Постанова
Іменем України
13 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 372/61/18
провадження № 61-13972св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Жданової В. С., Зайцева А. Ю.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк",
відповідачі: ОСОБА_1 (позивач за зустрічним позовом), ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 (треті особи за зустрічним позовом),
третя особа за зустрічним позовом - Служба в справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Обухівської міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного суду від 25 серпня 2020 року у складі колегії суддів: Іванової І. В., Сліпченка О. І., Сушко Л. П.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2018 року Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" (далі - ПАТ "Універсал Банк") звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Позовна заява мотивована тим, що 05 березня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Універсал Банк", правонаступником якого є ПАТ "Універсал Банк", та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 006-2008-494 відповідно до якого ВАТ "Універсал Банк" надав у позику ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 60 000 дол. США, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 13,45 % річних в порядку, на умовах та в строки визначені цим договором.
З метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором між банком та ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_2, ОСОБА_4 було укладено договір іпотеки від 05 березня 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Обухівського нотаріального округу Щуром О. І. та реєстрований в реєстрі за № 1682, відповідно до умов якого в іпотеку передано квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка складається з трьох житлових кімнат, загальною площею 67,01 кв. м, житловою площею 39,8 кв. м, що належить іпотекодавцям.
Зазначає, що станом на дату звернення до суду з цим позовом наявна заборгованість за кредитним договором.
На підставі викладеного ПАТ "Універсал Банк" просилов рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_2 перед ПАТ "Універсал Банк" за кредитним договором № 006-2008-494 від 05 березня 2008 року у розмірі 36 480 дол. США звернути стягнення на предмет іпотеки -вказану квартиру, яка складається з трьох житлових кімнат загальною площею 67,01 кв. м, житловою площею 39,8 кв. м, що належить іпотекодавцям на праві спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності на житло від 17 квітня 1996 року, шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах в рамках виконавчого провадження за початковою ціною 805 100 грн.
У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ПАТ "Універсал Банк", треті особи: Служба в справах дітей та сім`ї виконавчого комітету Обухівської міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, про визнання договору іпотеки недійсним.
Зустрічний позов мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у нього народилася донька, ОСОБА_2, яка з моменту народження і по теперішній день проживає в квартирі АДРЕСА_1 . Оскільки спірна квартира на час укладення договору іпотеки була єдиним постійним місцем проживання позивача та його дружини, які є батьками ОСОБА_5, вказана квартира є також і місцем проживання їх малолітньої доньки. На момент укладення договору іпотеки малолітня донька мала право на житло та проживала у квартирі, яка була передана в іпотеку.
ОСОБА_1 вважає, що передача нерухомості в іпотеку всупереч вимогам статті 12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей" відбувалася без попередньої згоди органів опіки та піклування, отже, вказаний правочин не можна визнати таким, що відповідає вимогам статті 203 ЦК України.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просиввизнати договір іпотеки від 05 березня 2008 року недійсним.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 03 лютого 2020 року в задоволенні позову ПАТ "Універсал Банк" відмовлено, у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції в частині вирішення первісного позову мотивовано тим, що банк не надав доказів того, що він як іпотекодержатель звертався з питанням звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу предмета іпотеки в позасудовому порядку. Також суд зазначив, що позивач не надав доказів неможливості звернення стягнення у позасудовому порядку.
Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову про визнання недійсним іпотечного договору, суд виходив з того, що, оскільки його укладення хоч і відбулося без попереднього дозволу органу опіки та піклування, проте це не призвело до звуження обсягу, зменшення чи обмеження існуючого права позивача за зустрічним позовом на користування житлом.
Не погодившись з таким рішенням суду, ПАТ "Універсал Банк" подало апеляційну скаргу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 25 серпня 2020 року рішення місцевого суду в частині вирішення позову ПАТ "Універсал Банк" скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення про задоволення позовних вимог.
В рахунок часткового погашення заборгованості станом на 27 грудня 2017 року, що складається з боргу по достроковому поверненню тіла кредиту в розмірі 31 756,18 дол. США та 4 723,82 дол. США простроченої заборгованості за кредитним договором № 006-2008-494, укладеним 05 березня 2008 року між ПАТ "Універсал Банк" та ОСОБА_2, звернуто стягнення на предмет іпотеки - трикімнатну квартиру загальною площею 67,01 кв. м, житловою площею 39,8 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належить іпотекодавцям на праві спільної власності на підставі свідоцтва про право власності на житло від 17 квітня 1996 року, та зареєстрована в державному реєстрі прав на нерухоме майно 22 квітня 1996 року, номер запису № 2798/91 реєстровій книзі № 30 шляхом продажу на прилюдних торгах за ціною, встановленою за згодою сторін або на підставі оцінки суб`єкта оціночної діяльності на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.
Роз`яснено, що рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягає виконанню на час дії Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті".
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ПАТ "Універсал Банк" довів наявність у відповідача невиконаних зобов`язань за кредитним договором № 006-2008-494 від 05 березня 2008 року, внаслідок чого у банку, у силу положень статті 33 Закону України "Про іпотеку" та умов договору іпотеки, виникло право задовольнити ці вимоги за рахунок предмету іпотеки.
Рішення суду першої інстанції в частині вирішення зустрічного позову ОСОБА_2 про визнання договору іпотеки недійсним сторонами в апеляційному порядку не оскаржувалося і апеляційним судом в силу статті 367 ЦПК України не переглядалося.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у вересні 2020 року до Верховного Суду, ОСОБА_2, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неналежним чином досліджено надані докази в їх сукупності, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу АТ "Універсал Банк" просило касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову апеляційного суду без змін.
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 08 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою в указаній справі та витребувано матеріали цивільної справи.
27 жовтня 2020 року вказана справа передана на розгляд до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що 05 березня 2008 року між ВАТ "Універсал Банк", правонаступником якого є ПАТ "Універсал Банк, та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 006-2008-494, відповідно до якого ВАТ "Універсал Банк" надало у позику ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 60 000 дол. США в строк до 01 березня 2028 року, а позичальник зобов`язався їх прийняти, належним чином використати та повернути кредитору, а також сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 13,45 % річних в порядку, на умовах та в строки визначені цим договором.
З метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника за вказаним кредитним договором від 05 березня 2008 року між банком та ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_2, ОСОБА_4 було укладено договір іпотеки від 05 березня 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Обухівського нотаріального округу Щуром О. І. та реєстрований в реєстрі за № 1682, у відповідно до умов якого в іпотеку банку було передано квартиру АДРЕСА_1, яка складається з трьох житлових кімнат, загальною площею 67,01 кв. м, житловою площею 39,8 кв. м, що належить іпотекодавцям на праві спільної власності (в рівних долях).
Згідно з висновком від 22 листопада 2017 року, ринкова вартість спірної кварти 30400 дол. США, що в еквівалентні за офіційним курсом Національного банку України складає 805 100 грн.
Оскільки наявна заборгованість за вказаним кредитним договором, банк звернувся до суду з цим позовом та просив звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу на прилюдних торгах (аукціону) за початковою ціною 805 100 грн, в рахунок часткового погашення заборгованості яка виникла станом на 27 грудня 2017 року по достроковому поверненню тіла кредиту, що складається з боргу по достроковому поверненню тіла кредиту в розмірі 31 756,18 дол. США та 4 723,82 дол. США простроченої заборгованості по тілу кредиту, згідно із відповідним розрахунком.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції відповідає.