Постанова
Іменем України
15 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 751/4450/17
провадження № 61-19705св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А., Фаловської І. М.,
учасники справи:
заявник - відкрите акціонерне товариство "Лакокраска" (місто Ліда, Республіка Білорусь),
боржник - товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ЛК-Україна",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ЛК-Україна" на ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 03 липня 2018 року у складі судді Маслюк Н. В. та постанову Чернігівського апеляційного суду від 30 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Скрипки А. А., Іванової Г. П., Онищенко О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2017 року відкрите акціонерне товариство "Лакокраска" (місто Ліда, Республіка Білорусь, далі - ВАТ "Лакокраска") звернулося до суду з клопотанням про надання дозволу на примусове виконання рішення Економічного суду Гродненської області (Республіка Білорусь) від 09 лютого 2015 року у справі № 225-8/2014.
Клопотання мотивоване тим, що рішенням Економічного суду Гродненської області від 09 лютого 2015 року у справі № 225-8/2014 стягнуто з ТОВ "Торговий дім "ЛК-Україна" на користь ВАТ "Лакокраска" (місто Ліда, Республіка Білорусь) 754 482,51 євро основного боргу та 199 929,85 євро пені.
03 березня 2017 року Економічним судом Гродненської області видано судовий наказ, а 30 червня 2017 року ухвалою цього ж суду поновлено строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
У рахунок погашення заборгованості ТОВ "Торговий дім "ЛК-Україна" сплатило на користь ВАТ "Лакокраска" (місто Ліда, Республіка Білорусь) суму в розмірі 42 100,00 євро. Станом на 11 липня 2017 року заборгованість за відвантажену у 2013 році продукцію становить 712 382,51 євро основного боргу та 199 929,85 євро пені.
Посилаючись на те, що ТОВ "Торговий дім "ЛК-Україна" у добровільному порядку не виконало в повному обсязі судове рішення, ВАТ "Лакокраска" (місто Ліда, Республіка Білорусь) просить суд про надання дозволу на примусове виконання в Україні рішення Економічного суду Гродненської області (Республіка Білорусь) від 09 лютого 2015 року у справі № 225-8/2014.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 03 жовтня 2017 року клопотання ВАТ "Лакокраска" (місто Ліда, Республіка Білорусь) задоволено.
Дозволено примусове виконання на території України рішення Економічного суду Гродненської області (Республіка Білорусь) від 09 лютого 2015 року у справі № 225-8/2014.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 16 листопада 2017 року апеляційну скаргу ТОВ "Торговий дім "ЛК-Україна" задоволено, ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 03 жовтня 2017 року скасовано, питання передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 03 липня 2018 року (у складі судді Маслюк Н. В.) клопотання ВАТ "Лакокраска" (місто Ліда, Республіка Білорусь) задоволено.
Надано дозвіл на примусове виконання рішення Економічного суду Гродненської області (Республіка Білорусь) від 09 лютого 2015 року у справі № 225-8/2014 про стягнення з ТОВ "Торговий дім "ЛК-Україна" на користь ВАТ "Лакокраска" (місто Ліда, Республіка Білорусь) основного боргу в сумі 621 057,51 євро (що за курсом Національного банку України (далі - НБУ) станом на 03 липня 2018 року становить 18 962 252,11 грн) та пені - 199 929,85 євро (що за курсом НБУ - становить 6 104 298,17 грн).
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що відповідно до статті 51 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах та статті 462 ЦПК України рішення Економічного суду Гродненської області (Республіка Білорусь) від 09 лютого 2015 року у справі № 225-8/2014 підлягає визнанню та виконанню на території України.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Чернігівської області від 18 вересня 2018 року апеляційну скаргу ТОВ "Торговий дім "ЛК-Україна" задоволено частково, ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 03 липня 2018 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким клопотання ВАТ "Лакокраска" (місто Ліда, Республіка Білорусь) залишено без розгляду та повернуто разом з документами, що додані до нього, особі, яка його подала.
Короткий зміст постанови суду касаційної інстанції
Постановою Верховного Суду від 29 травня 2019 року касаційну скаргу ВАТ "Лакокраска" (місто Ліда, Республіка Білорусь) задоволено частково, постанову Апеляційного суду Чернігівської області від 18 вересня 2018 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що апеляційний суд не перевірив всі наявні докази, що підтверджують обставини у справі, та дійшов передчасного висновку про залишення клопотання без розгляду, при цьому, надавши цим доказам оцінку по суті.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Чернігівського апеляційного суду від 30 вересня 2019 року апеляційну скаргу ТОВ "Торговий дім "ЛК-Україна" залишено без задоволення, ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 03 липня 2018 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ухвала суду першої інстанції постановлена судом з додержанням норм права, які регламентують спірні правовідносини, при цьому висновки оскарженої ухвали суду узгоджуються із фактичними обставинами справи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2019 року до Верховного Суду, ТОВ "Торговий дім "ЛК-Україна", посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 15 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження, витребувано справу з суду першої інстанції.
У грудні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди порушили частини сьому, восьму статті 467 ЦПК України, не взяли до уваги, що питання про надання дозволу на примусове виконання рішення в частині стягнення державного мита вже розглядалося судами України та надали дозвіл на повторне виконання рішення суду; у справі відсутній офіційний документ про те, що рішення суду набрало законної сили.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що рішенням Економічного суду Гродненської області (Республіка Білорусь) від 09 лютого 2015 року у справі № 225-8/2014 за позовом прокурора Лідського району в інтересах ВАТ "Лакокраска" (місто Ліда, Республіка Білорусь) до ТОВ "Торговий дім "ЛК-Україна" стягнуто з ТОВ "Торговий дім "ЛК-Україна" на користь ВАТ "Лакокраска" (місто Ліда, Республіка Білорусь) 754 482,51 євро основного боргу та 199 929,85 євро пені (а. с. 4-5, т. 1).
03 березня 2015 року на підставі вказаного рішення від 09 лютого 2015 року Економічним судом Гродненської області (Республіка Білорусь) видано судовий наказ про стягнення з ТОВ "Торговий дім "ЛК-Україна" на користь ВАТ "Лакокраска" (місто Ліда, Республіка Білорусь) 754 482,51 євро основного боргу та 199 929,85 євро пені, в якому зазначено, що рішення Економічного суду Гродненської області (Республіка Білорусь) набрало законної сили 03 березня 2015 року, та строк пред`явлення якого ухвалою Економічного суду Гродненської області (Республіка Білорусь) від 30 червня 2017 року поновлено (а. с. 9-11, т. 1).
У листі Господарського суду міста Києва від 19 листопада 2014 року, адресованому Економічному суду Гродненської області (Республіка Білорусь), вказано, що судове доручення Економічного суду Гродненської області (Республіка Білорусь) про вручення документів ТОВ "Торговий дім "ЛК-Україна" у справі № 225-8/2014 (ухвали від 08 жовтня 2014 року про прийняття позовної заяви та порушення провадження у справі та позовної заяви) виконано. На підтвердження вказаного додано ухвалу Господарського суду міста Києва від 19 листопада 2014 року у справі № 911/4440/14 про виконання судового доручення та протокол судового засідання від 19 листопада 2014 року (а. с. 6-8, т. 1).
Постановою Верховної Ради України від 19 грудня 1992 року № 2889-ХІІ ратифіковано Угоду про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, підписану у місті Києві 20 березня 1992 року урядами держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав (далі - СНД), зокрема, урядами України та Республіки Білорусь (далі - Угода).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу II "Перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини першої статті 462 ЦПК України, рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних справ) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.
Аналогічна норма міститься у частині першій статті 390 ЦПК України (у редакції, чинній на момент звернення з клопотанням), відповідно до якої рішення іноземного суду (суду іноземної держави; інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних чи господарських справ; іноземних чи міжнародних арбітражів) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.
Згідно з частиною першою статті 464 ЦПК України, питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника.
Аналогічна норма міститься у частині першій статті 392 ЦПК України (у редакції, чинній на момент звернення з клопотанням).
Частинами другою, третьою статті 466 ЦПК України передбачено, що до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду додаються документи, передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Якщо міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, не визначено перелік документів, що мають додаватися до клопотання, або за відсутності такого договору, до клопотання додаються такі документи: 1) засвідчена в установленому порядку копія рішення іноземного суду, про примусове виконання якого подається клопотання; 2) офіційний документ про те, що рішення іноземного суду набрало законної сили (якщо це не зазначено в самому рішенні); 3) документ, який засвідчує, що сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду і яка не брала участі в судовому процесі, була належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи; 4) документ, що визначає, в якій частині чи з якого часу рішення іноземного суду підлягає виконанню (якщо воно вже виконувалося раніше); 5) документ, що посвідчує повноваження представника (якщо клопотання подається представником); 6) засвідчений відповідно до законодавства переклад перелічених документів українською мовою або мовою, передбаченою міжнародними договорами України.
Аналогічна норма міститься у частинах другій, третій статті 394 ЦПК України (у редакції, чинній на момент звернення з клопотанням).
Відповідно до статті 7 Угоди держави - учасниці СНД взаємно визнають і виконують рішення компетентних судів, що набули законної чинності.
Статтею 8 указаної Угоди передбачено, що виконання рішення відбувається за клопотанням заінтересованої сторони. До клопотання додаються: належним чином завірена копія рішення, про примусове виконання якого порушене клопотання; офіційний документ про те, що рішення набуло чинності, якщо це не випливає з тексту самого рішення; докази про повідомлення іншої сторони про процес; виконавчий документ.
Отже, перелік документів, які повинні додаватися до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, передбачений Угодою, стаття 8 якої і підлягає до застосування при перевірці такого переліку документів, які додаються до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду.
При цьому, статтею 9 Угоди передбачено підстави, за яких у виконанні рішення може бути відмовлено на прохання сторони, проти якої воно направлене, тільки якщо ця сторона надасть компетентному суду за місцем, де виклопочується виконання рішення, докази того, що: судом держави - учасниці СНД, що запитується, раніше винесене рішення, яке набуло законної чинності у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і на тій самій підставі; є визнане рішення компетентного суду третьої держави - учасниці СНД або держави, що не є членом Співдружності, по спору між тими ж сторонами, про той же предмет і на тій же підставі; спір згідно з цією Угодою вирішений некомпетентним судом; інша сторона не була повідомлена про процес; закінчився трирічний термін давності подання рішення щодо примусового виконання.
Відповідно до частини четвертої статті 466 ЦПК України, суд, встановивши, що клопотання і документи, що додаються до нього, не оформлено відповідно до вимог, передбачених цією главою, або до клопотання не додано всі перелічені документи, залишає його без розгляду та повертає клопотання разом з документами, що додані до нього, особі, яка його подала.
Відповідно до частини другої статті 3 ЦПК України, якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору України.
Згідно з частиною восьмою статті 10 ЦПК України, у разі невідповідності правового акта міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує міжнародний договір України.
Статтею 8 Угоди передбачено, що виконання рішення відбувається за клопотанням заінтересованої сторони. До клопотання додаються, зокрема, докази про повідомлення іншої сторони про процес.
Встановивши, що до клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду на території України додано судовий наказ Економічного суду Гродненської області (Республіка Білорусь) від 03 березня 2015 року у справі № 225-8/2014, в якому зазначено, що рішення Економічного суду Гродненської області (Республіка Білорусь) від 09 лютого 2015 року у справі № 225-8/2014 набрало законної сили 03 березня 2015 року, а з ухвали Господарського суду міста Києва від 19 листопада 2014 року у справі № 911/4440/14 про виконання судового доручення та протоколу від 19 листопада 2014 року вбачається, що ТОВ "Торговий дім "ЛК-Україна" повідомлено саме про процес розгляду справи, як того вимагає стаття 8 Угоди, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що ухвала суду першої інстанції постановлена судом з додержанням норм права, які регламентують спірні правовідносини, при цьому висновки оскаржуваної ухвали суду узгоджуються із фактичними обставинами справи, а тому є підстави для задоволення клопотання про дозвіл на примусове виконання рішення Економічного суду Гродненської області (Республіка Білорусь) від 09 лютого 2015 року у справі № 225-8/2014 в частині стягнення основного боргу та пені.
Доводи касаційної скарги про те, що суди порушили частини сьому, восьму статті 467 ЦПК України, не взяли до уваги, що питання про надання дозволу на примусове виконання рішення в частині стягнення державного мита вже розглядалося судами України та надано дозвіл на повторне виконання рішення суду є необґрунтованими, оскільки ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова у справі № 757/16186/15-ц за клопотанням Інспекції Міністерства по податкам та зборів Республіки Білорусь у Гродненській області про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, надано дозвіл на примусове виконання на території України рішення Економічного суду Гродненської області від 09 лютого 2015 року у справі № 225-8/2014 в частині стягнення з ТОВ "Торговий дім "ЛК-Україна" в дохід республіканського бюджету Республіки Білорусь державного мита в сумі 127 604 933 білоруських рублі (за курсом Національного банку Республіки Білорусь на день розгляду спору - 7 295,88 євро), що за офіційним курсом НБУ складає 212 458,70 грн, а у справі, яка переглядається, надано дозвіл на примусове виконання зазначеного рішення в частині стягнення основного боргу та пені.
Інші доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують та зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції згідно зі статтею 400 ЦПК України.
При вирішенні справи суди правильно визначили характер правовідносин між сторонами, вірно застосували закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідили матеріали справи та надали належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.