ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 820/4849/16
адміністративне провадження № К/9901/19039/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шишова О.О.,
суддів - Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Новий стиль" до Харківської митниці ДФС про скасування рішення та картки відмови, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Новий стиль" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24 січня 2017 року (прийняте у складі головуючого судді- Мар`єнко Л.М.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2017 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого Бегунца А.О., суддів: Старостіна В.В., Рєзнікової С.С.)
УСТАНОВИВ:
РУХ СПРАВИ
1. У вересні 2016 року Приватне акціонерне товариство "НОВИЙ СТИЛЬ" (далі-позивач, скаржник) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської митниці ДФС (далі - відповідач), в якому просили суд:
1.1. - скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №807000000/2016/000061/2 від 19.05.2016;
1.2. - скасувати картку відмови Харківської обласної митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100000/2016/00471.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що прийняті митницею рішення є безпідставними, необґрунтованими та такими, що суперечать чинному законодавству України.
3. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24 січня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
4. Ухвалюючи судові рішення, суди попередніх інстанцій зазначили про правомірність визначення митної вартості із застосуванням резервного методу, оскільки з поданих декларантом документів не можливо було встановити суму, яка фактично була сплачена за товар, а тому митницею обґрунтовано використано другорядний метод визначення митної вартості товару.
ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
5. Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій Позивач оскаржив їх у касаційному порядку. У касаційній скарзі скаржник просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24 січня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2018 року, а позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
6. У касаційні скарзі скаржник указує про надання усіх необхідних, як передбачених законодавством, так і витребуваних митним органом, документів на підтвердження заявленою митної вартості ввезених товарів, безпідставність відмови в прийнятті митної декларації та винесення рішення про коригування митної вартості із її визначенням за резервним методом, недоведеність митницею того, що надані документи були недостатніми або такими, що викликали сумнів у їх достовірності, містили розбіжності чи ознаки підробки.
7. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04 травня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
9. Відповідач у письмових запереченнях (відзиві) на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, уважаючи їх безпідставними, а рішення судів попередніх інстанцій, які він просив залишити без змін, - обґрунтованими та законними.
10. У подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
11. Суди попередніх інстанцій установили, що 10.05.2016 для здійснення митного контролю та митного оформлення представником ПАТ "Новий Стиль" до митного поста Харків - Центральний Харківської митниці ДФС подана електронна митна декларація (далі - ЕМД), №807100000/2016/016400 на товар - S01.360.001 мет. П-опора MEGAN CHROME - 562шт. SO1. 360.001 мет. П-onopa MEGAN CHROME- 561шт. Металеві частини офісних меблів. Торговельна марка: Nowy Styl, Країна виробництва: PL, Виробник: Nowy Styl sp.z о.о., в якій заявлено митну вартість за основним методом - ціною договору 300855,15 грн.
12. Цей товар надійшов на адресу позивача за контрактом № 01092015/VGH від 01.09.2015, укладеною з контрагентом VGH Steel Trading S.A.
12.1. Пунктом 1.1. розділу 1 Контракту передбачено, що Продавець продає, Покупець покупає Товар, на умовах викладених у Контракті п. 1.2. зазначено, що конкретний асортимент Товару кожної партії встановлюються в інвойсах. Відповідно до п. 4.1 розділу 4 Контракту ціна на товар, що поставляється, вказується в інвойсах на конкретну партію товару.
13. На підтвердження митної вартості товару разом з декларацією та додатково, надано наступні документи, копії яких також містяться в матеріалах справи (а.с. 46-73, 88-96) контракт № 01092015/VGH від 01.09.2015, додаткові угоди до контракту, специфікацію від 05.05.2016 №68, пакувальний лист від 05.05.2016 до інвойсу, документи щодо транспортування товару (контракт № 141970 від 10.12.2014, міжнародну ТТН № А0867516, декларацію країни відправлення 16PL404010Е0035671), сертифікат походження товару EUR.1:PL/MF/AL0064761 від 05.05.2016, лист про непроведення страхування, лист про відсутність взаємозалежності, прайс - лист експортера товарів від 01.05.2016, звіт про оцінку майна № 13/05/2016/01 від 13.05.2016.
14. Під час перевірки правильності визначення митної вартості оцінюваного товару посадовими особами митного поста "Харків - Центральний" спрацював ризик, згенерований автоматизованою системою аналізу управління ризиками: "По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару (орієнтовний показник митної вартості, розрахований відповідно до ПКМУ від 16.09.2015 № 724): Товар № 1 - 4,35 дол. США/кг.; Товар № 2 - 3,36 дол. США/кг.; Товар № 3 - 5,37 дол. США/кг.;Товар № 4 - 3,39 дол. США/кг.; здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 №689 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України". Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 статті 53 МКУ."
15. Указана обставина стала підставою для направлення позивачу запиту про надання додаткових документів, що відображено в електронному повідомленні від 10.05.2016, яке, серед іншого, містило в собі також пропозицію відносно проведення консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявною у кожного з них інформацією та обґрунтування вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна у митниці ( а.с. 26).
16. Позивач надав митному органу лист від 17.05.2016р. № 2016/05-17-1 з інформацією та поясненнями стосовно запитаної інформації, а також додатково надав: інвойс на закупівлю товарів № VF 20160500376 від 05.05.2016р., прайс від 01.05.2016р., калькуляція виробника від 13.05.2016 р., звіт про оцінку майна № 13/05/2016/01 від 13.05.2016, запит (повідомлення) митного органу, а також просив здійснити митне оформлення товару за першим методом, уважаючи що в наданих документах містяться всі необхідні відомості, що підтверджують числові складові митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що підлягає сплаті за товари та у повній мірі підтверджують заявлену AT "НОВИЙ СТИЛЬ" митну вартість товару та обраний метод її визначення (за ціною контракту) ( а.с.27).
17. Позивач звернувся на адресу відповідача з листом від 19.05.2016 №2016/05-19-1 щодо прохання винесення Рішення про коригування митної вартості товарів по ЕМД №807100000/2016/016400 від 10.05.2016 ( а.с.152).
18. Відповідач зазначив, що разом з листом від 19.05.2016 №2016/05-19-1 позивачем не було надано до Харківської митниці ДФС жодних платіжних документів на підтвердження відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена ним за товар, який надійшов за Інвойсом №ЕХ/3/05/2016 від 05.05.2016, хоча останнім передбачено строк оплати саме 19.05.2016.
19. Відповідач дійшов висновку, що декларантом заявлені неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару, що відповідно до частини першої статті 55 МК України дає право митниці прийняти рішення про коригування митної вартості товару, у звязку з чим Харківською митницею ДФС було прийняте рішення про коригування митної вартості 807100000/2016/000061/2 від 19.05.2016.
20. У графі 33 даного рішення зазначено обґрунтування підстав неможливості застосування до товару позивача, заявленого до митного оформлення за ЕМД №807100000/2016/016400 від 10.05.2016, основного методу визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, та застосування другорядних методів, а саме: 1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МК України, у зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально а також у зв`язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, містять розбіжності та не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також у зв`язку з відмовою в наданні декларантом витребуваних додаткових документів, передбачених пунктом 3 статті 53 МК України; 2) не надана декларантом (відсутня) інформація щодо угод на ідентичні товари; 3) не надана декларантом (відсутня) інформація щодо угод на подібні товари; 4) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація: - щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; - відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв`язку з продажем на митній території України; - відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування; 5) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару: - на матеріал та витрат, понесених виробником в зв`язку з виробництвом товарів; - витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України; - прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну.
21. Рішення про коригування митної вартості товарів було прийняте за другорядним (резервним) методом відповідно до положень ст.64 МКУ та заявлену декларантом митну вартість на рівні 1,86 євро/кг, було відкориговане до рівня 2,59 євро/кг.
22. На підставі Рішення, відповідачем видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807100000/2016/00471 ( а.с.16)..
23. Позивач, не погодившись із вказаними рішеннями відповідача, звернувся до суду із даним позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
24. Ураховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
25. З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
26. Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
27. У частині другій статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
28. Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
29. Згідно частини першої статті 51, частини першої 52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
30. Як установлено частиною другою статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
31. Згідно з частиною першою та другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
32. Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.
33. Приписами статті 54 Митного кодексу України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
34. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
35. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
36. Частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
37. Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.
38. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
39. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
40. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
41. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.
42. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
43. Частинами другою та третьої статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.
44. Відповідно до частини четвертої та п`ятої статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
45. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.
46. Аналіз наведених норм свідчить, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачеві. Митний орган, у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей може витребувати додаткові документи. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або вони не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника. У разі ненадання витребуваних документів або недоведеності декларантом в ході проведення консультацій правильності визначення митної вартості, достовірності та належності митний орган уповноважений прийняти рішення про коригування митної вартості.
47. При перевірці судом у разі оскарження декларантом рішення про коригування митної вартості підлягають встановленню обставини та відомості, щодо яких у митного органу виникли сумніви, обґрунтованість причин та підстав витребування додаткових документів, неможливості визначення митної вартості за обраним декларантом методом та поданими і додатково витребуваними документами.
48. Проте, судами першої та апеляційної інстанції не встановлено та не з`ясовано, щодо яких відомостей у митниці виникли сумніви, чи є такі сумніви обґрунтованими, які саме документи, подані позивачем при митному оформленні, містили розбіжності, неточності або невідповідності, не надано оцінки доводам позивача та запереченням відповідача щодо конкретних документів та обставин.
49. Зокрема, щодо відсутності про-форми інвойсу, судами не перевірені обставини та не надано належної оцінки доводам позивача щодо оформлення додаткової угоди від 25 січня 2016 року, якою внесено зміни до контракту від 01 вересня 2015 року №01092015/VGH в частині оплати за товар на умовах відстрочки платежу, тоді як закон до митної вартості відносить також ціну, що підлягає сплаті за товар, тобто допускає здійснення платежів за товар після його отримання та, відповідно, митного оформлення; щодо достовірності транспортних документів та наявних у них розбіжностей судами не перевірені та не з`ясовані обставини відносно фактичного місця відправлення (відвантаження) товару з урахуванням умов поставки та вимог Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 30 травня 2012 року №651; щодо належності та достовірності наданих позивачем документів про транспортні витрати.
50. Крім того, відповідно до митної декларації 807100000/2016/016400 (а.с.18-19) позивачем заявлено чотири найменування товару за одним контрактом та пакетом документів, а оскаржуваним рішенням митна вартість скоригована тільки по одному товару. Не надано оцінки доводам позивача про неправильність здійснення митницею розрахунку при коригуванні митної вартості товарів не за ціною одиниці товару, як це робив декларант відповідно до інвойсів та специфікацій до контракту, а за кілограм. Також, не надано оцінки доводам позивача та нез`ясовані відповідні обставини щодо прийняття митним органом оскаржуваного рішення на основі попереднього рішення про коригування митної вартості ідентичних товарів.
51. Указані вище обставини справи досліджені в неповному обсязі, тому для повного, об`єктивного та всебічного з`ясування обставин справи суду необхідно надати належну правову оцінку кожному окремому доказу та їх сукупності, які міститься в матеріалах справи або витребовується, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, з посиланням на це в мотивувальній частині свого рішення, враховуючи при цьому відповідні норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
52. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.
53. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.