ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 826/3601/18
адміністративне провадження № К/9901/8630/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О. В.,
суддів - Радишевської О.Р., Шевцової Н.В.
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу № 826/3601/18
за позовом ОСОБА_1 до Голови Верховної Ради України, треті особи - ОСОБА_2, ОСОБА_3 - про визнання протиправним та скасування розпорядження в частині, визнання протиправними дій
за касаційною скаргою Голови Верховної Ради України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2019 року, прийняту в складі судді-доповідача Сорочка Є.О., суддів Коротких А.Ю., Федотова І.В.
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
1. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково: визнано протиправним та скасовано абзац третій пункту 4 Розпорядження Голови Верховної Ради України від 28.04.2015 "Про деякі питання дотримання прав, виконання обов`язків та посилення відповідальності народного депутата України у Верховній Раді України" № 636, яким внесено зміни до пункту 1.7 Положення про порядок підготовки і оформлення документів щодо службових відряджень в межах України та за кордон народних депутатів України, їх помічників-консультантів і працівників Апарату Верховної Ради України, затвердженого Розпорядженням Голови Верховної Ради України від 06.06.2000 року № 490; визнано протиправними дії Голови Верховної Ради України Парубія А.В., щодо підготовки та направлення листа від 02.02.2018 № 01/03-53, яким відмовлено у погодженні відрядження народних депутатів України; в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
2. Не погоджуючись із зазначеним рішенням, Голова Верховної Ради України подав апеляційну скаргу.
3. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2019 року апеляційну скаргу Голови Верховної Ради України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 грудня 2018 року повернуто скаржнику.
4. Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції послався на те, що скаргу підписано представником Голови Верховної Ради України ОСОБА_4 При цьому копія довіреності, видана Головою Верховної Ради України на ім`я ОСОБА_4, завірена керівником управління кадрів апарату Верховної Ради України Максим`яком В.Є., який на підтвердження своїх повноважень щодо засвідчення копії довіреності не надав жодного документа. Тобто ця довіреність не засвідчена у визначеному законом порядку, тому не є належним документом, що підтверджує право особи, яка підписала апеляційну скаргу, на вчинення такої дії.
ІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись із ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25 лютого 2019 року, посилаючись на порушення цим судом норм процесуального права, Головою Верховної Ради України подано касаційну скаргу, в якій він просить скасувати зазначену ухвалу та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
6. Касаційна скарга мотивована тим, що у суду апеляційної інстанції не було правових підстав для повернення апеляційної скарги Голови Верховної Ради України, оскільки копія довіреності, яка була додана до цієї скарги, відповідає всім вимогам чинного законодавства. Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції вдався до зайвого формалізму.
ІІІ. Позиція інших учасників справи
7. Позивач та треті особи правом на подання до суду відзиву на касаційну скаргу не скористалися.
ІV. Рух справи у суді касаційної інстанції
8. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Бевзенка В.М., Білоуса О.В., Данилевич Н.А. ухвалою від 03 квітня 2019 року відкрив касаційне провадження за вказаною скаргою.
9. За результатом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано для розгляду колегії суддів у складі: Кашпур О.В. (головуючому судді), Радишевській О.Р., Шевцовій Н.В. на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду Н.Богданюк від 08 травня 2020 року №762/0/78-20.
10. Ухвалою Верховного Суду в складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження на 14 квітня 2021 року.
V. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції
11. Відповідно до частин першої, третьої статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
12. Пунктом 1 частини першої статті 59 КАС України передбачено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.
13. Згідно з частиною третьою статті 59 КАС України довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
14. Відповідно до частини шостої статті 59 КАС України оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
15. У частині восьмій статті 59 КАС України зазначено, що у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
16. Під час перевірки копій документів, що підтверджують повноваження представників, на предмет їх відповідності статті 59 КАС України, необхідно брати до уваги правила засвідчення копій документів, визначені Національним стандартом України "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003", затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 07 квітня 2003 року №55, Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року №1000/5, інструкції з діловодства в окремих органах державної влади (місцевого самоврядування) та інші нормативно-правові акти.
17. Приписами наведених нормативно-правових актів закріплено, що копія документа набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку. Напис про засвідчення копії документа складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії. Напис про засвідчення копії скріплюється печаткою із зазначенням на ній найменування відповідної установи (без зображення герба) або печаткою структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) установи.
18. З матеріалів справи вбачається, що апеляційну скаргу від імені Голови Верховної Ради України підписано представником ОСОБА_4, на підтвердження повноважень якої до апеляційної скарги було додано копію довіреності від 29 грудня 2018 року №569, засвідчену в установленому законом порядку, видану Головою Верховної Ради України, якою уповноважено ОСОБА_4 представляти, зокрема інтереси Голови Верховної Ради України з усіма правами, що надані процесуальним законодавством України, в тому числі з правом оскарження судових рішень. Довіреність дійсна до 31 грудня 2019 року.
19. Отже, відсутні підстави уважати, що ОСОБА_4, підписавши апеляційну скаргу від імені Голови Верховної Ради України, не мав права її підписувати.
20. Водночас Верховний Суд наголошує на тому, що під час вирішення питання відповідності копії документа, що підтверджує повноваження представника, вимогам статті 59 КАС України, слід уникати зайвого формалізму, як-от констатація відсутності в матеріалах заяви (скарги) копії посадової інструкції особи, яка засвідчила копію відповідного документа, відсутність у довіреності повноважень представника на засвідчення копій документів від імені довірителя тощо.
21. Аналогічні висновки неодноразово були висловлені Верховним Судом, зокрема в постановах від 19 вересня 2018 року в справі № 569/907/18 та від 13 березня 2019 року в справі № 344/15833/17, від 28 листопада 2019 року в справі № 1340/5185/18.
22. Повернення заяв (скарг) за наявності процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи повноважень на представництво під час розгляду справи (скарги) ставить під загрозу дотримання завдань адміністративного судочинства, закріплених у частині першій статті 2 КАС України, а також дотримання учасниками справи строків звернення до суду та оскарження судових рішень.
23. Суд апеляційної інстанції наведеного не врахував і дійшов передчасного висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України, що потягнуло порушення норм процесуального права і постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, та, з огляду на приписи статті 353 КАС України, підлягає скасуванню.
24. При цьому Верховний Суд констатує, що при скасуванні незаконної ухвали суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, справа згідно з положеннями зазначеної статті підлягає направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження. Проте з матеріалів справи № 826/3601/18 вбачається, що Голова Верховної Ради України скористався правом на повторне звернення з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції і за результатами розгляду цієї скарги 31 липня 2019 року судом апеляційної інстанції прийнято постанову, а тому на цей час відпала необхідність направлення справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.