1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

02 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 227/4819/18

провадження № 61-7825св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротуна В. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Рута-Плюс",

третя особа - Відділ державної реєстрації Добропільської районної державної адміністрації Донецької області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області в складі судді Хандуріна В. В. від 16 грудня 2019 року та постанову Донецького апеляційного суду в складі колегії суддів: Соломахи Л. І., Агєєва О. В., Мальованого Ю. М. від 01 квітня 2020 року,

ВСТАНОВИВ:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Рута-Плюс" (далі - ТОВ "Рута Плюс"), третя особа - Відділ державної реєстрації Добропільської районної державної адміністрації, про витребування майна із незаконного володіння та користування.

Свої вимоги позивач мотивувала тим, що їй на праві власності відповідно до Державного акта серії ЯИ № 311734, виданого 04 грудня 2009 року Добропільською районною державною адміністрацією, належить земельна ділянка площею 5,1932 га. У 2018 році вона вирішила укласти договір оренди земельної ділянки з орендарем, який надав їй пропозицію. Отримавши витяг з Державного земельного кадастру, вона дізналася, що її земельна ділянка перебуває в оренді ТОВ "Рута Плюс", строк дії речового права 49 років (з урахуванням ротації культур), дата державної реєстрації речового права 13 липня 2016 року. У червні 2018 року вона отримала у ТОВ "Рута Плюс" копію договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення - земельної частки (паю) та копію акту приймання-передачі земельної ділянки в оренду площею 5,1932 га ріллі, кадастровий номер 1422083300:01:000:0140. Зазначає, що договір є підробленим, оскільки будь-яких правочинів зі своєю земельною ділянкою вона не вчиняла, договір оренди та акт приймання-передачі земельної ділянки не підписувала.

Посилаючись на те, що договір оренди не є укладеним, оскільки вона його не підписувала, відповідач порушує її право власності на земельну ділянку, до теперішнього часу продовжує незаконно використовувати земельну ділянку та відмовляється її повертати, просила:

витребувати із незаконного володіння та користування ТОВ "Рута Плюс" земельну ділянку загальною площею 5,1932 га, розташовану на території Золотоколодязької сільської ради Добропільського району Донецької області, кадастровий номер 1422083300:01:000:0140, яка належить ОСОБА_1 на підставі Державного акту серії ЯИ № 311734, виданого 04 грудня 2009 року Добропільською районною державною адміністрацією;

зобов`язати ТОВ "Рута Плюс" повернути земельну ділянку загальною площею 5,1932 га, розташовану на території Золотоколодязької сільської ради Добропільського району Донецької області, кадастровий номер 1422083300:01:000:0140, її власнику ОСОБА_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 16 грудня 2019 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не надано суду доказів про те, що договір оренди землі від 13 липня 2016 року вона не підписувала і відповідно що договір є неукладеним.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Донецького апеляційного суду від 01 квітня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 16 грудня 2019 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивач не довела належними та допустимими доказами порушення її прав як власника земельної ділянки, у зв`язку із чим суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про витребування позивачем земельної ділянки з володіння ТОВ "Рута Плюс".

Аргументи учасників справи

Узагальнені доводи вимог касаційної скарги

У травні 2020 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 16 грудня 2019 року та постанову Донецького апеляційного суду від 01 квітня 2020 року, у якій заявник просить скасувати зазначені судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

Також заявник вказує на порушення норм процесуального права, що унеможливлює встановлення фактичних обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу

У липні 2020 року ТОВ "Рута Плюс" подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, у якому просить зазначену касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін. Зазначає, що доводи касаційної скарги ґрунтуються виключно на суб`єктивній незгоді позивача із ухваленими судами першої та апеляційної інстанції рішеннями та не містить жодної підстави для їх скасування, передбаченої ЦПК України.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 01 липня 2020 року відкрито провадження у вказаній справі та витребувано цивільну справу № 227/4819/18 з Добропільського міськрайонного суду Донецької області.

Зазначена справа надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд установив, що позивач ОСОБА_1 відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯИ № 311734, виданого Добропільською районною державною адміністрацією 04 грудня 2009 року, є власником земельної ділянки площею 5,1932 га ріл. кадастровий номер 1422083300:01:000:0140, яка розташована на території Золотоколодязької сільської ради Добропільського району Донецької області; цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Між ОСОБА_1 та ТОВ "Рута Плюс" 13 липня 2016 року укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення - земельної частки (пай), згідно якого об`єктом договору є земельна ділянка площею 5,1932 га ріллі; кадастровий номер 1422083300:01:000:0140, яка знаходиться на території Золотоколодязької сільської ради Добропільського району Донецької області; договір укладено на 49 років з урахуванням ротації культур.

Державна реєстрація права оренди ТОВ "Рута Плюс" на підставі договору оренди від 13 липня 2016 року здійснена 13 липня 2016 року, що підтверджується Інформацією від 30 березня 2020 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, номер запису про інше речове право 15438179.

Згідно акту приймання-передачі земельної ділянки від 13 липня 2016 року, орендодавець ОСОБА_1 передала, а ТОВ "Рута Плюс" прийняло в оренду земельну ділянку площею 5,1932 га ріллі, кадастровий номер 14220883300:01:000:0140, яка знаходиться на території Золотоколодязької сільської ради Добропільського району Донецької області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

2.Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.


................
Перейти до повного тексту