Постанова
Іменем України
07 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 128/178/17
провадження № 61-14147св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
заявник - Стрижавська селищна рада Вінницького району Вінницької області,
заінтересована особа - державний реєстратор Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області Луценко Євгеній Васильович,
особа, яка подала апеляційну скаргу,- приватне підприємство "Агрофірма Батьківщина",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області на постанову Вінницького апеляційного суду, у складі колегії суддів: Голоти Л. О., Рибчинського В. П., Шемети Т. М., від 29 липня 2020 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог заяви
У січні 2017 року Стрижавська селищна рада Вінницького району Вінницької області звернулась до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою, вказавши, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_1, після смерті якої відкрилася спадщина до складу якої увійшла земельна ділянка площею 2, 1169 га, кадастровий номер 0520655900:07:007:0128, розташована на території Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області.
12 грудня 2011 року зазначена земельна ділянка була передана в оренду приватному сільськогосподарському підприємству "Агрофірма Батьківщина", правонаступником якого є приватне підприємство "Агрофірма Батьківщина" (далі - ПП "АФ Батьківщина").
Посилаючись на те, що спадкоємців за законом та заповітом, які б у встановлений законом строк прийняли спадщину після смерті ОСОБА_1 немає, а визначений статтею 1277 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) річний строк з часу відкриття спадщини сплив, заявник просив суд визнати спадщину, що відкрилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1
ОСОБА_1, а саме: земельну ділянку площею 2, 1169 га в межах згідно з планом, що розташована на території Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області, кадастровий номер 0520655900:07:007:0128, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії 1-ВН № 044365 належала померлій ОСОБА_1 - відумерлою спадщиною та передати зазначену земельну ділянку, як відумерлу спадщину, у власність територіальній громаді селища міського типу Стрижавка Вінницького району Вінницької області, в особі Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області, у складі судді Ганкіної І. А., від 12 квітня 2017 року заяву Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області задоволено.
Визнано спадщину, що відкрилась після смерті ОСОБА_1, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме: земельну ділянку площею 2, 1169 га в межах згідно з планом, що розташована на території Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області кадастровий номер 0520655900:07:007:0128, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії 1-ВН № 044365 належала померлій ОСОБА_1 - відумерлою.
Передано земельну ділянку площею 2, 1169 га в межах згідно з планом, що розташована на території Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області, кадастровий номер 0520655900:07:007:0128, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, як відумерлу спадщину у власність територіальній громаді селища міського типу Стрижавка Вінницького району Вінницької області в особі Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області.
Суд першої інстанції виходив з того, що з часу відкриття спадщини після смерті ОСОБА_1 пройшло майже 20 років. На спадкове майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_1 ніхто не претендує, спадкоємці ОСОБА_1 відсутні, спадкова справа після смерті останньої не заводилась.
Судом враховано, що згідно пункту 5 "Прикінцевих та перехідних положень" ЦК України в редакції Закону № 435-IV від 16 січня 2003 року правила книги шостої ЦК України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом. Правила статті 1277 ЦК України про відумерле майно застосовуються також до спадщини, від дня відкриття якої до набрання чинності цим Кодексом спливло не менше одного року.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Вінницького апеляційного суду від 29 липня 2020 року апеляційну скаргу особи, яка не брала участі у розгляді справи, - ПП "АФ Батьківщина" задоволено. Рішення Вінницького районного суду Вінницької області
від 12 квітня 2017 року скасовано та ухвалено нове про відмову у задоволенні заяви Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Апеляційний суд виходив з того, що рішенням суду першої інстанції вирішено питання про права та обов`язки ПП "АФ "Батьківщина", як орендаря спірної земельної ділянки, якого не було залучено до участі у справі.
Оскільки після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 протягом шестимісячного строку для прийняття спадщини ніхто спадщину після смерті останньої не прийняв, то відповідно до статті 555 ЦК Української РСР
1963 року належне їй майно переходить до держави.
