ПОСТАНОВА
Іменем України
15 квітня 2021 року
Київ
справа №0940/1843/18
адміністративне провадження №К/9901/10220/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Желєзного І. В.,
суддів: Бевзенка В. М., Стеценка С. Г.
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Яблуницької сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області
на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду у складі головуючого судді Гундяка В. Д. від 29.11.2018 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Сапіги В. П., суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І. від 18.02.2019
у справі №0940/1843/18
за позовом Яблуницької сільської ради Верховинського району Івано-Франківської області
до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області
про визнання протиправними та скасування припису і постанови
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У жовтні 2018 року Яблуницька сільська рада Верховинського району Івано-Франківської області (далі також - позивач) звернулася до суду із позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області (далі також - відповідач), в якому просила: визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівельної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 21.08.2018 та визнати протиправною і скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 24/1009/m.5/2018 від 25.09.2018.
2. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.11.2018, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2019, у задоволенні позову відмовлено.
3. 12.04.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.11.2018 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2019, в якій просить їх скасувати та прийняти нову постанову, якою визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівельної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 21.08.2018 і визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №24/1009/m.5/2018 від 25.09.2018.
4. Ухвалою Верховного Суду від 22.04.2019 відкрито касаційне провадження за цією касаційною скаргою.
5. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2020 справу передано для розгляду колегії суддів у складі: судді-доповідача Желєзного І. В., суддів Бевзенка В. М., Стеценка С. Г.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі звернення Івано-Франківської місцевої прокуратури №90-2756-18 від 23.07.2018 відповідачем видано наказ №699-11 від 26.07.2018 про проведення позапланового заходу та направлення №699/1009/m.7/2018 від 26.07.2018.
7. 26.07.2018 відповідачем на адресу Яблуницької сільської ради направлено письмове повідомлення про проведення позапланової перевірки.
8. Направлення на проведення планового (позапланового) заходу від 26.07.2018 №699/1009/m.7/2018 отримано сільським головою Федорчуком П.П. 09.08.2018.
9. Відповідно до цих документів головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Мандриком І. І. проведена позапланова перевірка дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, якою виявлено порушення, а саме: замовником не представлено загального журналу робіт, журналу авторського нагляду, журналу вхідного контролю якості продукції по новому будівництві берегозакріплювальних споруд на р. Білий Черемош в с.Яблуниця, здійснено будівництво не у відповідності до проектної документації.
10. За наслідками вищевказаної перевірки суб`єктом владних повноважень складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 21.08.2018.
11. Відповідно до постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за №24/1609/m.5/2018 від 25.09.2018 Яблуницьку сільську раду Верховинського району Івано-Франківської області визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 6 частини третьої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".
12. Вважаючи у зв`язку із цим свої права порушеними та такими, що потребують захисту, позивач звернувся до суду з цим позовом.
IІI. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
13. Позивач в обґрунтування позовних вимог посилався на те, що оскаржувані рішення відповідача прийняті за наслідками перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудування, яка проведена поза межами строків, визначених у направленні від 26.07.2018 за №699/1009/м.7/2018, а тому припис та постанова, складені за результатами її проведення, є протиправними та підлягають скасуванню. В акті №699/1009/м.7/2018 у графі, в якій проставляється відмітка про пред`явлення особі, відносно якої проводиться перевірка службового посвідчення, остання відсутня, що свідчить про незаконність подальших дій інспектора з проведення позапланової перевірки. Постанова про притягнення позивача до відповідальності винесена з порушенням строку, встановленого чинним законодавством.
14. Відповідач заперечував щодо задоволення позову, посилаючись на те, що визначений у пункті 7 Порядку №553 строк проведення позапланової перевірки за рішенням керівника був одноразово продовжений і кінцевим терміном перевірки було 21.08.2018. Пункт акта, в якому відсутня відмітка про пред`явлення службового посвідчення, заповнюється фізичною особою, щодо якої проведено контрольний захід. Розгляд справи про притягнення позивача до відповідальності відкладався у зв`язку з відсутністю інформації про належне повідомлення останнього про час та місце розгляду даної справи. Позапланову перевірку інспектором проведено із дотриманням вимог чинного законодавства України.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
15. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, виходив з того, що суб`єкт містобудування, який вважає протиправними дії службових осіб управління державної архітектурно-будівельної інспекції до початку проведення перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень законодавства, дотримання якого контролюється органами. Позапланова перевірка проведена в межах максимальних термінів проведення позапланової перевірки, встановлених законодавством, а тому процедурні порушення, допущені відповідачем, не вплинули на результати проведеної перевірки та виявлені правопорушення. Розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відкладений на 25.09.2018 у зв`язку з неналежним повідомленням позивача, а тому дане порушення строку розгляду справи зумовлене необхідністю захисту прав Яблуницької сільської ради. Позивачем не зазначено як підставу позову посилання на відсутність порушення позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
16. Позивач у касаційній скарзі не погоджується з рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на те, що відповідачем проведено позаплановий захід всупереч положенням Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №533. Позапланову перевірку проведено поза межами строків, визначених у направленні на проведення планового (позапланового) заходу. Позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 6 частини третьої статті 2 Закон України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (далі також - Закон №208/94-ВР, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), однак позивач був замовником будівельних робіт, а не суб`єктом містобудування, який виконував ці роботи. Судами не враховано, що у подібних спорах у справах №0940/1844/18, №0940/1845/18, №0940/1846/18 судові рішення ухвалені на користь позивачів.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
17. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
18. Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
19. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
20. Частиною першою статті 41 Закону № 3038-VI визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
21. Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 №553 (далі також - Порядок №553, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
22. Відповідно до пункту 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
23. Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
24. Приписами пунктів 16 та 17 Порядку №553 передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт. У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
25. Згідно з пунктом 9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.
26. Щодо доводів позивача, викладених у касаційній скарзі, про порушення відповідачем строку проведення позапланової перевірки колегія суддів зазначає наступне.
27. Відповідно до пункту 7 Порядку №553 строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.
28. Відповідно до направлення №699/1009/m.7/2018 від 26.07.2018 строк перевірки визначений з 09.08.2018 по 19.08.2018.
29. В подальшому головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Мандриком І.І. підготовлено службову записку від 20.08.2018 №2270/1009/1.17/2018 щодо доцільності продовження терміну позапланової перевірки на два робочі дні. Фактично перевірка проводилась в період з 09.08.2018 по 21.08.2018, про що зазначено в акті перевірки та сторонами не оспорюється.
30. Суди попередніх інстанцій не погодилися з позицією відповідача, що посадова особа управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області шляхом проставлення візи прийняла рішення про продовження строку проведення позапланової перевірки, оскільки пунктом 7 Порядку №553 чітко визначено суб`єкта прийняття такого рішення та його форму, натомість з наявної в матеріалах справи та дослідженої копії доповідної записки неможливо встановити ні суть рішення, ні особу, яка його приймала, крім того не дотримано письмової форми такого документа.
31. Водночас, суди попередніх інстанцій зазначили, що враховуючи, що кінцевий термін перевірки припав на неділю - вихідний день, позапланова перевірка проведена в межах максимальних термінів її проведення, а тому процедурні порушення, допущені відповідачем, не вплинули на результати проведеної перевірки та виявлені правопорушення.
32. Колегія суддів вважає такий висновок судів попередніх інстанцій помилковим з огляду на наступне.
33. Пунктом 12 Порядку №553 передбачено обов`язок посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством, також ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством.
34. Згідно з положеннями пунктів 16, 17 Порядку №553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).
35. Відповідно до пункту 9 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 №294, Держархбудінспекція в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України та наказів міністерств видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання.
36. Зважаючи на викладене, письмове рішення керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника оформляється відповідним наказом, в якому зазначаються мотиви та правові підстави продовження перевірки.
37. У справі №826/12176/16 Верховний Суд, ухвалюючи постанову від 15.05.2020, беручи до уваги, окрім іншого приписи пункту 9 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 №294, дійшов висновку, що письмове рішення керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника оформляється відповідним наказом, в якому зазначаються мотиви та правові підстави продовження перевірки.
38. Відсутність такого наказу свідчить про безпідставність продовження перевірки, а відтак є самостійною і достатньою підставою для висновку про незаконність її проведення понад встановлений Порядком №553 строк і, як наслідок, зумовлює скасування рішень прийнятих за результатами проведення заходу державного архітектурно-будівельного контролю.
39. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №822/678/16, від 26.02.2020 у справі №826/7847/17, від 15.05.2020 у справі №826/12176/16, від 30.10.2020 у справі №802/2298/15-а, від 10.11.2020 у справі №826/17770/18.
40. Згідно з висловленою у постановах Верховного Суду від 14.11.2019 у справах №822/863/16 та від 21.10.2019 у справі №822/677/16 правовою позицією, порушенням порядку проведення перевірки є її проведення після закінчення дії направлення за відсутності доказів на підтвердження продовження строку його дії та відповідного наказу про продовження строку проведення перевірки.
