ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 200/3723/20-а
адміністративне провадження № К/9901/25632/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Губської О. А.,
суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Донецького обласного військового комісаріату про зобов`язання нарахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 червня 2020 року, прийняте у складі судді Тарасенка І.М. та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року, ухвалену у складі колегії суддів: Гайдара А.В. (головуючий), Казначеєва Е.Г., Сіваченка І.В.,
І. Суть спору:
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Донецького обласного військового комісаріату (далі - відповідач), в якому позивач просив:
1.1. визнати дії Донецького обласного військового комісаріату протиправними в частині ненарахування та не виплати позивачу, як учаснику бойових дій, грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які позивач отримував за останньою займаною штатною посадою, згідно розділу ХХХІ "Виплата грошового забезпечення у разі звільнення з військової служби", пункту 6 наказу Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам", за період з 2015 року по 2018 рік;
1.2. зобов`язати Донецький обласний військовий комісаріат, на підставі розділу ХХХІ, пункту 6 наказу Міністра оборони України № 260 07.06.2018, вчинити певні дії щодо проведення розрахунку, нарахування та виплати позивачу, як учаснику бойових дій, грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислуги років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які позивач отримував за останньою займаною посадою, за період з 2015 року по 2018 рік;
1.3. зобов`язати Донецький обласний військовий комісаріат, на підставі розділу ХХХІ, пункту 6 наказу Міністра оборони України № 260 від 07.06.2018, підготувати та надати для суду, довідку розрахунок про невиплачену суму позивачу, як учаснику бойових дій, грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які позивач отримував за останньою займаною штатною посадою, за період з 2015 року по 2018 рік;
1.4. стягнути на користь позивача з Донецького обласного військового комісаріату суму, зазначену в довідці розрахунку (про невиплачену суму останньому, як учаснику бойових дій, грошової компенсації за всі невикористані дні додаткової відпустки виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які позивач отримував за останньою займаною штатною посадою, за період з 2015 року по 2018 рік), на підставі розділу ХХХІ пункту 6 наказу Міністра оборони України № 260 від 07.06.2018;
1.5. зобов`язати Донецький обласний військовий комісаріат, у разі або після виконання останнім, рішення суду від 18.10.2019 року по справі № 200/7742/19-а здійснити перерахування, донарахування та доплату позивачу недоплаченої суми (різниці по виплаті) за всі невикористані дні додаткової відпустки виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які позивач отримував за останньою займаною посадою, за період з 2015 року по 2018 рік, згідно розділу ХХХІ, пункту 6 наказу Міністра оборони України № 260 від 07.06.2018.
2. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що грошова компенсація за всі невикористані дні додаткової відпустки, нараховується та виплачується виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які отримував військовослужбовець за останньою займаною посадою. Оскільки під час розгляду справи в Донецькому окружному адміністративному суді № 200/7742/19-а, вищевказаний факт не розглядався, а позивачу було задоволено його позов в частині визнання протиправною бездіяльність Донецького обласного військового комісаріату щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 19 лютого 2019 року та зобов`язання Донецького обласного військового комісаріату нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2018 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 19 лютого 2019 року, позивач вважає, що його права порушені, у зв`язку із чим звернувся до суду із цим позовом.
3. Відповідач позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. Позивач проходив військову службу на посаді заступника військового комісару - начальника мобілізаційного відділення Кальміусько-Нікольського об`єднаного районного військового комісаріату Донецької області оперативного командування "Схід" Сухопутних військ Збройних сил України.
5. Відповідно до довідки № 0000605795 від 29 серпня 2018 року, позивач є внутрішньо переміщеною особою з м. Донецьк до м. Маріуполь Донецької області.
6. Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 позивач має статус учасника бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
7. Наказом військового комісара Кальміусько-Нікольського об`єднаного районного військового комісаріату від 19 лютого 2019 року підполковника ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 19 лютого 2019 року.
8. У травні 2019 року позивач звернувся до Донецького обласного військового комісаріату із заявою, в якій просив нарахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористані календарні дні щорічної додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2014 року по 2019 рік, виходячи з розміру його грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби.
9. Листом від 04.06.2019 позивача повідомлено, що в особливий період додаткові оплачувані відпустки, які визначені статтею 19 Закону України "Про відпустки" не надаються, а отже відсутні підстави для виплати компенсації за їх невикористання.
10. Вважаючи, що відповідач протиправно не виплатив грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки з 2014 року по 2019 рік, передбаченої пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", позивач звернувся з позовом до суду.
11. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2019 року у справі № 200/7742/19-а, позов ОСОБА_1 до Донецького обласного військового комісаріату про зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Донецького обласного військового комісаріату щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2019 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 19 лютого 2019 року та зобов`язано Донецький обласний військовий комісаріат нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2018 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 19 лютого 2019 року.
12. 21 грудня 2019 року, позивач звернувся із письмовою заявою до Донецького обласного військового комісаріату з проханням надати йому розрахунок виплати грошової компенсації за невикористанні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, право на які він набув під час проходження військової служби за період з 2015 року по 2018 рік.
13. 27 грудня 2019 року, отримавши відповідь - розрахунок від Донецького обласного військового комісаріату, позивачу стало відомо, що грошова компенсація за всі невикористані дні додаткової відпустки, повинна нараховуватися та виплачуватися виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які отримував військовослужбовець за останньою займаною посадою, а не із розрахунку виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення позивача з військової служби, а саме з 19 лютого 2019 року, як було зроблено відповідачем, у зв`язку із чим звернувся з даним позовом до суду.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
14. Донецький окружний адміністративний суд рішенням від 15 червня 2020 року, яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року, у задоволенні позовних вимог відмовив.
15. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що Донецьким обласним військовим комісаріатом, відповідно до вимог чинного законодавства та рішення Донецького окружного адміністративного суду № 200/7742/19-а від 18.11.2019 року, позивачу було правильно нараховано розмір компенсації, за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, згідно грошового забезпечення, яке він отримував на день звільнення з лав Збройних Сил України.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
16. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, просив скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
17. В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах зокрема, щодо застосування положень пункту 6 розділу ХХХІ "Виплата грошового забезпечення у разі звільнення з військової служби" Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, який затверджено наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 при розрахунку компенсації невикористаних днів додаткової відпустки військовослужбовцям, які в силу тих чи інших обставин звільняються з військової служби і які при цьому не були призначені на посаду.
17.1. Скаржник також зазначає, що ця справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдності правозастосовчої практики.
17.2. При цьому, позивач посилається на те, що суди першої та другої інстанції неправильно застосували пункт 6 розділу XXXI наказу Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018, наслідком чого стало зменшення розміру компенсації, на яку має право позивач. Судами першої та апеляційної інстанцій було помилково застосовано висновки, що викладені у зразковій справі № 620/4218/18 Верховного Суду у рішенні від 15.02.2018, оскільки позивач у цій справі звільнився з військової служби з конкретної посади, а не з розпорядження відповідного керівника, як позивач. Позовні вимоги у зразковій справі № 620/4218/18 формувалися за тих умов, що військовослужбовець в моменти звільнення перебував на певній посаді, а відтак Верховний Суд у цій зразковій справі не робив висновків по застосуванню пункт 6 розділу XXXI Наказу №260 щодо складу грошового забезпечення, з якого повинна розраховуватися компенсація за невикористані дні додаткової відпусти для військовослужбовців, які звільняються не з посади. Верховним Судом не приймалось рішень з питань застосування нарахування та виплати компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій щодо складу грошового забезпечення, з якого повинна розраховуватися така компенсація військовослужбовцям, які звільняються не з конкретної посади.
18. Відповідач своїм правом подати відзив на касаційну скаргу не скористався, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
V. Джерела права й акти їх застосування
19. За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
20. Згідно із частиною першою статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
21. Відповідно до частини першої статті 2 Закону України від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
22. Згідно із пунктом 12 статті 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасникам бойових дій надаються такі пільги, як використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.
23. Статтею 4 Закону України від 05 листопада 1996 року № 504/96-ВР "Про відпустки" (далі - Закон № 504/96-ВР) передбачено такі види щорічних відпусток: основна відпустка (стаття 6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.
24. Відповідно до статті 16-2 Закону № 504/96-ВР учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни, статус яких визначений Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув`язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу, надається додаткова відпустка зі збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.
25. Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначає Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2011-XII від 20.12.1991 (далі - Закон № 2011-XII).
26. Абзацом третім пункту 14 ст. 10-1 Закону № 2011-XII передбачено, що у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.
27. Крім того, відповідно до пункту 3 розділу XXXI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за № 745/32197 (далі - Наказ № 260) у рік звільнення військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), звільненим з військової служби за віком, станом здоров`я, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, які не використали щорічну основну відпустку або використали частково, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини та виплачується грошове забезпечення у розмірі відповідно до кількості наданих днів відпустки або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.
Іншим військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які звільняються з військової служби, за їх бажанням надається відпустка із наступним виключенням зі списків особового складу військової частини тривалістю, що визначається пропорційно часу, прослуженому в році звільнення за кожен повний місяць служби, та за час такої відпустки виплачується грошове забезпечення або виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки.
28. Згідно з пунктом 6 розділу XXXI Наказу № 260 розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою.