ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 804/5603/16
адміністративне провадження № К/9901/35672/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув в попередньому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сулар" до Лівобережної об`єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: фізична особа-підприємець ОСОБА_1, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Лівобережної об`єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.02.2017 (суддя - Єфанова О.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2017 (головуючий суддя - Шальєва В.А., судді: Білак С.В., Олефіренко Н.А.) у справі №804/5603/16.
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сулар" (далі - ТОВ "Сулар") звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом в якому, просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Лівобережної об`єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - Лівобережна ОДПІ) від 20.07.2016 № 0000421400.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.02.2017, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2017, позовні вимоги задоволено.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, Лівобережна ОДПІ оскаржила їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.02.2017, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.06.2017 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.
У доводах касаційної скарги Лівобережною ОДПІ відображено зміст укладених позивачем договорів та зазначено, що товар отриманий ТОВ "Сулар" від ПрАТ "ДТРЗ" є безоплатно отриманим товаром відповідно підпункту 14.1.13 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.
В письмових запереченнях на касаційну скаргу ТОВ "Сулар" зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, Лівобережною ОДПІ проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ "Сулар" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 12.12.2014 по 30.04.2016.
За результатами проведеної перевірки складено акт № 1347/04-64-14/39546612 від 08.07.2016, в якому, зокрема, відображено висновки про порушення ТОВ "Сулар" підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, частин 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що призвело до заниження податку на прибуток у 2015 році всього на суму 240253 грн.
На підставі зазначеного акту перевірки Лівобережною ОДПІ 20.07.2016 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000421400 про збільшення ТОВ "Сулар" суми грошового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 240253 грн.
Підставою для зазначених донарахувань є доводи контролюючого органу про отримання позивачем товару як повернення за недійсним правочином (договір № 15006п/1 від 09.02.2015), який рахується на позабалансовому рахунку № 023 на суму 667368 грн. за контрагентом ПрАТ "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (далі - ПрАТ "ДТРЗ"), що, дає підставою вважати такий товар безоплатно отриманим, у зв`язку з чим вартість такого товару повинна бути віднесена позивачем до складу інших доходів у 2015 році.
Судами також встановлено, що 15.01.2015 між ТОВ "Сулар" як повіреним та ТОВ "Актуальні технології Груп" (далі - ТОВ "АТ Груп") як довірителем укладено договір доручення № 1, відповідно до якого ТОВ "Сулар" зобов`язується від імені та за рахунок ТОВ "АТ Груп" здійснити юридичні та інші дії, які направлені на продаж товару ТОВ "АТ Груп", що вказаний в специфікації як невід`ємній частині договору. Відповідно до специфікації до цього договору від 15.02.2015 продажу підлягав товар - колесо зубчате б/в у кількості 21 од. на загальну суму 286320 грн. без податку на додану вартість; вісь б/в у кількості 21 од. на загальну суму 273000 грн. без податку на додану вартість. Згідно зі звітом повіреного від 08.04.2015 ТОВ "Сулар" в інтересах довірителя здійснено дії з продажу товару довірителя, а саме здійснена передача товарів, вказаних у специфікації, на зберігання ПрАТ "ДТРЗ" з 09.02.2015 до моменту укладання договору поставки.
30.01.2015 ТОВ "Сулар" як зберігачем укладено з ТОВ "АТ Груп" як поклажодавцем договір зберігання № 30/01-1, відповідно до якого зберігач зобов`язується прийняти від поклажодавця товар та зберігати його. Згідно з додатком до договору на зберігання передано товар - колесо зубчате б/в у кількості 21 од. на загальну суму 286320 грн. без податку на додану вартість; вісь б/в у кількості 21 од. на загальну суму 273000 грн. без податку на додану вартість. Фактичне виконання договору № 30/01-1 підтверджується актом прийому-передачі від 09.02.2015, відповідно до якого ТОВ "АТ Груп" передало на зберігання ТОВ "Сулар" товар - колесо зубчасте б/в в кількості 21 од., вісь б/в в кількості 21 од.
09.02.2015 між ПрАТ "ДТРЗ" як зберігачем та ТОВ "Сулар" як поклажодавцем укладено договір зберігання № 15006п/1, за умовами якого зберігач зобов`язується прийняти від поклажодавця товар та зберігати його. Відповідно до пункту 3.3 договору у разі виробничої необхідності та за узгодженням між сторонами товар, який передається на зберігання, може бути використаний зберігачем у своїй діяльності; в такому випадку сторони повинні укласти договір купівлі-продажу товару. Згідно з додатком до договору на зберігання передано товар - колесо зубчате б/в у кількості 21 од. на загальну суму 286320 грн. без податку на додану вартість; вісь б/в у кількості 21 од. на загальну суму 273000 грн. без податку на додану вартість. Актом приймання-передачі від 09.02.2015 підтверджено передання ТОВ "Сулар" на зберігання ПрАТ "ДТРЗ" товару - колеса зубчастого б/в у кількості 21 од, вісі б/в у кількості 21 од.
17.02.2015 ПрАТ "ДТРЗ" звернулось до ТОВ "Сулар" із листом, в якому просило узгодити використання ним шестерні (колеса зубчастого) в кількості 21 од., вісі в кількості 21 од. з подальшою компенсацією їх договірної вартості або заміною на іншу продукцію рівної вартості. Позивачем надана згода на використання товарів, що зберігалися на ПрАТ "ДТРЗ".
06.04.2015 між ТОВ "АТ Груп" як продавцем укладено з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 як покупцем договір купівлі-продажу № 060415, за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупця товар згідно зі специфікацією, а покупець зобов`язується прийнятий вказаний товар та сплатити його вартість на умовах, передбачених договором. Згідно зі специфікацією від 06.04.2015 поставці підлягав товар - центр колісний б/в у кількості 26 од. на загальну суму 239200 грн. без податку на додану вартість, вісь у кількості 21 од. б/в на загальну суму 44100 грн. без податку на додану вартість, колесо зубчасте (шестерня) б/в у кількості 21 шт. на загальну суму 56700 грн. На виконання цього договору ТОВ "АТ Груп" видано фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 видаткові накладі, рахунки на товари, зазначені у специфікації.
10.04.2015 між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та ТОВ "АТ Груп" укладено договір про відступлення права вимоги № 10/04-1 за договором доручення № 1 від 15.01.2015, укладеним між ТОВ "Сулар" та ТОВ "АТ Груп".
16.06.2015 ПрАТ "ДТРЗ" запропоновано в якості компенсації за використану продукцію іншу, а саме бандаж локомотивний в кількості 6 од., вартістю 15360 грн. за одиницю з податком на додану вартість. Позивач листом від 17.06.2015 погодився на дану пропозицію та просив дозвіл на вивезення даної продукції з території зберігача. Фактичне перевезення товару до складу ТОВ "Сулар", за адресою: 49034, м. Дніпропетровськ, вул. Білостоцького, 143, підтверджено товарно-транспортною накладною № 0807 від 08.07.2015.
Згідно зі звітом повіреного ТОВ "Сулар" про виконання зобов`язань за договором доручення № 1 від 15.01.2015, складеним 27.12.2016, ТОВ "Сулар" звернулось до ПрАТ "ДТРЗ" 17.06.2915 з проханням повернути продукцію з відповідального зберігання. 25.06.2015 продукція вивезена з території ПрАТ "ДТРЗ" з урахуванням замін і компенсації використаних ПрАТ "ДТРЗ" запчастин. Згідно з актом повернення товару від 24.06.2015 ПрАТ "ДТРЗ" повернуто частину продукції у вигляді часткової та неповної зборки колісних пар, в яких присутні комплектуючі, які були передані на зберігання відповідно до договору зберігання № 15006п/1 від 09.02.2015 та акту приймання-передавання товару на зберігання від 09.02.2015, а саме бандаж локомотивний у кількості 6 шт. на загальну суму 92160 грн. з податком на додану вартість, вісь у кількості 18 шт. на загальну суму 280800 грн. з податком на додану вартість, шестерня у кількості 18 шт. на загальну суму 294408 грн. з податком на додану вартість, загальна вартість - 667368 грн. Отриману продукцію 25.06.2015 перевезено на склад по вул. Білостоцького, 143 КП "Дніпроуніверсал". В серпні 2015 року зі складу продукцію вивезено невідомими особами
Як зазначено в акті перевірки від 08.007.2016 року №1377/04-14/39546612 товар отриманий ТОВ "Сулар" від ПрАТ "ДТРЗ" як повернення за недійсним правочином (Договором №1500п/1 від 09.02.2015) є безоплатно отриманим товаром відповідно підпункту 14.1.13 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України.
Так, відповідно до підпункту 14.1.13 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України під безоплатно наданими товарами, роботами, послугами розуміються товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорам: за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів; роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості; товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.
Згідно з визначеннями доходів та витрат у П(С)БО 15 "Дохід" та П(С)БО 16 "Витрати", передача майна на відповідальне зберігання у бухгалтерському обліку не визнаватиметься ні доходами, ні витратами.
Фактично актив (зокрема запаси, передані на зберігання) - це ресурс, контрольований підприємством-власником. Тож він залишається на балансі останнього.
У поклажодавця на момент передачі речі (товару) на відповідальне зберігання у бухгалтерському обліку буде зроблено аналітичне проведення за дебетом і кредитом матеріальних рахунків 20, 22 або 28 з відкриттям різних субрахунків за місцями зберігання: речі будуть списані з місць зберігання та оприбутковані за іншим місцем зберігання. Відповідно узагальнення такої інформації буде відображено за кредитом - місце зберігання, а за дебетом - місце відповідального зберігання.
У зберігача річ (товар), прийнята на відповідальне зберігання, обліковується на позабалансовому рахунку 023 "Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні". Облік таких цінностей ведуть за цінами, передбаченими у договорах, приймально-передавальних актах тощо. Аналітичний облік ТМЦ, прийнятих на відповідальне зберігання, ведуть щодо підприємств-власників. Відповідно за Д-т позабалансового рахунка 023 зберігач обліковує приймання речі (товару) на відповідальне зберігання, а за К-т рахунка 023 - вибуття такої речі (товару).
Підпунктом 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.
В контексті спірних правовідносин контролюючий орган вважає товар безоплатно отриманим як такий, що надається згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості такого товару чи їх повернення, або без укладення таких договорів.
В даному випадку відсутні підстави вважати товар безоплатно отриманим, оскільки товар не використовувався позивачем, а був використаний ПрАТ "ДТРЗ", яким товар частково повернуто, а частково компенсовано вартість використаного товару іншим товаром. При цьому позивач не став власником повернутого товару, а був тільки зберігачем, у зв`язку з чим відсутні підстави вважати, що товар позивачем отримано безоплатно, та й позивач повинен віднести вартість такого товару до складу інших доходів.
В ході розгляду справи судами встановлено, що власником товару є фізична особа-підприємець ОСОБА_1 .
Крім того, є безпідставним посилання контролюючого органу на недійсність правочину (договору зберігання №15006п/1 від 09.02.2015) з огляду на підписання договору ОСОБА_2, який не був директором на дату вчинення правочину, а обіймав посаду заступника директора ТОВ "Сулар".
Відповідно до наказу № 22/12-2014К від 22.12.2014, ОСОБА_2 призначено заступником директора ТОВ "Сулар" та надано повноваження першого підпису банківських документів, інших фінансових документів, в тому числі договорів, а також документів, пов`язаних з використання матеріальних цінностей товариства.
Враховуючи викладене, з урахуванням приписів статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд погоджується із висновком суду апеляційної інстанції, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, на якого покладено обов`язок доведення правомірності прийнятого ним рішення, не навів належних доказів на підтвердження обґрунтованості оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд