ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 712/3425/17
адміністративне провадження № К/9901/37425/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 29.05.2017 (суддя Пересунько Я.В.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2017 (колегія у складі суддів Мацедонської В.Е., Лічевецького І.О., Мельничука В.П.)
у справі № 712/3425/17
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області
про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. 20.03.2017 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області, в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неприйняття рішення про перерахунок або про відмову в перерахунку пенсії;
- зобов`язати відповідача здійснити їй з 01.02.2017 перерахунок та виплату пенсії державного службовця, призначеної у розмірі 80 % заробітної плати державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, із урахуванням підвищення з 01.12.2015 заробітної плати працюючих державних службовців із збереженням проценту нарахування пенсії на момент виходу на пенсію в розмірі 80%;
- провести нарахування та здійснити виплату заборгованості, що виникне внаслідок такого перерахунку, із урахуванням раніше проведених виплат.
2. Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 29.05.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.07.2017, у задоволенні позову відмовлено.
3. 21.08.2017 до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга позивача на зазначені судові рішення. У касаційній скарзі позивач просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти нове, яким повністю задовольнити позовні вимоги.
4. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.09.2017 відкрито провадження у справі.
5. У зв`язку з ліквідацією Вищого адміністративного суду України справу було передано для розгляду до Верховного Суду.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" в розмірі 80% від заробітної плати працюючого державного службовця.
7. 10.02.2017 ОСОБА_1 звернулась до відповідача з заявою про перерахунок пенсії непрацюючого державного службовця, в якій просила здійснити їй перерахунок та виплату пнсії державного службовця відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 та довідки від 09.02.2017 №140/06-29.
8. Листом від 15.02.2017 №130/Я-10 Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області фактично відмовило позивачу у задоволенні вимог щодо перерахунку її пенсії, оскільки з 01.05.2016 набрав чинності Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII, та положення Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ втратили чинність, зокрема і ст.37-1 в частині права на перерахунок пенсії непрацюючим державним службовцям.
9. Не погоджуючись з відмовою відповідача, позивач звернулася до суду з цим позовом.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
10. В обґрунтування позовних вимог позивач покликалася на те, що у зв`язку з підвищенням з 01.12.2015 розміру посадового окладу працюючого державного службовця за відповідною посадою згідно постанови Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно - правових актів" від 09.12.2015 № 1013, набула право на перерахунок її пенсії
11. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на правомірність його дій.
ІV. ОЦІНКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
12. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про те, що на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії внесено зміни до законодавства, які не передбачають перерахунок пенсії у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а тому відсутні правові підстави для перерахунку пенсії позивача на підставі ст. 37-1 Закону № 3723-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України № 865 у редакціях чинних на момент призначення їй пенсії.
13. За висновком суду першої інстанції, відмова відповідача у перерахунку пенсії не призвела до зменшення розміру пенсії позивачки, яку вона отримувала до цього, і не є звуженням обсягу вже набутих ним прав та/або позбавленням його права на соціальний захист.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
14. У касаційній скарзі позивач посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне.
15. Застосування до спірних правовідносин п.5 Прикінцевих положень Закону України " Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213-VІІІ є безпідставним, оскільки стосується порядку призначення пенсій державним службовцям у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.
16. Скаржник зазначає, що виходячи з приписів частини першої статті 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи та статті 22, згідно з якою закріплені Конституцією України права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані, має право на перерахунок пенсії у зв`язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013, і що при такому перерахунку мають застосовуватися норми, що визначали умови та порядок перерахунку пенсії, які діяли на момент її призначення.
17. Також, посилаючись на пункт 6 Порядку та умов визначення заробітної плати для обчислення пенсії державного службовця, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 426 від 19.06.2013, зазначає, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку відповідно до рішень його правління) або у зв`язку із зміною мінімальної заробітної плати, заробітна плата для перерахунку пенсії, призначеної у тому числі до набрання чинності Законом України № 4050-VІ від 17.11.2011 "Про державну службу", пенсіонерам визначається на підставі поданої заяви та необхідних документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати державного службовця, який займає посаду державної служби відповідної підгрупи та рангу за останньою посадою державної служби, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.
18. Крім того, позивач зазначає про те, що відповідачем допущена протиправна бездіяльність щодо належного розгляду її заяви та не прийняття рішення про перерахунок пенсії в порядку частини п`ятої статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003.
19. Відповідач відзиву на касаційну скаргу не надав.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
20. Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права та дійшов таких висновків.
21. Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01.05.2016 визначалися Законом України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ.
22. Відповідно до статті 37-1 зазначеного Закону у редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії, у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв`язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.
23. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
24. До зазначеної статті були внесені зміни, а її зміст викладено у наступній редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України".
25. Умови та порядок перерахунку пенсій державним службовцям були визначені постановою Кабінету Міністрів України № 865 від 31.05.2000, зокрема у пунктах 4 та 5, за змістом яких підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця було передумовою для перерахунку пенсії.
26. Надалі, постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів", якою підвищено розміри заробітку працюючих державних службовців та яка відповідно до її пункту 6 застосовується з 01.12.2015, пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України №865 виключено, а пункт 5 викладено в такій редакції: "форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики".
27. Таким чином, положень, які б закріплювали можливість перерахунку пенсії у зв`язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців, постанова Кабінету Міністрів України №1013 не містить.
28. Отже, з 01.12.2015 по 01.05.2016 чинне законодавство, яке регламентувало пенсійне забезпечення державних службовців, підвищення розміру заробітку працюючих державних службовців не визначало як підставу для перерахунку пенсій, призначених за статтею 37 Закону №3723-ХІІ. При цьому, чинна у зазначений період редакція статті 37-1 Закону №3723-ХІІ не визначала передумов перерахунку пенсій, а лише відносила вирішення такого питання до компетенції Кабінету Міністрів України.
29. Крім того, з 01.05.2016 набув чинності Закон України від 10.12.2015 № 889-VIII "Про державну службу" у зв`язку з чим положення Закону України від 16.12.1993 №3723-XII "Про державну службу" частково втратили чинність, у тому числі норми статті 37-1.
30. Натомість, у статті 90 Закону № 889-VIII закріплено правило, за яким пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", який не містить такої підстави для перерахунку пенсії, як підвищення заробітної плати працюючим державним службовцям.
31. З огляду на зазначене, суди дійшли вірного висновку, що на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії внесено зміни до законодавства, які не передбачають перерахунок пенсії у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а тому відсутні правові підстави для перерахунку пенсії позивача на підставі ст. 37-1 Закону № 3723-ХІІ.
32. При цьому суди наголосили на тому, що відмова відповідача у перерахунку пенсії позивачу не призвела до зменшення розміру пенсії державного службовця, яку вона отримувала до цього, і не є звуженням обсягу вже набутих нею прав та/або позбавленням її права на соціальний захист.
33. Також суди визнали необґрунтованими посилання позивача на те, що призначена їй пенсія має бути перерахована відповідно до постанови КМУ №426 від 19.06.2013, оскільки зазначена постанова втратила чинність 06.08.2016, тобто до часу звернення позивача з заявою про перерахунок пенсії.
34. З такими висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи.
35. Крім того, безпідставним є посилання позивача на те, що відповідно до статті 58 Конституції України мають застосовуватися норми, що визначали умови та порядок перерахунку пенсії, які діяли на момент її призначення, оскільки право на перерахунок пенсії у відповідної особи виникає станом на час виникнення обставин, з якими особа пов`язує право на такий перерахунок, а не з часу її виходу на пенсію.
36. Аналогічний правовий висновок викладено, зокрема у постановах Верховного Суду від 29.08.2018 у справі № 555/2183/16-а та від 28.10.2020 у справі № 826/16182/18.
37. Щодо тверджень позивача про те, що відповідачем допущена протиправна бездіяльність щодо належного розгляду її заяви та не прийняття рішення про перерахунок пенсії в порядку частини п`ятої статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003, то колегія суддів, також, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відповідач цілком обґрунтовано надав належним чином оформлену відповідь з посиланнями на норми законодавства України, з огляду на відсутність правових підстав для розгляду такої заяви по суті.
38. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судами оскаржуваних рішень і погоджується з їхніми висновками у справі, якими доводи скаржника відхилено.
39. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
40. Судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 КАС України, Суд -