ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 159/2070/17
адміністративне провадження № К/9901/3733/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - судді Мороз Л.Л.,
суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №159/2070/17
за позовом ОСОБА_1 до Ковельського об`єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Ковельського об`єднаного управління Пенсійного фонду України на постанову Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 28 липня 2017 року, ухвалену у складі головуючого судді Панасюка С.Л., та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Святецького В.В., суддів; Довгополова О.М., Ільчишин Н.В.,
в с т а н о в и в :
У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Ковельського об`єднаного управління Пенсійного фонду України, в якому просив визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку на 8 років відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та зобов`язати відповідача призначити та виплачувати пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку на 8 років відповідно до статей 26, 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з дати подачі заяви про призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку на 8 років, а саме з 20 квітня 2017 року.
Постановою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 28 липня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2017 року, позов задоволено.
Визнано протиправними дії Ковельського об`єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії із зменшенням пенсійного віку на 8 років відповідно до ст.55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зобов`язано Ковельське об`єднане управління Пенсійного фонду України призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію із зменшенням пенсійного віку на 8 років, відповідно до ст.55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 20 квітня 2017 року.
Суди встановили, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 .
20 квітня 2017 року позивач звернувся до УПФУ із відповідною заявою про призначення йому пенсії у відповідності до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зі зменшенням пенсійного віку.
При поданні заяви позивачем було подано:
- копію посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році (Категорія 2) серії НОМЕР_1, виданого 28.12.1993 Волинською облдержадміністрацією;
- рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 08.12.1993 у справі № 2-537/93, яким встановлено, що позивач з 04.01.1987 по 19.01.1987 приймав участь в роботах, пов`язаних з усуненням наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження;
- копію довідки від 16.02.1998 № 67, виданої Акціонерним товариством відкритого типу "Ковельське АТП 10761" про те, що позивачу за роботу в населених пунктах с. Володимирівка, Стара Рудня Поліського району Київської області в зоні відчуження в період з 04.01.1987 по 01.04.2013 за місцем роботи Ковельське АТП 10761 по відомостях від 11 лютого № 343 виплачено заробітну плату в сумі 148 крб. 32 коп. з врахуванням коефіцієнта 2 відповідно до постанови Ради Міністрів Української PCP і Укррадпрофу від 10 червня 1986 року № 207-7. Підстава: особовий рахунок за лютий 1987 р. № 343;
- копію довідки (номер та дата довідки відсутні), виданої начальником зведеної автоколони 1925 про те, що позивач в період з 04.01.1987 по 01.12.2013 працював на об`єктах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Копія довідки надана департаментом соціального захисту населення Волинської облдержадміністрації, відрядне посвідчення № 5, видане позивачеві Ковельським АТП 10761, як водію автомобіля ЗІЛ 130 32-31, відрядженому в Поліське РАИДУ. Строк відрядження 16 днів з 04.01.1987 по 19.01.1987. Підстава: наказ № 1 від 04.01.1987. На посвідченні наявні відмітки про прибуття 04.01.1987 та вибуття 19.01.1987, завірені печаткою Поліського районного шляхового ремонтно-будівельного управління.
Проте, листом від 27.04.2017 № 7167/02-21-22 Ковельське ОУПФУ відмовило ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком, у зв`язку з тим, що у поданих позивачем довідках недостатньо інформації для призначення йому пенсії, оскільки в них не зазначено дні виїзду в зону, а також немає наказів командира в/ч про такі виїзди.
Уважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що статус позивача як учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС підтверджується його посвідченням, та наданими довідками, а відтак, позивач має право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.
У поданих запереченнях позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін.
Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з огляду на таке.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій.
Згідно зі статтею 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.
Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
Згідно з Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління ПФУ від 25.11.2005 №22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.88 №122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об`єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування (при призначенні пенсії із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").
При цьому, основним документом, що підтверджує участь в роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС є дійсне посвідчення учасника ліквідації (категорія 2), у даному випадку, видане на ім`я позивача, яке відповідно до п.2 ч.1 ст.14 Закону України "Про соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи", підтверджує статус громадянина, що постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами, встановленими Законом №796-ХІІ. Факт участі позивача у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС перевірявся відповідними комісіями при видачі позивачеві посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році 2 категорії.
Встановлені судами обставини та наявні в матеріалах справи докази спростовують доводи відповідача, викладені в касаційній скарзі, що позивачем не надано належних документів, які підтверджують його участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та дають право на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку.
Оцінюючи доводи касаційної скарги, колегія суддів зазначає, що ці доводи були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанції під час розгляду та ухвалення оскаржуваних судових рішень, та їм була надана належна правова оцінка, жодних нових аргументів, які б доводили порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не наведено.
Відповідно до частини третьої статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -