Постанова
іменем України
13 квітня 2021року
м. Київ
справа № 699/144/19
провадження № 51-5244км20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду:
головуючого Лагнюка М.М.,
суддів Короля В.В., Марчук Н.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Чорнобривця В.В.,
засудженого
(в режимі відеоконференції) ОСОБА_1,
захисника засудженого
(в режимі відеоконференції) Гречухи В.І.,
прокурора Єременка М.В.,
розглянув касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_1 - Гречухи В.І. на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 25 серпня 2020 року в кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019250190000018 від 08 січня 2019 року, за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, такого, що судимості не мав,
у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 28 квітня 2020 року ОСОБА_1 засуджено за частиною 3 статті 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі статті 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки та покладено на нього обов`язки, передбачені пунктами 1, 2 частини 1 та пунктами 2, 4 частини 3 статті 76 КК.
Ухвалено до набрання вироком законної сили обрати стосовно ОСОБА_1 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.
За обставин, установлених судом та викладених у вироку, ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за кримінальне правопорушення, вчиненеза таких обставин.
ОСОБА_1 у ніч з 19 на 20 грудня 2018 року, реалізуючи раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою здійснення таємного викрадення чужого майна і звернення його на свою користь, шляхом відкриття вхідних дверей, які були незачинені, проник до приміщення житлового будинку, розташованого на подвір`ї домоволодіння АДРЕСА_2, де вчинив крадіжку бензопили "Stihl MS 170" вартістю 2450 грн.
Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 25 серпня 2020 року вказаний вирок залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ставить вимогу про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції. Посилається на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.
Захисник стверджує, що суд апеляційної інстанції, залишаючи без задоволення його апеляційну скаргу, належним чином не мотивував свого рішення, не навів обґрунтованого аналізу всіх доводів, викладених у скарзі, не зіставив наявних у провадженні доказів та не надав на них відповідей. З огляду на це захисник вважає, що апеляційний розгляд проведено формально.
Зокрема, на думку захисника, не надано відповідей на такі доводи апеляційної скарги: забезпечення присутності свідка поза межами визначеного прокурору судом строку на представлення доказів; недослідження речового доказу в суді та невідкриття стороні захисту в порядку статті 290 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК); внесення відомостей про злочин поза межами граничного 24-годинного строку, що впливає на можливість збирання доказів у такому кримінальному провадженні; неспростовність показань ОСОБА_1 про те, що він не вчиняв крадіжки, та наявність цивільно-правових відносин з потерпілим; відсутність підтверджень щодо проникнення в будинок; наявність доказового значення протоколу огляду місця події від 8 січня 2019 року; можливість покладення в основу висновків протоколу слідчого експерименту, який вважає за його змістом допитом на місці.
Заслухавши доповідь судді, доводи засудженого та його захисника, які підтримали касаційну скаргу, доводи прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає на наступних підставах.
Мотиви Суду
Обираючи стандарт доказування, який має використовуватися в кримінальних провадженнях, слід віддати перевагу стандарту "поза розумним сумнівом" перед стандартом "баланс ймовірностей".
Він означає, що в достовірності факту (винуватості особи) не повинно залишитися розумних сумнівів. Це не вказує на те, що в його достовірності взагалі немає сумнівів, але означає, що всі альтернативні можливості пояснення наданих доказів є надмірно малоймовірними.
Підґрунтям стандарту "поза розумним сумнівом" є фундаментальна цінність суспільства - гірше осудити невинного, ніж дозволити винному уникнути покарання; відповідно суспільство, яке цінує добре ім`я і свободу кожного, не повинно засуджувати людину, коли є розумні сумніви в її винуватості.
Такий підхід узгоджується із судовою практикою Європейського суду з прав людини. Так, у параграфі 55 рішення Європейського суду з прав людини від 15 лютого 2012 року у справі "Гриненко проти України" зазначається, що "при оцінці доказів Європейський Суд зазвичай застосовує стандарт доведення "поза всяким розумним сумнівом". Однак доведення повинно будуватися на сукупності досить надійних, чітких і послідовних припущень або аналогічних неспростовних презумпцій фактів".
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення винуватості поза розумним сумнівом (Avsar v. Turkey). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою.
Установивши фактичні обставини, дослідивши та проаналізувавши зібрані докази, надавши їм оцінку, суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 185 КК, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло.
В основу рішення про визнання винуватості судами покладено показання потерпілого ОСОБА_2, який повідомив про те, що чув, як засуджений перебував у будинку, та виявив відсутність у будинку бензопили, а також про повідомлення поліції про крадіжку та проведення нею слідчих дій; показання свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які повідомили, що вони відпочивали із засудженим у барі, останній повідомив про обставини тривалого ремонту його автомобіля, вони разом із засудженим приїхали до подвір`я потерпілого, ОСОБА_1 перебував у будинку потерпілого та після цього приніс до авто бензопилу, а також про повідомлення засудженого про телефонний дзвінок потерпілого щодо викрадення в останнього бензопили та необхідності її повернути; показання свідка ОСОБА_5 про те, що він підтвердив, що свідки та засуджений скористалися послугами його таксі, він підвозив їх до подвір`я потерпілого, а через 5-7 хвилин ОСОБА_1 попросив його відкрити багажник автомобіля, куди поклав бензопилу "Штіль", яку виніс з подвір`я, але наступного дня йому зателефонував засуджений і сказав, що пилку потрібно відвезти потерпілому ОСОБА_2 . Після цього він відвіз пилку знайомому потерпілого ОСОБА_6, оскільки той знав потерпілого.
Крім того, доведеність винуватості засудженого також підтверджено письмовими доказами:
- витягом з кримінального провадження № 12019250190000018 від 8 січня 2019 року про внесення відомостей про злочин до ЄРДР;
- заявою ОСОБА_2 про дозвіл на проведення огляду будинковолодіння на АДРЕСА_2 ;
- даними протоколу огляду місця події від 08 січня 2019 року та фототаблиці до нього, який було проведено на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 ;
- заявою ОСОБА_2 про приєднання до кримінального провадження бензопили "Штіль" як речового доказу;
- даними протоколу огляду предметів від 09 січня 2019 року та фототаблиці до нього, згідно з яким предметом огляду є бензопила "Stihl MS 170". Після закінчення огляду бензопилу опечатано, поміщено до кімнати зберігання речових доказів Корсунь-Шевченківського ВП;
- даними постанови від 09 січня 2019 року про визнання речовим доказом у кримінальному провадженні бензопили "Stihl MS 170" та передачу на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Корсунь-Шевченківського ВП до моменту проведення судово-товарознавчої експертизи, після чого передати її на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_2 ;
- ухвалою слідчого судді про призначення судово-товарознавчої експертизи у кримінальному провадженні від 14 січня 2019 року;
- даними висновку судово-товарознавчої експертизи № 8/47 від 22 січня 2019 року про те, що ринкова вартість бензопили "Stihl MS 170" на момент вчинення кримінального правопорушення, станом на 20 грудня 2018 року, за умови, що вона перебувала в технічно-справному та комплектному стані, могла становити 2450 грн;
- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 15 січня 2019 року з фототаблицею до нього за участю потерпілого ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_4 і за присутності двох понятих, згідно з яким свідок ОСОБА_4 вказав на обставини крадіжки ОСОБА_1 бензопили з домоволодіння ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2, що мало місце в ніч з 19 на 20 грудня 2018 року.
Не погодившись з такими висновками суду першої інстанції, засуджений та його захисник подали апеляційні скарги, в яких вони просили закрити кримінальне провадження з огляду на таке:
- жоден з доказів про доведеність винуватості об`єктивно не підтверджує обставин версії обвинувачення щодо проникнення ОСОБА_1 у приміщення житлового будинку;
- відповідно до протоколу огляду місця події від 08 січня 2019 року слідів проникнення та перебування ОСОБА_1 20 грудня 2018 року в домоволодінні не виявлено і нічого не вилучено;
- огляд місця події 08 січня 2019 року є недопустимим;
- суд не оглянув об`єкта злочинного посягання - бензопилу "Stihl MS 170", яку потерпілий ОСОБА_2 надав 09 січня 2019 року безпосередньо слідчому, наявність у матеріалах кримінального провадження даних про невідкриття цього доказу стороні захисту та ненадання його стороною обвинувачення для безпосереднього дослідження його в суді суперечить вимогам статті 23, частини 12 статті 290, статті 357 КПК;
- потерпілий ОСОБА_2 на повторний допит не з`явився;
- прокурором поза межами встановленого судом строку лише 28 квітня 2020 року було забезпечено присутність свідка обвинувачення ОСОБА_5 . Допит цього свідка було проведено в суді без вирішення клопотання про поновлення встановленого судом строку, що вважалося такою обставиною, яка впливає на допустимість доказу;
- суд не дав належної оцінки тим фактам, що саме ОСОБА_1 змусив таксиста ОСОБА_5 повернути бензопилу потерпілому ОСОБА_2 та те, що ОСОБА_1 об`єктивно не мав можливості розпорядитися цією бензопилою на власний розсуд.
Апеляційний суд, оцінивши всі зібрані докази відповідно до статті 94 КПК з точки зору їх належності й допустимості, а сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв`язку, вважав, що місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні крадіжки з проникненням у житло на підставі належних та допустимих доказів.
Перевіряючи доводи сторони захисту, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Апеляційний суд установив, що допит потерпілого ОСОБА_2 та дослідження протоколу про надання доступу до матеріалів справи від 30 січня 2019 року судом першої інстанції проведені всебічно та повно, з дотриманням процедури норм КПК.
Ураховано, що засуджений та його захисник не навели переконливих доводів щодо необхідності повторного дослідження даного протоколу та допиту потерпілого, а клопотання зводиться лише щодо незгоди з оцінкою досліджених доказів, у зв`язку з чим апеляційний суд вважав необхідним відмовити в задоволенні клопотання про повторне дослідження доказів, про що винесено ухвалу без видалення до нарадчої кімнати.
Даними протоколу слідчого експерименту за участю потерпілого та свідка ОСОБА_4, відповідно до якого свідок розказує та показує, що ОСОБА_1 пішов всередину домоволодіння та через 30 секунд повернувся до нього з бензопилою "Stihl MS 170" апеляційний суд спростував доводи сторони захисту про відсутність доказів обвинувачення на підтвердження проникнення ОСОБА_1 у приміщення житлового будинку АДРЕСА_2 .
Також підтверджено проникнення у житло протоколом огляду та фототаблицею до нього, в якому зазначено про веранду будинку ОСОБА_2, де знаходилась бензопила до моменту викрадення, а відповідно до даних рапорту Корсунь-Шевченківського відділу поліції 20 грудня 2018 року надійшло повідомлення від заявника ОСОБА_2 про вчинення крадіжки з коридору будинку.
Визнано необґрунтованими доводи про те, що засуджений злочину не вчиняв, а вчинив крадіжку бензопили ОСОБА_7, і відповідно останній повинен бути обвинуваченим з огляду на положення статті 337 КПК, за змістом якої судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
Стверджено, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні крадіжки бензопили з проникненням у житло, крім іншого, підтверджується показаннями потерпілого, свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 щодо того, що ОСОБА_1 попросив свідка відкрити багажник автомобіля, куди поклав бензопилу "Штіль", яку виніс з подвір`я потерпілого. Апеляційний суд визнав правдивість таких показань як таких, що є послідовними та узгодженими між собою.
Перевіряючи доводи сторони захисту щодо ненадання для ознайомлення речового доказу - бензопили, апеляційний суд констатував, що дійсно органом досудового розслідування стороні захисту не було надано для ознайомлення в порядку статті 290 КПК речового доказу - бензопили. Водночас погодився з висновком суду першої інстанції, що відповідно до даних протоколу про надання доступу до матеріалів досудового розслідування ні від обвинуваченого, ані від його захисника жодних заяв та зауважень не надходило. Висновок судової експертизи, якою визначалась вартість бензопили, та інші процесуальні документи щодо вказаного доказу також не заперечувались стороною захисту.
Визнано безпідставними доводи про те, що відкриття матеріалів досудового розслідування проводилось слідчим, який не має на це повноважень, оскільки не входить до визначеної групи прокурорів.
Такий висновок мотивовано тим, що протокол про надання доступу до матеріалів досудового розслідування складений та підписаний слідчим СВ Корсунь-Шевченківського ВП Звенигородського ВП ГУНП в Черкаській області Сукомелом С.С., який входить у групу прокурорів. Підпис цього слідчого міститься й на інших процесуальних документах вказаного кримінального провадження.
Інші доводи сторони захисту про неповноту судового розгляду апеляційний суд розцінив як такі, що не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та закриття кримінального провадження через відсутність достатніх доказів для доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 185 КК.
З огляду на викладені докази у кримінальному провадженні та мотиви прийнятого апеляційним судом рішення в апеляційної інстанції були об`єктивні та достатні підстави вважати доведеним факт скоєння ОСОБА_1 суспільно небезпечного діяння за частиною 3 статті 185 КК. Досліджені докази в сукупності відповідають фактичним обставинам провадження, є послідовними та узгодженими між собою.
Усупереч твердженням захисника апеляційний суд належним чином перевірив та оцінив доводи апеляційних скарг сторони захисту, недопустимості доказів у кримінальному провадженні не встановлено та формальності не спостерігається.
Ухвала суду апеляційної інстанції відповідає вимогам статті 419 КПК. Зі змісту ухвали вбачається, що жоден з доводів апеляційної скарги сторони захисту не залишився без оцінки та перевірки апеляційним судом, а також наведено вичерпні мотиви прийнятого рішення.
Таким чином, колегією суддів не встановлено істотних порушень вимог кримінального процесуального закону.
На підставі наведеного касаційна скарга захисника задоволенню не підлягає, а судові рішення є законними та обґрунтованими.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК, Суд