ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 540/169/20
адміністративне провадження № К/9901/35157/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу №540/169/20
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про зобов`язання виконати правомірне обчислення пенсійних виплат, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 18 березня 2020 року (суд у складі головуючої судді Дубровної В.А.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2020 року у справі (суд у складі колегії суддів: головуючого судді - Бойка А.В., суддів: Федусика А.Г., Шевчук О.А.)
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У січні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, в якому просила суд:
1.1. зобов`язати начальника ГУ ПФУ в Херсонській області, враховуючи надану ОСОБА_1 заяву до територіального фонду від 20.06.2017 року, виконати правомірне обчислення пенсійної виплати за ч.2 ст.27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з чітким виконанням умов і норм двох законів України, згідно яких виконується пенсійна виплата за набутий страховий стаж до набрання чинності цим законом;
1.2. не ухилитись від своєчасного призначення пенсійної виплати згідно пп.1 п.1 ст.45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV "з дня, що слідує за днем досягнення особою пенсійного віку".
2. Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 18 березня 2020 року закрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 на підставі п.4 ч.1 ст.238 КАС України.
Роз`яснено позивачу, що повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
3. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2020 року у справі залишено без змін ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 18 березня 2020 року.
4. Рішення судів мотивовані тим, що позивачка уже зверталася до суду із аналогічним позовом до ГУ ПФУ в Херсонській області, за результатами якого рішенням Бериславського районного суду Херсонської області від 07.03.2018 року по справі №647/3008/17 у задоволенні позову відмовлено. Вказане рішення набрало законної сили. Вказане, на думку судів, є підставою для закриття провадження у справі на підставі п.4 ч.1 ст.238 КАС України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
6. Касаційна скарга аргументована тим, що суди, прийнявши до уваги рішення Бериславського районного суду Херсонської області від 07.03.2018 року по справі №647/3008/17, не врахували, що у справі №647/3008/17 відповідачем було Бериславське об`єднане управління Пенсійного фонду України Херсонської області, а у справі, що розглядається - Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області.
Касатор вказує, що суди першої та апеляційної інстанцій мали розглянути справу по суті заявлених позовних вимог, а не обмежуватися посиланням на наявність іншого судового спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
7. Верховний Суд ухвалою від 23 лютого 2021 року відкрив провадження у справі за вказаною касаційною скаргою.
8. Відповідач надав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
9. Касатор надала відповідь на відзив, в якому зазначила, що доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу є необґрунтованими та не спростовують висновків, викладених у касаційній скарзі.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
10. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
11. Аналізуючи доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів Верховного Суду дійшла наступних висновків.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Зазначена підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом спорів, які вже розглянуті і остаточно вирішені по суті. Перешкодою для звернення до суду є наявність у тотожному спорі рішення або постанови суду, що набрали законної сили, або ухвали про закриття провадження у справі.
Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.
Позови вважаються тотожними лише тоді, коли в них співпадають сторони, предмет і підстави, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. У випадку зміни хоча б одного з цих елементів позови вважаються не тотожними і суддя не вправі відмовити у відкритті провадження у справі.
Підстава позову - це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутися до суду, а предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення.
Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
12. Судами попередніх інстанцій встановлено, що предметом спору у даній справі є оскарження ОСОБА_1 дій територіального органу ПФУ при обчисленні їй пенсії за ч.2 ст.27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та її призначення з порушенням п.п.1 п.1 ст.45 цього Закону. Зокрема, як вбачається зі змісту поданого позову, позивачка пов`язує порушення своїх прав із протиправністю дій ГУ ПФУ в Херсонській області при розгляді її заяв від 11.03.2013 року та від 20.06.2017 року про призначення їй пенсії зі зменшенням пенсійного віку на підставі п.7.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та проведення розрахунку пенсії відповідно до ч.2 ст.27 зазначеного Закону, тобто за кращим варіантом по двоскладовій формулі.
Також, позивачка зазначає про неправомірність призначення відповідачем їй пенсії з 04.07.2013 року, а не 11.03.2013 року.
Закриваючи провадження у справі на підставі п.4 ч.1 ст.238 КАС України суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що ОСОБА_1 вже зверталася до суду із аналогічним позовом до ГУ ПФУ в Херсонській області.
Рішенням Бериславського районного суду Херсонської області від 07.03.2018 року по справі №647/3008/17, яке набрало законної сили, у задоволенні позову їй відмовлено. А відтак, за висновками судів, є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
З цього приводу колегія суддів Верховного Суду звертає увагу на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується даними із Єдиного державного реєстру судових рішень України, рішенням Бериславського районного суду Херсонської області від 07.03.2018 року по справі №647/3008/17, яке набрало законної сили, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Херсонській області про визнання неправомірними дій Головного управління Пенсійного фонду України Херсонської області та зобов`язання відповідача провести розрахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до вимог ч.2 ст. 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" не виключаючи з розрахунку, при обчисленні частини пенсії до 2004 року, яка склала 168 грн. підвищення, передбаченого ч.ч.1,2 ст. 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Підставою для звернення до суду із позовом у справі №647/3008/17 стала незгода позивачки із призначенням їй пенсії з 04.07.2013 року, а не з 11.03.2013 року та відмова у проведенні її перерахунку відповідно до ч.2 ст.27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" згідно заяви ОСОБА_1 від 20.06.2017 року.
Предмет та підстави позову у справі №540/169/20, як і у справі №647/3008/17, також стосуються дій відповідача щодо розгляду заяв позивачки від 11.03.2013 року та від 20.06.2017 року, що, з огляду на ідентичність сторін у цих справах, дає підстави для висновку про їх тотожність.
Колегія суддів звертає увагу, що різне формулювання ОСОБА_1 позовних вимог у справах №540/169/20 та №647/3008/17 не змінює того факту, що ці вимоги виникли із одних тих же підстав та стосуються одного і того ж предмету позову, що зумовлює необхідність дослідження судом ідентичних обставини і норм права.
13. У касаційній скарзі позивачка вказує на те, що у справі №647/3008/17 відповідачем Бериславське об`єднане управління Пенсійного фонду України Херсонської області, а у справі №540/169/20 - Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області.
14. З цього приводу колегія суддів зазначає, що зі змісту рішення Бериславського районного суду Херсонської області від 07.03.2018 року по справі №647/3008/17 вбачається, що 07.02.2018 року на адресу цього суду надійшла заява Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про заміну відповідача Бериславського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Херсонської області, яке відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2017 року № 821 "Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України" припинило свою діяльність шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, на правонаступника його прав та обов`язків - Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області.
Ухвалою Бериславського районного суду Херсонської області від 14.02.2018 року в порядку ст.52 КАС України було замінено відповідача Бериславське об`єднане управління Пенсійного фонду України Херсонської області у даній адміністративній справі на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області.
Вказане вище спростовує доводи касатора про те, що відповідачами у справах №647/3008/17 та №540/169/20 були різні юридичні особи.
15. З огляду на викладене, колегія суддів вважає правильним висновки судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для закриття провадження у справі відповідно до п.4 ч.1 ст.238 КАС України.
16. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
17. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.
18. Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
19. Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду