ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 345/3171/17
адміністративне провадження № К/9901/1526/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 02.10.2017 (суддя Юрчак Л.Б) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2017 (колегія у складі суддів Затолочного В.С., Костіва М.В., Матковської З.М.)
у справі № 345/3171/17
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (правонаступник Калуського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області)
про перерахунок пенсії.
І. РУХ СПРАВИ
1. 15.09.2017 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Калуського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області, в якому просила зобов`язати відповідача перерахувати з 26.05.2017 раніше призначену пенсію у розмірі 80% заробітної плати працюючого державного службовця у зв`язку з підвищенням посадових окладів особам органів місцевого самоврядування згідно постанови Кабінету Міністрів України від 24.05.2017 № 353 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 № 268 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України".
2. Постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 02.10.2017, залишеної без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2017 у задоволенні позову відмовлено.
3. 21.12.2017 надійшла касаційна скарга позивача на зазначені судові рішення. У касаційній скарзі позивач просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти нове, яким повністю задовольнити позовні вимоги.
4. Ухвалою Верховного Суду від 29.01.2018 відкрито касаційне провадження у справі.
5. Ухвалою Верховного Суду від 14.04.2021 Калуське об`єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області замінено його правонаступником - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач з 01.04.2014 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (правонаступник Калуського об`єднаного управлінні Пенсійного фонду України Івано-Франківської області) і отримує пенсію державного службовця відповідно до Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" та Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ у розмірі 80% заробітної плати.
7. 01.09.2017 позивачка звернулася до відповідача із заявою про перерахунок розміру її пенсії в зв`язку з підвищенням з 26.05.2017 заробітної плати особам, які працюють в органах місцевого самоврядування на підставі довідки № 15 від 01.09.2017, виданої Управлінням праці та соціального захисту населення Калуської міської ради, де вона працювала на посаді начальника відділу, із заробітної плати, з якої призначено пенсію, для її перерахунку з 26.05.2017.
8. Листом від 12.09.2017 № 369/М-15 відповідач відмовив позивачу у перерахунку пенсії з тих підстав, що з 01.05.2016 набрав чинності Закон України від 10.12.2015 № 889-VIII "Про державну службу", в результаті чого Закон України від 16.12.1993 № 3723 "Про державну службу" втратив чинність. Нормативні акти, які б регулювали питання здійснення перерахунку раніше призначених пенсій державним службовцям, на момент подання заяви позивачем, в законодавстві відсутні.
9. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернулася до суду з цим позовом.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
10. В обґрунтування позовних вимог позивач покликалася на те, що вона є пенсіонером, пенсію якій призначено до 01.01.2015 на підставі Закону України "Про державну службу", тобто в редакції, що діяла до змін встановлених Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 № 76-VІІІ. Тому має право на перерахунок раніше призначеної їй пенсії, яка була розрахована в розмірі 80% заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу, у зв`язку з підвищенням з 26.05.2017 посадових окладів.
11. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, які збігаються з наведеними у листі від 12.09.2017 № 369/М-15.
ІV. ОЦІНКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
12. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що на час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії внесено зміни до законодавства, які не передбачають перерахунку пенсії у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям. За висновком суду першої інстанції, відсутні правові підстави для перерахунку пенсії позивача на підставі ст. 37-1 Закону № 3723-ХІІ у редакції, чинній на момент призначення пенсії.
13. Відмова відповідача у перерахунку пенсії не призвела до зменшення розміру пенсії позивачки, яку вона отримувала до цього, і не є звуженням обсягу вже набутих ним прав та/або позбавленням його права на соціальний захист.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
14. Касаційна скарга мотивована тим, що викладені положення пункту 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213-VІІІ стосується порядку призначення пенсій державним службовцям у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом та механізмом їх проведення, у зв`язку з чим, скасування порядку нарахування пенсії за спеціальним законом з 01.06.2015 та подальше призначення таких пенсій на загальних підставах не впливає на можливість проведення перерахунку пенсії, призначеної раніше, у відповідності до діючих на час її призначення норм Закону України "Про державну службу".
15. Крім того, скаржник зазначає про звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, шляхом обмеження наданих державною прав, гарантій та перерахунок уже призначених пенсій державним службовцям. Посилається на те, що законодавець звузив її права, оскільки до прийняття зазначених законів вона мала право на перерахунок пенсії у відповідності до ст. 37-1 Закону України "Про державну службу" № 3723 від 16.12.1993.
16. Відповідач відзиву на касаційну скаргу не надав.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
17. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.
18. Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01.05.2016 визначалися Законом України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ.
19. Відповідно до статті 37-1 зазначеного Закону у редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії, у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв`язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.
Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
20. До зазначеної статті були внесені зміни, а її зміст викладено у наступній редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України".
21. Умови та порядок перерахунку пенсій державним службовцям були визначені постановою Кабінету Міністрів України № 865 від 31.05.2000, зокрема у пунктах 4 та 5, за змістом яких підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця було передумовою для перерахунку пенсії.
22. Надалі, постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів", якою підвищено розміри заробітку працюючих державних службовців та яка відповідно до її пункту 6 застосовується з 01.12.2015, пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України №865 виключено, а пункт 5 викладено в такій редакції: "форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики".
23. Таким чином, положень, які б закріплювали можливість перерахунку пенсії у зв`язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців, постанова Кабінету Міністрів України №1013 не містить.
24. Отже, з 01.12.2015 по 01.05.2016 чинне законодавство, яке регламентувало пенсійне забезпечення державних службовців, підвищення розміру заробітку працюючих державних службовців не визначало як підставу для перерахунку пенсій, призначених за статтею 37 Закону №3723-ХІІ. При цьому, чинна у зазначений період редакція статті 37-1 Закону №3723-ХІІ не визначала передумов перерахунку пенсій, а лише відносила вирішення такого питання до компетенції Кабінету Міністрів України.
25. Крім того, з 01.05.2016 набув чинності Закон України від 10.12.2015 № 889-VIII "Про державну службу" у зв`язку з чим положення Закону України від 16.12.1993 №3723-XII "Про державну службу" частково втратили чинність, у тому числі норми статті 37-1.
26. Натомість, у статті 90 Закону № 889-VIII закріплено правило, за яким пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", який не містить такої підстави для перерахунку пенсії, як підвищення заробітної плати працюючим державним службовцям.
27. З огляду на зазначене, суди дійшли вірного висновку, що на час підвищення посадових окладів державних службовців та на час звернення позивача до відповідача з заявою про перерахунок пенсії, ст. 37-1 Закону №3723-ХІІ втратила чинність, а діюче законодавство не містить положень, які б дозволяли застосовувати нормативно-правові акти, які втратили чинність.
28. При цьому суди наголосили на тому, що відмова відповідача у перерахунку пенсії позивачу не призвела до зменшення розміру пенсії державного службовця, яку вона отримувала до цього, і не є звуженням обсягу вже набутих нею прав та/або позбавленням її права на соціальний захист.
29. Крім того, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням Конституційного Суду України від 12.2011 №20-рп/2011 передбачено, що зміна механізму нарахування соціальних виплат та допомоги повинна відбуватись відповідно до критеріїв пропорційності та справедливості і є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів власне сутність змісту права на соціальний захист.
30. Посилання позивача в обґрунтування касаційної скарги на те, що зміни в законодавстві, звужують зміст та обсяг існуючих прав є безпідставним і висновки судів попередніх інстанцій не спростовує, оскільки відсутність правового врегулювання не може свідчити про звуження існуючих прав позивача саме з боку органів Пенсійного фонду.
31. Також безпідставним є посилання позивача на те, що права на перерахунок пенсії не можуть бути позбавлені державні службовці, які вже вийшли на пенсію, оскільки право на перерахунок пенсії у відповідної особи виникає станом на час виникнення обставин, з якими особа пов`язує право на такий перерахунок, а не з часу її виходу на пенсію.
32. Аналогічний правовий висновок викладено, зокрема у постановах Верховного Суду від 29.08.2018 у справі № 555/2183/16-а та від 28.10.2020 у справі № 826/16182/18.
33. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судами оскаржуваних рішень і погоджується з їхніми висновками у справі, якими доводи скаржника відхилено.
34. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
35. Судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 КАС України, Суд -