1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Перейти до правової позиції

Постанова

Іменем України

13 квітня 2021 року

м. Київ

Справа № 199/4877/19

Провадження № 51 - 37 км 21

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Наставного В.В.,

суддів Слинька С.С., Щепоткіної В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Трутенко А.Ю.,

прокурора Матюшевої О.В.,

потерпілої та цивільного позивача ОСОБА_1 в режимі

відеоконференції,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12019040000000256 від 18 березня 2019 року, щодо

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Дніпропетровськ, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

за ст. 286 ч. 2 КК України,

за касаційною скаргою представника цивільного відповідача АТ "Страхова компанія "Інго" - голови правління Гордієнка І.М. на вирок Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 02 червня 2020 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 03 грудня 2020 року щодо ОСОБА_2 .

Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 02 червня 2020 року ОСОБА_2 засуджено за ст. 286 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк два роки.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_2 вказано обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.

Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, АТ "СК "ІНГО", третя особа: Моторне (транспортне) страхове бюро України про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, - задоволено частково.

Стягнуто з АТ "Страхова компанія "ІНГО" на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди - 141 609 гривень 36 копійок.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 58 333 гривні 58 копійок та 500 000 гривень в рахунок відшкодування матеріальної та моральної шкоди відповідно.

В іншій частині в задоволенні цивільного позову відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави: витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи технічного стану транспортного засобу, в сумі 1 570 гривень 10 копійок; витрати, пов`язані з проведенням судової транспортно-трасологічної експертизи, в сумі 1570 гривень 10 копійок; витрати, пов`язані з проведенням судової автотехнічної експертизи, в сумі 1256 гривень 08 копійок.

Скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 21.03.2019 на автомобіль "Renault Traffic", естонський реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Речовий доказ автомобіль "Renault Traffic", естонський реєстраційний номер НОМЕР_1 вказано повернути ОСОБА_3 ;

Речовий доказ автомобіль "Peugeot 208" реєстраційний номер НОМЕР_2 залишено ОСОБА_1 .

Вироком суду ОСОБА_2 визнано винуватим і засуджено за вчинення кримінального правопорушення за наступних обставин.

18 березня 2019 року близько 12 години 55 хвилин водій ОСОБА_2, керуючи технічно справним автомобілем "Renault Traffic", естонський реєстраційний номер НОМЕР_1, який на підставі естонського свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 17.04.2018 належить громадянину Мексики ОСОБА_3, рухався по сухому покриттю у другій смузі для руху проїзної частини вулиці Калинової з боку вулиці Артеківської у напрямку пр. Слобожанського в Амур-Нижньодніпровському районі міста Дніпро. У зазначений час водій ОСОБА_2, здійснюючи рух по другій смузі вулиці Калинової в районі будинку № 15-А/1 в порушення вимог п.п. 1.3, 1.5, 2.3 (б, д), 2.10 (а - е), 10.1 Правил дорожнього руху України, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки, допустивши злочинну недбалість, не виконавши покладені на нього як водія обов`язки, не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров`я громадян, будучи неуважним до дорожньої обстановки та її змінам, не маючи жодних перешкод технічного і фізичного характеру для безпечного забезпечення руху, маючи можливість об`єктивно виявити пішохода ОСОБА_1, яка стояла на проїжджій частині, відкривши водійські двері автомобіля "Peugeot 208", н.з. НОМЕР_2, який було припарковано у правій смузі для руху у попутному йому напрямку, змінив напрямок свого руху праворуч, виїхав на першу смугу, не переконавшись, що це буде безпечно і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, внаслідок чого на першій смузі допустив наїзд передньою правою бічною частиною керованого ним автомобіля "Renault Traffic" на пішохода ОСОБА_1, одночасно контактуючи з лівою бічною частиною автомобіля "Peugeot 208", н.з. НОМЕР_2, та, не зупиняючись, покинув місце події.

Порушення п. 10.1 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_2 знаходиться в причинно-наслідковому зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої пішоходу ОСОБА_1 спричинені тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 03 грудня 2020 року апеляційні скарги захисника Яструба О.П. та голови правління АТ "СК "ІНГО" залишено без задоволення, а вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_2 залишено без зміни.

Вимоги касаційної скарги, узагальнені доводи особи, яка її подала та короткий зміст поданих заперечень

