ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 377/27/17
адміністративне провадження № К/9901/22968/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу № 377/27/17
за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Славутицької міської ради Київської області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Управління соціального захисту населення Славутицької міської ради Київської області
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2017 року
(ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Василенка Я.М., суддів: Кузьменка В.В., Шурка О.І.)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління соціального захисту населення Славутицької міської ради Київської області, у якому просив:
-визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Славутицької міської ради Київської області щодо відмови йому у встановленні статусу та видачі відповідного посвідчення інваліда війни;
-зобов`язати Управління соціального захисту населення Славутицької міської ради Київської області встановити йому статус інваліда війни та прийняти рішення згідно законодавчих актів України, видати посвідчення інваліда війни.
2. Позовні вимоги мотивовано неправомірною відмовою відповідача у видачі позивачу посвідчення інваліда війни, з огляду на ту обставину, що на думку відповідача, позивач документально не підтвердив своєї належності до формувань цивільної оборони, а отже не може претендувати на статус інваліда, який надається виключно колу осіб, визначених положеннями статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". У свою чергу позивач зазначає, що є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, працював водієм в Управлінні будівництва № 605 ( УС-605) Міністерства середнього машинобудування СРСР, що являлося військовим формуванням у складі невоєнізованого формування цивільної оборони м. Чорнобиль, що зокрема надає йому право на отримання статусу інваліда війни.
Короткий зміст рішення суду І інстанції
3. 27 січня 2017 року Славутицький міський суд Київської області вирішив:
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
4. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що правових підстав для поширення на позивача статусу інваліда війни з числа осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони відповідно до п. 9 ст. 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" немає, оскільки позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не в складі формувань цивільної оборони і до них не залучався.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5.21 березня 2017 року Київський апеляційний адміністративний вирішив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Славутицького міського суду Київської області від 27.01.2017 - скасувати. Ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Славутицької міської ради Київської області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Славутицької міської ради Київської області щодо відмови ОСОБА_1 у встановленні статусу та видачі відповідного посвідчення інваліда війни.
Зобов`язати Управління соціального захисту населення Славутицької міської ради Київської області встановити ОСОБА_1 статус інваліда війни та видати відповідне посвідчення інваліда війни.
6. Суд апеляційної інстанції послався на те, що судом першої інстанції було зроблено помилкові висновки щодо недоведення позивачем фактичних обставин залучення його до складу формувань Цивільної оборони належними та допустимими доказами, оскільки чинним на той час законодавством не було передбачено обов`язку видачі розпорядчого документа про залучення кожної конкретної особи до дій у складі формувань Цивільної оборони.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. 06 квітня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Управління соціального захисту населення Славутицької міської ради Київської області.
8. У касаційній скарзі скаржник просить постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2017 року у справі № 377/27/17 скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду апеляційної інстанції винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню.
У касаційній скарзі відповідач стверджує про відсутність правових підстав для поширення на позивача статусу інваліда війни з числа осіб, залучених до складу формувань цивільної оборони відповідно до пункту 9 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів, гарантії їх соціального захисту" з огляду на ту обставину, що ОСОБА_1 брав участь у ліквідації наслідків аварії під час виконання своїх трудових обов`язків за оплачуваним трудовим договором, будучи штатним працівником Управління будівництва №605(УС-605) Міністерства середнього машинобудування СРСР, що виключає одночасне залучення його до складу формувань цивільної оборони при виконанні цих робіт.
9. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження за скаргою відповідача на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2017 року у справі № 377/27/17.
10. 15 лютого 2018 року справу передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду.
11. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15 лютого 2018 року, сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Анцупової Т.О., суддів Стародуба О.П., Кравчука В.М.
12. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду від 11 червня 2019 року, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої палати судді-доповідача Анцупової Т.О., було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, унаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Стрелець Т.Г., суддів Рибачука А.І., Тацій Л.В.
13. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 квітня 2021 року прийнято до провадження касаційну скаргу позивача.
II. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
14. Як було встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи - учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що у свою чергу підтверджується посвідченням (категорія 1) серії НОМЕР_1 та вкладки до нього, виданих 11 жовтня 2006 р. Київською обласною держадміністрацією.
Згідно пенсійного посвідчення позивача, виданого 06 жовтня 2006 року Управлінням ПФУ в м. Славутичі, ОСОБА_1 призначено пенсію по інвалідності 2-ї групи в розмірі фактичних збитків.
У відповідності до довідки з акту огляду МСЕК від 07 липня 1993 р. ОСОБА_1 встановлена з 01 липня 1993 року довічно друга група інвалідності з причини захворювання, пов`язаного з роботами по ЛНА на ЧАЕС.
Згідно експертного висновку центральної міжвідомчої експертної ради по встановленню причинного зв`язку захворювань та інвалідності з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і їх професійного характеру від 25 травня 1993 року захворювання ОСОБА_1 пов`язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
З 11 вересня 1986 року по 04 грудня 1986 року позивач був безпосередньо зайнятий на роботах, передбачених постановою ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 29 грудня 1987 р. № 1497-378 і постановою ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 5 червня 1986 р. № 665-195, що дають право на державну пенсію на пільгових умовах згідно зі списком № 1, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173. Матеріали справи містять довідку № 50 від 06 серпня 2012 р., видану Інститутом проблем безпеки атомних електростанцій Національної академії наук України.
Згідно довідки № 17/443-12 від 13 червня 2012 року, виданої ДСП "Чорнобильським спецкомбінатом", ОСОБА_1 з 01 квітня 1987 року по 17 липня 1988 року був безпосередньо зайнятий на роботах, передбачених постановою ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 29 грудня 1987 р. за № 1497-378, постановою ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 5 червня 1986 р. за № 665-195, постановами Кабінету Міністрів України від 29 лютого 1996 року за № 250, від 07 лютого 2000 року за № 223, що дає право на державну пенсію на пільгових умовах у відповідності зі списком № 1, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173 та постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року за № 162, з наступними змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 1994 року за № 773.
Як зазначено у архівній довідці № 1.6.2/27298 від 25 липня 2012, виданій Управлінням документаційного забезпечення Державної корпорації з атомної енергії "Росатом" (Держкорпорація "Росатом"), ОСОБА_1 приймав безпосередню участь в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в складі Управління механізації і автотранспорту (УМ і АТ) управління будівництва № 605.
Згідно наказу заступника начальника Управління будівництва № 605 Денисова А.А. від 16 вересня 1986 № 740-о/с на період ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ОСОБА_1 був прийнятий водієм автомобіля 1 класу з 11 вересня 1986 з почасовою оплатою праці. Згідно наказу начальника Управління будівництва № 605 від 09 грудня 1986 № 1313 о/с позивача з 04 грудня 1986 було звільнено на підставі ст. 38 КЗпП України за власним бажанням. В період з 11 вересня 1986 по 04 грудня 1986 ОСОБА_1 виконував роботи в межах 30-ти км зони Чорнобильської АЕС в змінених умовах праці. За вказаний період отримана сумарна доза зовнішнього гамма-опромінення в розмірі 0,2 рентгена.
Листом начальника Управління соціального захисту населення Славутицької міської ради від 11 жовтня 2016 р. № 26/01-15 на звернення ОСОБА_1 від 29 вересня 2016 р. повідомлено, що відповідно до наданих ним документів відсутні підстави для встановлення статусу інваліда війни та видачі посвідчення згідно статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Не погодившись з відмовою відповідача, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
15. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею Перейти до повного тексту