ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 квітня 2021 року
м. Київ
Справа № 910/3154/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В. А. - головуючого, Дроботової Т. Б., Міщенка І. С.,
здійснивши перегляд у порядку письмового провадження касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Брест компані"
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2021 (судді: Козир Т. П. - головуючий, Кравчук Г. А., Коробенко Г. П.)
за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Брест компані"
до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" в особі Департаменту екологічного нагляду Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"
про визнання протиправним та скасування рішення
та за зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Брест компані"
про стягнення 53 438,10 грн,
ВСТАНОВИВ:
1.Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Брест компані" (далі - ТОВ "Брест компані", Позивач за первісним позовом) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" в особі Департаменту екологічного нагляду Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (далі - ПрАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал", Відповідач з первісним позовом) про визнання протиправним та скасування рішення.
1.2. В обґрунтування позовних вимог ТОВ "Брест компані" зазначало, що рішення Департаменту екологічного нагляду Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" про нарахування сплати за скид стічних вод у міську каналізацію з перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин у сумі 53 438,10 грн, відповідно до акту відбору стічних вод від 17.10.2019 та розрахунку № 15/ДК-2019-10-07/160Ф від 17.10.2019 є безпідставним, необґрунтованим та винесеним з порушенням норм чинного законодавства, що є підставою для його скасування.
1.3. У подальшому 02.09.2019 Приватним акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал" було подано зустрічну позовну заяву про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Брест компані" грошових коштів за скид стічних вод із перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин у розмірі 53 438,10 грн.
2. Короткий зміст судових рішень у справі
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.10.2020 відмовлено в задоволенні первісного позову. Повністю задоволено зустрічні позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал". Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Брест компані" на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" грошові кошти за скид стічних вод із перевищенням допустимих концентрацій забруднюючих речовин у розмірі 53 438,10 грн.
2.2. Не погоджуючись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Брест компані" 22.12.2020 подало апеляційну скаргу разом клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, у якій просило скасувати оскаржуване рішення місцевого суду та прийняти нове, яким задовольнити первісний позов і відмовити у задоволенні зустрічного.
2.3. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2021 вказану апеляційну скаргу залишено без руху. Товариству з обмеженою відповідальністю "Брест компані" надано десять днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом: надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав його поновлення та доказів, які підтверджують наведені підстави; надання доказів доплати судового збору в сумі 3 153,00 грн у встановленому порядку.
2.4. Зазначена ухвала мотивована тим, що наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження доводи не відповідають дійсним обставинам. Також судом було встановлено, що заявником сплачено судовий збір в розмірі меншому, ніж передбачено законом, а саме 3 153,00 грн замість 6 306,00 грн.
2.5. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2021 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Брест компані" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.2020. Зазначену апеляційну скаргу (з доданими до неї матеріалами) повернуто заявнику.
2.6. Указана ухвала обґрунтована тим, що наведені скаржником підстави для поновлення процесуального строку не є поважними, оскільки апелянтом не було обґрунтовано неможливість подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня вручення йому копії оскаржуваного рішення, за яких скаржник відповідно до частини другої статті 256 Господарського процесуального кодексу України мав право на таке поновлення. При цьому апелянтом у поданому клопотанні не наведено підстав для поновлення строку, які відповідають частині третій статті 256 Господарського процесуального кодексу України.
3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційних скарг
3.1. У касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Брест компані" просить скасувати оскаржувану ухвалу апеляційного суду та направити справу до Північного апеляційного господарського суду для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
3.2. Касаційну скаргу мотивовано тим, що при винесенні ухвали про відмову у поновленні пропущеного строку на подання апеляційної скарги судом апеляційної інстанції не було враховано наявності підстав, наведених у вказаній скарзі та відповідному клопотанні, та не було надано оцінки обставинам, які спричинили пропуск строку на апеляційне оскарження Позивачем за первісним позовом, що призвело до порушення судом норм процесуального права.
3.3. У відзиві на касаційну скаргу ПрАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" просить залишити її без задоволення, оскаржувану ухвалу - без змін.
4. Позиція Верховного Суду
4.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування апеляційним судом норм процесуального права, Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
4.2. Згідно з пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
4.3. Право на апеляційний перегляд справи, передбачене пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, є гарантованим правом на перегляд у суді апеляційної інстанції справи, розглянутої судом першої інстанції по суті (абз. 8 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 17.03.2020 № 5-р/2020).
4.4. Водночас таке право не є абсолютним і з метою забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема, принципу правової визначеності, підлягає певним обмеженням.
4.5. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
4.6. Так, у справі "Пономарьов проти України" ЄСПЛ наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип стверджує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 40, 41, від 03.04.2008).
4.7. Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми та їх застосування не повинні перешкоджати учасникам провадження використовувати доступні засоби захисту (рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України", заяви N 17160/06 та N 35548/06, п. 34, від 20.06.2011).
4.8. Згідно з нормами статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
4.9. Питання поновлення та продовження процесуальних строків врегульовано нормами статті 119 Господарського процесуального кодексу України, згідно з частиною першою якої суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
4.10. Таким чином, зі змісту наведених законодавчих положень вбачається, що клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності причин його пропуску. При цьому поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку (аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №918/115/16, від 19.06.2018 у справі №912/2325/17, від 18.01.2019 у справі № 921/396/17-г, від 19.06.2020 у справі № 926/1037-б/15).
4.11. Водночас, питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 Господарського процесуального кодексу України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
4.12. Згідно з частинами третьою, четвертою статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
4.13. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 261 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
4.14. Таким чином, дійшовши висновку про неповажність причин пропуску строку на подання апеляційної скарги, суд має залишити зазначену скаргу без руху, надавши скаржнику можливість зазначити інші підстави для поновлення цього строку. І тільки у разі визнання інших причин неповажними або у випадку неподання відповідної заяви у встановлений строк судом може бути відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 261 Господарського процесуального кодексу України.
4.15. Як вбачається з матеріалів справи, у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, наведеному у апеляційній скарзі, заявник зазначав, що повний текст рішення місцевого суду йому не направлявся і не був вручений ні йому ні його представнику. За твердженням скаржника, вказане рішення було отримано його представником нарочно у суді лише 18.12.2021. У зв`язку з наведеним апелянт просив поновити строк на апеляційне оскарження на підставі частини другої статті 256 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої вказаний строк може бути поновлено, якщо скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
4.16. Разом з тим, апеляційним господарським судом було встановлено, що копія рішення місцевого суду була направлена сторонам 13.10.2020 та отримана представником заявника - ОСОБА_1 16.10.2020, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення.
4.17. Відповідно до частини сьомої статті 242 Господарського процесуального кодексу України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
4.18. Отже, як обґрунтовано зазначив суду апеляційної інстанції, строк на апеляційне оскарження рішення місцевого суду міг бути поновлений на підставі частини другої статті 256 Господарського процесуального кодексу України у разі подання апеляційної скарги у строк до 07.11.2020, у той час як апеляційна скарга була подана лише 22.12.2020.
4.19. З огляду на викладене, встановивши, що наведені у клопотанні доводи не відповідають дійсним обставинам, Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 11.01.2021 залишив без руху вказану апеляційну скаргу та надав Товариству з обмеженою відповідальністю "Брест компані" десять днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зокрема шляхом надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав його поновлення та доказів, які підтверджують наведені підстави.
4.20. 25.01.2021 від апелянта надійшла заява про усунення недоліків, у тому числі разом із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Так, у вказаній заяві заявник, як на причину пропуску строку на апеляційне оскарження, посилався на те, що ОСОБА_1, який отримав копію рішення місцевого суду 16.10.2020, у цей же день відчув погіршення самопочуття та в подальшому проходив амбулаторне лікування вдома і вийшов на роботу 21.12.2020, коли і повідомив директора про отримання рішення.
На підтвердження вказаних доводів заявником було надано Консультаційний висновок спеціаліста від 31.10.2020, складений Товариством з обмеженою відповідальністю "Медичний центр здоров`я та реабілітації "100 відсотків життя", згідно з яким ОСОБА_1 діагностовано пневмонію, та протокол МСКТ від 04.11.2020, складений Товариством з обмеженою відповідальністю "Медичний центр "Генезис", за яким діагностовано двосторонню пневмонію і 5-ий рівень підозри на COVID-19.
4.21. Однак, як обґрунтовано зазначив апеляційний суду, надані заявником докази не підтверджують факт перебування ОСОБА_1 на лікуванні саме з 16.10.2020 по 21.12.2020 та не пояснюють причин неповідомлення зазначеною особою про отримання рішення місцевого суду іншим працівникам заявника.
4.22. При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено та з матеріалів справи убачається, що інтереси скаржника представляє адвокат Токовенко О. В., яким підписувались всі процесуальні документи, у тому числі апеляційна скарга, і він був повідомлений про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду на 07.10.2020, що підтверджується розпискою від 16.09.2020.
4.23. Крім того, як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, рішення місцевого господарського суду від 07.10.2020 було оприлюднене у вказаному реєстрі 16.10.2019.
4.24. За змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом, а всі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
4.25. Колегія суддів звертає увагу, що сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення ЄСПЛ від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").
4.26. Отже, як обґрунтовано зазначив апеляційний суд, адвокат заявника мав об`єктивну можливість ознайомитись із рішенням місцевого суду та подати апеляційну скаргу в межах встановленого законом строку.
4.27. Враховуючи наведене, можливість своєчасного подання апеляційної скарги залежала тільки від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб`єктивний характер, що не є поважною причиною пропуску процесуального строку.
4.28. За таких обставин колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що Позивач за первісним позовом пропустив строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та належним чином не обґрунтував поважності причин, які зумовили неможливість вчасного подання апеляційної скарги, у зв`язку з чим апеляційний суд правомірно відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Брест компані".
4.29. У свою чергу доводи касаційної скарги не спростовують вказаних висновків суду апеляційної інстанції та не доводять порушення чи неправильне застосування апеляційним судом норм процесуального права.