Постанова
Іменем України
07 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 753/2982/19
провадження № 61-21140св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Русинчука М. М. (суддя-доповідач),
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 04 липня 2019 року у складі судді
Лужецької О. Р., та постанову Київського апеляційного суду від 01 жовтня
2019 року у складі колегії суддів: Гуля В. В., Сушко Л. П., Сліпченка О. І.,
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визначення порядку користування житловим приміщенням.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що вона є власником 1/3 частини квартири
АДРЕСА_1, а відповідачки - власниками інших 2/3 частин квартири в рівних долях.
Зазначала, що між сторонами існують суперечки щодо порядку користування квартирою, на пропозицію спільно користуватися та володіти житлом відповідачки не реагують.
Посилаючись на наведене, просила встановити порядок користування спільною власністю сторін, а саме квартирою АДРЕСА_1, відповідно до якого виділити їй у користування кімнату площею 12,70 кв. м, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - кімнату площею
18,10 кв. м та кімнату площею 11,10 кв. м, залишивши у спільному користуванні приміщення кухні, коридору, ванної кімнати, вбиральні.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 04 липня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визначено порядок користування квартирою АДРЕСА_1, виділено в користування ОСОБА_1 кімнату площею 12,70 кв. м, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 кімнату площею 18,10 кв. м та кімнату площею 11,10 кв. м, залишено у спільному користуванні приміщення кухні, коридору, ванної кімнати, вбиральні.
Суд першої інстанції виходив з того, що виділ часток квартири кожному власнику в натурі неможливий, а встановлення порядку користування квартирою не порушує права власності кожного зі співвласників, так як вищезазначені кімнати не виділяються позивачці у власність і даним рішенням не проводиться поділ спірної квартири між співвласниками у натурі. Такий порядок є єдиним шляхом вирішенням конфліктної ситуації між сторонами, встановлення порядку, за яким позивачці у користування виділено кімнату площею 12,70 кв. м, а ОСОБА_2 та ОСОБА_3 кімнату площею 18,10 кв. м. і кімнату площею
11,10 кв. м, не буде порушувати та обмежувати прав відповідачів і встановлений порядок користування не погіршить умови проживання у спірній квартирі.
Постановою Київського апеляційного суду від 01 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилено.
Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 04 липня 2019 року залишено без змін.
Апеляційний суд вважав рішення суд першої інстанції законним та обґрунтованим. Суд апеляційної інстанції відхилив доводи апеляційної скарги про усталений порядок користування квартирою, оскільки позивачка в квартирі до набуття права власності не проживала і набула право звернення вже після набуття такого права. Виділення позивачці кімнати площею 12,70 кв. м відповідає часткам сторін.
Аргументи учасників справи
У листопаді 2019 року до Верховного Суду від ОСОБА_2 надійшла касаційна скарга, у якій вона, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 зазначає, що у позовній заяві ОСОБА_1 просила визначити порядок користування квартирою з урахуванням запропонованого варіанту реконструкції квартири, який би дозволив зробити окремі входи до кожної з кімнат. Проте як суд першої інстанції, так і апеляційний суд у порушення засад диспозитивності вийшли за межі позовних вимог та визначили порядок користування без урахування реконструкції житла.
Суди не врахували, що вона та ОСОБА_3 постійно користувалися кімнатою
12,70 кв. м, яку виділено у користування позивачці.
Наголошує на тому, що саме визначення порядку користування квартирою з урахуванням її реконструкції мало б забезпечити вирішення конфліктної ситуації та забезпечити дотримання прав відповідачів і позивачки, зокрема в частині усталеного порядку користування сторонами квартирою, проведених відповідачами покращень приміщень.
Короткий зміст ухвал суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 20 грудня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", який набрав чинності 08 лютого 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Ухвалою Верховного Суду від 30 березня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що ОСОБА_1 є власником 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 22 березня 2016 року.
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є власниками інших 2/3 частин квартири АДРЕСА_1 в рівних долях на підставі свідоцтва про право власності на житло від 26 січня 1998 року.
Відповідно до Експлікації внутрішніх площ спірна квартира має загальну площу
57,20 кв. м, жилу площу - 41,70 кв. м, складається з трьох ізольованих кімнат: перша кімната площею 18,10 кв. м, друга кімната площею 11,10 кв. м, третя кімната площею 12,70 кв. м, має кухню, коридор, ванну кімнату.
У позасудовому порядку сторони не дійшли згоди щодо встановлення порядку користування спірною квартирою.