Постанова
Іменем України
08 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 541/2320/17
провадження № 51-5791 км 20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Остапука В. І.,
суддів Кравченка С. І., Білик Н. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Миколаєнко О. О.,
прокурора Шевченко О. О.,
представника
потерпілої - адвоката Куцина Ю. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_1 на вирок Полтавського апеляційного суду від 05 жовтня 2020 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017170260000747, за обвинуваченням
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 14 червня 2018 року ОСОБА_2 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки без позбавлення права керувати транспортними засобами. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки з покладенням обов`язків, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.
Вирішено цивільний позов, питання процесуальних витрат та речових доказів у провадженні.
Вироком Полтавського апеляційного суду від 05 жовтня 2020 року вирок суду першої інстанції в частині призначеного покарання скасовано та постановлено свій, яким ОСОБА_2 призначено покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки з покладенням обов`язків, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.
Згідно з вироком суду, ОСОБА_2 визнано винуватим та засуджено за те, що він, 13 серпня 2017 року, близько 00:10 год, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючи мотоциклом ММВЗ 311211 д.н.з. НОМЕР_1, рухаючись по вул. Миргородській в с. Великі Сорочинці Миргородського району Полтавської області в напрямку виїзду з села, не врахував дорожньої обстановки та дорожні умови, не впорався з керуванням мотоцикла та здійснив наїзд на пішоходів ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, які рухались в попутному напрямі та трималися ближче до правого краю проїзної частини, порушив тим самим вимоги п. п. 2.9(а), 2.1(а), 12.3 Правил дорожнього руху України. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, потерпілим ОСОБА_1 та ОСОБА_3, було заподіяно тяжкі та середньої тяжкості тілесні ушкодження, відповідно.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі потерпіла ОСОБА_1 просить скасувати вирок апеляційного суду та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції у зв`язку з невідповідністю призначеного ОСОБА_2 покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м`якості. Вважає, що суд, приймаючи рішення про можливість звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, його належним чином не обґрунтував та всіх наявних у справі даних про особу засудженого не врахував.
Позиції інших учасників судового провадження
Засуджений ОСОБА_2 надіслав заперечення на касаційну скаргу потерпілої, в яких, посилаючись на безпідставність наведених в ній доводів, просить її залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду - без зміни.
Під час касаційного розгляду прокурор вважала, що касаційну скаргу потерпілої слід залишити без задоволення.
Представник потерпілої - адвокат Куцин Ю. В. під час касаційного розгляду підтримав касаційну скаргу потерпілої та просив її задовольнити.