ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 квітня 2021 року
м. Київ
Справа № 4/5007/33-Б/11
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковського О.В. - головуючого, Білоуса В.В., Огородніка К.М.,
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Приватного підприємства "Гальчин-Агро"
на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду (головуючий - М.В. Миханюк, судді: О.М. Тимошенко, Г.І. Савченко) від 01.02.2021
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Остер" від 30.08.2019
про визнання недійсними результатів аукціону, що відбувся 11.09.2018 та про повернення майна
у справі за заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області
до боржника Відкритого акціонерного товариства Український концерн хмелярства "Укрхміль"
про визнання банкрутом.
1. Короткий зміст вимог
1.1. 26.12.2011 Господарський суд Житомирської області ухвалив порушити за заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провадження у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства Український концерн хмелярства "Укрхміль" (далі - Боржник) в загальному в порядку, передбаченому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів тощо.
14.09.2012 Господарський суд Житомирської області постановив визнати Боржника банкрутом, відкрити стосовно нього ліквідаційну процедуру, скасовано арешт, накладений на майно Боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном боржника, а ліквідатором призначити арбітражного керуючого Вербило Ю. В.
1.1 30.05.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Остер" (далі - ТОВ, Позивач) звернулося з позовною заявою:
- про визнання недійсними результатів торгів (аукціону), який відбувся 11.09.2018, з реалізації майна Боржника, лот № 1 згідно з протоколом № 11-2 проведення аукціону від 11.09.2018, проведених Товариством з обмеженою відповідальністю "Толк Консалтінг", на: майновий комплекс (у складі об`єктів нерухомості), що знаходиться за адресою вул. Коростишівська, 47, м. Житомир; на склад хімізації, літ А по вул. Цвітна, 42 в с. Садки Житомирського району та на хмелеплантації в с. Рея Бердичівського району Житомирської області (далі - Аукціон);
- про повернення зазначеного майна до ліквідаційної маси Боржника.
1.2 27.02.2020 Господарський суд Житомирської області вирішив задовольнити заяву ТОВ, визнати недійсними результати Аукціону та зобов`язати ліквідатора Боржника Іванкова В. М. вжити заходи для повернення до ліквідаційної маси Боржника, яке було реалізоване на Аукціоні.
1.3 18.05.2020 Північно-західний апеляційний господарський суд за результатами розгляду апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Житом" та Боржника постановив задовольнити ці скарги, скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 27.02.2020 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви ТОВ про визнання недійсними результатів Аукціону.
1.4 14.01.2021 Приватне підприємство "Гальчин-Агро" (далі - ПП "Гальчин-Агро"), як особа, яка не брала участі у справі, подало до Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу на рішення господарського суду Житомирської області у справі від 27.02.20, у якій просило поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Житомирської області від 27.02.2020, скасувати це рішення та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
2. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
2.1 01.02.2021 Північно-західний апеляційний господарський суд ухвалив відмовити у відкритті апеляційного провадження за скаргою особи, яка не брала участі у справі, - ПП "Гальчин-Агро", на рішення господарського суду Житомирської області від 27.02.2020, та повернути заявнику матеріалів скарги разом з доданими до неї документами.
2.2 Рішення суду мотивоване відсутністю підстав для відкриття апеляційного провадження відповідно до частини першої статті 272 ГПК України - за скаргою ПП "Гальчин-Агро" як особи, яка не брала участі у справі, на рішення господарського суду Житомирської області від 27.02.2020, оскільки апеляційний суд, ухвалюючи постанову від 18.05.2020 у цій справі, під час розгляду апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Житом" та Боржника на рішення господарського суду Житомирської області від 27.02.2020, розглядав та надавав відповідну оцінку доводам та аргументам, що аналогічні тим, що викладені в апеляційній скарзі ПП "Гальчин-Агро", а саме щодо наявності на момент реалізації майна банкрута заборони на його відчуження, зокрема, доводам стосовно реалізації майна під час накладеного арешту, та доводам щодо непорушення порядку підготовки або проведення Аукціону. Також апеляційний суд зазначив, що висновки суду апеляційної інстанції в постанові від 18.05.2020 були переглянуті Верховним Судом, який скасував цю постанову апеляційного суду, про що ухвалив відповідне судове рішення - постанову від 20.10.2020.
3. Встановлені судами обставини
3.1 ПП "Гальчин-Агро" відповідно до доводів в апеляційній скарзі не погоджується з рішенням господарського суду Житомирської області з таких підстав:
-суд першої інстанцій не дослідив законність арешту, накладеного ухвалою суду від 02.08.2018, яке покладено в основу оскаржуваного рішення;
- при винесенні рішення судом першої інстанції не було встановлено та Позивачем не було надано доказів порушення встановленого порядку підготовки або проведення Аукціону.
3.2 Згідно з постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.05.2020 року за апеляційними скаргами Боржника та Товариства з обмеженою відповідальністю "Житом" було досліджено доводи стосовно реалізації майна Боржника під час накладеного арешту на предмет наявності на момент реалізації майна банкрута заборони на його відчуження.
Також апеляційний суд, розглядаючи доводи скаржників щодо непорушення порядку підготовки або проведення аукціону, дослідив докази у справі та, встановивши відповідні обставини справи, навів мотиви в частині дотримання передбачених законом вимог щодо організації та проведення аукціону з продажу майна Боржника.
3.3 20.10.2020 Верховний Суд постановив рішення про задоволення за результатами розгляду касаційних скарг ТОВ та Заступника прокурора Рівненської області на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.05.2020, про скасування постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.05.2020 та про залишення в силі рішення Господарського суду Житомирської області від 27.02.2020.
У постанові від 20.10.2020 Суд, переглянувши постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.05.2020 року, погодився з висновком суду першої інстанції в рішенні, скасованому оскаржуваною постановою апеляційного суду, щодо недотримання передбачених законом вимог щодо організації та проведення аукціону з продажу майна Боржника через накладений у межах кримінального провадження арешт частини майна Боржника, яке увійшло до складу майна, проданого на аукціоні одним лотом, а також щодо наявності у зв`язку із цим, підстав для визнання аукціону недійсним.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги
4.1 10.02.2021 ПП "Гальчин-Агро" подало касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.02.2021, а справу передати до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ПП "Гальчин-Агро" на рішення Господарського суду Житомирської області від 27.02.2020.
5. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
5.1 Апеляційний суд дійшов помилкового висновку про аналогічний характер доводів в апеляційній скарзі ПП "Гальчин-Агро" із доводами, що були предметом розгляду в апеляційному суді при ухваленні постанови від 18.05.2020 за результатами перегляду рішення Господарського суду Житомирської області від 27.02.2020, оскільки апеляційна скарга ПП "Гальчин-Агро" містить лише деякі аналогічні позиції, тоді як значна частина апеляційної скарги стосується прав та інтересів ПП "Гальчин-Агро" як кінцевого набувача та кінцевого власника частини майна, що було продано на оспорюваному аукціоні з продажу майна Боржника, який відбувся 11.09.2018; а правомірність накладеного арешту на майно Боржника та обставини накладення цього арешту відповідно до статті 170 Кримінально-процесуального кодексу України не була предметом оцінки апеляційним судом.
5.2 Апеляційний суд не мав право відмовляти у відкритті апеляційного провадження, оскільки при зверненні з апеляційною скаргою в порядку статей 254, 272 ГПК України особи, яка не брала участь у справі, однак суд вирішив про її права та інтереси та (або) обов`язки, розгляд в межах доводів, які не розглядались під час апеляційного розгляду справи за скаргою іншої особи, можливий за умови встановлення обставин наявності зв`язку між оскаржуваним судовим рішенням та особою, що звернулась зі скаргою.
6. Касаційне провадження
6.1 Суд залишає без розгляду подану 19.03.2021 разом з відзивом на касаційну скаргу заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Статус Дрім" про заміну кредиторів Боржника: Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", Товариства з обмеженою відповідальністю "Остер", Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофлекс", Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомир-ПАК"; правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Статус Дрім", з огляду на таке.
6.2 В обґрунтування заявлених вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Статус Дрім", пославшись на положення статей 512, 514, 1077 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статтю 52 ГПК України зазначило, зокрема про укладення з Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", Товариством з обмеженою відповідальністю "Остер", Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофлекс", Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомир-ПАК", які є визнаними у цій справі кредиторами та вимоги яких включені до реєстру вимог кредиторів, договорів про відступлення права вимоги щодо відповідних вимог до Боржника.
6.3 За змістом статті 512 ЦК України вбачається, що підставою для заміни кредитора у зобов`язанні визначено передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої цієї статті).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсягах і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, законодавець передбачив можливість відступлення первісним кредитором новому кредитору як повного обсягу прав та обов`язків, належних йому на момент відступлення (універсальне правонаступництво), так і можливість відступлення прав лише у певній частині, що обумовлюється сторонами в договорі відступлення права вимоги (сингулярне правонаступництво).
6.4 Відповідно до статті 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.
Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.
Процесуальне правонаступництво виникає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права, фактично, процесуальне правонаступництво слідує за матеріальним. У кожному конкретному випадку, для вирішення питань можливості правонаступництва, господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.
Водночас питання правонаступництва у справі про банкрутство врегульовано статтею 43 Кодексу України з процедур банкрутства (КУзПБ), відповідно до якої у разі вибуття чи заміни кредитора у справі про банкрутство господарський суд за заявою правонаступника або іншого учасника (учасників) справи здійснює заміну такої сторони її правонаступником на будь-якій стадії провадження у справі. Усі дії, вчинені у справі про банкрутство до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.
Порядок розгляду заяви та вирішення судом про процесуальне правонаступництво визначений ГПК України.
Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 52 ГПК України допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення, у зв`язку із цим заяви про процесуальне правонаступництво у справі про банкрутство підлягають розгляду судом касаційної інстанції.
У цих висновках Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, що викладена у постанові від 16.06.2020 у справі № 922/4519/14 в якій, зокрема, уточнено правову позицію, викладену в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 по справі № 905/1956/15.
6.5 Водночас існує істотна відмінність між регулюванням правонаступництва у справі про банкрутство, передбаченого нормами КУзПБ, і процесуальним правонаступництвом у позовному провадженні, передбаченим ГПК України.
Процедура банкрутства поєднує в собі як розгляд процедурних питань, пов`язаних саме із здійсненням провадження у справі про банкрутство, так і вирішення спорів, стороною в яких є боржник, які розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні, тим судом, який відкрив провадження у справі про банкрутство.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.02.2020 у справі № 918/335/17 дійшла висновку про те, що судові рішення у процедурі банкрутства можна поділити на дві групи:
Одна з них стосується не вирішення спорів, а розв`язання специфічних питань, притаманних саме процедурам банкрутства, тобто непозовному провадженню: про відкриття провадження у справі про банкрутство, про припинення дії мораторію щодо майна боржника, про закриття провадження у справі про банкрутство, про затвердження плану санації, про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, про призначення керуючого санацією, ліквідатора тощо.
Друга група стосується виключно вирішення спорів. До неї належать судові рішення щодо розгляду спорів, у межах справи про банкрутство, стороною в яких є боржник. Такі спори розглядаються за позовом сторони, тобто в позовному провадженні. Хоча вони вирішуються тим судом, який відкрив провадження у справі про банкрутство, ці спори не стосуються непозовного провадження, яке врегульоване Кодексом України з процедур банкрутства, а тому регламентуються правилами про позовне провадження, встановленими у Господарському процесуальному кодексі України.
Питання заміни кредитора правонаступником, що врегульовано нормами спеціального законодавства (стаття 43 КУзПБ), належить до першої групи питань.
Щодо спорів, які згідно зі статтею 7 КУзПБ розглядаються за правилами позовного провадження в межах справи про банкрутство мають застосовуватися загальні положення щодо правонаступництва, передбачені ГПК України, і зокрема статтею 52 цього Кодексу. Для заміни кредитора у справі про банкрутство, вимоги якого включено до реєстру кредиторських вимог, правонаступником, мають застосовуватися спеціальні норми законодавства про банкрутство (стаття 43 КУзПБ). Відтак, в залежності від цього мають застосовуватися частина третя статті 9 КузПБ, а для спорів, які вирішуються в межах справи про банкрутство відповідно до статті 7 КУзПБ - статті 255, 287 ГПК України.
При цьому, з урахуванням приписів частини шостої статті 12 ГПК України, норми Закону про банкрутство (КузПБ) застосовуються переважно як спеціальні норми права. У випадках відсутності в спеціальному Законі з питань банкрутства (КузПБ) іншого врегулювання інституту правонаступництва, норми чинного ГПК України мають застосовуватися як загальні норми процесуального права.
У цих висновках Суд звертається до висновків Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, що викладені у постанові від 27.02.2020 у справі № 911/806/17.
Отже, враховуючи викладене та правову позицію Великої Палати Верховного Суду, наведену в постанові від 18.02.2020 у справі № 918/335/17, вирішення першої групи питань врегульовано нормами законодавства з питань банкрутства (Закон про банкрутство, КУзПБ). Норми чинного ГПК України, як загальні норми процесуального права, підлягають застосуванню у випадках відсутності в законодавстві, що регулює процедуру банкрутства, іншого врегулювання інституту правонаступництва.
У цьому висновку Суд звертається до правової позиції, що викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів палати з розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 28.01.2021 у справі № 50/311-б.
6.6 Водночас Суд зазначає, що розгляд заяви про заміну кредитора у справі про банкрутство правонаступником в порядку статті 43 КУзПБ за правових підстав, передбачених статтями 512, 514 ЦК України, вимагає оцінки судом аргументів заявника щодо зазначених ним підстав для здійснення заміни кредитора правонаступником, відповідно, дослідження та оцінки судом відповідних доказів, зокрема тих, на які послався заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Статус Дрім", обґрунтовуючи та підтверджуючи свої вимоги, при зверненні із відповідною заявою у цій справі: договорів відступлення права вимоги, актів приймання-передачі прав вимоги, актів приймання-передачі документів, розрахункових документів тощо.
6.7 У зв`язку із цим з метою повного та всебічного розгляду заяви про заміну сторони - кредитора у справі про банкрутство, правонаступником, задля забезпечення процесуальних прав інших учасників провадження у цій справі (зокрема, забезпечення прав сторін та інших учасників у справі надавати свої доводи та міркування з порушеного питання - щодо заміни кредитора правонаступником), вирішення питання щодо наявності або відсутності правових підстав для здійснення заміни кредитора у справі про банкрутство правонаступником відповідно до статті 43 КУзПБ повинно відбуватись в судовому засіданні з повідомленням всіх учасників справи про банкрутство.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 11.07.2018 по справі №5011-15/2045-2012 та від 11.06.2020 у справі № 916/3200/17.
6.8 В силу частини першої статті 300 ГПК України, до повноважень суду касаційної інстанції, що переглядає у касаційному порядку судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, не належить встановлення фактичних обставин справи, оскільки касаційний суд перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права на підставі обставин, вже встановлених місцевим та апеляційним судами.
Відповідно до частини другої цієї статті ГПК України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
6.9 Відтак, враховуючи, що предметом касаційного оскарження у цьому провадженні за скаргою ПП "Гальчин-Агро" є ухвала апеляційного суду від 01.02.2021 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції, згідно з ухвалою Суду від 04.03.2021 вирішено здійснити відповідне касаційне провадження в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, Суд не наділений у цьому касаційному провадженні процесуальною можливістю та компетенцією вирішити питання щодо здійснення сингулярного правонаступництва вимог кредитора до боржника на стадії касаційного перегляду судового рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження.
При цьому Суд враховує, що порушене Товариством з обмеженою відповідальністю "Статус Дрім" в касаційному суді питання щодо правонаступництва вимог кредитора до боржника за своїм змістом та правовими наслідками не впливає на здійснення касаційного провадження у цій справі за скаргою ПП "Гальчин-Агро" на ухвалу апеляційного суду, а тому і не обумовлює застосування Судом дискреційних повноважень, передбачених частиною шостою статті 301 ГПК України.
У зв`язку із наведеним Суд зауважує на тому, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Статус Дрім" не позбавлено права ініціювати в суді першої інстанції вирішення питання про правонаступництво у цій справі у порядку, передбаченому статтею 52 ГПК України та статтею 43 КУзПБ - з повним та всебічним дослідженням всіх доказів та обставин щодо заявлених підстав правонаступництва, з дотриманням відповідних процесуальних процедур та прав сторін та учасників провадження у справі про банкрутство.