У касаційній скарзі представник цивільного відповідача АТ "Страхова компанія "Інго" Гордієнко І.М., не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів в частині вирішення цивільного позову, просить переглянути вирок та ухвалу в цій частині, зменшивши розмір матеріальної шкоди до 132 270, 17 гривень (ремонт автомобіля цивільного позивача 88 453, 29 грн., витрати на лікування цивільного позивача 43 816, 88 гривень), яка підлягає стягненню з АТ "Страхова компанія "Інго" на користь цивільного позивача ОСОБА_1 . Зазначає, що АТ "Страхова компанія "Інго" не є належним відповідачем у справі, а лише є кореспондентом страхової компанії Inges Kindlustuse AS, яка застрахувала цивільну відповідальність ОСОБА_2 за договором міжнародного страхування "зелена карта", за яким забезпечено автомобіль "Renault" д.н. НОМЕР_4 . Вказане порушення, на думку представника цивільного відповідача, є істотним, оскільки невірно було застосовано ЦПК України, чим істотно порушено вимоги кримінального процесуального закону, що перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення в частині цивільного позову. В обґрунтування вимог щодо зменшення розміру страхового відшкодування посилається на розрахунок № GK-11446-01-EST від 23.07.2019 року, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту автомобіля "Peugeot" д.н. НОМЕР_2 складає 88 453, 29 гривень та на звіти про експертну оцінку відшкодування шкоди у зв`язку із лікуванням потерпілої від 12 лютого 2020 року і від 30 квітня 2020 року.

В запереченнях на касаційну скаргу потерпіла та цивільний позивач ОСОБА_1 вказує на безпідставність її доводів та просить залишити її без задоволення.

Заперечень на касаційну скаргу від інших учасників судового провадження не надходило.

Позиції учасників судового провадження

Цивільний позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні вважала касаційну скаргу безпідставною та просила відмовити у її задоволенні.

Прокурор в судовому засіданні вважала касаційну скаргу необґрунтованою та просила залишити її без задоволення.

Мотиви Суду

Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Обґрунтованість засудження ОСОБА_2, правильність кваліфікації його дій за ст. 286 ч. 2 КК України, призначене йому покарання, а також прийняте рішення щодо вирішення цивільного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 у касаційній скарзі не оспорюються.

Відповідно до вимог ст. 128 ч. 5 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до частини першої статті 1177 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (ст. 48 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

При розгляді справи в суді вважається, що сторони є належними.

Належними сторонами в цивільній справі є особи, відносно яких є дані про те, що вони можуть бути суб`єктами спірних матеріальних правовідносин. Належний позивач - особа, якій належить право вимоги; належний відповідач - особа, котра повинна відповідати за позовом.

Обґрунтування належності у осіб процесуальної правосуб`єктності позивача і відповідача покладається на позивача та осіб, які порушують процес на захист прав та інтересів позивача. Під час прийому позовної заяви до розгляду, на основі норм матеріального права, суд визначає чи є сторони належними. Відповідно позивач і відповідач визнаються належними сторонами, якщо є припущення вважати, що вони є носіями спірного права або охоронюваного законом інтересу.

Однак, не завжди справа порушується належним позивачем, а в якості відповідача залучається належний відповідач.

У момент порушення справи не завжди відомо, чи є позивач суб`єктом права, чи порушене його право, чи є порушником права саме та особа, на яку вказує позивач. Тому позивача і відповідача в момент порушення справи вважають можливими суб`єктами спірних матеріальних правовідносин.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що потерпіла від кримінального правопорушення ОСОБА_1, вважаючи ОСОБА_2 винним у вчиненні відносно неї кримінального правопорушення, 09 липня 2019 року подала до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська цивільний позов у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2 за ст. 286 ч. 2 КК України. При цьому вона визначила ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (власник автомобіля "Renault Traffic") відповідачами за цим позовом, а МТСБУ (Моторне(транспортне) страхове бюро України) третьою особою (а.п. 24-30, судовий том 1), оскільки не мала даних про те чи застрахована цивільна відповідальність ОСОБА_2 .

Після чого 05 вересня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із клопотанням про виключення ОСОБА_3 з відповідачів за її цивільним позовом і навпаки залученням ПрАТ "АСК "Інго" відповідачем у справі. Таку свою вимогу ОСОБА_1 обґрунтувала інформацією наданою їй в листах з МТСБУ та ПРАТ "АСК "Інго Україна". Їй було повідомлено, що представником страхової компанії Inges Kindlustuse AS (Естонія), страховика відповідальності винної особи у скоєнні ДТП на території України є ПрАТ "АСК "Інго Україна", яке уповноважене здійснювати врегулювання та відшкодування шкоди, завданої під час ДТП, в порядку та на умовах, передбачених чинним законодавством України. При цьому з листа ПрАТ "АСК "Інго Україна" вбачається, що вказана компанія повідомила ОСОБА_1 про необхідність надання переліку документів для відшкодування шкоди (а.п. 88-89, судовий том 1).

В подальшому ОСОБА_1, посилаючись на зазначену інформацію, неодноразово зверталася до районного суду із новим позовом, в якому визначала ОСОБА_2 та АТ "Страхова компанія "ІНГО" відповідачами, лише уточнюючи свої вимоги щодо розміру відшкодування, проте більше не змінювала свої вимоги в частині визначення кола осіб відповідачів.

При цьому АТ "Страхова компанія "ІНГО" подавало відзиви (03.10.2019, 18.12.2019) на цивільний позов ОСОБА_1 та додаткові пояснення (20.02.2020, 13.05.2020), і в жодному із вказаних документів не заперечувалася обставина того, що саме АТ "Страхова компанія "ІНГО" є належним відповідачем за позовом ОСОБА_1 .

