанови Господарського суду Черкаської області від 16.07.2020 у справі №925/1171/17, оскільки ПАТ "Родовід Банк" в період з 31.10.2017 по 24.11.2020 із грошовими вимогами до боржника в установленому законом порядку не зверталось та час подання апеляційної скарги не включене до реєстру вимог кредиторів, а відтак не набуло статусу кредитора у цій справі; при цьому ПАТ "Родовід Банк" не доведено, що оскаржуваною постановою місцевого суду вирішено питання про його права та обов`язки.
У касаційній скарзі ПАТ "Родовід Банк" просить ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 скасувати, а справу № 925/1171/17 направити до Північного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.
Підставами касаційного оскарження ПАТ "Родовід Банк" зазначає п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував п. 3 ч.1 ст. 264 ГПК України без урахування висновку викладеного у постанові Верховного Суду від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19 про те, що наявність забезпечення виконання грошового зобов`язання у вигляді застави/іпотеки надає такій особі у справі про банкрутство (статус кредитора якої ще не підтверджено) певні особливості у статусі і обсязі протягом процедур банкрутства порівняно з іншими кредиторами боржника. Водночас відсутність відповідного судового рішення (ухвали про визнання або залучення особи учасником у справі про банкрутство) не може позбавляти особу процесуальних гарантій права на апеляційне оскарження за статтею 254 ГПК України або невиправдано ускладнювати реалізацію цього права нижче мінімально допустимих стандартів на апеляційне оскарження, визначених Конституцією, Конвенцією, Законом України "Про судоустрій і статус суддів України", ГПК України, КУзПБ.
В обґрунтування касаційної скарги зазначено, що ПАТ "Родовід Банк" є забезпеченим кредитором фізичної особи ОСОБА_2, відтак висновок апеляційного суду, що ПАТ "Родовід Банк" не є учасником у справі № 925/1171/17 про банкрутство фізичної особи-підприємця Глущенка Е. П. суперечить положенням частин 2 та 8 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства та правовій позиції, що викладена у постанові Верховного Суду від 16.07.2020 у справі № 910/4475/19.
Разом з тим невиконання арбітражним керуючим обов`язку щодо окремого внесення до реєстру вимог кредиторів боржника відомостей про майно боржника, що є предметом застави, жодним чином не впливає на права та обов`язки ПАТ "Родовід Банк" у цій справі.
При цьому заявник касаційної скарги наголошує, що справа № 925/1171/17 про банкрутство фізичної особи-підприємця Глущенка Е. П. до 21.10.2019 розглядалась відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з урахуванням особливостей, передбачених ст. ст. 90 - 92 цього Закону, що застосовувались до відносин, пов`язаних з визнанням банкрутом фізичної особи за боргами, які виникли у неї у зв`язку зі здійсненням підприємницької діяльності, що в свою чергу позбавляло права ПАТ "Родовід Банк" на участь у цій справі з вимогами до Глущенка Е. П. як фізичної особи.
Натомість діючий з 21.10.2019 Кодекс України з процедур банкрутства, відповідно до положень якого здійснюється подальший розгляд даної справи, таких обмежень не містить, у зв`язку з чим з моменту набрання чинності цим Кодексом ПАТ "Родовід Банк" набуло права заставного кредитора у справі про банкрутство фізичної особи-підприємця Глущенка Е. П.
29.03.2021 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від керуючого реалізацією майна - арбітражного керуючого Іванюка О. М. надійшли письмові пояснення, у яких викладені заперечення на касаційну скаргу ПАТ "Родовід Банк" та клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із необхідністю участі в судовому засіданні у справі, що розглядається Золотонівським міськрайонним судом Черкаської області.
Присутні у судовому засіданні представники учасників у справі про банкрутство розгляд вказаного клопотання залишили на розсуд суду.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
Із зазначеної норми вбачається, що відкладення розгляду справи є правом суду та здійснюється ним на власний розсуд, з урахуванням конкретних обставин у справі та у разі визнання причин неявки сторін поважними.
При цьому відкладення розгляду справи є прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Враховуючи, що наведені арбітражним керуючим Іванюком О. М. підстави неявки у судове засідання не є поважними, а участь представників учасників справи у судовому засіданні касаційної інстанції не є обов`язковою, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання керуючого реалізацією майна про відкладення розгляду справи.
У відзиві на касаційну скаргу, що надійшов до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 29.03.2021, ініціюючий кредитор ОСОБА_1 просить у задоволенні касаційної скарги ПАТ "Родовід Банк" відмовити, оскільки вважає, що Північний апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованих висновків про відсутність у ПАТ "Родовід Банк" права на оскарження постанови Господарського суду Черкаської області від 16.07.2020 у справі № 925/1171/17.