41. Це узгоджується з тим, що направлення на проведення перевірки є визначеною законодавством юридичною підставою, якою підтверджується наявність у посадових осіб контролюючого органу повноважень для здійснення дій з проведення перевірки у межах конкретно вказаного у направленні строку.
42. Отже, вчинення перевіряючими особами дій з проведення перевірки поза межами строку, вказаного у направленні, свідчить про те, що такі дії вчинені за відсутності у цих осіб відповідних повноважень.
43. Також колегія суддів враховує, що судами попередніх інстанцій встановлено, що з наявної в матеріалах справи копії доповідної записки неможливо встановити ні суть рішення, ні особу, яка його приймала.
44. Згідно з усталеною правовою позицією, неодноразово висловленою у постановах Верховного Суду від 16.07.2020 у справі № 810/5236/13-а, від 17.09.2020 у справі № 826/10908/18, від 13.10.2020 у справі № 804/2486/16 лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, може бути підставою для визнання правомірними дій контролюючого органу щодо їх проведення. У свою чергу порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої. Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
45. Зважаючи на наведене, порушення порядку проведення перевірки є самостійною і достатньою підставою для висновку про незаконність її проведення і як наслідок зумовлює скасування рішень, прийнятих за результатами проведення заходу державного архітектурно-будівельного контролю.
46. Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 15.05.2020 у справі №826/12176/16 та від 17.09.2020 у справі №826/10908/18.
47. Водночас оскільки підставою для скасування рішень, прийнятих за результатами проведення заходу державного архітектурно-будівельного контролю, є порушення порядку його проведення, а тому виявлені під час такого заходу порушення не можуть вважатись належним чином зафіксованими і не можуть бути предметом дослідження та перевірки в судовому порядку.
48. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 30.10.2020 у справі №802/2298/15-а та від 24.11.2020 у справі № 520/2241/17.
49. Окрім цього колегія суддів зауважує, що, як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №24/1609/m.5/2018 від 25.09.2018 Яблуницьку сільську раду Верховинського району Івано-Франківської області визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 6 частини третьої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".
50. Згідно з пунктом 6 частини третьої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" суб`єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за таке правопорушення як ведення виконавчої документації з порушенням будівельних норм, державних стандартів і правил - у розмірі вісімнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
51. Зважаючи на наведене, спеціальним суб`єктом правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідальність за яке передбачена пунктом 6 частини третьої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" є саме суб`єкти містобудування, які виконують будівельні роботи.
52. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 12.10.2020 у справі № 357/7136/17.
53. Як встановлено судом апеляційної інстанції, у цьому випадку згідно з договором підряду від 04.06.2018 № 4, укладеним між Яблуницькою сільською радою (замовник) та ТзОВ "ПМК-77" (підрядник), здійснювались підрядною організацією, а не позивачем, а відтак такий у цьому випадку не є суб`єктом містобудування, який виконував будівельні роботи та, відповідно, не є суб`єктом, який несе відповідальність за порушення, передбачене пунктом 6 частини третьої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".
54. За таких обставин, оскаржувані припис та постанова підлягають скасуванню з підстав порушення відповідачем порядку проведення перевірки.
55. Щодо доводів позивача, викладених у касаційній скарзі, що судами не враховано, що у подібних спорах у справах №0940/1844/18, №0940/1845/18, №0940/1846/18 судові рішення ухвалені на користь позивачів, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини п`ятої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (у редакції, чинній на час розгляду справи судами першої й апеляційної інстанцій) лише висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права, натомість у зазначених справах судові рішення були ухвалені лише судами першої та апеляційної інстанцій.
56. Аналогічне положення передбачене частиною п`ятою статті 242 КАС України (в редакції, чинній на момент постановлення оскаржуваних судових рішень судами попередніх інстанцій).
57. Водночас Верховний Суд зауважує, що судове рішення у цій справі жодним чином не обмежує контролюючий орган у реалізації його повноважень щодо здійснення заходів контролю за додержанням законодавства у сфері містобудівної діяльності та у випадку виявлення порушень - у застосуванні до належних суб`єктів відповідних заходів, спрямованих на усунення порушень та притягнення винних осіб до відповідальності.
58. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
59. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
60. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
61. Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
62. У зв`язку із викладеним, враховуючи положення статті 351 КАС України, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.11.2018 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2019 необхідно скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Керуючись статтями 345, 351, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд