ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 825/157/16
адміністративне провадження № К/9901/25210/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Державної податкової служби України (далі - ДФС України) на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.02.2016 (головуючий суддя - Лобан Д.В., судді - Бородавкіна С.В., Непочатих В.О.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2016 (головуючий суддя - Аліменко В.О., судді - Безименна Н.В., Кучма А.Ю.) у справі за позовом Комунального підприємства "Чернігівводоканал" Чернігівської міської ради (далі - Підприємство) до Державної податкової служби України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державна казначейська служба України (далі - Казначейство), Головне управління ДФС у Чернігівській області (далі - Управління), про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В:
У січні 2011 року Підприємство звернулось до суду із позовом до ДФС України, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Казначейства та Управління, у якому просило: визнати протиправною бездіяльність ДФС України щодо незарахування шляхом незбільшення суми поповнення електронного рахунку Підприємства у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника коштів з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого і водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України; зобов`язати ДФС України зарахувати шляхом збільшення суми поповнення електронного рахунку Підприємства № НОМЕР_1 у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника кошти у сумі 10273903,89 грн. відповідно до договорів про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 № 375.
На обґрунтування зазначених позовних вимог Підприємство послалося на те, що у зв`язку з набуттям чинності Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість" від 16.07.2015, доповнено пункт 2001.4 статті 2001 Податкового кодексу України підпунктом "в". Зазначені зміни спрямовані на впорядкування податкових відносин при використанні субвенції з державного бюджету для сплати податкових платежів відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №375 від 04.06.2015 "Питання погашення у 2015 році заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню". За результатами цих змін на електронні рахунки в органах казначейства постачальників комунальних послуг повинні зараховуватись суми субвенцій з бюджету, які збільшуватимуть реєстраційну суму для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 Податкового кодексу України. Підприємством було отримано субвенцію у загальній сумі 10273903,89 грн. Відповідна сума направлена на погашення заборгованості з податку на додану вартість, проте на сьогоднішній день, вищевказані вимоги законодавства є невиконаними, оскільки вказана сума не була зарахована на електронний рахунок, що спричинило неможливість реєструвати податкові накладні споживачам послуг з серпня 2015 року.
Чернігівський окружний адміністративний суд постановою від 18.02.2016, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2016, позов задовольнив повністю: визнав протиправною бездіяльність ДФС України щодо незарахування шляхом незбільшення суми поповнення електронного рахунку Підприємства у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника коштів з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого і водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України; зобов`язав ДФС України зарахувати шляхом збільшення суми поповнення електронного рахунку Підприємства № НОМЕР_1 у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника кошти у сумі 10273903,89 грн відповідно до договорів про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 №375.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суди виходили з того, що відповідачем не було вчинено дій, передбачених пунктом 2001.4 статті 2001 Податкового кодексу України та пунктом 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569, оскільки отримані Підприємством бюджетні кошти у вигляді субвенції не знайшли свого відображення на електронному рахунку Підприємства в СЕА з ПДВ.
ДФС України оскаржила рішення судів першої та апеляційної до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 12.07.2016 відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, оскільки суди не надали належної правової оцінки тому, що: без здійснення усіх процедур, передбачених Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569, поповнення електронного рахунку неможливе де-факто; листом від 25.01.2016 № 02-15/2 ТОВ "Програміка", що є розробником програмного забезпечення ДФС України, підтвердило, що всі пакети коригуючих реєстрів типу 8 були передані Казначейству 18.01.2016, по всіх пакетах інформаційна система ДФС України отримала відповідь про успішну доставку; суди не надали належної правової оцінки положенням пункту 8 договору № 1-25/375 від 16.07.2015, згідно якого кошти перереховуються до спеціального фонду державного бюджету.
У запереченні на касаційну скаргу Підприємство просить суд відмовити у її задоволенні. А рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 05.04.2021 прийняв касаційну скаргу ДФС України до провадження та призначив справу до касаційного розгляду у спрощеному провадженні без повідомлення сторін на 06.04.2021.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та, враховуючи межі касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що Підприємство отримало субвенцію у загальній сумі 10273903,89 грн., у тому числі: згідно з договором №1-25/375 від 16.07.2015 - 2518938,15 грн.; згідно з договором №11-25/375 від 26.11.2015 - 5181631,21 грн.; згідно з договором №13-25/375 від 01.12.2015 - 1199403,00 грн.; згідно з договором №25-25/375 від 16.12.2015 - 335137,43 грн.; згідно з договором №28-25/375 від 25.12.2015 - 1038794,10 грн.
Вказану суму перераховано позивачем до загального фонду Державного бюджету України на погашення заборгованості з податку на додану вартість, що підтверджується платіжними дорученнями з відповідним призначенням платежу.
Листом від 19.08.2015 №09/1510 Підприємство звернулось до начальника Управління щодо надання роз`яснень про причини не проведення коштів через електронний рахунок.
Управління листом від 15.09.2015 №4034/8/25-01-15-01-12 звернулось до ДФС України з проханням надати роз`яснення щодо термінів та умов реалізації підпункту "в" пункту 2001.4 статті 2001 Податкового кодексу України для платників податків - учасників розрахунків з різниці в тарифах відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 № 375, відповідно до якої на рахунки платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість зараховуються кошти, отримані платником податків у рахунок погашення заборгованості з різниці в тарифах.
Листом від 16.09.2015 №2458/10/25-01-15-01-09 Управління надало Підприємству відповідь та повідомилопро звернення Управління до ДФС України щодо надання роз`яснення з порушених платником податків питань та зазначило, що при надходженні роз`яснення від ДФС України Підприємство буде додатково проінформовано.
ДФС України листом від 19.01.2016 №1721/7/99-99-19-03-02-17 надало відповідь на лист Управління від 15.09.2015 №4034/8/25-01-15-01-12 та повідомила, що у разі здійснення Казначейством розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах, такі розрахунки будуть враховані в системі електронного адміністрування податку на додану вартість шляхом збільшення показника "Суми поповнення рахунку" в межах проведених розрахунків з податку на суму зменшення залишку узгоджених податкових зобов`язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковуються Казначейством до виконання у повному обсязі.
Управління листом від 22.01.2016 №224/10/25-01-15-01-09 на лист Підприємства надало відповідь, у якому зазначило, що у разі здійснення Казначейством розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах, такі розрахунки будуть враховані в системі електронного адміністрування податку на додану вартість шляхом збільшення показника 8 попРах в межах проведених розрахунків з податку на суму зменшення залишку узгоджених податкових зобов`язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі.
Також, судами було встановлено, що на звернення Підприємства до Казначейства останнє листом від 05.02.2016 № 1008/281-2119 повідомило Підприємство, що на виконання пункту 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569, Казначейство, починаючи із 11.12.2015 надавало ДФС України інформацію щодо зарахованих за попередній день сум з податку на додану вартість за результатами проведених розрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 № 375. На підставі інформації Казначейства про проведення розрахунків ДФС України відповідно до пункту 9 зазначеного Порядку повинна сформувати та не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дати отримання такої інформації надіслати Казначейству коригуючі реєстри у межах залишку узгоджених податкових зобов`язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав але не більше суми проведених розрахунків.
Відповідно до частини 1 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Оцінюючи спірні правовідносини, суди попередніх інстанцій здійснили аналіз приписів пункту 1 Порядку та умов надання у 2015 році субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водов