У відзивах ініціюючий кредитор та арбітражний керуючий Іванюк О. М. посилаються на те, що ПАТ "Родовід Банк" є кредитодавцем фізичної особи ОСОБА_2 за кредитним договором, укладеним для забезпечення споживчих цілей останнього (не пов`язаних із здійсненням підприємницької діяльності), що відповідно до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" виключає участь ПАТ "Родовід Банк" як кредитора у справі про банкрутство фізичної особи-підприємця Глущенка Е. П., а відтак і відсутність права у такої особи на оскарження судових рішень у цій справі.
Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н. Г., пояснення представників учасників справи, перевіривши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, доводи відзивів на касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
У справі про банкрутство коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення, звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.
Як вбачається із матеріалів справи, постановою Господарського суду Черкаської області від 31.10.2017 порушено провадження у справі № 925/1171/17 про банкрутство фізичної особи-підприємця Глущенка Е. П., визнано боржника банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Іванюка О. М.
Постановою Господарського суду Черкаської області від 16.07.2020 у справі №925/1171/17 у зв`язку з набранням чинності Кодексу України з процедур банкрутства задоволено клопотання арбітражного керуючого Іванюка О. М. та введено процедуру погашення боргів боржника; зобов`язано арбітражного керуючого Іванюка О. М. забезпечити виконання повноважень керуючого реалізацією майна боржника, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.
Не погоджуючись із постановою місцевого господарського суду, ПАТ "Родовід Банк" звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просило скасувати постанову Господарського суду Черкаської області від 16.07.2020 у справі №925/1171/17 та постановити ухвалу, якою ввести у справі №925/1171/17 процедуру реструктуризації боргів Глущенка Едуарда Петровича .
В обґрунтування права на апеляційне оскарження ПАТ "Родовід Банк" зазначало, що ПАТ "Родовід Банк" має непогашені вимоги до фізичної особи ОСОБА_2 на загальну суму 4 657 081,39 доларів США, частина з яких є забезпеченими іпотекою нерухомого майна боржника, а саме на суму 1 165 071,39 доларів США, а відтак відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства ПАТ "Родовід Банк" є забезпеченим кредитором боржника та має право на оскарження судових рішень у цій справі.
На підтвердження наведених вище обставин до апеляційної скарги ПАТ "Родовід Банк" додано, зокрема, копії кредитних договорів та договорів іпотеки, укладених із фізичною особою ОСОБА_2 .
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.09.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ "Родовід Банк" на постанову Господарського суду Черкаської області від 16.07.2020 у справі № 925/1171/17.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ "Родовід Банк" на постанову Господарського суду Черкаської області від 16.07.2020 у справі № 925/1171/17 закрито.
Ухвала апеляційного суду про закриття апеляційного провадження мотивована відсутністю у заявника апеляційної скарги права на оскарження постанови Господарського суду Черкаської області від 16.07.2020 у справі №925/1171/17, оскільки ПАТ "Родовід Банк" в період з 31.10.2017 по 24.11.2020 із грошовими вимогами до боржника в установленому законом порядку не зверталось та час подання апеляційної скарги не включене до реєстру вимог кредиторів, а відтак не набуло статусу кредитора у цій справі; при цьому ПАТ "Родовід Банк" не доведено, що оскаржуваною постановою місцевого суду вирішено питання про його права та обов`язки.
Але з такими висновками суду апеляційної інстанції погодитись не можна, оскільки вони є передчасними, з огляду на таке.
Провадження у справі про банкрутство фізичної особи-підприємця Глущенка Е. П. до 21.10.2019 здійснювалось відповідно до положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції закону від 22.12.2011 № 4212-VI з особливостями, що визначені в статтях 90 - 92 цього Закону.
Відповідно до ст. 1 вказаного Закону боржник - юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності або фізична особа за зобов`язаннями, які виникли у фізичної особи у зв`язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, неспроможний виконати протягом трьох місяців свої грошові зобов`язання після настання встановленого строку їх виконання, які підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, та постановою про відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 90 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" правила, передбачені цією статтею, застосовуються до відносин, пов`язаних з визнанням банкрутом фізичної особи за боргами, які виникли у неї у зв`язку зі здійсненням підприємницької діяльності.
Крім того, ч. 8 ст. 90 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" містила заборону включення до складу ліквідаційної маси майна фізичної особи, яке перебуває у заставі з підстав, не пов`язаних із здійсненням такою особою підприємницької діяльності.
Відтак, згідно положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 22.12.2011 № 4212-VI заставодержатель майна фізичної особи, яке перебувало у заставі з підстав, не пов`язаних із здійсненням такою особою підприємницької діяльності, не набував статусу учасника провадження у справі про банкрутство фізичної особи (фізичної особи-підприємця).
Разом із тим, з 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства (КУзПБ).
Згідно з пунктами 2, 4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та установлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
У зв`язку з наведеним, починаючи з 21.10.2019 провадження у справі про банкрутство фізичної особи-підприємця Глущенка Е. П. здійснюється відповідно до КУзПБ.
Згідно з ст. 1 КУзПБ боржник - юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав; учасники у справі про банкрутство - сторони (конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут)), арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір.
Особливості провадження у справі банкрутство фізичної особи, у тому числі фізичної особи-підприємця, визначені в книзі четверті КУзПБ (статті 113 - 137).
Між тим особливості розгляду справ про неплатоспроможність фізичних осіб-підприємців визначені в ст. 137 КУзПБ і полягають у необхідності внесення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вноситься відповідних записів, що відображають рух справи про банкрутство фізичної особи-підприємця (відкриття та закриття провадження у справі про неплатоспроможність).
Відповідно до ч. 1 ст. 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
За змістом ч. 1 ст. 122 КУзПБ подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Порядок набуття кредитором статусу учасника провадження у справі про банкрутство з 21.10.2019 визначено в ст. 45 КУзПБ.
В ст. 1 КУзПБ визначено, що забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника.
Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 45 цього Кодексу забезпечені кредитори зобов`язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.
Тобто наявність забезпечення виконання грошового зобов`язання у вигляді застави/іпотеки надає такій особі (статус кредитора якої ще не підтверджено) певні особливості у статусі і обсязі протягом процедур банкрутства порівняно з іншими кредиторами боржника.
Наслідки, що настають з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство, полягають, зокрема, в обмеженні прав заставодержателя майна боржника вільно обирати способи та процедуру звернення стягнення на передане у заставу (іпотеку) майно, а також в особливостях задоволення вимог забезпечених кредиторів до боржника - лише в порядку, передбаченому КУзПБ.
Так, відповідне обмеження прав заставодержателя майна боржника (фізичної особи) визначено в ч. 4 ст. 122 КУзПБ, згідно з якою задоволення вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, допускається лише в межах провадження у справі про неплатоспроможність, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум, у тому числі одержаних від продажу майна боржника, або перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж.
При цьому слід враховувати, що законодавцем змінено підхід до правового регулювання банкрутства фізичної особи, зокрема, відсутні діючі до 21.10.2019 обмеження щодо застосування вимог закону про банкрутство до відносин, пов`язаних з визнанням банкрутом фізичної особи за боргами, які виникли у неї у зв`язку зі здійсненням підприємницької діяльності, а також відсутня заборона включення до складу ліквідаційної маси майна фізичної особи (у разі введення процедури погашення боргів боржника), яке перебуває у заставі з підстав, не пов`язаних із здійсненням такою особою підприємницької діяльності.
Відтак, постанова суду про введення процедури погашення боргів боржника - судової процедури у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою задоволення вимог кредиторів за рахунок реалізації майна банкрута, є судовим рішенням, яке ухвалено про права та інтереси в тому числі заставодержателя майна боржника.
Водночас апеляційний господарський суд, обмежившись посиланням на не звернення ПАТ "Родовід Банк" в період з 31.10.2017 по 24.11.2020 із грошовими вимогами до боржника в установленому законом порядку, не надав оцінки доводам заявника апеляційної скарги щодо наявності статусу забезпеченого кредитора боржника та не перевірив наявність такого статусу, а тому дійшов передчасних висновків про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ПАТ "Родовід Банк" на постанову Господарського суду Черкаської області від 16.07.2020 у справі № 925/1171/17.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
Згідно з п. 1 ч. 3 та ч. 4 ст. 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.
Враховуючи зазначене вище, колегія суддів дійшла висновку про задоволення касаційної скарги ПАТ "Родовід Банк", у зв`язку з чим ухвала Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 у справі № 925/1171/17 підлягає скасуванню, а справа у скасованій частині - направленню на новий апеляційний розгляд до суду апеляційної інстанції.
При новому розгляді справи суду апеляційної інстанції слід врахувати вище викладене, та належним чином дослідити, чи вирішено оскаржуваним судовим рішенням місцевого господарського суду питання про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка подала апеляційну скаргу на таке рішення, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи і в залежності від встановленого та вимог закону ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Керуючись ст. ст. 300, 301, 314, 315, 317 ГПК України, Суд,-