ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 804/7757/16
адміністративне провадження № К/9901/29203/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І.В.,
суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 березня 2017 року, у складі судді: Гончарової І.А., та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2018 року, у складі колегії суддів: Прокопчук Т.С., Мельника В.В., Кругового О.О., у справі №804/7757/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рідний продукт" до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішень, -
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Рідний продукт" (далі - ТОВ "Рідний продукт") звернулося до суду з позовом до відповідача Одеської митниці Державної фіскальної служби (далі - Одеська митниця ДФС), в якому просить визнати протиправними та скасувати винесені відповідачем 12.07.2016 рішення про коригування митної вартості товарів № 500060702/2016/000079/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060702/2016/00109.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 березня 2017 року, яка була залишена без змін постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2018 року, позовні вимоги було задоволено.
Визнано протиправною та скасовано картку відмови Одеської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060702/2016/00109 від 12.07.2016.
Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № 500060702/2016/000079/2 від 12.07.2016.
Стягнуто на користь позивач за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачену суму судового збору в розмірі 2 756 грн.
Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:
26.04.2012 між ТОВ "Рідний продукт" (Покупець) та компанією MUTLU MAKARNACILIK SANVE TIC. A.S., (м. Газіантеп, Туреччина) (Продавець) укладений контракт № 26/04/12, відповідно до умов якого Продавець в порядку та на умовах визначених даним договором зобов`язаний постачати на адресу Покупця товар - макаронні вироби, а Покупець приймати цей товар та оплачувати його. Найменування, одиниці виміру та кількість товару визначається сторонами в Специфікаціях та додатках до контракту. Поставку зазначеного товару Продавець здійснює морським транспортом на умовах поставки СІF (Інкотермс 2010) Одеський морський торговий порт (а.с.32-39).
Специфікацією № 37 від 06.06.2016 Продавець та Покупець погодили обсяг та вартість партії товару, що підлягає поставці за даним контрактом, а саме: макаронні вироби у загальній кількості 54 300 пачок загальною вагою 26 962,5 кг на загальну суму 13 195,65 доларів США: макаронні вироби Спагеті 400г ТМ "La Pasta" вартістю 0,202 доларів США за одиницю, у кількості 39 600 шт., загальною вартістю 7 999,20 доларів США; макаронні вироби Спагеті 700г ТМ "La Pasta" вартістю 0,3535 доларів США за одиницю, у кількості 14 700 шт., загальною вартістю 5 196,45 доларів США (а.с.40).
Розділ 4 Контракту передбачає оплату товару в порядку передоплати. При цьому, Контракт не встановлює чітких термінів здійснення передоплати, так само, як і не містить заборони щодо її здійснення одним платежем (мовою оригіналу):
" 4.1.1. первый (авансовый) платеж - сумма в размере 20 % общей стоимости партии Товара, согласованной в спецификации на поставку такой партии Товара, уплачивается Покупателем после подписания Сторонами спецификации на поставку данной партии Товара, Приложения, определяющего требования к качеству Товара (Приложение № 1) и Приложения, содержащего утвержденный оригинал-макет упаковки (Приложение № 2);
4.1.2. второй (авансовый) платеж - сумма в размере 80% общей стоимости партии Товара, согласованной в спецификации на поставку такой партии Товара, уплачивается Покупателем после получения Покупателем извещения об изготовлении данной партии Товара, а также копий документов на такую партию Товара, предусмотренных п. 3.5. Контракта".
Для митного оформлення зазначеного товару уповноваженою особою позивача ТОВ "ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖИСТІКС" подано відповідачу вантажну митну декларацію №500060702/2016/008824 від 12.07.2016, в якій зазначена вартість товару за ціною угоди (а.с 92).
До зазначеної декларації уповноваженою особою позивача надано документи, а саме: коносамент (Bill of Lading) від 28.06.2016 № ARKMER0000072150; банківський платіжний документ на оплату товару від 10.06.2016 № SAAtoAFTsnpO-6067-000001; розрахунок ціни (калькуляція) від 21.06.2016 з перекладом; комерційна пропозиція (прайс-лист) від 21.06.2016 з перекладом; рахунок-фактура (інвойс) № 27357 від 21.06.2016; пакувальний лист від 21.06.2016; страховий поліс № 247 від 21.06.2016; навантажувальний документ (наряд) № 3590 від 07.07.2016; специфікація на поставку товару № 37 від 06.06.2016; зовнішньоекономічний договір (контракт) 26/04/12 від 26.04.2012; договір про надання послуг митного брокера №БР2 від 10.07.2014; інформація про позитивні результати здійснення ветеринарно-санітарного контролю харчових продуктів № 2761 від 28.06.2016; сертифікат про походження товару загальної форми № 0242747 від 30.06.2016; декларація виробника від 21.06.2016 року; сертифікат здоров`я № 16-27-004 від 27.06.2016; копія митної експортної декларації країни відправлення (Туреччина) № 16330100ЕХ073238 від 22.06.2016.
Цього ж дня від митниці декларантом отримано електронне повідомлення про необхідність надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару, а саме: 1) виписки з бухгалтерської документації; 2) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
Листом № 12/07 від 12.07.2016 представником декларанта ТОВ "ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖИСТІКС" відмовлено у наданні додаткових документів з посиланням на те, що митний орган набуває право витребувати, а у декларанта виникає обов`язок надати додаткові документи лише у разі наявності обґрунтованого сумніву щодо правильності визначення митної вартості за обраним декларантом методом.
12.07.2016 м/п "Одеса - порт" Одеської митниці ДФС було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 500060702/2016/000079/2 та Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060702/2016/00109.
В графі 33 оскаржуваного Рішення про коригування зазначено: З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ЄАІС ДФС України та встановлено, що рівень митної вартості подібних (аналогічних) товарів, є більшим: МД від 30.10.2015 № 500060001/2015/019762, від 19.02.2016 № 500060702/2016/001886 становить 0,55 дол. США за кг нетто.
Також, в рішенні № 500060702/2016/000079/2 від 12.07.2016 про коригування митної вартості товарів (графа 33) посадовою особою м/п "Одеса - порт" було зазначено: "Розділ III Митна вартість товарів та методи її визначення, глава 8. ст. 49 - 64 МКУ. Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, задекларованих за МД № 500060702/2016/008824 від 12.07.2016 було встановлено наступне. У зв`язку зі спрацюванням профілю ризику автоматизованої системи аналізу та управління ризиками 105-2, 106-2 щодо можливого заниження митної вартості товару, з урахуванням вимог наказу Державної фіскальної служби від 11.09.2015 № 689 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України" та у зв`язку із тим, що за результатами візуальної перевірки документів та співставлення даних, поданих декларантом для підтвердження заявленої митної вартості зазначених товарів та відомостей, що необхідні для здійснення митного контролю та оформлення, на етапі контролю митої вартості було встановлено, що подані документи містять розбіжності, а саме:
- умови оплати зазначені у комерційному інвойсі від 21.06.2016 № 27357 не відповідають умовам оплати, передбаченим п. 4 зовнішньоекономічного контракту від 26.04.2012 № 26/04/12, яким передбачене двохетапне здійснення платежів. Тому наданий для митного контролю банківський платіжний документ, що стосується товару від 10.06.2016 № SAAtoAFTsnpО-6067-000001 не підтверджує здійснення 100% предоплати (це може бути як 20%, так і 80% частина платежу, як передбачено п. 4.1.1 та п. 4.1.2 вказаного зовнішньоекономічного контракту);
- комерційна пропозиція від 21.06.2016 № б/н не містить посилання на зовнішньоекономічний контракт, специфікацію та комерційний інвойс, що унеможливлює прив`язання вказаної комерційної пропозиції до даної поставки, оскільки не містить реквізитів, необхідних для ідентифікації ввезеного товару. Також у вказаній комерційній пропозиції відсутня комерційна пропозиція продукції виробника необмеженому колу заінтересованих покупців та орієнтована безпосередньо на ТОВ "Рідний продукт" і не може розглядатись як документ для підтвердження заявленої митної вартості. Також комерційна пропозиція від 21.06.2016 № б/н видана пізніше ніж Специфікація від 06.06.2016 № 37, тоді як згідно п. 1.2 зовнішньоекономічного контракту ціна товару вказується у Специфікації;
- у банківському платіжному документі від 10.06.2016 № SAAtoAFTsnpO-6067-000001 відсутнє посилання на рахунок-фактуру від 21.06.2016 № 27357;
- також відповідно до пп. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає статі за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов ʼязаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутня будь-яка інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.
12.07.2016 представник декларанта надав до м/п "Одеса - порт" Одеської митниці ДФС нову митну декларацію № 500060702/2016/008878 від 12.07.2016 року із зазначенням митної вартості товарів, визначеної митницею.
Позивач не погоджується з рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації, що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
Відповідачем подано касаційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Доводи касаційної скарги відповідача ґрунтуються на тому, що надані позивачем до митного оформлення документи мають розбіжності та не підтверджують заявлену ним митну вартість постановленого товару, додаткові документи на вимогу митниці позивачем не надано. Відповідач вказує на неможливість підтвердити заявлену позивачем митну вартість товару без надання додаткових документів.
Позивачем були подані заперечення на касаційну скаргу, в яких посилаючись на обґрунтованість та законність прийнятих судами попередніх інстанцій рішень, просив залишити їх без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.1 ст.67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до приписів статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
У разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 60 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.
Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.
Відповідно до п. 7.2 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого Наказом Мінфіну України від 30.05.2012 року № 631 у картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову.
Згідно з ч. 2 ст. 256 Митного кодексу України у рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.
Відповідно до частини першої ст. 55 МК України, Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Пунктами 2.1 та 2.2 Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 року № 216, визначено, що платник для здійснення операції з переказу коштів в іноземній валюті або банківських металів з рахунку подає до уповноваженого банку платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах за довільною формою та заповнює реквізит "Призначення платежу" в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування бенефіціару коштів в іноземній валюті або банківських металів.
Згідно з частиною 10 статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.
Відповідно до частини 1 статті 49 Митного Кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до пункту 1.6. Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затвердженого Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України 06.09.2001 року №201 визначається ціна одиниці виміру товару та загальна вартість товарів або вартість виконаних робіт (наданих послуг), що поставляються згідно з договором (контрактом).
Згідно з пунктом 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.
Відповідно до пункту 2 параграфу (Ь) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.
Згідно із частиною сьомою ст. 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Відповідно до п. 1 частини другої ст. 55 Митного кодексу України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої ст. 55 Митного кодексу України прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Згідно із частиною третьою ст. 55 Митного кодексу України форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Відповідно до п. 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 (далі - Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів № 598) (правила заповнення графи 33): "У графі зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: - неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); - невірно проведений розрахунок митної вартості; - невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; - надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості".
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з недоведеності сумнів митниці у правильності визначенні декларантом митної вартості товару на підставі поданих ним документів, а також наявності підстав подання позивачем митному органу додаткових документів.
Щодо зауважень відповідача про те, що в наданому до митного оформлення банківському платіжному документі № SAAtoAFTsnpО-6067-000001 від 10.06.2016 року відсутнє посилання на рахунок-фактуру від 21.06.2016 року № 27357 слід зазначити, що платіжним дорученням позивачем сплачено 13 195,65 доларів США з одночасним посиланням на контракт № 26/04/12 від 26.04.2012 року та специфікацією № 37 від 06.06.2016 року, що в повній мірі дає змогу ідентифікувати за який товар здійснено оплату на зазначену суму, а тому посилання на рахунок-фактуру в платіжному дорученні не є обов`язковим та не може вважатися обставиною, що не дає можливості підтвердити числові значення заявленої митної вартості товару, що поставлявся.
Частиною 10 ст. 58 МК України визначено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари додаються витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.
Із тексту Контракту № 26/04/12 від 26.04.2012 року видно, що п. 2.2. Контракту прямо передбачає включення витрат пакування до складової вартості товару, відомості про вартість пакування містяться у пакувальному листі від 21.06.2016 року, таким чином, висновки відповідача в цій частині є безпідставними.
Щодо посилання митного органу на не відповідність умов оплати товару, зазначених в комерційному інвойсі № 27357 від 21.06.2016, умовам, які передбачені п. 4 контракту № 26/04/12 від 26.04.2012, колегія суддів зазначає наступне.
Умови оплати відображені Постачальником у комерційному інвойсі від 21.06.2016 року мовою оригіналу визначають: "PAYMENT TERMS: 100 % CASH IN ADVANCE IN ONE WEEK BEFORE SHIPMENT" в розмірі 13 195,65 доларів США, тобто 100 % передоплата до моменту поставки товару.
Факт 100% передоплати позивачем суми поставленого товару за Специфікацією № 37 від 06.06.2016 року одним платежем, тобто з порушенням порядку визначеного п. 4 контракту № 26/04/12 від 26.04.2012 року, не впливає на можливість визначення митної вартості товару за ціною договору, що свідчить про безпідставність тверджень відповідача в цій частині.
Також, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що згідно з приписами ч. 2 ст. 53 МК України комерційна пропозиція не віднесена до переліку документів, обов`язкових для подання до митного оформлення товару, тобто не є обов`язковою складовою при встановленні його митної вартості, а недоліки комерційної пропозиції від 21.06.2016 року не можуть вважатися перешкодою при наявності можливості встановлення митної вартості на підставі інших документів.
Враховуючи встановлені обставини справи, а також правове регулювання спірних правовідносин, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові.
Натомість, контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.
Отже, судами правомірно визнані протиправними та скасовані, винесені Одеською митницею ДФС 12.07.2016 року рішення про коригування митної вартості товарів № 500060702/2016/000079/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060702/2016/00109.
У контексті оцінки доводів касаційної скарги Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, Верховний Суд вважає, що ключові аргументи касаційної скарги отримали достатню оцінку.
Згідно з частиною першою статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Положення статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України застосовуються Верховним Судом з урахуванням положень пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15.01.2020 № 460-IX.
З огляду на наведене, касаційна скарга Одеської митниці Державної фіскальної служби не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,