З врахуванням вимог ст. 178 ЦПК України, відповідно до якої у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову, ні у позивача ОСОБА_1, ні у суду не було підстав сумніватися в тому, що АТ "Страхова компанія "ІНГО" є належним відповідачем та суб`єктом цих спірних матеріальних правовідносин.

Крім того, АТ "Страхова компанія "ІНГО" не заперечувало того, що є належним відповідачем в судах обох інстанцій, а тому з врахуванням вимог ст. 433 КПК України щодо меж перегляду справи судом касаційної інстанції, у касаційного суду відсутні повноваження та підстави щодо з`ясування цієї обставини під час касаційного розгляду кримінального провадження щодо ОСОБА_2 за доводами касаційної скарги.

Отже, доводи касаційної скарги про те, що АТ "Страхова компанія "ІНГО"є неналежним відповідачем та суди в порушення вимог ЦПК України та КПК України безпідставно не відмовили у задоволенні позову ОСОБА_1, необґрунтовані.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Суди першої та апеляційної інстанції правильно застосували вказані положення закону в частині визначення розміру страхового відшкодування за ремонт автомобіля "Peugeot" д.н. НОМЕР_2, який був пошкоджений внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини ОСОБА_2 та за участю забезпеченого транспортного засобу з огляду на таке.

Сума в розмірі 88 453, 29 гривень, на яку посилається представник АТ "Страхова компанія "ІНГО" та просить визначити її як таку, що підлягає відшкодуванню за оцінений ремонт автомобіля "Peugeot" д.н. НОМЕР_2 є лише є попереднім розрахунком (рахунок № GK-11446-01-EST від 23 липня 2019 року) щодо оцінки транспортного засобу з ремонтною калькуляцією, в якому зазначається можлива, а не кінцева сума, витрачена на відновлення транспортного засобу, астягнена судом сума в рахунок відшкодування за ремонт цього автомобіля в розмірі 90 629, 20 гривень зазначена в прибутковому касовому ордері № 4 від 13 липня 2019 року, складеного вже за результатами виконаних робіт щодо ремонту цього автомобіля.

Отже, доводи касаційної скарги про безпідставне стягнення з ПРАТ "АСК "Інго Україна" більшої суми, ніж оцінено розрахунком № GK-11446-01-EST від 23.07.2019 року є необґрунтованими та не відповідають вимогам закону.

Не підтверджуються матеріалами кримінального провадження і доводи касаційної скарги про те, що судами при визначенні розміру відшкодування на лікування цивільного позивача ОСОБА_1 не враховано звітів про експертну оцінку відшкодування шкоди у зв`язку із лікуванням від 12 лютого 2020 року та від 30 квітня 2020 року, оскільки ці звіти наявні в матеріалах кримінального та вони були враховані про обрахуванні відповідної суми відшкодування.

Відповідно до ст. 1195 ч. 1 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Пунктом 24.1 ст. 24 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

Судами обох інстанцій враховано такі вимоги закону, оцінено надані ОСОБА_1 копії квитанцій та зроблено висновок про те, що відшкодування в розмірі 50 980,16 гривень є обґрунтованим з урахуванням тяжкості заподіяної шкоди здоров`ю потерпілої, в результаті чого потерпіла отримала тяжку травму лівої нижньої кінцівки, у зв`язку з чим вона перенесла та продовжує відчувати значний фізичний біль, вимушена проходити довготривале лікування.

При цьому ОСОБА_1 дійсно двічі надавала суду копії товарних чеків від 17.12.2019 на суму 144,04 грн, від 17.01.2020 року на суму 2000 грн, від 01.02.2020 року на суму 599,93 грн, проте при обрахуванні остаточної суми, яка підлягає стягненню з АТ "Страхова компанія "ІНГО" в рахунок відшкодування витрат на лікування та придбання ліків останньої, вказані у чеках суми судом враховані один раз, а тому доводи касаційної скарги в цій частині також є безпідставними.

Отже, вирок та ухвала щодо ОСОБА_2 в частині вирішення цивільного позову ОСОБА_1 до АТ "Страхова компанія "Інго" відповідає вимогам цивільного законодавства, вказані рішення постановленні із дотриманням вимог ст. 128 ч. 5 КПК України та відповідають вимогам ст.ст. 370, 374, 419 КПК України.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які були б підставами для скасування чи зміни судових рішень, також не виявлено.

Враховуючи зазначене, підстав для задоволення касаційної скарги цивільного відповідача АТ "Страхова компанія "Інго", скасування або зміни вироку та ухвали щодо ОСОБА_2 за доводами касаційної скарги в частині прийнятого рішення щодо цивільного позову ОСОБА_1 до АТ "Страхова компанія "Інго" колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст.ст. 436, 438 КПК України, Суд


................
Перейти до повного тексту