Також судом апеляційної інстанції було вказано на відсутність в матеріалах справи доказів належності спірної земельної ділянки спадкодавцю на час відкриття спадщини.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі Стрижавська селищна рада Вінницького району Вінницької області, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 12 квітня 2017 року.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
22 вересня 2020 року засобами поштового зв`язку Стрижавська селищна рада Вінницького району Вінницької області звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Вінницького апеляційного суду від 29 липня 2020 року у цивільній справі № 128/178/17.
Ухвалою Верховного Суду від 23 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
У грудні 2020 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 19 березня 2021 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована помилковістю висновків суду апеляційної інстанції, який приймаючи оскаржену постанову застосував норми права без урахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 11 липня 2018 року в справі № 911/2635/17.
Заявник наголошує на тому, що судом першої інстанції не вирішувалося питання про права, інтереси та обов`язки ПП "АФ Батьківщина", оскільки це підприємство не є спадкоємцем після смерті ОСОБА_1 .
Вважає, що апеляційний суд не врахував, що положення статті 1277 ЦК України про відумерлу спадщину застосовуються також до спадщини, від дня відкриття якої до набрання чинності цим Кодексом пройшло не менше одного року.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У грудні 2020 року ПП "АФ Батьківщина" подано до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому підприємство заперечувало проти касаційної скарги посилаючись на те, що судом апеляційної інстанції ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи касаційної скарги цього не спростовують.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_1
11 березня 2020 року Стрижавською селищною радою народних депутатів видано Державний акт серії 1-ВН № 044365 на право приватної власності на землю, згідно з яким ОСОБА_1 на праві власності належала земельна ділянка площею 2, 12 га в межах згідно з планом, розташована на території Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
12 грудня 2011 року між Вінницькою районною державною адміністрацією, як орендодавцем, та ПСП "АФ Батьківщина", як орендарем, укладено договір оренди землі (далі - договір оренди), згідно умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування нерозподілену
(не витребувану) земельну частку (пай) кадастровий номер 0520655900:07:007:0128, площею 2, 1169 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області.
Договір оренди укладено до моменту витребування земельної частки (паю) власником. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (пункт 6 договору оренди).
Договір оренди зареєстровано в Управлінні Держкомзему у Вінницькому районі Вінницької області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 29 грудня 2011 року за № 05200004004181.
Відповідно до листа Вінницької районної державної нотаріальної контори
№ 461/01-16 від 14 березня 2017 року, - за відомостями спадкового реєстру спадкоємці померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 до нотаріальних контор та приватних нотаріусів по питанню відкриття спадщини не зверталися, спадкова справа не заводилась.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
За змістом пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції відповідає не в повній мірі.
У пункті 8 частини третьої статті 129 Конституції України визначено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження судового рішення.
Як вказує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), у пункті 1
статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) закріплене "право на суд" разом із правом на доступ до суду, тобто правом звертатися до суду з цивільними скаргами, що складають єдине ціле (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 21 лютого 1975 року у справі "Ґолдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), заява
№ 4451/70, § 36). Проте такі права не є абсолютними та можуть бути обмежені, але лише таким способом і до такої міри, що не порушує сутність цих прав (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 17 січня 2012 року у справі "Станєв проти Болгарії" (Stanev v. Bulgaria), заява № 36760/06, § 230).
У справі "Беллет проти Франції" (Bellet v. France), заява № 23805/94, § 36) ЄСПЛ зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
ЄСПЛ наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише формальним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції" (De Geouffre de la Pradelle v. France, заява № 12964/87, § 28).
Відповідно до статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
У статті 18 ЦПК України зазначено, що обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.
Згідно з частиною першою статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Отже, вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судовим рішенням вирішено питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язків.
При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси, обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
Зазначені висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 11 липня 2018 року у справі № 911/2635/17, на яку посилається заявник як на підставу касаційного оскарження постанови апеляційного суду у цій справі.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.
Тлумачення наведених норм процесуального права свідчить про те, що суд апеляційної інстанції лише в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи не вирішення судом першої інстанції питань про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки особи, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції та подала апеляційну скаргу.
