ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 1340/3970/18
адміністративне провадження № К/9901/935/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шевцової Н.В.,
суддів - Данилевич Н.А., Мацедонської В. Е.,
розглянувши у попередньому судовому засідання, як суд касаційної інстанції адміністративну справу № 1340/3970/18
за позовом ОСОБА_1
до Управління соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації Львівської області
про скасування наказу, поновлення на посаді,
за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Решоти Володимира Володимировича
на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року, прийняте у складі головуючого судді Кедик М.В.,
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року, прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді Глушка І. В., суддів Довгої О. І., Матковської З. М.
І. Суть спору
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Управління соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації Львівської області, в якому просила:
1.1 визнати протиправним і скасувати наказ Управління соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації Львівської області від 30 липня 2018 року № 125-к "Про звільнення ОСОБА_1 " з посади завідувача сектору опрацювання заяв та прийняття рішень відділу грошових виплат та компенсацій управління соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації,
1.2 поновити ОСОБА_1 на займаній посаді та стягнути на її користь заробіток за час вимушеного прогулу.
2. На обґрунтування позову позивач зазначила, що 30 липня 2018 року вона була неправомірно звільнена з посади оскарженим наказом, який виданий на підставі подання Золочівської місцевої прокуратури. Вказує, що заперечувала та заперечує факт вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за яке її було притягнуто до адміністративної відповідальності постановою Золочівського районного суду Львівської області від 30 травня 2018 року в справі № 445/706/18.
2.1. Також позивач уважає, що майно, яке вона набула у власність у порядку спадкування, прийнято нею безкоштовно, а тому таке майно не є її доходом. При цьому позивач не заперечувала, що повідомлення про суттєві зміни в майновому стані на офіційному сайті Національного агентства з питань запобігання корупції протягом 10 днів протягом з дня набуття у власність майна не подавала, оскільки їй не було відомо про необхідність подання такого повідомлення. Позивач звертає увагу, що наявність набутого у спадщину майна у вигляді частини житлового будинку, у якому проживала разом з померлим батьком усе своє життя від народження, відобразила в декларації за 2017 рік.
2.2. Додатково позивач наголошує, що при прийнятті оскарженого наказу відповідач не врахував, що при накладенні на позивача судом адміністративного стягнення за порушення, що фактично не було пов`язано з корупцією, не було вказано про подальшу неможливість позивача виконувати посадові обов`язки. Крім того, за вчинення так званого корупційного правопорушення на позивачку накладено штраф, за що наказом відповідача від 07 червня 2018 року № 80-К її притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани. Відтак, на її думку, відсутні підстави для звільнення, оскільки наявні ознаки подвійного притягнення до відповідальності за одне і теж саме правопорушення, що на думку позивачки є неприпустимим.
3. Відповідач, проти позову заперечував, зазначивши, що постановою Золочівського районного суду Львівської області від 30 травня 2018 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною другою 2 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян. 07 червня 2020 року управління соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації видало наказ № 80-К "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1", яким на підставі протоколу засідання дисциплінарної комісії управління соціального захисту населення райдержадміністрації від 07 червня 2018 року № 3 ОСОБА_1 оголошено догану відповідно до статей 64, 66 Закону України "Про державну службу", статті 65 Закону України "Про запобігання корупції". 06 липня 2018 року Золочівська місцева прокуратура скерувала Золочівській районній державній адміністрації подання № 05-47/884 вих.18 в порядку 65 Закону України "Про запобігання корупції". 30 липня 2018 року управління соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації видало наказ № 125-К "Про звільнення ОСОБА_1", а наказ від 07 травня 2018 року № 80-К "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1" вважати таким, що втратив чинність. Проте ОСОБА_1 вчинила корупційне правопорушення встановлене рішенням суду, яке набрало законної сили. Це є достатньою правовою підставою для її звільнення на підставі пункту 3 частини першої статті 84 Закону України "Про державну службу". Таким чином, наказ управління соціального захисту населення Золочівської райдержадміністрації від 30 липня 2018 року № 125-К "Про звільнення ОСОБА_1" прийнятий правомірно.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
4. ОСОБА_1 працювала на посаді завідувача сектору опрацювання заяв та прийняття рішень відділу грошових виплат та компенсацій управління соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації.
5. 25 квітня 2018 року щодо ОСОБА_1 складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 172-6 КУпАП, оскільки остання не повідомила про суттєві зміни у своєму майновому стані шляхом подання повідомлення на офіційний сайт НАЗК протягом 10 днів з дня набуття у власність майна, а саме: частини житлового будинку вартістю 198145,00 грн, яке вона набула у власність 28 лютого 2017 року відповідно до свідоцтва про право на спадщину.
6. Постановою Золочівського районного суду Львівської області від 30 травня 2018 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною другою статті 172-6 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн. Вказане судове рішення набрало законної сили.
7. 07 червня 2018 року Управління соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації Львівської області прийняло наказ № 80-к "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ", яким на підставі протоколу засідання дисциплінарної комісії управління соціального захисту населення райдержадміністрації від 07 червня 2018 року № 3 ОСОБА_1 оголошено догану відповідно до статей 64, 66 Закону України "Про державну службу", статті 65 Закону України "Про запобігання корупції".
8. 06 липня 2018 року Золочівська місцева прокуратура скерувала Золочівській районній державній адміністрації подання № 05-47/884 вих.18 в порядку статті 65 Закону України "Про запобігання корупції".
9. 30 липня 2018 року Управління соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації Львівської області прийняло наказ № 125-к "Про звільнення ОСОБА_1 ", яким відповідно до пункту 3 частини першої статті 84 Закону України "Про державну службу", статті 65 Закону України "Про запобігання корупції", статті 24 Закону України "Про відпустки", яким наказ від 07 червня 2018 року № 80-к "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 " вважати таким, що втратив чинність; звільнено ОСОБА_1 завідувача сектору опрацювання заяв та прийняття рішень відділу грошових виплат та компенсацій управління соціального захисту населення райдержадміністрації, 31 липня 2018 року у зв`язку із втратою права на державну службу або його обмеження; відділу бухгалтерського обліку управління соціального захисту населення райдержадміністрації доручено виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за 15 календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки за період роботи з 01 червня 2016 року по 31 травня 2017 року, за 5 календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки за період роботи з 01 червня 2017 року по 31 травня 2018 року, за 5 календарних днів невикористаної щорічної основної відпустки за період роботи з 01 червня 2018 року по 03 липня 2018 року за 15 календарних днів невикористаної додаткової відпустки за стаж державної служби за 2017 рік та за 15 календарних днів невикористаної додаткової відпустки за стаж державної служби за 2018 рік.
2.1. Підстава: подання Золочівської місцевої прокуратури від 06 липня 2018 року № 05-47/884 вих.18.
10. Не погодившись з наказом від 30 липня 2018 року № 125-к, позивач звернулася до суду з цим позовом.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення.
11. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2019 року, позов ОСОБА_1 задоволено.
11.1. Визнано протиправним і скасовано наказ Управління соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації Львівської області від 30 липня 2018 року № 125-к "Про звільнення ОСОБА_1" з посади завідувача сектору опрацювання заяв та прийняття рішень відділу грошових виплат та компенсацій управління соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації.
11.2. Поновлено ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору опрацювання заяв та прийняття рішень відділу грошових виплат та компенсацій управління соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації.
11.3. Стягнуто з Управління соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації Львівської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 80357,05 грн.
11.4. Постанова в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді завідувача сектору опрацювання заяв та прийняття рішень відділу грошових виплат та компенсацій управління соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації та стягнення середнього заробітку за один місяць в сумі 11168,27 грн підлягає негайному виконанню.
12. Постановою Верховного Суду від 24 лютого 2020 року рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 березня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2019 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Львівського окружного адміністративного суду.
13. Скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій та направляючи справу на новий розгляд, суд касаційної інстанції зауважив, що судами попередніх інстанцій не надано оцінки аргументам відповідача, що звільнення державного службовця у зв`язку з припиненням державної служби через втрату права на державну службу не може розглядатися наслідком притягнення особи до дисциплінарної відповідальності, що виключає повторність притягнення особи до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення у контексті статті 61 Конституції України.
13.1. Окремо суд касаційної інстанції зауважив, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції" від 02 жовтня 2019 року № 140-IX, який набрав чинності 18 жовтня 2019 року, до пункту 3 частини першої статті 84 Закону № 889-VIІI внесені зміни, відповідно до яких такий наслідок, як припинення державної служби у зв`язку із втратою права на державну службу, настає для державного службовця, зокрема, у випадку набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення державного службовця до адміністративної відповідальності за пов`язане з корупцією правопорушення, яким на особу накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування.
14. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року, у задоволенні позову відмовлено.
15. Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваного наказу відповідач діяв обґрунтовано, на підставі та у спосіб, що передбачений законодавством, яким врегульовано спірні правовідносини.
15.1. При ухваленні рішення судом першої інстанції ураховано висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 17 липня 2019 року у справі №140/1966/18, згідно яких наявність такої підстави втрати права на державну службу як набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення державного службовця до адміністративної відповідальності за корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення не надає суб`єкту призначення (роботодавцю) права діяти на власний розсуд, а передбачає, винятково, звільнення, згідно з вимогами статті 84 Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII.
IV. Касаційне оскарження
16. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, представник позивача подав касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 11 січня 2021 року.
17. У касаційній скарзі представник позивача просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нову постанову про задоволення позову.
18. На обґрунтування касаційної скарги представник позивача зазначає, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо вирішення питання правових наслідків пропущення суб`єктом призначення імперативно встановленого законодавцем триденного строку на звільнення, встановленого статтею 84 Закону України "Про державну службу" та судами попередніх інстанцій не надано правової оцінки щодо пропущення суб`єктом призначення імперативно встановленого законодавцем триденного строку на звільнення, а також не надано оцінку тому, що наказ від 30 липня 2018 року № 125-к підписано не начальником Управління, а заступником, коло повноважень якого не регламентовано Положенням "Про управління соціального захисту населення Золочівської районної державної адміністрації Львівської області" від 07 березня 2018 року № 1.
18.1. Крім того, заявник касаційної скарги зауважує, що судом апеляційної інстанції, на його думку, в порушення статті 313 КАС України, не розглянуто заяву адвоката Кузьми О.М. від 26 жовтня 2020 року про відкладення розгляду справи у зв`язку із виїздом на похорон дружини рідного брата, яка померла від короновірусної інфекції COVID-19.
18.2. Додатково представник позивача звертає увагу на той факт, що підставою для звільнення позивача відповідач у оскаржуваному наказі зазначив не рішення суду, а саме подання органів прокуратури.
18.3. Також заявник касаційної скарги наголошує на тому, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції" від 02 жовтня 2019 року № 140-IX, який набрав чинності 18 жовтня 2019 року, до пункту 3 частини першої статті 84 Закону № 889-VIІI внесені зміни, відповідно до яких такий наслідок, як припинення державної служби у зв`язку із втратою права на державну службу, настає для державного службовця, зокрема, у випадку набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення державного службовця до адміністративної відповідальності за пов`язане з корупцією правопорушення, яким на особу накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, що пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування.
19. 11 лютого 2021 року ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів: судді-доповідача Шевцової Н.В., суддів Данилевич Н.А., Уханенка С.А. відкрито касаційне провадження. Витребувано справу № 1340/3970/18 із Львівського окружного адміністративного суду.
20. 23 лютого 2021 року справа № 1340/3970/18 надійшла до Верховного Суду.
21. 26 лютого 2021 року до Верховного Суду надійшли відзиви відповідачів на касаційну скаргу представника позивача, в яких відповідачі спростовуючи її доводи просять відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити в силі рішення судів попередніх інстанцій.
22. 13 квітня 2021 року ухвалою Верховного Суду справу призначено до розгляду у попереднє судове засідання на 15 квітня 2021 року.
23. 13 квітня 2021 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року № 654/0/78-21 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями у зв`язку із настанням обставин, які унеможливлюють розгляд судових справ, призначених на 15 квітня 2021 року у зв`язку з відпусткою судді Уханенка С. А., який входить до складу постійної колегії суддів, з метою дотримання строків розгляду справ.
24. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад суду: головуючого суддю - Шевцову Н. В., суддів Данилевич Н. А., Мацедонську В. Е.