ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 квітня 2021 року
м. Київ
Справа № 922/605/15
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Погребняка В. Я. (головуючий), Васьковського О.В., Огородніка К.М.,
за участю секретаря судового засідання Сотник А. С.,
учасники справи:
заявник касаційної скарги (позивач) - Товариство з обмеженою відповідальністю "Регіон Сервіс Груп",
представник (в режимі відеоконференції) - Трофименко Р.О., адвокат (Ордер АН №1024838 від 04.01.2021),
організатор аукціону (відповідач 1) - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Будинок "Форвард",
представник - не з`явився,
боржник (відповідач 2) - Публічне акціонерне товариство "Харківський завод Гідропривід",
ліквідатор ПАТ "Харківський завод Гідропривід" арбітражний керуючий Кошовський С.В. - особисто,
кредитор - Акціонерне товариство "Сбербанк",
представник кредитора - Алюніна О.О. (Довіреність від 30.06.2020),
кредитор - Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України",
представник кредитора - Пасацька В.В., адвокат (Довіреність від 21.10.2020),
за участю - Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфортні метри",
представник - Потапчук Н.О., виконуючий обов`язки директора (Наказ № 19-03/21 від 19.03.2021),
розглянувши у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції) касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон Сервіс Груп",
на ухвалу Господарського суду Харківської області від 10.09.2020
у складі: суддя Усатий В.О.
та постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.12.2020
у складі колегії суддів: Радіонова О.О. (головуючий), Істоміна О.А., Чернота Л.Ф.
за результатами розгляду заяви
Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон Сервіс Груп"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Будинок "Форвард",
Публічного акціонерного товариства "Харківський завод Гідропривід" в особі ліквідатора Кошовського С.В.
про зобов`язання ліквідатора укласти договір
у справі за заявою
Публічного акціонерного товариства "Харківський завод Гідропривід",
про банкрутство,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст вимог
1. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.02.2015 порушено провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Харківський завод Гідропривід" (далі - ПАТ "Харківський завод Гідропривід", боржник), в порядку статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
2. Постановою Господарського суду Харківської області від 04.03.2015 ПАТ "Харківський завод Гідропривід" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії Лапєнкова Д.Б.
3. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.05.2018 призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Кошовського С.В.
4. До Господарського суду Харківської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон Сервіс Груп" (далі - ТОВ "Регіон Сервіс Груп"), в якій останній просив суд зобов`язати ліквідатора - арбітражного керуючого Кошовського Сергія Васильовича укласти з ТОВ "Регіон Сервіс Груп" Договір купівлі-продажу майна по лоту № 1:
нежитлова будівля літ "Е-5" загальною площею 13924,2 кв.м., розташованого за адресою: м. Харків, вул. Мала Панасівська, 1, за ціною початкової вартості останніх торгів на аукціоні за 8 286 000,00 грн. Стягнути з відповідача суму судового збору.
5. В обґрунтування позовної заяви ТОВ "Регіон Сервіс Груп" зазначив, що на сайті Вищого господарського суду України організатором аукціону (Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Будинок "Форвард" (далі - ТОВ "ТБ "Форвард")) розміщено повідомлення про результати проведення аукціону, в якому зазначено, що аукціон, який був призначений на 03.01.2019 з продажу майна підприємства ПАТ "Харківський завод Гідропривід", а саме: лот № 1 нежитлова будівля літ "Е-5" загальною площею 13294,2 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Мала Панасівська, 1 визнано таким, що не відбувся з причин наявності на торгах лише одного учасника.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
6. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.09.2020 у справі № 922/605/15 відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Регіон Сервіс Груп".
7. Ухвала суду мотивована тим, що частина 6 статті 44 Закону про банкрутство надає ліквідатору право продати відповідні активи боржника за ціною останніх торгів на аукціоні, а не встановлює обов`язок продажу за такою ціною; організатор аукціону був зобов`язаний провести другий повторний аукціон з продажу майна боржника лоту № 1, що передбачено частиною 2 статті 65 Закону про банкрутство та додатковою угодою № 10/16 від 21.12.2018 до договору про надання послуг з проведення аукціону від 15.02.2016.
Суд звернув увагу на те, що ТОВ "Регіон Сервіс Груп" не був позбавлений можливості подати в установленому Законом та повідомленні про проведення другого повторного аукціону порядку заяву на участь у другому повторному аукціоні, що дало б йому можливість прийняти у ньому участь та у разі перемоги придбати майно, зацікавленість до якого він проявляє.
Суд першої інстанції встановив, що заявником ТОВ "Регіон Сервіс Груп" не доведено наявності підстав для зобов`язання ліквідатора боржника укласти договір про безпосередній продаж майна.
8. Під час розгляду справи, місцевим господарським судом встановлено:
8.1. На підставі укладеного банкрутом в особі ліквідатора з ТОВ "ТБ Форвард" договору про надання послуг з проведення аукціону від 15.02.2016 Організатором аукціону проведені дії на виконання взятих на себе за договором зобов`язань:
на веб сайті (http://vgsu.arbitr.gov.ua) Вищого господарського суду України 21.11.2018 та на веб сайті (http://www.minijust.gov.ua) Міністерства юстиції України 21.11.2018 за номером публікації № 55723 опубліковано оголошення про проведення повторного аукціону з продажу майна ПАТ "Харківський завод Гідропривід" (код ЄДРПОУ 00223214), а саме:
лот № 1 нежитлова будівля літ "Е-5" загальною площею 13294,2 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Мала Панасівська, 1.
Початкова вартість 8 286 000,00 грн. з можливістю зниження початкової вартості.
В оголошенні зазначено, що аукціон проводиться 03 січня 2019 року за адресою: м. Харків, вул. Ахсарова, буд. 4/6-А.
8.2. 11.12.2018 платіжним дорученням № 502 ТОВ "Регіон Сервіс Груп" сплатило на рахунок організатора аукціону ТОВ "Торговий будинок Форвард" гарантійний внесок на участь в повторному аукціоні у розмірі 828 600,00 грн.
8.3. 12.12.2018 ТОВ "Регіон Сервіс Груп" подало до організатора аукціону заяву від 11.12.2018 разом з доданими до неї документами про реєстрацію в якості учасника повторного аукціону з продажу майна ПАТ "Харківський завод Гідропривід".
8.4. 21.12.2018 на сайті Вищого господарського суду України Організатором аукціону розміщено повідомлення про результати проведення аукціону, в якому зазначено, що аукціон, який був призначений на 03.01.2019 з продажу майна підприємства ПАТ "Харківський завод Гідропривід", а саме : лот № 1 нежитлова будівля літ "Е-5" загальною площею 13294,2 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Мала Панасівська, 1 визнано таким, що не відбувся з причин наявності на торгах лише одного учасника.
8.5. Додатковою угодою № 10/16 від 21.12.2018 до договору про надання послуг з проведення аукціону від 15.02.2016, визначено, що продаж лоту № 1 здійснюється шляхом проведення 24.01.2019 другого повторного аукціону з можливістю зниження початкової вартості.
8.6. 28.12.2018 на адресу ТОВ "Регіон Сервіс Груп" надійшла копія протоколу про визначення учасників від 20.12.2018, відповідно до якого, крім іншого, визнано ТОВ "Регіон Сервіс Груп" учасником аукціону 03.01.2019.
8.7. Другий повторний аукціон 24.01.2019 визнано таким що відбувся. За його результатами визначений переможець, з яким укладено договір купівлі-продажу майна.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
9. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 09.12.2020 апеляційну скаргу ТОВ "Регіон Сервіс Груп" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 10.09.2020 у справі № 922/605/15 залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Харківської області від 10.09.2020 у справі № 922/605/15 - без змін.
10. Погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції вказав на те, що положення частини 6 статті 44 Закону про банкрутство не встановлюють ліквідатору обов`язок продати відповідні активи боржника за ціною останніх торгів на аукціоні, чинним законодавством не передбачено такої обов`язкової підстави для скасування вже призначеного аукціону як наявність пропозиції здійснити безпосередній продаж майна учаснику попереднього аукціону, а норми частини 2 статті 65 Закону про банкрутство встановлюють обов`язок організатора аукціону провести другий повторний аукціон.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
11. Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Харківської області від 10.09.2020 та постановою Східного апеляційного господарського суду від 09.12.2020, ТОВ "Регіон Сервіс Груп" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою про скасування оскаржених судових рішень, з вимогою прийняти нове судове рішення, яким зобов`язати ліквідатора - арбітражного керуючого Кошовського Сергія Васильовича укласти з ТОВ "Регіон Сервіс Груп" договір купівлі-продажу майна по лоту № 1:
нежитлова будівля літ "Е-5" загальною площею 13924,2 кв.м., розташованого за адресою: м. Харків, вул. Мала Панасівська, 1, за ціною початкової вартості останніх торгів на аукціоні за 8 286 000,00 грн.
КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ
12. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 922/605/15 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Васьковський О.В., суддя - Огороднік К.М., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 05.02.2021.
13. Ухвалою Верховного Суду від 25.02.2021 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Регіон Сервіс Груп" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 10.09.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.12.2020 у справі № 922/605/15, датою проведення судового засідання визначено 06.04.2021.
14. 19.03.2021 до Верховного Суду від арбітражного керуючого Кошовського С.В. надійшов Відзив на касаційну скаргу з запереченнями проти вимог та доводів скаржника.
15. 31.03.2021 засобами електронного зв`язку на адресу Касаційного господарського суду від ТОВ "Комфортні метри" та ТОВ "Регіон Сервіс Груп" надійшли заяви про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
16. Ухвалою Верховного Суду від 31.03.2021 Клопотання ТОВ "Комфортні метри" та ТОВ "Регіон Сервіс Груп" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено. Доручено Господарському суду Харківської області забезпечити проведення відеоконференції 06 квітня 2021 року о 11:45 у приміщенні Господарського суду Харківської області за адресою: 61022, м. Харків, майдан Свободи, 5 Держпром, 8-й під`їзд.
17. З урахуванням положень Закону України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (зі змінами), Верховний Суд дійшов висновку за можливе розглянути справу № 922/605/15 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
18. Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання (06.04.2021) від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов`язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 06.04.2021.
19. Представник ТОВ "Регіон Сервіс Груп" в засіданні суду (в режимі відеоконференції) повністю підтримав вимоги касаційної скарги з підстав вказаних у ній, просив Суд скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 10.09.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.12.2020 у цій справі, прийняти нове судове рішення, яким зобов`язати ліквідатора - арбітражного керуючого Кошовського Сергія Васильовича укласти з ТОВ "Регіон Сервіс Груп" договір купівлі-продажу майна по лоту № 1: нежитлова будівля літ "Е-5" загальною площею 13924,2 кв.м., розташованого за адресою: м. Харків, вул. Мала Панасівська, 1, за ціною початкової вартості останніх торгів на аукціоні за 8 286 000,00 грн.
20. Ліквідатор ПАТ "Харківський завод Гідропривід" арбітражний керуючий Кошовський С.В. в судовому засіданні проти вимог та доводів скаржника заперечив з підстав наведених у Відзиві, просив Суд ухвалу Господарського суду Харківської області від 10.09.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 09.12.2020 у справі № 922/605/15 залишити без змін.
21. Представники АТ "Сбербанк" та АТ "Укрексімбанк" в засіданні суду вимоги скаржника підтримали, просили Суд касаційну скаргу задовольнити в повному обсязі.
22. Представник ТОВ "Комфортні метри" в засіданні суду підтримала вимоги касаційної скарги за доводами викладеними в ній.
23. Інші учасники справи явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили, про час та дату судового засідання були сповіщені належним чином. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників інших учасників справи.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи скаржника
(ТОВ "Регіон Сервіс Груп")
24. В обґрунтування вимог касаційної скарги заявник зазначає, що касаційна скарга подана з підстав передбачених пунктами 3, 4 частини 2 статті 287 та пункту 3 частини 3 статті 310 ГПК України, оскільки висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права, а саме частин 1, 6 статті 44, частини 2 статті 65 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у подібних правовідносинах відсутній.
25. Скаржник вказує на те, що суди попередніх інстанцій необґрунтовано відхилили клопотання про зупинення розгляду позову до вирішення позову ТОВ "Регіон Сервіс Груп" про визнання недійсним другого повторного аукціону та його результатів, що також розглядається в рамках провадження у справі № 922/605/15.
Доводи ліквідатора
(арбітражного керуючого Кошовського С.В.)