Після того, як суд апеляційної інстанції встановить, що рішенням по справі було вирішено питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки особи, яка подала апеляційну скаргу на це судове рішення, він переглядає судове рішення за апеляційною скаргою цієї особи.
При цьому, якщо обставини про вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси, свободи, обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, не підтвердились, апеляційне провадження підлягає закриттю.
Подібний висновок сформульований Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 17 лютого 2020 року у справі № 668/17285/13-ц (провадження № 61-41547сво18).
Подаючи апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції,
ПП "АФ Батьківщина" стверджувало, що суд вирішив питання про його права, свободи, інтереси та обов`язки, оскільки земельна ділянка, яку селищна рада просить визнати відумерлою спадщиною перейшла у власність особи, яка не мала на це право і яка у свою чергу наполягає на припиненні договору оренди землі, при цьому, ПП "АФ Батьківщина" до участі у справі залучено не було.
Встановивши, що 12 грудня 2011 року між Вінницькою районною державною адміністрацією (орендодавець) і ПП "АФ Батьківщина" (орендар) було укладено договір оренди спірної земельної ділянки, у пункті 6 якого сторони визначили строк його дії - до моменту витребування земельної частки (паю) власником, суд апеляційної інстанції вважав, що ухвалення судом першої інстанції рішення про передачу спірної земельної ділянки у власність територіальної громади смт. Стрижавка Вінницького району Вінницької області, в особі Стрижавської селищної ради порушує права та інтереси
ПП "АФ Батьківщина".
Однак, дійшовши зазначеного висновку, апеляційним судом не було враховано, що ПП "АФ Батьківщина" не є заінтересованою особою у розумінні статті 337 ЦПК України по цій категорії справ.
У справі що переглядається, спірні правовідносини виникли з приводу визнання відумерлою спадщини після смерті ОСОБА_1 .
За загальним правилом, заінтересованими особами по справам про визнання спадщини відумерлою можуть бути спадкоємці, співвласники спадкового майна, відказоодержувачі (стаття 1237 ЦК України), підпризначені спадкоємці (статті 1244 ЦК України), особи на користь яких встановлено сервітут у заповіті (статті 1246 ЦК України) тощо.
Колегія суддів погоджується з доводами заявника, що ПП "АФ Батьківщина" не є спадкоємцем ОСОБА_1 та не є учасником правовідносин щодо визнання відумерлою спадщини після її смерті.
В матеріалах справи відсутні докази наявності у ПП "АФ Батьківщина" повноважень оскаржувати рішення суду в інтересах держави.
ПП "АФ Батьківщина" є орендарем спірної земельної ділянки, визнання якої відумерлою спадщиною саме по собі не призводить до автоматичної втрати права користування земельною ділянкою за договором оренди.
Крім того, згідно із частиною першою статті 777 ЦК України наймач, який належно виконує свої обов`язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Аналогічні положення містить й договір оренди землі від 12 грудня 2011 року, укладений між Вінницькою районною державною адміністрацією і ПП "АФ Батьківщина".
Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 28 грудня
2020 року у справі № 128/1967/17 (провадження № 61-11467св20) та
від 17 лютого 2021 року у справі № 128/1596/17 (провадження
№ 61-13054св20), прийнятих після подання Стрижавською селищною радою касаційної скарги у розглядуваній справі.
Задовольняючи апеляційну скаргу ПП "АФ Батьківщина" та скасовуючи рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 12 квітня
2017 року, суд апеляційної інстанції наведеного не врахував, помилково розтлумачив положення статті 337 ЦПК України, після відкриття апеляційного провадження належним чином не перевірив чи вирішувались рішенням суду першої інстанції питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки
ПП "АФ Батьківщина".
Частиною третьою статті 411 ЦПК України передбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
Оскільки не дотримання апеляційним судом норм процесуального права призвело до ухвалення помилкового судового рішення, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 400, 409, 411, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду