ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2021 року
м. Київ
справа №805/252/18-а
адміністративне провадження №К/9901/67124/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Бучик А.Ю., Тацій Л.В.,
розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу № 805/252/18-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля" до Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання недійсною угоди № 2/10 від 01 червня 2012 року про розстрочення погашення заборгованості, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля" на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2018 року (суд у складі колегії суддів: головуючого судді- Компанієць І.Д., суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В.)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У січні 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля" (далі - ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля") звернулося до суду із позовом до Добропільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якому просило визнати недійсною угоди № 2/10 від 01 червня 2012 року про розстрочення погашення заборгованості на загальну суму 16 316 243,67 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01 червня 2012 року між позивачем та УПФ укладено угоду № 2/10 про розстрочення погашення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату пільгових пенсій на загальну суму 16 316 243,67 грн.
Позивач вважає, що оскаржувана угода укладена без відповідних повноважень з боку відповідача та не відповідає вимогам законодавства, що регулює спірні правовідносини, а саме - до загальної суми увійшла заборгованість, яка виникла у період після 01.01.2011 року, що суперечить вимогам пунктів 7 та 7-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування".
3. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06 лютого 2018 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження. Також судом поновлено позивачу строк звернення до суду із даним позовом у зв`язку із тим, що ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" зверталося із даним позовом до господарського суду, який припинив провадження у справі за вказаним позовом у зв`язку з тим, що спір не підлягав вирішенню в порядку господарської юрисдикції. Відтак, на думку суду першої інстанції, причини пропуску строку на звернення до суду з цим позовом є поважними.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
4. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 19 липня 2018 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2018 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
5. Рішення судів мотивовані тим, що спірна угода не порушує прав та інтересів позивача оскільки укладена строком на 60 календарних місяців, тобто на теперішній час фактично припинила свою дію та не породжує для позивача правових наслідків. Позивачем не наведено жодної підстави, визначеної діючим законодавством, за наявності якої спірна Угода є недійсною. Таким чином, відсутні підстави для задоволення позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить його скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
7. В обґрунтування касаційної скарги заявник зазначив, що оскаржуваною угодою визначено, що вона діє до повного виконання Стороною 1 своїх обов`язків, тому угода є діючою, а висновки судів про припинення її дії є помилковими. Факт закінчення строку дії двостороннього правочину, виконання якого здійснено тільки однією стороною, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін цього правочину та не звільняє другу сторону такого правочину від відповідальності за невиконання нею свого обов`язку.
Касатор вказав, що спірна частина заборгованості не підтверджена первинними документами.
8. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: cудді-доповідача - Анцупової Т. О., суддів - Берназюка Я. О., Кравчука В. М. ухвалою від 10 грудня 2018 року відкрив провадження у справі за вказаною касаційною скаргою.
9. У зв`язку із обранням до складу Великої Палати Верховного Суду судді-доповідача Анцупової Т. О. (відповідно до рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 14), розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду призначено повторний автоматизований розподіл касаційних скарг, зокрема, касаційної скарги у справі № 805/252/18-а.
10. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.06.2020 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стрелець Т.Г., судді: Бучик А.Ю., Тацій Л.В., справу передано головуючому судді.
11. Відповідач надав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
12. ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" є юридичною особою, яка зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 37014600, місцезнаходження юридичної особи: 85043, Донецька область, місто Добропілля, місто Білицьке, вулиця Красноармійська, будинок 1А, про що 25.10.2010 року зроблено відповідний запис № 1 260 102 0000 000703.
13. 01 червня 2012 року між ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" (за угодою - сторона 1) та управлінням Пенсійного фонду України у м. Добропілля та Добропільського району (за угодою - сторона 2) укладено угоду № 02/10 про розстрочення погашення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату пільгових пенсій на загальну суму 16 316 243,67 грн. (далі - Угода) (а.с. 19-20).
14. За умовами угоди сторона 1 підтвердила та прийняла на себе зобов`язання сплатити заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату пільгових пенсій у розмірі 16 316 243,67 грн., в тому числі заборгованість з відшкодування фактичних витрат у розмірі 9 353 005,62 грн. за рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 06.04.2012 року у справі № 2а/0570/3617/2012 протягом 60-ти календарних місяців.
15. Сторонами на виконання Угоди складено та підписано акт звіряння заборгованості від 21.05.2012 року (а.с. 23) та графік погашення заборгованості (а.с.21-22).
16. У відповідності до пункту 6 Угоди, сторона 2 зобов`язалась не звертатися до органів виконавчої служби щодо примусового виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 06.04.2012 року у справі № 2а/0570/3617/2012.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
17. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
18. Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
19. 8 лютого 2020 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
20. За правилом пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
21. За наведених підстав касаційний розгляд здійснюється за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, а саме за правилами КАС України в редакції зі змінами, внесеними Законом України від 19 грудня 2019 року № 394-IX.
Розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій керувалися тим, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Згідно із частиною першою статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.