26. Арбітражний керуючий доводить:
- Законом про банкрутство визначено, що активи банкрута у вигляді нерухомості реалізуються на аукціоні;
- порядок продажу майна банкрута встановлений комітетом кредиторів;
- організатор аукціону зобов`язаний провести другий повторний аукціон,
- майно банкрута (Лот №1) було продане на аукціоні;
- чинним законодавством не передбачено таку підставу для скасування вже призначеного аукціону як пропозиція безпосереднього продажу майна, яка надійшла пізніше (після призначення дати аукціону), у зв`язку з чим у ліквідатора були відсутні на те правові підстави.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо касаційного провадження і меж розгляду справи судом касаційної інстанції
27. Відповідно до вимог частини 1 статті 300 ГПК України (у редакції Закону України від 15.01.2020 № 460-IX), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
28. Предметом судового розгляду є заява ТОВ "Регіон Сервіс Груп" про зобов`язання ліквідатора банкрута - арбітражного керуючого Кошовського Сергія Васильовича укласти з ТОВ "Регіон Сервіс Груп" Договір купівлі-продажу майна по лоту № 1: нежитлова будівля літ "Е-5" загальною площею 13924,2 кв.м., розташованого за адресою: м. Харків, вул. Мала Панасівська, 1, за ціною початкової вартості останніх торгів на аукціоні за 8 286 000,00 грн.
29. ТОВ "Регіон Сервіс Груп" звернулося з вказаною заявою до суду 16.01.2019 на підставі статей 10, 44 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
30. 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства №2597-VIII від 18.10.2018, який в силу пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу, поширює свою дію на подальший розгляд справ про банкрутство незалежно від дати порушення (відкриття) провадження у таких справах, за винятком справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації.
З дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Відомості Верховної Ради України, 1992, №31, статті 440 із наступними змінами).
Перехід від регулювання, передбаченого Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", до регулювання згідно з Кодексом України з процедур банкрутства, здійснюється негайно (безпосередня дія як спосіб дії в часі нормативно-правових актів) шляхом здійснення подальшого розгляду справ про банкрутство відповідно до положень цього Кодексу.
31. Враховуючи наведене вище, перегляд результатів розгляду заяви ТОВ "Регіон Сервіс Груп" здійснюється з урахуванням приписів Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).
32. З моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника і спеціальні норми Закону про банкрутство мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.
33. Відповідно до частин 1, 2 статті 41 Закону про банкрутство ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку. Ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; формує ліквідаційну масу; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом.
34. Статтею 98 Закону про банкрутство визначені права та обов`язки арбітражного керуючого.
Під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.
Під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний додержуватися вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" щодо обмеження використання своїх повноважень з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб, одержання дарунків (пожертв).
35. Частиною 1 статті 38 Закону про банкрутство, зокрема визначено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, зокрема, продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Законом, дотримання якого є обов`язковим для ліквідатора.
36. Верховний Суд у Постанові від 17.04.2018 у справі № 5/173/б вже надавав юридичний аналіз розділу ІV "Продаж майна в провадженні у справі про банкрутство".
Так, Верховний Суд зазначав, що розділ ІV "Продаж майна в провадженні у справі про банкрутство" Закону про банкрутство дозволяє зробити висновок про те, що законодавцем передбачено процедуру продажу майна банкрута, яка є універсальною для всіх суб`єктів банкрутства та має ряд імперативних норм, які не можуть змінюватися за домовленістю учасників провадження у справі про банкрутство (комітету кредиторів, організатора торгів, ліквідатора).
37. За змістом частини 1 статті 49 Закону про банкрутство вбачається, що продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів. Також, статтею 66 цього Закону передбачено порядок проведення торгів у формі аукціону, кількість аукціонів, які може проводити ліквідатор та головні вимоги до кожного з аукціонів. Зазначені норми є імперативними за своєю правовою природою, а процедура, регламентована ними, не може змінюватися за рішеннями окремих учасників провадження, оскільки вони є публічними торгами, які проводяться з метою залучення якнайбільшої кількості учасників, що мають право бути заздалегідь поінформованими про основні правила такої публічної процедури.
Законодавець відповідно до статті 43, частин 1, 5 статті 44 та статей 64-66 Закону про банкрутство надає ліквідатору право вибору способів продажу активів боржника, зазначаючи про те, що такий вибір повинен здійснюватися з метою забезпечення їх відчуження за найвищими цінами (частина 1 статті 44 Закону про банкрутство).
Продаж майна боржника цілісним майновим комплексом за сукупною вартістю визнаних вимог кредиторів (частина 1 статті 43 Закону) є обов`язковою умовою початку продажу майна боржника.
Законодавцем не визначено в обов`язковому порядку проведення трьох аукціонів з продажу майна цілісним майновим комплексом. Отже, на розсуд ліквідатора відноситься обрання подальших способів продажу майна (проводити повторний, другий повторний продаж майна у складі цілісного майнового комплексу, а далі перейти до продажу майна з першого, повторного та другого аукціонів з продажу майна окремими лотами, чи одразу перейти до продажу майна окремими лотами).
Відтак, ліквідатор може продовжити продаж майна цілісним майновим комплексом із застосуванням продажу з першого та другого повторного аукціонів відповідно до статті 66 Закону про банкрутство, якщо дійде висновку, що такий продаж дозволить йому отримати найвищу ціну, або перейти до продажу майна частинами (лотами), якщо така реалізація буде обґрунтована можливістю отримання сумарно вищої ціни за ліквідаційні активи боржника, допоможе прискорити хід ліквідаційної процедури, строки якої обмежено законодавцем до 1 року та буде більш ефективною на предмет відновлення бізнесу майбутніми власниками.
Така правова позиція наведена у постанові Палати з розгляду справ про банкрутство Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 21.06.2018 у справі № 914/701/17.
38. Таким чином, порядок продажу майна банкрута врегульовано статтею 44 Закону. При цьому продаж майна частинами здійснюється лише у випадку, коли не вдалося реалізувати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу. Ліквідатору надається право вибору способу продажу активів банкрута для забезпечення відчуження майна за найвищою ціною.
39. Законом про банкрутство визначено склад майна, яке може продаватися ліквідатором на аукціоні (частина друга статті 44 Закону) та активів, які можуть бути реалізовані безпосередньо юридичній або фізичній особі (частина шоста статті 44 Закону). Особи, з якими ліквідатором укладено договори на реалізацію майна банкрута, мають провести розрахунки не пізніше моменту передачі їм придбаного майна.
40. Згідно частини 6 статті 44 Закону про банкрутство ліквідатор може здійснювати безпосередній продаж таких активів:
- основних засобів, балансова залишкова вартість яких не перевищує одну тисячу гривень, а також інших необоротних матеріальних активів, господарських матеріалів, малоцінних та швидкозношуваних предметів, обсяги або вартість яких є недостатніми для проведення аукціону. Ці матеріальні активи реалізуються безпосередньо ліквідатором або на комісійних умовах через організацію роздрібної торгівлі;
- не проданих на аукціоні. У цьому випадку безпосередній продаж може здійснюватися за ціною останніх торгів на аукціоні;
- не проданих на біржових торгах через товарну біржу;
- стосовно яких після опублікування оголошення про проведення повторного аукціону є лише одна пропозиція від покупця. Безпосередній продаж може здійснюватися за ціною, що була визначена як ціна продажу на аукціоні, покупцеві, який подав пропозицію про участь в аукціоні;
- акцій приватного акціонерного товариства або часток товариства з обмеженою відповідальністю, які належать боржнику і викуповуються цим товариством або учасниками (акціонерами) цього товариства.
41. Як вбачається з наведеного вище, норми законодавства про банкрутство містять не лише імперативні норми щодо продажу майна банкрута в ліквідаційній процедурі, а також передбачають певну дискрецію ліквідатора щодо вибору одного з кількох варіантів правомірної поведінки.
42. Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції про те, що вчинення дій передбачених абзацом 4 частини 6 статті 44 Закону про банкрутство є правом ліквідатора під час виконання ним повноважень визначених статтею 41 Закону про банкрутство, з урахуванням вимог встановлених частиною 3 статті 98 Закону про банкрутство (пункт 34 цієї Постанови).
43. Крім того, слід зауважити, що під час вчинення таких дій ліквідатором має бути забезпечено дотримання балансу інтересів учасників провадження у справі про банкрутство та відповідні дії мають узгоджуватися із критеріями розумності, обґрунтованості та адекватності, та сприяти досягненню легітимної мети та завдань банкрутства.
44. Вказане вище не суперечить висновкам Верховного Суду щодо застосування частини 6 статті 44 та частини 2 статті 65 Закону про банкрутство, наведеним у постанові від 03.12.2019 у справі № 5019/2076/12, та у постанові від 04.04.2018 у справі № 5021/1783/12, відповідно до яких ліквідатор, з дотриманням умов, визначених приписами частини 6 статті 44 Закону про банкрутство, наділений правом безпосереднього продажу активів (майна) банкрута, стосовно яких після опублікування оголошення про проведення повторного аукціону є лише одна пропозиція від покупця. Безпосередній продаж може здійснюватися за ціною, що була визначена як ціна продажу на аукціоні, покупцеві, який подав пропозицію про участь в аукціоні;.
45. Щодо обраного ТОВ "Регіон Сервіс Груп" способу захисту як зобов`язання укласти договір купівлі-продажу колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.
45.1. Згідно із частиною 1, пункту 1 частини 2 статті 11, частин 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
45.2. До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу (стаття 509 Цивільного кодексу України).
45.3. За змістом положень частини першої статті 173, частини першої статті 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, зокрема безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
45.4. В цьому випадку, за результатами продажу майна банкрута в ліквідаційній процедурі, з укладенням відповідного договору купівлі-продажу, як наслідку, виникають певні господарські зобов`язання.
45.5. Спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, установлених законом, розглядаються судом (частина перша статті 187 ГК України).
45.6. Так, господарські суди розглядають спори про спонукання до укладання договору чи з умов договору у разі, якщо:
а) договір укладається за державним замовленням, прийняття якого є обов`язковим для відповідного суб`єкта господарювання (стаття 183 ГК України), або
б) існує публічне зобов`язання суб`єкта господарювання (стаття 178, частина 6 статті 179 ГК України), або
в) укладався попередній договір, і одна з його сторін ухиляється від укладення основного договору (стаття 182 ГК України), або
г) наявна згода обох сторін на розгляд спору судом.
45.7. При цьому, слід зазначити, що приписи Закону про банкрутство передбачають лише один спосіб передачі права власності на нерухоме майно за результатами продажу в ліквідаційній процедурі - укладення договору купівлі-продажу.
Водночас, як вбачається зі змісту позовної заяви ТОВ "Регіон Сервіс Груп" та було встановлено судами попередніх інстанцій, спірне питання полягає саме у способі реалізації майна банкрута, обраного/не обраного ліквідатором.
46. Відповідно до частини другої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
46.1. Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
46.2. При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.
46.3. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).
46.4. Верховний Суд звертається до своїх висновків щодо способу захисту порушеного права, викладених у постанові від 16.02.2021 у справі № 916/286/20.
У розумінні закону, суб`єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 ЦК України).
Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені положеннями статті 16 ЦК України та статті 20 ГК України.
Спосіб захисту порушеного права обумовлюється нормою матеріального права, яка регулює ті чи інші правовідносини між сторонами спору. Отже, позивач, формулюючи позовні вимоги, повинен "відштовхуватись" від тих наданих йому законом прав, які були об`єктивно порушені відповідачем і позов повинен бути направлений на припинення цих правопорушень та на відновлення порушеного права.
Таким чином, право вибору способу захисту порушеного права належить позивачу, а суд наділений компетенцією перевірити відповідність обраного способу захисту змісту порушеного права. При цьому, обраний спосіб захисту не лише повинен бути встановлений договором або законом, але і бути ефективним, таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.
Виходячи з приписів статті 4 ГПК України, статей 15, 16 ЦК України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб`єктивного права або інтересу, порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.
46.5. Позивачем (ТОВ "Регіон Сервіс Груп") не наведено та, відповідно, судами попередніх інстанцій не встановлено, яке саме право або охоронюваний законом інтерес позивача порушені, за наявності у ліквідатора права вибору способу продажу майна банкрута та реальної можливості прийняття участі позивача у аукціоні, призначеному на 24.01.2019.
Крім того, колегія суддів вважає, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного (на думку позивача) права або охоронюваного законом інтересу - зобов`язання укласти договір купівлі-продажу - не є належним, не призведе до ефективного захисту права позивача з огляду на відсутність у відповідача кореспондуючого цьому праву обов`язку та державно-примусових заходів для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
За висновком Верховного Суду, наведеним у Постанові від 02.10.2020 у справі № 910/5738/19 "…належним способом захисту порушеного права є позов про визнання укладеним договору … позов про… зобов`язання відповідача укласти …договір … є неналежним способом захисту порушеного права і не призводить до поновлення порушеного права, а невірно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову у задоволенні позову незалежно від інших, встановлених судом обставин".
Подібний висновок щодо відповідності обраного позивачем способу захисту визначеним законом наведено в Ухвалі Верховного Суду від 15.12.2020 у справі № 90/6584/19. В цій же Ухвалі
вказано: "За змістом частини 9 статті 238 Господарського процесуального кодексу України у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов`язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору".
47. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, суд касаційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
47.1. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
47.2. Верховний Суд вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій детально проаналізували доводи скаржника, у тому числі ті, що наведені у касаційній скарзі, які стосуються порушення порядку проведення аукціону, та надали вичерпну відповідь, спираючись на положення Закону про банкрутство, на поставлені скаржником питання.
47.3. Перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 300 ГПК України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права. При цьому суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.